Ухвала

від 06.06.2017 по справі 805/752/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року справа №805/752/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача Есаулова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі № 805/752/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод прецизійних сплавів і металів" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод прецизійних сплавів і металів" (далі - ТОВ "Завод прецизійних сплавів і металів" або Товариство) звернулося до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200/а.с.4-6/.

Ухвалою суду від 28.02.2017 замінено відповідача Артемівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на Бахмутську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція або податковий орган) по адміністративній справі №805/752/17-а (а.с.96).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у прийнятті вказаних податкових декларацій, оскільки при поданні даної податкової звітності було отримано квитанції №2 про отримання вказаних декларацій, що призвело до безпідставно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22 878 грн., оскільки податковим органом безпідставно не враховано подані уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668 та уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015. Вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Уточнивши позовні вимоги, просив суд зобов'язати Інспекцію прийняти уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу від 20.07.2016 №0000111200 (а.с.92).

Відповідач надав до суду письмові заперечення проти задоволення позову, відповідно яких зазначив, що, податкове повідомлення-рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. Стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформовано контролюючим органом відповідно до вимог діючого законодавства та надіслане позивачу у визначені строки. Зазначав, що податковим деклараціям за 2013-2014 р.р. надано статус "Не визнана як податкова звітність", в зв'язку з тим, що Товариством невірно вказаний обов'язковий реквізит "місцезнаходження платника", а саме не зазначено повну адресу - замість адреси: вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, 84635, Україна (згідно реєстраційних документів), позивачем зазначено адресу вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, 84635. Просив в задоволені позову відмовити (а.с.29-30).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі № 805/752/17-а позов задоволено повністю, внаслідок чого, зобов'язано Інспекцію прийняти уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015 днем фактичного подання, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 20.07.2016 №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22 878 грн.

Постанова мотивована тим, що контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений діючим законодавством, чим порушив права та інтереси позивача, не прийнявши уточнюючі декларації з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015 і як наслідок, прийнявши спірне податкове повідомлення рішення від 20.07.2016 №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22 878 грн. за наслідками камеральної перевірки.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції невірно застосовано норми п.п. 140.4.2 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відсутність в реквізитах декларації країни є суттєвим недоліком. Також, судом не взято до уваги, що Товариство мало можливість надати до Інспекції уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та 2014 рік з виправленими реквізитами, але не скористалося таким правом.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод прецизійних сплавів і металів" є юридичною особою, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 31762358, юридична адреса: 84635, Донецька область, м. Горлівка, Микитівський район, вул. Шашуріна, буд. 2Є, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.02.2016 за №21728554. Перебував на податковому обліку в Горлівській ОДПІ. Станом на дату розгляду справи перебуває на обліку в Бахмутській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (а.с.7-8,34-41).

Відповідач - Бахмутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується ПК України, є правонаступником Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

А) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

Б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

В) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 4.13 наказу ДПА України від 14.06.2012 № 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 №233 "Про подання електронної податкової звітності".

ТОВ "Завод прецизійних сплавів і металів" подає податкові декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі відповідно до умов договору про визнання електронних документів від 11.12.2015 №111220151, укладеного з Інспекції (а.с.69-71).

Так, судом встановлено, що позивачем, засобами електронного зв'язку подана податкова декларація з податку на додану вартість, а саме:

- уточнююча декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668; відповідно до квитанції №2 уточнюючу декларацію доставлено до податкового органу 11.12.2015 об 11 год. 48 хв. /а.с.9-10,11/;

- уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228; відповідно до квитанції №2 уточнюючу декларацію доставлено до податкового органу 11.12.2015 о 12 год. 18 хв. (а.с.12-13,14).

В податкових деклараціях позивачем зазначено в графі платник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод прецизійних сплавів і металів", в графі податкова адреса: вул. Шашуріна, буд.2Є, м. Горлівка, Донецька область, 84635.

Відповідно до Квитанцій про отримання податкової звітності зазначено - документ доставлено до (код органу ДФС України) 573 - Горлівська ОДПІ (Микитівське відділення), прийнято пакет, Державна фіскальна служба України (а.с.11,14).

