Рішення

від 24.05.2017 по справі 911/962/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р. Справа № 911/962/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія»

до Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 716886,38 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14.03.2017 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 24.09.2016 року).

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» із позовом до Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 716886,38 грн. з яких 654212,14 грн. інфляційних та 62674,24 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року порушено провадження у справі № 911/962/17 та призначено до розгляду на 24.04.2017 року.

20.04.2017 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.04.2017 року представником позивача подано уточнення до позовної заяви, якими позивач фактично, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, заявив про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у зв'язку з виявленими помилками в періодах нарахування і просить суд стягнути з відповідача 654212,14 грн. інфляційних та 62508,84 грн. 3 % річних.

В судове засідання 24.04.2017 року відповідач не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року не виконав, у звязку з чим, розгляд справи відкладався до 17.05.2017 року.

В судовому засіданні 17.05.2017 року представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи з метою надання можливості мирного врегулювання спору, яка розглянута судом у відповідному судовому засіданні і задоволена, у зв'язку з чим, судом, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в розгляді справи на 24.05.2017 року.

В судовому засіданні 24.05.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судовому засіданні 24.05.2017 року проти позову не заперечував, однак письмовий відзив на позов не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,

встановив:

Як вбачається з викладених позивачем обставин, 15.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» (далі - позивач, Виконавець) та Дочірнім підприємством «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач, Замовник) був укладений Договір про надання транспортних послуг № 267 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Виконавець приймає на себе виконання транспортних перевезень дорожно-будівельних матеріалів.

Вартість послуг Виконавця визначається додатковими угодами до Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 14.06.2011 року до Договору Сторони погодили, що вартість послуг Виконавця складає 1,02 грн. (з врахуванням ПДВ) за тн/км перевезеного вантажу на відстань від 28 км.

На виконання вказаного Договору позивачем були надані відповідачу послуги з перевезення вантажу, однак відповідач в порушення умов Договору своєчасно та в повному обсязі з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в розмірі 811613,76 грн.

Питання стягнення з відповідача заборгованості за вищенаведеним зобов'язанням розглядалось в матеріалах справи Господарського суду Донецької області № 5006/40/96/2012.

В процесі розгляду спору у справі № 5006/40/96/2012 сторонами було підписано мирову угоду, згідно умов якої сторони домовились про порядок погашення суми основного боргу за Договором про надання транспортних послуг № 267 від 15.10.2008 року в розмірі 811613,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.11.2013 року у справі № 5006/40/96/2012 затверджено мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем, згідно якої відповідач визнав те, що на момент укладення мирової угоди його заборгованість перед позивачем за Договором надання послуг № 267 від 15.10.2008 року становить 811613,76 грн. та зобов'язувався до 15.07.2013 року включно погасити існуючу заборгованість за надані послуги згідно спірного Договору в розмірі 811613,76 грн. шляхом сплати щомісячно по 135264,96 грн. протягом лютого-липня 2013 року включно до 15 числа відповідного місяця.

Однак, відповідач у встановлені мировою угодою у справі № 5006/40/96/2012 строки заборгованість в погодженому сторонами розмірі 811613,76 грн. не оплатив, у зв'язку з чим, позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 30.11.2013 року № 5006/40/96/2012.

22.10.2013 року Відділом державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції на примусове виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 30.11.2013 року у справі № 5006/40/96/2012 було відкрито виконавче провадження № 40307505.

В ході виконавчого провадження відповідачем частково було погашено заборгованість, про що свідчать банківські виписки, які знаходяться в матеріалах даної справи, а саме 06.02.2014 року - 100000,00 грн., 27.09.2016 року - 11440,11 грн., 04.11.2016 року - 99650,00 грн., 14.11.2016 року - 10654,65 грн. на загальну суму 221744,76 грн.

Проте, оскільки відповідач припинив сплату заборгованості за спірним Договором з 14.11.2016 року та, у зв'язку з тим, що станом на момент розгляду даного спору за ним рахується заборгованість за спірним Договором, яка визнана відповідачем в мировій угоді, затвердженій судом у справі № 5006/40/96/2012 , в розмірі 589869,00 грн. (811613,76 грн. (заборгованість визнана відповідачем) - 221744,76 грн. (заборгованість сплачена відповідачем), позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 654212,14 грн. інфляційних та 62508,84 грн. 3 % річних (згідно уточнених позовних вимог) нарахованих на несвоєчасно сплачену суму боргу в розмірі 811613,76 грн. з врахування часткових проплат, здійснених в ході виконавчого провадження за період з 30.03.2014 року по 30.03.2017 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначене та враховуючи, що заборгованість відповідача з оплати наданих послуг за Договором в сумі 811613,76 грн. визнана відповідачем мировою угодою, затвердженою у справі № 5006/40/96/2012, встановлена судом у даній справі, станом на момент прийняття рішення повністю не погашена, що відповідачем не спростовано, суд вважає правомірним нарахуванням 3% річних та інфляційних за період з 30.03.2014 року по 30.03.2017 року, тобто після спливу строків на погашення заборгованості, погоджених мировою угодою.

Згідно з п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Однак, судом було виявлено помилки в наданому позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних (уточненому), а саме, арифметичні помилки в заявлених до стягнення сумах 3 % річних та інфляційних по деяких періодах заборгованості, арифметичні помилки в сумах на які позивач здійснює відповідні нарахування та помилки в періодах нарахування 3 % річних та інфляційних, оскільки позивачем помилково дні часткових проплат включені в періоди нарахування 3% річних та інфляційних на суми без врахування часткових проплат. Судом було здійснено правильний розрахунок 3% річних та інфляційних, в межах заявленого позивачем періоду на заявлені позивачем суми, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 62452,45 грн. 3% річних та 641256,12 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) підлягають частковому задоволенню в сумі 703708,57 грн. в частині стягнення з відповідача 62452,45 грн. 3 % річних та 641256,12 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позов задоволено частково, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача в розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам (уточненим).

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (07335, Київська обл., Вишгородський район, с. Демидів, код 05423018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6Ж, код 14328081) 62452 (шістдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят два) грн. 45 коп. 3 % річних, 641256 (шістсот сорок одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 12 коп. інфляційних, 10555 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят пять) грн. 62 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 31.05.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін