Постанова

від 01.06.2017 по справі 903/224/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Справа № 903/224/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" на рішення господарського суду Волинської області від 25.04.17 р.

у справі № 903/224/17 (суддя Бондарєв Сергій Васильович )

позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оберіг Гранд"

відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром"

про стягнення 38 878, 50 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.04.2017 року у справі № 903/224/17 (суддя Бондарєв С.В.) позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оберіг Гранд" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" про стягнення 38 878, 50 грн. задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" (м. Луцьк, вул. Володимирська, 57 А, код 37610942) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Гранд" (Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Низгірецька, 40/15, код 38741952) 27 487,50 грн., в т.ч. 27 000,00грн. - заборгованості, 440,33грн.-пені, 47,17грн.-3% річних та 1 131,22 грн. витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 11 000,00 грн. заборгованості припинено, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 391,00 грн. суми індексу інфляції припинено , у зв'язку з відмовою позивача від позову у цій частині.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ч.1 ст. 202 , ст.204,ч.1 ст. 205, ч.1 ст.530, ст.599,610, 611, ч.1 ст.612 , ст.625, ч.1 ст. 626, ст.901 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 174,175 , ч.1. ст.181, ст.193 Господарського кодексу України та прийшов до висновку, що факт надання позивачем охоронних послуг в лютому 2017 році підтверджується наявними матеріалами справи. Крім того, правомірно заявлено до стягнення 440,33 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання по оплаті отриманих послуг та 3% річних в розмірі 47,17 грн за період з 07.02.2017 року по 13.03.2017 року . В свою чергу, місцевий господарський суд врахував, що платіжним дорученням № 256 від 03.04.2017 року на суму 11 000,00 грн. оплачено послуги охорони за січень згідно договору № 01/07/16 від 01.07.2016 року, у зв"язку з чим, в цій частині припинено провадження на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України В частини стягнення інфляції в розмірі 391,00 грн. припинено провадження на підставі п.4 ст. 80 ГПК України в зв"язку з відмовою від позову.

Не погодившись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки під час вирішення даної справи у суді першій інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та недоведено обставини, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано визнав встановленою обставину про те, що позивачем надавалися охоронні послуги у лютому 2017 року. В свою чергу, наголошує, що такі послуги не надавалися позивачем, саме у зв'язку з цим не було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 28.02.2017 року.

На думку апелянта, місцевий господарський суд прийшов до неправильного висновку, що вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних підлягають до задоволення, оскільки у даному спорі відсутнє порушення грошового зобов'язання, оскільки саме грошове зобов'язання не виникло у відповідача в силу відсутності факту надання охоронних послуг.

Просить змінити рішення господарського суду Волинської області від 25.04.2017 року у справі № 903/224/17 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерторгпром» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Гранд» 27487,50 грн., в т.ч. 27000,00 грн. заборгованості, 440,33 грн. - пені, 47,17 грн. -3% річних та 1131,22 грн. витрат по сплаті судового збору - шляхом відмови в позові в цій частині.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що покликання відповідача на те, що охоронні послуги ТОВ «Кондитерторгпром» по договору №01/07/16 від 01 липня 2016 року припинили надаватися в кінці січня 2017 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зворотній факт підтверджується,зокрема, і відомостями Журналу прийому-передачі чергувань посту №1.2.3. та патрулювання охороняємої території ТОВ «Кондитерторгопром» (ведення якого розпочато 30.08.2016р., а закінчено 28.02.2017р.) та Журналом перевірок начальника охорони ТОВ «Кондитерторгопром» (ведення якого розпочато 11.12.2016р., а закінчено 28.02.2017р.).

Окрім того, факт надання охоронних послуг відповідачу в лютому 2017р. підтверджується податковою накладною від 28.02.2017р. №5 (роздрукована 10.04.2017р.) з відміткою про те, що документ отримано ТОВ «Кондитерторгпром» . Тобто відповідач не відхиляє, а приймає податкову накладну, відтак, ним підтверджує факт надання йому таких послуг.

У судове засідання сторони не з"явились, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи попереджались в установленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 150-152).