17 грудня 2015 року Горлівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області направлено ТОВ "Завод прецизійних сплавів і металів" повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, уточнюючу декларацію за податку на прибуток за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015. Зазначено, що вказані декларації вважаються не прийнятими (не вважаються податковою звітністю), у зв'язку з порушенням вимог п.3 ст.43 ПК України - не вірно вказаний обов'язків реквізит "місцезнаходження платника", а саме: вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, замість вул. Шашуріна, буд. 2Є, м. Горлівка, Донецька область, Україна (а.с.21).

16 травня 2016 року Інспекцією (Горлівське відділення) направлено ТОВ "Завод прецизійних сплавів і металів" аналогічне повідомлення (а.с.15).

До спірних правовідносин суд застосовує норми ПК України, які діяли на момент виникнення зазначених правовідносин.

Відповідно до норм податкового законодавства, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст.48 ПК України, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (у разі отримання такої декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку).

Згідно з п.4.13 наказу ДПА України № 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" звітність приймається засобами телекомунікаційного зв'язку.

Адресат звітності при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до центр обробки електронних звітів. Центр обробки електронних звітів, адресат звітності здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання / неприймання звіту адресатом звітності за місцем обліку платника.

Відповідно до п.4.13.6 наказу ДПА № 516 у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до центр обробки електронних звітів останній: формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту центр обробки електронних звітів; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт;перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт електронний цифровий підпис;перевіряє відповідність формату (стандарту) електронному звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через центр обробки електронних звітів; формує першу квитанцію, завіряє своїм електронний цифровий підпис та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки електронний цифровий підпис та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у центр обробки електронних звітів;імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних Адресат звітності; завіряє електронний звіт платника податків власним електронний цифровий підпис, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача; завіряє власним електронним цифровим підписом другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Згідно з п.7.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності" перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п.7.5 наказу ДПА України № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначається реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається електронний цифровий підпис органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на підставі п. 48.3 ст. 48 ПК України - податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до вимог статті 49 ПК України визначено порядок подання податкової декларації до контролюючих органів. Так, п.49.1 передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пункт 49.8 вказує на те, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до пункту 49.11 у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до пункту 49.12 у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пункт 49.13 визначає, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.15 передбачено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначних статтею 102 цього кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова адреса ТОВ "Завод прецензійних сплавів і металів", зазначена в уточнюючій податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період 2013, 2014 р.р.: вул. Шашуріна, буд.2Є, м. Горлівка, Донецька область, 84635.

Вказана адреса повністю відповідає відомостям, внесеним в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується належним чином завіреним документом.

Колегія суддів звертає увагу, що будь-яких інших зауважень щодо оформлення та заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України повідомлення "Про відмову у прийнятті податкової звітності" від 17.12.2015 № 4237/05-03-15-02 не містила.

Згідно з приписами п.48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У визначенні, наведеному в п.48.2 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відсутність в податковій декларації інформації щодо країні місця реєстрації, при заповненні юридичної адреси, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, не тягне за собою втрату даним документом статусу податкової звітності, оскільки не впливає на ідентифікацію суб'єкта господарювання як платника визначеного податку.

Таким чином, враховуючи, що позивачем в рядку 6 уточнюючої декларації з податку на прибуток було вірно зазначено податкову адресу з дотриманням вимог податкового законодавства, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для відмови у прийнятті податкової звітності та її реєстрації в день фактичного надходження.

Стосовно вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22 878 грн. за наслідками камеральної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Приписами п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Так, відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 ПК України Горлівським відділенням Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік №9275847583 від 19.02.2016.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 24.06.2016 №49/12/31762358, яким встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 22 878 грн. (а.с.16-17).

