Рішення

від 31.05.2017 по справі 291/1146/16-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1146/16-ц

2/291/71/17

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2017 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого - судді Грека М.М.

при секретарі - Кащук Л.С.

з участю - представника позивачки ОСОБА_1В

представника відповідача ПСП Агрофірма Світанок - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за позовом ОСОБА_3 до ДП Умань- Агро , ПСП Агрофірма Світанок про розірвання договору оренди землі та витребування і повернення земельної ділянки.

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася з позовом до ДП Умань- Агро , ПСП Агрофірма Світанок про розірвання договору оренди землі та витребування і повернення земельної ділянки.

Позивачка позовні вимоги обґрунтовує наступним чином, що вона успадкувала від свого батька ОСОБА_4 земельну частку (пай) загальною площею 3,5976 га, (в тому числі рілля 3,0031 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825284000:03:000:0016, сіножаті 0,5945 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825284000:03:000:0090), які належали йому на праві приватної власності відповідна до Державних актів серії- ЯБ №731007 та ЯБ №731659, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Право власності ОСОБА_3 на вказані земельні ділянки підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НАТ №696082 від 06.04.2016 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НАТ №696083 та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.04.2016 №56818494 , №56823527.

Позивачці відомо, що в 2006 році її батько передав в оренду свій земельний пай ВАТ Уманьферммаш . На даний час правонаступником цього підприємства є ПАТ Уманьферммаш .

Згідно норм цивільного законодавства до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України), а відтак Позивач успадкувала й обов'язки орендодавця.

У вересні 2016 року Позивач отримала усну пропозицію від ПСП Агрофірма Світанок щодо переукладання договору оренди, оскільки на даний час саме це підприємство використовує земельну частку (пай), отримавши ще в 2012 році право оренди від СПП Світанок-плюс ,- яке, в свою чергу, утворене шляхом виділу із Дочірнього підприємства Ілліч-Агро Умань ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча і передало в якості внеску в статутний капітал право оренди земельних ділянок, належних Позивачеві і які ніби то орендувало ДП Ілліч-Агро Умань .

Договір оренди із Дочірнім підприємством Ілліч-Агро Умань ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча був зареєстрований Ружинським відділом Житомирської регіональної філії центру ДЗК 18.01.2007 року за №040722100275, то він вважається укладеним.

Враховуючи, що Позивач має намір самостійно обробляти свій земельний пай, то позивачка звернулася до ДП Умань-Агро , яке є правонаступником ДП Ілліч-Агро Умань з пропозицією щодо припинення дії договору оренди землі за взаємною згодою сторін.

ДП Умань-Агро листом за вихідним №763 від 13.10.2016 надало відмову, що стало причиною для звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди.

В листі вказано, що Дочірнє підприємство Умань-Агро взагалі не використовує земельних ділянок, які знаходяться в селі Княжики Ружинського району Житомирської області. Права та обов'язки орендаря за договором оренди землі із ОСОБА_4 щодо орендного володіння та користування земельною часткою (паєм), належним Позивачу передано від ДП Ілліч-Агро Умань до СПП Світанок плюс , що в подальшому було- реорганізоване шляхом приєднання до ПСП Агрофірма Світанок .

Також відповідачем допущені порушення своїх обов'язків щодо умов і термінів виплати орендної плати.

Згідно ст. ст. 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому договором розмірі, порядку та у визначені строки.

Згідно ст. ст. 409, 410 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування землею. При цьому розмір плати, її форма, умови, порядок та строки виплати встановлюються договором. Землекористувач, в свою чергу, зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою.

За змістом ст. 21 Закону Про оренду землі розмір та умови виплати орендної плати, що зазначені в договорі, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на момент укладання договору оренди.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналогічна правова позиція зафіксована у висновку Верховного суду України, викладеному в постанові від 12.12.12 у справі №6-146цс12.

Згідно п. 10 договору оренди виплата орендної плати здійіснюється не пізніше 1 грудня поточного року. При цьому станом на сьогодні позивачка не отримувала орендної плати ні за 2015, ні за 2016 рік. Крім того, у позивача відсутні документи; які б свідчили про отримання орендної плати її батьком у 2013-2014 роках.