В свою чергу, позивач у відзиві просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами у справі не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх представників в судове засідання, враховуючи обмеженість строків розгляду справи та відсутність клопотання про їх продовження , справа розглядається без явки сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Оберіг Гранд не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Гранд" (надалі-виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" (надалі-замовник замовник) було укладено договір №01/07/16 про надання охоронних послуг, згідно розділу 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги по охороні об'єкта. Місцезнаходження об'єкта: 43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А. Вид охорони визначається як фізична охорона. Охорона об'єкта здійснюється: -цілодобовими постами охорони; денними постами охорони; нічними постами охорони. Загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 47 000,00грн. з урахуванням 20% ПДВ. Підписанням та скріпленням печатками сторін договору сторони підтверджують виставлення виконавцем постів охорони на об'єкті замовника у кількості, передбаченій п. 1.3. договору.

Розділ 7 договору визначає, що сторони обумовили порядок взаєморозрахунків, згідно якого за надані послуги замовник щомісячно сплачує виконавцю, суму, передбачену п. 1.4. даного договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим договором, розпочинається з дати укладення договору. Оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5-го числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця. У разі розірвання договору оплата за надані в останньому місяці дії договору послуги повинна бути здійснена у розмірі, що обраховується пропорційно до кількості днів, в які надавались послуги протягом 2 банківських днів з моменту розірвання договору. В останній день поточного місяця сторони підписують акт про надання охоронних послуг. У разі розірвання договору акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії цього договору. В разі відмови однією зі сторін підписати акт про надання охоронних послуг, така сторона зобов'язана протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання акту про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання акту про надання охоронних послуг. У випадку ненадання такої відмови вважається, що охоронні послуги згідно даного договору надані в повному об'ємі та належної якості, а акт про надання охоронних послуг підписаний тою стороною, яка не надала відмову. У випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п.1.4. договору, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов'язань-до їх повного виконання сторонами. Після закінчення строку, на який було укладено договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності з п.п. 8.3., 8.5., 8.6. договору (за кожним пунктом окремо) (пункти 8.1.-8.2. розділу 8 договору).

Даний договір підписано сторонами та скріплено відтиском їх круглої печатки.

Крім того, сторони підписали додатки 1 та 2 до договору №01/07/16 від 01.07.2016р. щодо дислокації та Інструкції по охороні.

В свою чергу, згідно акту про зняття постів з 01.01.2017р. ТзОВ "Оберіг-Гранд" знімає два пости охорони з об'єкта, місцезнаходження якого: 35740, вул. Заводська, 1, смт. Мізоч, Здолбунівський р-н, Рівненська обл. (договір №01/07/16 від 01.07.2016р.). Сторони на момент зняття постів з охорони претензій одна до одної не мають.

Даний акт підписано сторонами та скріплено відтиском їх круглої печатки.

В подальшому, 03.01.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Гранд" (виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" (замовник) було укладено додаткову угоду №1 до договору №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016р., згідно з пунктом 1 якої сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 1.4. договору №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016р. та викласти його в наступній редакції: "Загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 27 000,00грн. з урахуванням ПДВ 20%".

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена відтиском їх круглої печатки.

На виконання умов зазначеного вище договору позивач виконав зобов'язання в повному обсязі, а відповідач у встановленому порядку прийняв послуги від виконавця на загальну суму 336 000,00грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт від 25.07.2016р. №ОУ-000005 на суму 47 000,00грн., від 31.08.2016р. №57 на суму 47 000,00грн., від 30.09.2016р. №62 на суму 47 000,00грн., від 31.10.2016р. №67 на суму 47 000,00грн., від 30.11.2016р. №71 на суму 47 000,00грн., від 31.12.2016р. №75 на суму 47 000,00грн., від 31.01.2017р. №2 на суму 27 000,00грн. та від 28.02.2017р. №6 на суму 27 000,00грн., які підписані сторонами.

Відповідно до матеріалів справи, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 28.02.2017р. позивачем було надіслано відповідачу, проте, відповідачем не надано ні підписаного належним чином акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 28.02.2017р., ні вмотивованої відмови від підписання вищевказаного акта.

В свою чергу, відповідач взяті на себе, згідно договору №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016р. зобов'язання в частині проведення розрахунків в повному обсязі не виконав, сплативши на рахунок позивача 298 000,00грн., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 38 000,00 грн., відповідно позивач звернувся з позовом до суду.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В свою чергу, згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до розділу 7 договору №01/07/16 від 01.07.2016р. сторони обумовили порядок взаєморозрахунків, згідно якого за надані послуги замовник щомісячно сплачує виконавцю суму, передбачену п. 1.4. даного договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим договором, розпочинається з дати укладення договору. Оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5-го числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця. У разі розірвання договору оплата за надані в останньому місяці дії договору послуги повинна бути здійснена у розмірі, що обраховується пропорційно до кількості днів, в які надавались послуги протягом 2 банківських днів з моменту розірвання договору.

Як зазначалось вище у даній постанові, 03.01.2017 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Гранд" (виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" (замовник) було укладено додаткову угоду №1 до договору №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016 року, згідно з пунктом 1 якої сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 1.4. договору №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016р. та викласти його в наступній редакції: "Загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 27 000,00грн. з урахуванням ПДВ 20%".

Отже, колегія суддів констатує, що на виконання умов вказаного договору позивач виконав зобов'язання в повному обсязі, а відповідач у встановленому порядку прийняв послуги від виконавця на суму 336 000,00грн., що стверджується актами здачі-приймання робіт від 25.07.2016р. №ОУ-000005 на суму 47 000,00грн., від 31.08.2016р. №57 на суму 47 000,00грн., від 30.09.2016р. №62 на суму 47 000,00грн., від 31.10.2016р. №67 на суму 47 000,00грн., від 30.11.2016р. №71 на суму 47 000,00грн., від 31.12.2016р. №75 на суму 47 000,00грн., від 31.01.2017р. №2 на суму 27 000,00грн. та від 28.02.2017р. №6 на суму 27 000,00грн., які підписані сторонами.

Як вже зазначалось, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 28.02.2017р. позивачем було надіслано відповідачу, проте, останнім не бул надано ні підписаного належним чином акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 28.02.2017р., ні вмотивованої відмови від підписання вищевказаного акта.

З огляду на зазначені факти , колегія суддів констатує, що відповідач взяті на себе, згідно договору №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016р. зобов'язання в частині проведення розрахунків в повному обсязі не виконав, сплативши на рахунок позивача 298 000,00грн., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 38 000,00грн.

Апелянт, в свою чергу покликається на те, що ним не отримано поштове відправлення №1331202000932, а саме акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 28.02.2017р. за лютий 2017року.Колегія суддів вважає дані покликання апелянта необґрунтованими з огляду на те, що сам відповідач не отримував поштову кореспонденцію, зокрема спірний акт, який повернувся з відміткою У зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання , отже такі дії відповідача свідчать про небажання його отримати.

Крім того, факт надання позивачем охоронних послуг в лютому 2017р. підтверджується, зокрема, і відомостями журналу прийому-передачі чергувань посту №1; 2; 3 та патрулювання охоронюваної території ТзОВ "Кондитерторгопром" (ведення якого розпочато 30.08.2016р., а закінчено 28.02.2017р.), журналом перевірок начальника охорони ТзОВ "Кондитерторгопром" (ведення якого розпочато 11.12.2016р., а закінчено 28.02.2017р.), податковою накладною від 28.02.2017р. №5 (роздрукована 10.04.2017р.) з відміткою про те, що документ отримано ТзОВ "Кондитерторгпром". Тобто, відповідач не відхиляє, а приймає податкову накладну, відтак, цим підтверджує факт надання йому таких послуг.

Також на підтвердження надання послуг в лютому 2017 році, в матеріалах справи є розпорядження ТзОВ "Оберіг-Гранд" №3 від 10.02.2017р. "Про заміну охоронників на ТзОВ "Кондитерторгпром" за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а, наказ №1 від 22.02.2017р. "Про зняття постів охорони з ТзОВ "Кондитерторгпром", а також наказ №8ВД від 10.02.2017р. "Про відрядження" та проїзні документи, які підтверджують факт надання охоронних послуг ТзОВ "Кондитерторгпром" в лютому 2017 року.

