Постанова

від 31.05.2017 по справі 822/973/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/973/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівБлонського В.К. Майстер П.М. Петричковича А.І. при секретарі за участі: представників позивача представника відповідачаВарченко В.В. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_8 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис, виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Денисом Валерійовичем відносно ОСОБА_8 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.02.2017 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що 28.02.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Денисом Валерійовичем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагається від позивача усунути всі виявлені порушення вимог чинного містобудівного законодавства при будівництві двоповерхового гаража по АДРЕСА_1 в термін до 21.03.2017 року, у разі неусунення виявлених порушень - здійснити відповідну перебудову або знести вказаний об'єкт будівництва до 21.03.2017 року.

Підставою для видання вказаного припису став акт від 28.02.2017 року перевірки дотримання ОСОБА_8 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Також 28.02.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Денисом Валерійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1, частиною 5 статті 96 КУпАП.

14.03.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області Денисовим Денисом Валерійовичем за результатами розгляду протоколу та акту перевірки винесено відносно позивача постанову № 61 по справі про адміністративне правопорушення.

Даною постановою ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 11 статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Вказану постанову позивач оскаржила до Хмельницького міськрайонного суду.

Позивач вважає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.02.2017 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

В позовній заяві позивач зазначає, що протокол, припис та акт складалися за її відсутності, що є порушенням вимог статті 268 КУпАП, тому вважає, що фактично відповідачем внесено недостовірні відомості у зазначені документи, про їх існування вона дізналася лише 17.03.2017 року, коли отримала поштою лист від відповідача із актом перевірки, протоколом та приписом, відповідно вона з'явитись на 14.03.2017 року до управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області на розгляд справи про адміністративне правопорушення та подати відповідні пояснення та докази позивач не могла.

Щодо порушень містобудівного законодавства, які ставляться контролюючим органом їй у вину позивач зазначає, що обставини, які викладені в акті перевірки, протоколі та приписі не підтверджується будь-якими доказами, а висновки відповідача про порушення позивачем містобудівного законодавства не відповідають дійсності.

Позивач зазначає, що у неї наявні правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна (гараж), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в підтвердження чого додала копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, копію договору довічного утримання та технічного паспорту на житловий будинок.

Вказує, що надбудова допоміжних приміщень над гаражем до житлового будинку за вказаною адресою, приймалась в експлуатацію, про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 05.03.2015 року.

Також позивач зазначає, що порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які ставляться у вину позивачу, вже були предметом розгляду ДАБІ у Хмельницькій області у 2013 році, в зв'язку з чим позивач була притягнута відповідачем до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 КУпАП, відповідно позивач зазначає, що двічі притягувати особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення забороняє стаття 61 Конституції України.

Окрім того зазначає, що під час проведення перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю в порушення вимог пункту 4 частини 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23 травня 2011 року № 553, позивачу не було пред'явлено службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, а тому позивач не була повідомлена про дату та час проведення перевірки і не мала можливості бути присутньою при здійсненні заходу контролю.

З врахуванням наведеного позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного припису посадовою особою відповідача не було повно з'ясовано обставини справи та інші обставини, що мають істотне значення по справі, припис не вмотивований і не підтверджений доказами, відповідно він є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та надали суду пояснення за змістом позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення, в яких зазначив, що оскаржуваний припис прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулює сферу містобудування, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування немає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на підставі наказу від 08.09.2015 року № 976 та звернення ОСОБА_10, від 06.02.2017 року було видано направлення від13.02.2017 року № 120 для проведення позапланової перевірки двоповерхового гаража по АДРЕСА_1.

За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 28.02.2017 року.

За результатами перевірки встановлено, що візуальним оглядом земельної ділянки по АДРЕСА_1, виявлено, що на даній земельній ділянці розташований житловий будинок загальна площа якого складає 93,4 м. кв., відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.02.2017 року, який належить на праві приватної власності громадянці ОСОБА_8 Також розташований двоповерховий гараж та дві господарські будівлі.

На пропозицію інспектора надати документи, які б посвідчували право власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_8, відмовилась, мотивуючи, що вони знаходяться в сина.