Окрім вказаного, п. 8 договору визначено орендну плату в розмірі 569,60 гривень. Але пунктом 11 передбачено обов'язок щодо перегляду розміру орендної плати один раз у три роки, зокрема, в разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. Проте жодні зміни до укладеного договору оренди не вносилися, жодних пропозицій від орендаря щодо цього орендодавець не отримував, жодних повідомлень про зміну умов господарювання (в тому числі і щодо передачі права оренди іншій особі) орендар не надавав.

За нормами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів законодавства.

Ст. 629 ЦКУ встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами і відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому позивачка та представник позивачки мають законні підстави стверджувати про наявність порушення Відповідачем-орендарем земельної ділянки своїх обов'язків, визначених розділом Орендна плата укладеного договору оренди.

В судове засідання зявилася представник позивачки позовні вимоги просить задовільнити з вищенаведених підстав, розірвати договір оренди землі та витребування і повернення земельної ділянки.

В судове засідання представник відповідачаДП Умань- Агро не зявилися про час та дату розгляду справи повідомленні вчасно про що свідчать розписки.

В судове засідання зявився представник відповідача ПСП Агрофірма Світанок в задоволенні позовних вимог просив відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якшо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічна умова міститься в пункті 34 Договору, відповідно до якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору

Тому згідно з вимогами статті 32 Закону України Про оренду землі та умов пункту 34 Договору, перехід права власності на земельну ділянку до позивача в порядку спадкування, так само, як і реорганізація ДП Ілліч-Агро Умань ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча шляхом виділення СПП СВІТАНОК ПЛЮС , а також у подальшому - припинення СПП СВІТАНОК ПЛЮС шляхом приєднання до ПСП Агрофірма Світанок не слугують правовими підставами для зміни або розірвання даного Договору.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Відповідно договору оренди землі від 10. 11.2016 року ОСОБА_5 уклав договір з ДП Ілліч- Агро- Умань Відкритого акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча в ореду передається земельна ділянка 3,5976 га., строком на 20 років.

Позивачка успадкувала від свого батька ОСОБА_4 земельну частку (пай) загальною площею 3,5976 га, (в тому числі рілля 3,0031 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825284000:03:000:0016, сіножаті 0,5945 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825284000:03:000:0090), які належали йому на праві приватної власності відповідна до Державних актів серії- ЯБ №731007 та ЯБ №731659, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що підтверджується відповідними свідоцтвами за заповітом.

Положеннями статті 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України., юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини другої статті 104 ЦК України, юридична особа є такою, шо припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Реорганізація є спеціальним випадком переходу прав від однієї юридичної особи до іншої, який врегульовано спеціальними нормами законодавства, що визначають момент переходу прав при реорганізації

Відповідно до ч. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Таким чином, зазначені вище спеціальні норми законодавства передбачають автоматичний і безумовний (в силу самого закону) перехід при реорганізації прав і обов'язків до правонаступника.

Спеціальна норма закону має пріоритет перед загальною нормою.

Та обставина, що на даний час ДП Умань-Агро не використовує земельні ділянки в с.Княжики, не слугує підставою для розірвання договору, так як ДП Умань - Агро з моменту внесення запису у ЄДР про його реорганізацію та виділення СПП СВІТАНОК ПЛЮС та на даний час не є стороною даного Договору як Орендар, оскільки всі права та обов'язки по Договору відповідно до вимог статей 104, 106, 107. 109 ЦК України перейшли до СПП СВІТАНОК ПЛЮС , а у подальшому у зв'язку з припиненням СПП СВІТАНОК ПЛЮС шляхом приєднання до ПСП Агрофірма Світанок - ці права і обовязки Орендаря перейшли до ПСП Агрофірма Світанок , яке (ПСП Агрофірма Світанок ) є Орендарем по даному Договору, і на даний час ці права і обов'язки Орендаря не припинились.

В судовому засіданні доводи позивача спростовуються про те, що договір та норми законодавства не містять якихось застережень, які надавали б можливість орендарю- стороні договору самовільно передавати будь-якій особі свої обов'язки , є помилковими та не грунтуються ні на договорі, ні на чинному законодавстві, не можуть бути взяті до уваги, так як, по-перше, умовами договору та чинного законодавства не заборонена реорганізація орендаря- юридичної особи, а реорганізація орендаря не передбачена в якості підстави для розірвання договору; по-друге, договором та законом не заборонена заміна сторони у зобов'язанні у зв'язку з реорганізацією орендаря.

