Ухвала

від 31.05.2017 по справі 757/17511/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство 112 Україна , секретаря Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_5, народного депутата України ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю Савік Шустер Студія про захист честі, гідності та ділової репутації за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою його представником - ОСОБА_8, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2016 року,

с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом та просив суд визнати недостовірною інформацію, поширену відносно нього, а саме:

Твердження 1: Так от, дуже цікаво про те, як на 176 млн грн, були на фіктивні виведені за пальне по схемам ОСОБА_9, були ОСОБА_9 схеми, тепер стали не ОСОБА_9схеми, так, тут до речі афільований народний депутат, який має вплив на це, чітко вказано, і от ця справа, з чітким номером закрита за відсутності складу злочинів ;

Твердження 2: Треба називати прізвища цього народного депутата, треба називати прізвища братів ОСОБА_14, всі знають, що нафта, яка повинна була передана армії, була чомусь передана, як жовта рідина незрозумілого походження. За цим прямо стоїть народний депутат, який тепер представляється, що він головний у нас обороноздатчік країни , а його побратимі ОСОБА_14 , які прямо працюють на його фірму, і ця справа закривається. Розумієте що відбувається? ;

Твердження 3: Його прізвище - ОСОБА_3 ... ;

Твердження 4: Це член Вашої фракції, і прізвище його ОСОБА_3 , яка була розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі суспільно-політичного ток-шоу Шустер Live виробництва Савік Шустер Студія на каналі 112 Україна , яка розпочала трансляцію о 20:30 год.

Позивач просив зобов'язати ТОВ Інформаційне Агенство 112 Україна спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом оголошення у прямому ефірі телепередачі - суспільно-політичного ток-шоу Шустер Live виробництва Савік Шустер Студія - на каналі 112 Україна резолютивної частини рішення суду, а у разі відсутності такої передачі на телеканалі на час виконання рішення суду - шляхом оголошення диктором резолютивної частини рішення у прямому ефірі каналу 112 Україна , у найближчу п'ятницю з моменту пред'явлення до виконання рішення суду або виконавчого документа, у період з 20:00 год. до 23:59 год., у проміжок часу між передачами, завчасно попередивши його про дату і час спростування.

Просив зобов'язати ТОВ Савік Шустер Студія спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення ведучим резолютивної частини рішення суду в прямому ефірі телепередачі суспільно-політичного ток-шоу Шустер Live , а у разі зміни назви - новоствореної телепередачі, виробництва Савік Шустер Студія , на якому б каналі така телепередача не виходила.

Просив заборонити усім відповідачам розповсюджувати вказані відомості у подальшому як такі, що не відповідають дійсності, у будь-якій формі та в будь-який спосіб (у засобах масової інформації, книговиданні, друкованій, усній, електронній, аудіо, відео, інтернет - виданнях).

ОСОБА_3 зазначав, що вказані твердження містять неправдиву та недоведену інформацію, яка в сукупності може створити у суспільстві думку про те, що він, будучи народним депутатом України та головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони ,фактично вчинив кримінально- карані діяння, які підпадають під ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених КК України, а саме співучасть у незаконному заволодінні арештованої нафти та державній зраді. При цьомуу відповідачів відсутні будь-які фактичні дані, які б підтверджували пряме чи опосередковане його відношення до реалізації арештованої нафти ОСОБА_9 Він не має жодного відношення та не задіяний у жодних законних чи незаконних схемах по реалізації паливно-мастильних матеріалів, у тому числі й до реалізації нафти, про яку йшлось у прямому ефірі . Також він не пов'язаний з братами Тищенками , не займається бізнесом та підприємницькою діяльністю, не має власних фірм інайманих працівників, оскільки є народним депутатом України.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що інформація, висловлена ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у телепередачі Шустер Live від ІНФОРМАЦІЯ_1 на каналі 112 Україна , носить оціночний характер, тому не може бути предметом судового захисту, враховуючи положення ст. 30 Закону України Про інформацію .

Зазначені висновки судіввідповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та оцінено згідно з правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Судом установлено, що ОСОБА_3 обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 12 у списку) від політичної партії Народний фронт та є заступником голови фракції, голова Комітету Верховної Ради Україниз питань національної безпеки і оборони. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - народні депутати України 8-го скликання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі суспільно-політичного ток-шоу Шустер Live , виробництва Савік Шустер Студія на каналі 112 Україна , яка розпочала трансляцію о 20:30 год., на початку своєї промови народним депутатом України ОСОБА_5 було зазначено про наявність у нього інформації щодо закритої кримінальної справи та необхідність перевірки викладеної інформації щодо продажу арештованого пального, про що безпосередньо зазначив працівнику Генеральної прокуратури України ОСОБА_10

Так, ОСОБА_11 зазначив: ... Друге: Це буде цікаво для Міністерства внутрішніх справ, яка дуже цікава закрита кримінальна справа, теж передаю в Генеральну прокуратуру. Говорю чесно - не довіряю Міністерству внутрішніх справ. ОСОБА_15 для мене визначником була справа заступника міністра - ОСОБА_16 , і її реакція міністра, так, в тому випадку. Так от, дуже цікаво про те, як на 176 млн грн були на фіктивні виведені за пальне по схемах ОСОБА_9 , були ОСОБА_9 схеми, тепер стали не ОСОБА_9 схеми, так, тут до речі афільований народний депутат, який має вплив на це, чітко вказано, і от ця справа, з чітким номером закрита за відсутністю складу злочинів. Я дуже хотів би, пан ОСОБА_10 , щоб Ви проаналізували цю справу.. .

ОСОБА_6: Це Одеський нафтоперегінний завод, я так розумію?

ОСОБА_11: Ну бачите, не я один знаємо про ці справи. Це всі знають. .

ОСОБА_6: Треба називати прізвища цього народного депутата, треба називати прізвища братів ОСОБА_14, всі знають, що нафта, яка повинна була передана армії, була чомусь передана , як жовта рідина незрозумілого походження. За цим прямо стоїть народний депутат, який тепер представляється, що він головний у нас обороноздатчик країни , а його побратимі ОСОБА_14, які прямо працюють на його фірму, і ця справа закривається. Розумієте що відбувається? .

ОСОБА_11: Його прізвище - ОСОБА_3… .

ОСОБА_6: Це член вашої фракції .

ОСОБА_11: Це член Вашої фракції, і прізвище його ОСОБА_3 .

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34) .

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз'яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин : а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Також у пп. 19, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням .

При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (далі - Резолюція).

Зокрема, у Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У ст. ст. 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, безперечно, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи, ким є позивач, є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 8 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії зазначає, що свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Відповідно, межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості. Безсумнівно, п. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв'язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

У ч. 2 ст. 47-1 Закону України Про інформацію передбачено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суди розрізнили факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, з дотриманням вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, виходячи з того, що висловлювання відповідачів є критикою та оціночним судженням, оскільки є лише вираженням їх особистих поглядів про процеси, пов'язаних зі схемами ОСОБА_9 і ніяким вином не стверджували про конкретні дії в цьому позивача.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником - ОСОБА_8, відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І.Журавель

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик