Постанова

від 25.05.2017 по справі 910/18728/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа№ 910/18728/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Дідиченко М.А.

за участю представників cторін:

позивача: Головатий А.В., довіреність №741-8 від 03.01.2017,

відповідача: Давиденко М.М., довіреність б/н від 15.03.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016

у справі №910/18728/16 (суддя Морозов С.М.)

за позовом 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд"

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд" про розірвання Договору про спільну діяльність у будівництві №233-07/17 від 18.07.2007, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/18728/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Розірвано Договір про спільну діяльність у будівництві №233-07/17 від 18.07.2007, укладений між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, правонаступником якого є 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд" на користь 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України 1 378,00 грн (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/18728/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Київсоцінвестбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/18728/16 без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2017, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/18728/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.04.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2017, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 25.05.2017.

В судове засідання, яке відбулось 25.05.2017 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2007 між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, правонаступником якого є 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України (позивач, Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд" (відповідач, Сторона-2) було укладено Договір №233-07/17 про спільну діяльність у будівництві (далі - Договір), предметом якого у відповідності до п. 2.1. є спільна діяльність Сторін з метою досягнення соціального ефекту: будівництва на земельній ділянці Об'єкту (багатофункціонального комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соцільно-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, остаточна площа якого визначається згідно з проектно-кошторисною документацією) у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей, та подальшого розподілу результатів спільної діяльності відповідно до умов Договору.

За умовами п. 6.2. Договору, відповідач (Сторона-2) приймає на себе наступні зобов'язання:

- одержує у відповідних закладах необхідні вихідні дані і правовстановлюючі документи, отримує необхідні погодження та забезпечує здійснення державної експертизи у відповідних державних органах, забезпечує складання завдання на проектування (п.п.6.2.1.);

- виконує функції Замовника, що визначені умовами цього Договору, укладає договір з компанією з управління активами, управителем Фонду фінансування будівництва, погоджує підряднику залучення до виконання робіт субпідрядників та робочої сили (п.п.6.2.2.);

- оформлює необхідні дозвільні документи (дозволи, технічні умови і т.п.), необхідні для досягнення цілей Спільної діяльності (п.п.6.2.3.);

- передає Генпідряднику дозвіл на виконання будівельних робіт та іншу документацію, необхідну для здійснення будівництва (п.п.6.2.4.);

- укладає договори на проектування і будівництво Об'єкту з генеральним проектувальником та підрядником, у разі необхідності - субпідрядниками. Надає Стороні-1 засвідчені копії укладених з генеральним проектувальником та генеральним підрядником договорів в триденний строк з дати її укладання (п.п.6.2.5.);

- протягом дії Договору в повному обсязі фінансує витрати за планом проектування та будівництва Об'єкту, а також всі інші витрати, пов'язані з будівництвом, введенням в експлуатацію і передачею Об'єкту на баланс експлуатаційним організаціям (п.п.6.2.6.);

- спільно із Стороною-1 здійснює технічний нагляд і контроль за будівництвом Об'єкту (п.п.6.2.7.);

- приймає рішення щодо необхідності укладення договору страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження Об'єкту (п.п.6.2.8.);

- за запитом Сторони-1 надає копії довідок про вартість виконаних робіт, актів виконаних робіт, а також актів проведення скритих робіт, монтажу обладнання, що свідчать про обсяг виконаних будівельних робіт та їх вартість (п.п.6.2.9.);

- передає Генпідряднику в установленому законодавством порядку будівельний майданчик для будівництва Об'єкту (п.п.6.2.10.);

- після затвердження акту державної технічної комісії про прийом Об'єкту в експлуатацію в цілому, або відповідної його складової частини отримує від Сторони-1 в 10-денний строк передбачені чинним законодавством України документи, які необхідні для оформлення Стороною-2 права власності за Стороною-1 належної їй частки житла в Об'єкті, яка визначена згідно Договору (п.п.6.2.11.);

- веде на окремому балансі облік створеного та придбаного в результаті спільної діяльності майна (у тому числі незавершеного будівництва), забезпечує необхідну статистичну, податкову та іншу звітність (п.п.6.2.12.);

- вирішує всі проблемні питання щодо предмету цього Договору, що виходять за межі зобов'язань Сторони-1 по цьому Договору у межах власних повноважень (п.п.6.2.13.).

Договір діє з дня його підписання до 31.12.2020 (п. 7.1. Договору).

Згідно п. 10.7. Договору сторони передбачили, що договір може бути достроково розірваний за згодою сторін, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до Договору. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду.

Відповідно до п. 12.3. Договору будь-який учасник договору має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншим учасником через поважну причину з відшкодуванням іншому учаснику витрат, понесених останнім під час реалізації Договору.

Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем протягом строку дії договору не вчинено жодних дій на виконання умов укладеного між сторонами договору, що на думку позивача, свідчить про істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань та унеможливлює досягнення мети спільної діяльності.

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо інформування про виконану роботу, наміри щодо подальшого виконання умов договору. Однак відповідачем вказані листи були залишені без відповіді.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем листом №741-531 від 08.07.2016 було направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди про розірвання договору, який відповідачем також залишено без відповіді.

Таким чином, спір у даній справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зазначений договір про спільну діяльність у будівництві є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ст. 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як зазначено позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідачем протягом строку дії договору не вчинено жодних дій на виконання умов укладеного між сторонами договору. Однак, позивач при укладенні договору розраховував на досягнення результату спільної діяльності, а саме будівництво житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема в ч. 2 зазначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Як на підставу розірвання договору, позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, що на думку позивача, є істотним порушенням умов договору.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Як зазначалось вище, у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі №6-75цс13.

Судом встановлено, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором, що призвело до неможливості досягнення мети спільної діяльності (договору), а саме будівництва на земельній ділянці Об'єкту (багатофункціонального комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соцільно-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей, що є істотним порушенням умов договору.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, що перевірені наявними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та укладений між сторонами Договір про спільну діяльність у будівництві №233-07/17 від 18.07.2007 підлягає розірванню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку із невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору. За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцінвестбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/18728/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/18728/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18728/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

М.А. Дідиченко