Рішення

від 25.05.2017 по справі 910/4810/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017Справа №910/4810/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Е

До товариства з обмеженою відповідальністю ДС ЛАЙТБУД

Про стягнення 2237671,48 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Титковська О.І. (за дов.)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес-Е до товариства з обмеженою відповідальністю ДС ЛАЙТБУД про стягнення 2237671,48 грн. за договором поставки № 050216/П від 05.02.2016, з яких: 1683005,41 грн. боргу, 381463,83 грн. пені, 137129,91 грн. інфляційних, 36072,33 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Суд своєю ухвалою від 27.03.2017 порушив провадження у справі №910/4810/17, розгляд останньої призначив на 24.04.2017.

У зв'язку з не явкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 25.05.2017.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.02.2016 товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес-Е (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю ДС ЛАЙТБУД (покупець) уклали договір поставки № 050216/П (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати товар у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товарний бетон та залізобетонні вироби (далі - товар).

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця товарно-транспортної накладної (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюється на умовах попередньої оплати у строк протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату, але не більше 5 банківських днів з моменту поставки товару або у інший спосіб та строк, що визначається сторонами у додатковій угоді до Договору.

Позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 1683005,41 грн., що підтверджуються підписаними сторонами видатковими накладними (знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач за товар не сплатив.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 1683005,41 грн..

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 1683005,41 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 Договору, за несвоєчасну оплату за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання, тому нарахування пені за накладними від 08.02.2016 є припиненим з 16.08.2016, за накладними від 22.03.2016 - з 28.09.2016, а за накладними від 15.04.2016 - з 22.10.2016.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 290211,41 грн. пені (9754,27 + 7186,45 (з 15.02.2016 до 15.08.2016) + 7429,08 грн. + 1071,33 + 54851,34 + 87457,93 (з 29.03.2016 до 27.09.2016) + 28545,85 + 28847,46 + 36542,86 + 28524,84 (з 22.04.2016 до 21.10.2016). Суд відмовляє у стягненні 91252,42 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 137129,91 грн. інфляційних та 36072,33 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 1683005,41 грн. боргу, 290211,41 грн. пені, 137129,91 грн. інфляційних, 36072,33 грн. 3% річних, а загалом 2146419,06 грн.. Суд відмовляє в частині стягнення 91252,42 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДС ЛАЙТБУД (провулок Бехтерівський, 4, літера А, офіс 14, м. Київ, 04053, код 40014773) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Е (проспект Гонгадзе, 5 літера А, офіс 4, м. Київ, 04208, код 38897200) 1683005,41 грн. боргу, 290211,41 грн. пені, 137129,91 грн. інфляційних, 36072,33 грн. 3% річних, 32196,29 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 30.05.2017.

Суддя С. А. Ковтун