Щодо покликань апелянта на лист позивача №5 від 27.01.2017р. про зняття постів охорони з 01.02.2017р. як доказ того, що пости були зняті 01.02.2017 року , колегія суддів зауважує ,що вони є необгрунтованими ,оскільки згідно листа відповідач наполягав на продовженні надання позивачем охоронюваних послуг доки він не знайде іншу фірму, яка б здійснювала охорону об'єкта. Отже позивач продовжував надавати послуги охорони і в лютому 2017р.

В свою чергу, 22.02.2017 року на адресу ТзОВ "Кондитерторгопром" було надіслано лист №7 про те, що пости охорони об'єкта ТзОВ "Кондитерторгопром" згідно договору №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01 липня 2016 року, у зв'язку з невиконанням останнім умов договору, будуть зняті 01.03.2017 року. Підтвердженням відправки даного листа є поштова квитанція від 23.02.2017р. №13312 та опис вкладення до цінного листа.

Як вбачається з платіжного доручення №256 від 03.04.2017 року на суму 11 000,00грн. з призначеннями платежу: "за послуги охорони за січень згідно договору №01/07/16 від 01.07.2016р.", відповідачем після подачі позову було сплачено на рахунок позивача 11 000,00грн.

Отже, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції , в цій частині позовних вимог правомірно припинив провадження у справі відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вище наведене, колегія суддів констатує, що на момент винесення судом рішення заборгованість за отримані відповідачем в лютому 2017 році охоронні послуги перед позивачем на день розгляду спору становить 27 000,00грн., що стверджується договором №01/07/16 про надання охоронних послуг від 01.07.2016р., додатковою угодою №1 від 03.01.2017р. до договору про надання охоронних послуг від 01.07.2016р., актами здачі-приймання робіт від 25.07.2016р. №ОУ-000005 на суму 47 000,00грн., від 31.08.2016р. №57 на суму 47 000,00грн., від 30.09.2016р. №62 на суму 47 000,00грн., від 31.10.2016р. №67 на суму 47 000,00грн., від 30.11.2016р. №71 на суму 47 000,00грн., від 31.12.2016р. №75 на суму 47 000,00грн., від 31.01.2017р. №2 на суму 27 000,00грн. та від 28.02.2017р. №6 на суму 27 000,00грн., відомостями журналу прийому-передачі чергувань посту №1; 2; 3 та патрулювання охоронюваної території ТзОВ "Кондитерторгопром" (ведення якого розпочато 30.08.2016р., а закінчено 28.02.2017р.), журналом перевірок начальника охорони ТзОВ "Кондитерторгопром" (ведення якого розпочато 11.12.2016р., а закінчено 28.02.2017р.), податковою накладною від 28.02.2017р. №5 (роздрукована 10.04.2017р.), яка правомірно стягнута судом першої інстанції.

Відтак,суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідаа на користь позивача основний борг в розмірі 27 000грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 440,33 грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих послуг та 3% річних за період з 07.02.2017р. по 13.03.2017 року , колегія суддів зауважує таке.

Так, у відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з відповідача 440,33грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих послуг за період з 07.02.2017р. по 13.03.2017р. згідно пункту 7.6. розділу 7 договору.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до пункту 7.6. розділу 7 даного договору у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п.1.4. договору, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що розрахунок пені в розмірі 440,33 грн. є арифметично вірним та правомірно стягнутий судом першої інстанції.

Крім того, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови Пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене, перевіривши розрахунок 3% річних за період з 07.02.2017р. по 13.03.2017р. в розмірі 47,17грн., колегія суддів констатує, що він є арифметично вірним та правомірно стягнутий на користь позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем 25.04.2017р. до суду було подано заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 391,00грн., наслідком чого є припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, що правомірно зроблено судом першої інстанції.

Інші доводи апелянта не спростовують по суті вірного висновку суду першої інстанції.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 25 квітня 2017 року у справі № 903/224/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.