Ухвала

від 30.05.2017 по справі 820/5223/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 р.Справа № 820/5223/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017р. по справі № 820/5223/16

за позовом Приватного підприємства "Фасад-Сервіс"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне підприємство "Фасад-Сервіс", звернувся до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000811402 від 08 липня 2016 року № 00000821402 від 08 липня 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 30.05.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Інтеграл - центр", ТОВ "Рейлтек", ТОВ "Гравекс Плюс" за жовтень 2015 року.

За результатами фактичної перевірки складений акт №1976/20-30-14-02/32438415 від 01.06.2016 року, яким встановлені порушення позивачем ст. 138, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження об'єкта оподаткування на 414 955 грн. та заниження сум податку на прибуток у сумі 74 692 грн; ст 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ, на загальну суму у сумі 82 991 грн.

На підставі вказаних висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2016 року №0000811402 та №0000821402.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято оскаржувані рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у періоді, що перевірявся, мав господарські взаємовідносини з ТОВ Компанія Інтеграл-центр , ТОВ Рейлтек та ТОВ Гравекс-Плюс .

Так, між ТОВ Компанія Інтеграл-центр (постачальник) та Приватним підприємством Фасад - сервіс (покупець) було укладено Договір поставки № 1210 від 12.10.15, предметом якого є зобов'язання здійснити поставку Покупцю матеріалів (товар) в асортименті та кількості, що вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку і на умовах, визначених цим договором (т.1 а.с. 90-91).

Також між ТОВ Рейлтек (постачальник) та Приватним підприємством Фасад - сервіс (покупець) було укладено Договір поставки № 0110 від 01.10.15, предметом якого є зобов'язання здійснити поставку Покупцю матеріалів (товар) в асортименті та кількості, що вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку і на умовах, визначених цим договором (а.с. 65-66).

Згідно умов Договору поставки № 110-2015 від 01.10.15 ТОВ Гравекс-Плюс (постачальник) мав здійснити поставку Покупцю матеріалів (товар) в асортименті та кількості, що вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які невід'ємною частиною цього договору Приватному підприємству Фасад-сервіс (покупцю) ( т. 1 а.с. 10-102).

На момент укладення всіх зазначених правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

В межах згаданих правочинів були проведені господарські операції, які оформлені видатковими накладними та податковими накладними (т.1 а.с. 52-53, 55-5658-59, 61-62 70-73,75-76, 78-79, 81-82, 84-85, 87-88, 95-99, 105-115, 117-118, 120, 122, 124-125, 127, 129-130 132-133 135-136, )

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару за були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагентів безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями, що надані позивачем (т.1 а.с. 64, 89).

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації господарської діяльності, зокрема при виконанні робіт за договором підряду Договором № 64-Д від 11.08.15, згідно умов якого ПП Фасад-сервіс (підрядник) виконувало для ОК ВЕП Держпром (замовник) роботи з капітального ремонту вхідної групи будівлі за адресою вул. Сумська, 64 (т.1 а.с. 203-209); за Договором № 96-Д від 20.10.15 для ОК ВЕП Держпром , згідно умов якого ПП Фасад -сервіс виконувало роботи по реконструкції та реставрації ВЕП Держпром (а.с. 17-179); За договором підряду № 679 від 10.08.15 між ПП Фасад-сервіс та Харківським медичним університетом (замовник), виконано капітальний ремонт даху будівлі кафедри анатомії за адресою вул. Сумська, 39 (т.1 а.с. 189-192); За Договором № 697 від 02.09.15 про закупівлю послуг, укладеному між Національною академією Національної гвардії України (замовник) та ПП Фасад-сервіс (учасник), позивач поставляв послуги по поточному ремонту приміщень будівлі Кафедра (т. 1 а.с. 146-147).

Виконання робіт за договорами підтверджується актами виконаних робіт (т.1 152-161, 181- 184, 194-197, 212-217).

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Вищенаведені податкові накладні, складені на виконання операцій ТОВ Компанія Інтеграл-центр , ТОВ Рейлтек та ТОВ Гравекс-Плюс за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704), спричиняли втрату означеними видатковими накладними юридичного статусу первинних документів не вбачається.

Згідно вимог п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності до ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

п. 78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

п. 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення платником податків вимог діючого законодавства. Так, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слугували висновки податкового органу про те, що взаємовідносини позивача з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач мав у наявності всі первинні документи, які підтверджують факт взаємовідносин з вказаними контрагентами, то він мав встановлене законом право на їх віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій, а понесені позивачем витрати у спірних правовідносинах свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Посилання відповідача, як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту, на відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування прибаних ТМЦ не заслуговують на увагу, оскільки ненадання постачальником вказаних документів не свідчить про порушення умов договору, та не може впливати на реальність укладеного правочину між позивачем та його контрагентами та наявність права у позивача на формування податкового кредиту за наявності у нього інших належним чином складених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Також, контролюючий орган посилався на необхідність надання довіреностей на отримання ТМЦ.

Колегія суддів зазначає, що вказані вимоги відповідача про необхідність позивачу мати копії довіреностей, є безпідставними, оскільки довіреність оформлюється в одному екземплярі і не є бланком суворої звітності. Умови та порядок видачі довіреностей на одержання ТМЦ регламентовані Інструкцією Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності. Відповідно п. 3 даної Інструкції товари відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. При цьому видача бланків довіреностей (типова форма № М-2) здійснюється після їх реєстрації у журналі реєстрації довіреностей (типова форма № М-3), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. При цьому нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Окрім того, суд вважає за потрібне зауважити, що серед залучених до матеріалів справи документів відсутній додаток № 3 до акту перевірки, в якому має бути узагальнений перелік документів, які були використані при проведенні перевірки. Таким чином висновки контролюючого органу про відсутність факту передачі товару від продавця до покупця, у зв`язку з відсутністю довіреностей зроблені на припущеннях без дослідження необхідних доказів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про нереальність здійснення господарської операції та про обґрунтованість рішення органу доходів і зборів щодо нарахування податкового зобов'язання. Таким чином, помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони повністю ідентичні доводам заперечення на адміністративний позов, яким судом першої інстанції, з урахуванням матеріалів та обставин справи, було надано належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017р. по справі № 820/5223/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2017 р.