Постанова

від 31.05.2017 по справі 809/590/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р. Справа № 809/590/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.,

за участю: представника позивача - Селяніна В.О., представника відповідача - Чорній О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Г.В. Гергелюк" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Г.В. Гергелюк" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01 прийнято протиправно, оскільки суперечить викладеним в постанові від 31.10.2016 по справі №809/1365/16 висновкам Івано-Франківського окружного адміністративного суду про наявність законних підстав для надання приватному підприємству "Г.В. Гергелюк" вказаних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та відсутність невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила з підстав, наведених в письмовому запереченні. В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті нагляду - Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що й слугувало підставою для прийняття 04.04.2017 відповідачем рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01. Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області під час прийняття оскаржуваного рішення діяла в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Суд ухвалою від 18.05.2017 залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була повідомлена належним чином про час та дату судового засідання. Жодних клопотань від Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради на адресу суду не надходило.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив таке.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко О.В., на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.03.2017 №342, в період з 17.03.2017 по 04.04.2017 проведено позапланову перевірку діяльності Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради.

За результатами вказаної позапланової перевірки 04.04.2017 головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування відповідача прийняла рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька/В.Івасюка, від 23.11.2016 №205-31.2.1-01 (а.с.22). Вважаючи безпідставним прийняття відповідачем даного рішення від 04.04.2017, позивач просить суд визнати його протиправним та скасувати.

В судовому засіданні суд встановив, що відповідач в рішенні від 04.04.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.04.2016 допустив описку в номері вказаних містобудівних умов, зазначивши №205-32.2.1-01, замість правильно №205-31.2.1-01. Вказані обставини щодо описки були підтверджені в судовому засіданні представником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області. Окрім цього, про допущення відповідачем описки в номері містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.04.2016 свідчать також відомості з офіційного сайту Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, де в розділі Містобудівні умови та обмеження за листопад 2016р. зазначено про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька/В.Івасюка, видані приватному підприємству Г.В. Гергелюк за №205-31.2.1-01 (а.с.62-63).

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

З огляду на матеріали даної справи, суд встановив, що вищевказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01, які скасовані рішенням відповідача від 04.04.2017, були видані на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 по справі №809/1365/16 за позовом приватного підприємства Г.В.Гергелюк до Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, який задоволено судом частково: визнано протиправною відмову Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради щодо надання містобудівних умов та обмежень приватному підприємству Г.В. Гергелюк , яка відображена в листі за № 2029/51-08/23 від 30.08.2016 року, та зобов'язано Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради надати приватному підприємству Г.В. Гергелюк містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - кадастровий номер 2610190501:09:004:0046, що знаходиться у місті Івано-Франківську на розі вулиць Вовчинецька - В.Івасюка, площею 0,1315 га, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення. Вказана постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрала законної сили 21.11.2016 (а.с.58-61).

Відповідно до пункту 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено положення згідно якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Аналогічне положення відображене в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому зазначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищевказане, Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради видав позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька/В.Івасюка, від 23.11.2016 №205-31.2.1-01 (а.с.15-16). Вказаними діями третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, виконала обов'язкові вимоги постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суд від 31.10.2016 по справі №809/1365/16.

Щодо правомірності прийняття відповідачем рішення від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01, то суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту рішення від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко О.В. під час проведення позапланової перевірки на об'єкті нагляду - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради встановила, що рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-32.2-01, підписані головним архітектором міста Д. Нижником, прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вовчинецька - В.Івасюка в м. Івано-Франківську для будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщенням громадського призначення, замовник - приватне підприємство Г.В. Гергелюк , порушення частини 2 статті 5, частини 2 статті 24, статті 29, пункту 6 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та пункту 2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, а саме: цільове та функціональне призначення земельної ділянки не відповідає намірам забудови. Згідно генерального плану міста Івано-Франківська розроблено державним інститутом проектування міст Дніпромісто в 1991 році та коригованого у 2000 році на розрахунковий термін до 2026 року, даний об'єкт проектування заплановано розмістити на території зелених насаджень загального користування. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за відсутності затверджених відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності плану зонування або детального плану території (а.с.22).

Суд звертає увагу на те, що зазначені в рішенні від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності були предметом дослідження під час розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом справи №809/1365/16, оскільки дані порушення також були підставами для відмови Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради в наданні приватному підприємству Г.В. Гергелюк містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька/В.Івасюка.

