Ухвала

від 01.06.2017 по справі 802/4634/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4634/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

01 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Липовецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року позивач - Липовецьке об'єднане УПФУ Вінницької області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 в розмірі 41 897,25 грн. за період з 01.12.2012 року по 25.09.2013 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 20.02.2017 року вказаний позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" зареєстроване Липовецькою районною державною адміністрацією 30.03.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 197167 (а.с. 8, 9), перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України, що підтверджується заявою про реєстрацію (а.с. 7) та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Станом на 25.09.2013 року за ПАТ "Турбівський каоліновий завод" рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в загальній сумі 41897,25 грн. за період з 01.12.2012 року по 25.09.2013 року.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період 01.12.2012 року по 25.09.2013 року (а.с. 10-11, 12-19).

Враховуючи, що вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо її примусового стягнення.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 част.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно до ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього закону.

Згідно п. 6.4 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Тобто, відповідач згідно зазначених норм законодавства, зобов'язаний проводити оплату до Пенсійного фонду України відшкодування фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача у зв'язку з чим вся належним чином підтверджена заборгованість відповідача повинна бути відшкодована.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта стосовно неправомірності нарахування вказаної заборгованості у зв'язку із тим, що ПАТ "Турбівський каоліновий завод" не є правонаступником того підприємства де працювали особи, відшкодування виплати пенсії яким відповідач повинен сплатити, оскільки вирішення питання про встановлення того чи є він правонаступником відповідних підприємств та у зв'язку з чим чи правомірно було здійснено нарахування позивачем заборгованості відповідачу, не є предметом розгляду даної справи, в якій предметом є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, а тому суд не вправі надавати будь-яку оцінку зазначеним доводам відповідача.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача стосовно правомірності призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пенсій на пільгових умовах по списку № 2 за період їх роботи на ПАТ "Турбівський каоліновий завод" , як підстави для відсутності обов'язку сплати заборгованості, оскільки вказане питання також не є предметом розгляду даної справи та вже досліджувалося судом в межах адміністративної справи № 802/773/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі, Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька за результатами якої у задоволенні позовних вимог ПАТ "Турбівський каоліновий завод" було відмовлено.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.