Земельна ділянка використовується громадянкою ОСОБА_8, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 02.03.2009 року, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,045 га.

Станом на 23.02.2017 року виявлено закінчений будівництвом двоповерховий гараж (зовнішніми розмірами 5,86 м х 3,21 м), що прибудований до житлового будинку садового типу.

Даний двоповерховий гараж виступає за лінію забудови житлового будинку та знаходиться на межі земельних ділянок громадянки ОСОБА_8, та ОСОБА_10, що порушує пункт 3.25*, пункт 3.24* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", також даний двоповерховий гараж знаходиться на межі вулиці та земельної ділянки, що відповідно до примітки пункту 1.3 ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів" забороняється. Дозвіл на право на виконання будівельних робіт громадянкою ОСОБА_8, у період з 13.08.2013 року по 23.02.2017 року не отримано, що відповідно до статті 38 КУпАП є триваючим порушенням статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні дані щодо прийняття в експлуатацію двоповерхового гаража по АДРЕСА_1 та громадянкою ОСОБА_8, не представлено документа, який би посвідчував прийняття даного об'єкта в експлуатацію. За зовнішніми ознаками (об'єкт закінчений будівництвом, фасади оформлені в одному тоні з існуючим житловим будинком), даний об'єкт експлуатується, що є порушенням пункту 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також працівником відповідача 28.02.2017 року винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначені порушення аналогічні за змістом акту.

З метою усунення вказаних порушень від позивача вимагалось усунути їх відповідно до містобудівного законодавства до 21.03.2017 року, а у разі неусунення виявлених порушень здійснити відповідну перебудову або знести об'єкт будівництва.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного припису, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 41 вказаного вище закону України).

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (частина 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок) відповідно до якої державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Водночас наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

До таких актів віднесено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 затверджено лише дві форми актів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, у зв'язку з виявленням певних порушень посадова особа управління Державної архітектурно-будівельної інспекції під час проведення перевірки, може скласти лише акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 9 Порядку від 23.05.2011 року № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 14 Порядку встановлює, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також суб'єкт містобудування зобов'язаний подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельний контролю.

В судовому засіданні встановлено, та сторонами не заперечується, що реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 05.03.2015 року № ХМ 142150640208, а саме прибудови допоміжних приміщень та гаража до житлового будинку (нове будівництво), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є скасованою.

Окрім того суд зазначає, що представниками позивача надано правовстановлюючі документи щодо земельної ділянки на якій розташована надбудова, проте ними не надано правовстановлюючих документів на прибудову до гаража, що примикає до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Гараж зазначений у технічному паспорті є окремою будівлею, а не самовільно побудованим гаражем, що примикає до будинку і був об'єктом перевірки.

Щодо суті виявлених порушень, що зафіксовані в оскаржуваному приписі, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, позивач набула право власності на земельну ділянку, будинок, цегляний гараж за адресою: АДРЕСА_1, що не оспорюється сторонами і підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, що виданий 02.03.2009 року, договором довічного утримання серії ААМ № 172989 від 01.03.2007 року, технічним паспортом на жилий будинок індивідуального житлового фонду.

Суд зазначає, що статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

У відповідності до статті 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як зазначено в оскаржуваному приписі громадянкою ОСОБА_8,, всупереч вимогам норм ДБН України 360-92**, здійснено будівництво двоповерхового гаража без дозвільних документів.

У відповідності до пункту 3.25 ДБН України 360-92** передбачено, що протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відповідно до вимог пункту 3.24 ДБН України 360-92** передбачено, що у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.

Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів.

Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.

Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

У відповідності до вимог частини 7 статті 376 ЦК України встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно вимог частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності" передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Суд наголошує на тому, що проведення будівництва надбудови до гаража, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, було проведено без права на виконання будівельних робіт.

У зв'язку з чим суд вважає, що твердження представників позивачів про наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації є необгрунтованими та безпідставними.

З наведених вище обставин та положень діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позивач допустив порушення статтей 34, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а відповідач дотримався порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, підстави для скасування оскаржуваного припису відсутні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 02.06.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 червня 2017 року

Головуючий суддя судді /підпис/ /підпис/ /підпис/В.К. Блонський П.М. Майстер А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський