Ухвала

від 23.05.2017 по справі 804/6522/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року м. Київ К/800/25832/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Вербицької О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФСна постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 рокуу справі №804/6522/15за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (надалі - ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського )

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів від 19.01.2015 року №0000044603 та від 19.01.2015 року №0000054603.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова група Укренергосервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Кліпта Україна , Товариством з обмеженою відповідальністю Елемер-Україна за березень 2014 року та Товариством з обмеженою відповідальністю Фаркон за липень 2014 року, про що складено акт від 29.12.2014 року №718/28-01-46-03-05393043.

За наслідками здійсненої перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаної в ТОВ Фаркон вугільної продукції та в ТОВ ПГ Укренергосервіс будівельно-монтажних робіт, з огляду на непідтвердження товарного характеру здійсненних поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів посилалась на результати контрольних заходів щодо контрагентів позивача, де вказано про здійснення ТОВ Фаркон в охоплений перевіркою період господарських операцій переважно із суб'єктами господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності, а також відсутність у ТОВ ПГ Укренергосервіс у достатній кількості основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для виконання договірних зобов'язань перед ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського .

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 19.01.2015 року №0000044603, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1419019,50 грн., у тому числі 946013,00 грн. за основним платежем та 473006,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 19.01.2015 року №0000054603, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 211191,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 105595,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: щодо придбання в ТОВ Фаркон вугільної продукції - рахунків-фактур; видаткових та податкових накладних; розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних; посвідчень якості вугілля; залізничних накладних; платіжних доручень; заяв про зарахування однорідних вимог; щодо придбання в ТОВ ПГ Укренергосервіс підрядних робіт - рахунка-фактури; акта приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в; довідки про вартість виконаних робіт типової форми №КБ-3; розрахунку збільшення заробітної плати та загальновиробничих витрат; податкової накладної; банківських виписок; списку робітників контрагента, які отримували протягом 2014 року перепустки на територію підприємства позивача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ПАТ ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського реального характеру розглядуваних господарських операцій.

При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів на результати контрольних заходів щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову.

Так, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Відсутність у ТОВ ПГ Укренергосервіс матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

О.В. Вербицька