В судовому засіданні доводи позивача спростовуються про те, що Орендар всупереч вимогам законодавства та укладеного договору передав права оренди і функції по виплаті орендної плати іншій юридичній особі - ПСП Агрофірма Світанок через СПП Світанок Плюс є помилковими та не грунтуються ні на договорі, ні на чинному законодавстві, не можуть бути взяті до уваги, так як порушень законодавства та умов договору при реорганізації ДП Ілліч-Агро Умань ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча шляхом виділення СПП СВІТАНОК ПЛЮС , а також у подальшому - припинення СПП СВІТАНОК ПЛЮС шляхом приєднання до ПСП Агрофірма Світанок - не було. При цьому доказів порушення законодавства та договору позивачем не наведено та не доведено цю обставину.

Доводи позивача про те, що внесення права оренди до статутного капіталу нової юридичної особи здійснено всупереч вимогам ст.93 Земельного кодексу України є помилковими та не ґрунтуються ні на договорі, ні на чинному законодавстві, не можуть бути взяті до уваги, так як право оренди не вносилося до статутного капіталу. При цьому доказів порушення законодавства та договору позивачем не наведено та не доведено цю обставину.

Доводи позивача про те, що ПСП Агрофірма Світанок не може вважатися добросовісним набувачем спірної земельної ділянки є помилковими та не ґрунтуються ні на договорі, ні на чинному законодавстві, не можуть бути взяті до уваги, так як, по-перше, ПСГІ Агрофірма Світанок набуло право оренди земельними ділянками не на підставі статті 1212 ЦК України, а у зв'язку з реорганізацією ДП Ілліч-Агро Умань ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча шляхом виділення СПП СВІТАНОК ПЛЮС , а також у подальшому - припиненням СПП СВІТАНОК ПЛЮС шляхом приєднання до ПСП Агрофірма Світанок . По-друге, позивач отримував у ПСП Агрофірма Світанок орендну плату по даному договору, що ним не заперечується.

Дійсно, розділу ІV договору орендар зобовязався щорічно, в термін до 01 грудня поточного, сплачувати орендну плату за користування землею в розмірі 1.5 % від нормативної грошової оцінки землі, яку визначено в сумі 37973,50 грн. п.4 розділу ІІ договору.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення (п.12 договору).

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приписами ст. 21 цього ж Закону встановлено, що розмір та умови орендної плати, визначені договором оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, підставою для розірвання спірного договору оренди та повернення земельної ділянки може бути лише систематична несплата орендної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

Оскільки під систематичною несплатою орендної плати слід розуміти несплату двох і більше платежів орендної плати, а також враховуючи випливаючий із договору оренди обовязок відповідача вносити орендну плату один раз у рік, суд вправі вирішувати підставність та доведеність вимог про розірвання спірного договору оренди виключно внаслідок систематичної несплати відповідачем платежів за оренду землі за 2015 та 2016 роки.

Згідно з умовами договору оренди у відповідача виникав обовязок по сплаті орендної плати в розмірі 1,5% до 1 грудня потчного року.

Однак відповідно до положень ч.2 ст.21 Закону України Про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно довідки від 09.03.2017 року за №337 ПСП Агрофірма Світанок сплотило орендну плату на користь ОСОБА_3 за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі від10 листопада 2006 року за 2016 рік в розмірі 8653 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність представника позивачки обставин систематичної несплати відповідачем орендної плати за землю. А тому суд вважає, що підстави для розірвання договору оренди та повернення землі відсутні, у звязку із чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за його безпідставністю.

З вищенаведених підстав в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ДП Умань- Агро , ПСП Агрофірма Світанок про розірвання договору оренди землі та витребування і повернення земельної ділянки - відмовити.

Керуючись ст.ст. 104, 106, 107, 109 ЦК України, Законом України Про оренду землі , ст. ст.10, 11, 15, 88, 209, 212, 213, 215, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ДП Умань- Агро , ПСП Агрофірма Світанок про розірвання договору оренди землі та витребування і повернення земельної ділянки - відмовити.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитися 06.06.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Грек.