Так, згідно постанови від 31.10.2016 по адміністративній справі №809/1365/16, Івано-Франківський окружний адміністративний суд встановив відсутність на даній земельній ділянці зелених насаджень загального користування, а пішохідна зона проходить уже за межами відведеної земельної ділянки, а тому цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає намірам забудови.

Щодо іншого порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яке вказане в оскаржуваному рішенні відповідача від 04.04.2017, а саме надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за відсутності затверджених відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності плану зонування або детального плану території, то суд звертає увагу на те, що дане питання також досліджувалось під час розгляду адміністративної справи №809/1365/16. Зокрема, в постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 були розглянуті питання щодо виготовлення проекту землеустрою на відведення вказаної земельної ділянки в оренду позивачу для будівництва торгового комплексу з закладами побутового обслуговування населення, проведення державної експертизи вказаного проекту та надання відповідних позитивних висновків міським управлінням земельних відносин, управлінням архітектури і містобудування та іншими установами, укладення договору оренди, реєстрації права користування вказаною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надання відповідачем дозволу на виконання приватним підприємством Г.В. Гергелюк будівельних робіт, проведення громадських слухань з питання корегування (внесення змін до) генерального плану міста. За наслідками розгляду вищевказаних питань суд в адміністративній справі №809/1365/16 дійшов висновку про відповідність намірів забудови земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька/В.Івасюка вимогам генерального плану міста Івано-Франківська.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (частина 1 статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

В свою чергу, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території (частина 1 статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Тобто, в основі плану зонування та детального плану території знаходиться генеральний план міста, якому, як зазначалось вище, відповідають наміри забудови земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька/В.Івасюка. Щодо відсутності затверджених плану зонування та детального плану території, то розроблення та затвердження таких планів входить до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, в яку позивач не може втручатися, так само як і не може зазнавати негативних наслідків через бездіяльність таких органів.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини про відсутність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які зазначені відповідачем в рішення від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01, не підлягають доказуванню в даній справі, оскільки такі обставини встановлені судовим рішенням від 31.10.2016 в адміністративній справі №809/1365/16, в якій брали участь ті ж особи, що й в даній справі.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування відповідача необґрунтовано прийняла рішення від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01, оскільки існування порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які слугували підставами для прийняття даного рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, спростовані Івано-Франківським окружним адміністративним судом в рішенні від 31.10.2016 по адміністративній справі №809/1365/16.

Щодо інших порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, про які зазначила представник відповідача в запереченні на адміністративний позов від 16.05.2017 №1164/1009/1.16/2017 та в судовому засіданні, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (надалі - Порядок №698).

Згідно пункту 32 Порядку №698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Таким чином, форма рішення про скасування рішення об'єкта нагляду встановлена додатком 6 до Порядку №698. Вказана форма рішення містить графу, в якій обов'язково зазначаються абзаци, пункти, частини, статті, розділи, глави нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, вимоги яких порушено.

В даному випадку, представник Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області додатково вказала на такі порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, допущені при прийняття містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01: в пунктах 2, 4, 6 розділу Містобудівні умови та обмеження не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, чим порушено п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; в п.5 (таблиця 1) містобудівного розрахунку, зазначена площа земельної ділянки 0,1513 га та гранична площа забудови земельної ділянки - 1020 м.кв. В той же час, граничний відсоток забудови земельної ділянки - визначено 17,3 відсотка, що не відповідає вищевказаним показникам.

Натомість, суд звертає увагу на те, що в самому рішенні від 04.04.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01 головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування відповідача не зазначила вищевказані порушення та не вказала абзаци, пункти, частини, статті, розділи, глави нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, вимоги яких порушено.

Таким чином, наведені вище порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не могли бути підставами для прийняття рішенні від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01, оскільки зміст оскаржуваного рішення від 04.04.2017 не містить жодних посилань на положення нормативно-правових актів, вимоги яких, на думку представника відповідача, порушено, та факти таких порушень. В той же час, в рішенні від 04.04.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01 як підстави для його прийняття вказано перелік порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01 прийняте без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на користь приватного підприємства "Г.В. Гергелюк" (код 37794956) сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 04.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.11.2016 №205-31.2.1-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на користь приватного підприємства "Г.В. Гергелюк" (код 37794956) сплачений судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 06.06.2017.