Відповідно до Акту перевірки, податковим органом зазначено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток: за даними платника податку по коду ряд рядка 3.2.4 "Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів" розділу 3 додатку РІ до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (вх..№9275847583 від 19.02.2016) до складу різниць, на які зменшується фінансовий результат, віднесена сума збитків минулих податкових (звітних) періодів 433 947грн.

Згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, наданої ТОВ "Завод прецизійних сплавів і металів", код ЄДРПОУ 31762358 (№9082118337 від 02.10.2015) об'єкт оподаткування (прибуток) задекларовано у сумі 15 790 грн. (ряд. 07 уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік), сума податку на прибуток 2 842 грн. (ряд. 11 уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2014 рік). Відповідно даних камеральної перевірки значення рядка 3.2.4 додатка РІ "Декларації з податку на прибуток підприємства" за 2015 рік повинно складати 0 грн. Розбіжність складає 433 947 грн., чим порушено підпункт 140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України.

Перевіркою правильності визначення суми по коду рядка 04 "Об'єкт оподаткування" встановлено: декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (вх.№9275847583 від 19.02.2016) задекларовано від'ємне значення у сумі 306 847 грн., за даними камеральної перевірки - позитивне значення (прибуток) 127 100 грн. Розбіжність складає 433 947 грн.

Перевіркою правильності відображення по коду рядка 17 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік (вх.№9275847583 від 19.02.2016) встановлено відображення по коду 17 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період" декларації з податку на прибуток підприємства 0 грн. За даними камеральної перевірки - сума по коду рядка 17 складає 22 878 грн. Розбіжність 22 878 грн.

20 липня 2016 року Інспекцією з урахуванням висновків акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 24.06.2016 №49/12/31762358, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22878 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень) грн. (а.с.18).

Податкове повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200 було оскаржено позивачем до Головного управління ДФС у Донецькій області, до Державної фіскальної служби. Відповідно до рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 07.10.2016 № 5673/10/05-99-10-01-12-1, рішення ДФС України від 26.12.2016 № 27945 скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200 без змін. (а.с.19-20,22-23).

Як, зазначалось судом, позивач, згідно поданої уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013 рік (реєстраційний №9091604668 від 11.12.2015) відкоригував значення ряд. 01 (доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування) в сумі 4 747 749, ряд. 04 (витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування) в сумі 5 219726, ряд. 06.5 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року в сумі 490 249 грн., ряд. 7 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі - 471 977 грн., згідно поданої уточнюючої декларації за податку на прибуток за 2014 рік (№9082179228 реєстраційний від 11.12.2015) відкоригував значення ряд. 01 (доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування) в сумі 13227710 грн., ряд. 04 (витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування) в сумі 13227710 грн., ряд. 06.5 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року в сумі 471 977 грн., ряд. 7 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності) в сумі - 433 947 грн.

Таким чином, відкориговані позивачем суми податку на прибуток на підставі уточнюючих розрахунків від 11.12.2015 за своєю економічною та правовою сутністю не відповідають визначенню податкового зобов'язання у розумінні ПК України. Тому, відповідно штучне формування податкового боргу (нарахування сум зобов'язань) платника податку визначеному в податкову повідомленні-рішення, не враховуючи таких показників уточнюючих розрахунків від 11.12.2016, на думку колегії суддів, є неправомірним.

Обмеження на подання уточнюючого розрахунку визначені у п. 50.2 і п. 50.3 ст. 50 ПК України.

Враховуючи вище наведене та встановлені у справі обставини, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині, оскільки права та інтереси Товариства належним чином захищені нормами ст. 50 ПК України, що дозволяють платнику податку в межах строку 1095 днів внести відповідні зміни до показників раніше поданої податкової звітності.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений діючим законодавством, чим порушив права та інтереси позивача, не прийнявши уточнюючі декларації з податку на прибуток за 2013 рік №9091604668, за 2014 рік №9082179228 від 11.12.2015 і як наслідок, прийнявши спірне податкове повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22 878 грн. за наслідками камеральної перевірки.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 06 червня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі № 805/752/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод прецизійних сплавів і металів" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000111200 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов