Рішення
від 29.05.2017 по справі 922/1152/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2017 р.Справа № 922/1152/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Дергачі (перший відповідач) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Бетоніт", м. Дергачі (другий відповідач) про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди за участю представників сторін:

прокурор - Чирик В.Г.,

третя особа - ОСОБА_1,

перший відповідач - не з'явився,

другий відповідач - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Бетоніт" (далі - другий відповідач) звернувся Заступник прокурора Харківської області (далі - прокурор). У позові останній просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Дергачівської райдержадміністрації від 27.10.2005 №598; визнати недійсним договір оренди землі від 23.11.2005, площею 7,0423 га, для розміщення кварталу котеджної житлової забудови, який укладено між Дергачівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Виробниче підприємство Бетоніт" (код ЄДРПОУ 33002518). Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, в порушення вимог ст.ст. 20, 21, 23, 122, 149 Земельного кодексу України, Дергачівською райдержадміністрацією, з перевищенням наданих повноважень, змінено цільове призначення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення зі складом угідь рілля та надано її для забудови за межами населеного пункту.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.04.2017 о 12:15.

Ухвалою суду від 25.04.2017 розгляд справи був відкладений до 10.05.2017 о 11:50.

Ухвалою господарського суду від 10.05.2017 розгляд справи був відкладений до 29.05.2017 о 10:30.

29.05.2017 до суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17504). Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні 29.05.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд розглянути судовий спір з урахуванням вимог законодавства та наданих учасниками судового процесу доказами.

Перший відповідач (Дергачівська РДА) правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Другий відповідач (ТОВ «ВП Бетоніт» ) правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом перевірено адресу відповідача та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 62300, Харківська область, Дергачівський район, провулок Комунальний, 1-А, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення прокурора та третьої особи, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації №598 від 27.10.2005 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Виробниче підприємство «Бетоніт» площею 7,0432 га, для розміщення кварталу котеджної житлової забудови, також було змінено цільове призначення земельної ділянки з категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель житлової та громадської забудови.

Окрім того, вказаним розпорядженням надано відповідачу в оренду земельну ділянку для розміщення кварталу котеджної житлової забудови строком на 25 років.

23.11.2005 на підставі вказаного розпорядження між Дергачівською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_2, як орендодавцем, та ТОВ «Виробниче підприємство «Бетоніт» , як орендарем, було укладено договір оренди землі (а.с. 19-22), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 7,0432 га для розміщення кварталу котеджної житлової забудови, яка знаходиться на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту.

23.11.2005 вказаний договір оренди було зареєстровано в Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040569300007.

Прокурор при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі зазначає про те, що вищевказане розпорядження голови Дергачівської райдержадміністрації було прийнято з порушенням вимог ст.ст. 20, 21, 38, 122 Земельного кодексу України, а саме: розпорядження земельними ділянками за межами населеного пункту для житлової забудови не відноситься до компетенції райдержадміністрації, а відтак і вирішення питання про зміну цільового призначення земельної ділянки прийнято поза межами повноважень цього органу державного органу виконавчої влади, визначених ст. 122 Земельного кодексу України. Проте, в порушення вимог земельного законодавства, голова Дергачівської районної державної адміністрації перевищив надані йому повноваження та змінив цільове призначення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення зі складом угідь рілля та надав її для забудови за межами населеного пункту.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, які суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Оскільки, прокурор просить скасувати розпорядження органу виконавчої влади, яке було прийнято у 2005 році, то до спірних правовідносин має застосовуватися редакція Земельного кодексу України від 22.09.2005, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК України.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", передбачено, що місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

3гідно ст. 122 ЗК України, передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання,

б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, до передачі земельної ділянки в оренду Товариству «Виробниче підприємство «Бетоніт» на підставі розпорядження Дергачівської РДА, її цільове призначення було визначено як землі сільськогосподарського призначення, проте вищевказаним розпорядженням було змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, а саме: переведено із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель житлової та громадської забудови.

Згідно інформації наданої Відділом у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.05.2017 № 205/409-17-0.23,18 спірна земельна ділянка, відповідно до проекту встановлення меж сільських населених пунктів Малоданилівської селищної ради, розробленого ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 1992 році, розташована за межами населених пунктів.

Згідно з даними Національної кадастрової системи вказана земельна ділянка обліковується за кадастровим номером 6322055900:32:000:0001, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - землі підприємств іншої промисловості (код 3.1.5), вид користування - для розміщення кварталу котеджної житлової забудови.

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно з ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч.1,3 ст. 23 ЗК України, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Крім того, статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Таким чином, надання земельних ділянок для будівництва житла можливе лише в межах населеного пункту у відповідності до містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

При цьому, відповідно до змісту вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24,59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування рішення (розпорядження) про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки та переведення її до земель іншого призначення взагалі не приймалися. Разом з тим, відповідно до документації із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки вона виділена за рахунок земель сільськогосподарського призначення зі складом угідь рілля.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в порушення вимог ст. 20, 21, 23, 122, 149 Земельного кодексу України Дергачівською районною державною адміністрацією з перевищенням наданих повноважень змінено цільове призначення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення та надано її для забудови за межами населеного пункту.

З огляду на зазначене, позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Дергачівської райдержадміністрації від 27.10.2005 №598 "Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Виробниче підприємство "Бетоніт" є належним чином обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди від 23.11.2005, судом виходить з наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1.ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, укладення договору оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням вимог законодавства.

При розгляді даного спору, судом встановлено, що розпорядження голови Дергачівської райдержадміністрації від 27.10.2005 №598, на підставі якого укладено спірний договір, є таким, що не відповідає вимогам закону, зважаючи на те, що воно прийнято районною державною адміністрацією з перевищенням меж власних повноважень.

З огляду на викладене, вимоги прокурора щодо визнання договору оренди земельної ділянки від 23.11.2005 недійсним, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати зі сплати судового збору на відповідачів..

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 26, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Дергачівської райдержадміністрації від 27.10.2005 № 598 "Про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Бетоніт".

Визнати недійсним договір оренди землі від 23.11.2005, площею 7,0423 га, для розміщення кварталу котеджної житлової забудови, який укладено між Дергачівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Бетоніт" (код ЄДРПОУ 33002518).

Стягнути з Дергачівської районної державної адміністрації (62303, Харківська область, м. Дергачі, майдан Перемоги, 5а, код ЄДРПОУ 24129939) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати відповідний наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Бетоніт" (62300, Харківська область, м. Дергачі, пров. Комунальний, 1А, код ЄДРПОУ 33002518) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати відповідний наказ.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 02.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення29.05.2017
Оприлюднено07.06.2017
Номер документу66902991
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1152/17

Рішення від 29.05.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 10.05.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 25.04.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

Ухвала від 07.04.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Погорелова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні