Ухвала

від 31.05.2017 по справі 617/205/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

31 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом обслуговуючого кооператива Житлово-будівельний кооператив Екопарк Сосновий бор до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 30 листопада

2016 року,

встановила:

У лютому 2016 року обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Екопарк Сосновий бор (далі - ОК ЖБК Екопарк Сосновий бор ) звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що земельна ділянка площею 0,3024 га, що розташована по

АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_2, є майном кооперативу згідно з державними актами про право власності на земельну ділянку, виданих Революційною сільською радою Вовчанського району Харківської області 3 грудня 2012 року та 29 грудня 2012 року.

За умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор , в особі Голови кооперативу ОСОБА_5., останній відчужив земельну ділянку площею 0,3024 га, що розташована по АДРЕСА_1 надана для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови. Продаж вчинено за 16 934 грн.

Згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки 25 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор , в особі Голови кооперативу ОСОБА_5., останній відчужив земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_2, надану для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови. Продаж вчинено за 14 000 грн.

Відповідно до Статуту ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор , затвердженого загальними зборами від 9 липня 2012 року, вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, виконавчим органом кооперативу є Голова кооперативу

Позивач зазначав, що жодних рішень про розпорядження вищевказаним майном кооперативу, у тому числі укладення відносно цих договорів купівлі-продажу, загальними зборами не приймалось, дозволу на укладання договорів купівлі-продажу загальними зборами не надавалось, кошти за вищевказаними договорами купівлі-продажу кооператив не отримував, про вищевказані договори стало відомо при ревізії діяльності кооперативу після звільнення з посади Голови кооперативу ОСОБА_5. 29 березня 2014 року.

Вважав, що наведені вище договори укладені Головою кооперативу ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, не були погоджені

ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор до їх укладання та після їх укладання, а тому є недійсними.

Ураховуючи наведене, позивач просив визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 26 грудня 2012 року та

від 25 листопада 2013 року, укладені між ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор в особі Голови кооперативу ОСОБА_5, та ОСОБА_4, скасувати право власності ОСОБА_4 на наведені вище земельні ділянки, визнати право за ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор власності на спірні земельні ділянки.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області

від 12 липня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 листопада

2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3024 га, що розташована по АДРЕСА_1, укладений 26 грудня 2012 року між ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор в особі Голови кооперативу ОСОБА_5. та ОСОБА_4

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_2, укладений 25 листопада 2013 року між ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор в особі Голови кооперативу ОСОБА_5. та ОСОБА_4

Скасовано право власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки.

Визнано за ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор право власності на Земельна ділянка площею 0,3024 га, що розташована по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_2, надані для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що укладаючі договори купівлі-продажу земельних ділянок, які є майном ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор , Голова кооперативу ОСОБА_5 діяв з перевищенням наданих Статутом повноважень та всупереч інтересам учасників кооперативу, оскільки вказані земельні ділянки були наданні для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови . Зазначені діями порушенізаконніправа та інтереси учасників кооперативу та вимоги закону.

Апеляційний суд зазначив, що відчуження земельної ділянки третій особі, яка не є членом кооперативу, не відноситься до досягнення Статутних цілей кооперативу .

Оскільки оспорені договори купівлі-продажу укладені всупереч вимогам закону є підстави для визнання їх недійсними із застосуванням наслідків їх недійсності та визнання за ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор права власності на земельні ділянки, які є предметом договорів.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.

Апеляційним судом установлено, що згідно з державними актами про право власності на земельні ділянки, виданих Революційною сільською радою Вовчанського району Харківської області 3 грудня 2012 року та

29 грудня 2012 року земельна ділянка площею 0,3024 га, що розташована по

АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_2 є майном ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор .

За умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня

2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор , в особі Голови кооперативу ОСОБА_5., останній продав земельну ділянку площею 0,3024 га, що розташована по АДРЕСА_1, надану для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови. Продаж вчинено за 16 934 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від

25 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор , в особі Голови кооперативу ОСОБА_5., останній відчужив земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована по

АДРЕСА_2, надану для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови. Продаж вчинено за 14 000 грн.

Статтею 19 Закону України Про кооперацію встановлено, що для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема, вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 цього Закону статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Апеляційним судом установлено, що 10 липня 2012 року в ЕДРПОУ зареєстровано Статут ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор , затверджений загальними зборами членів кооперативу, оформленого протоколом

від 9 липня 2012 року (далі - Статут).

Відповідно до ст. 9 Статуту Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

У п . 9.2. ст. 9 Статуту до компетенції загальних зборів членів кооперативу відноситься прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно зі ст . 10 Статуту виконавчим органом кооперативу є Голова кооперативу.

У відповідності до п. 10.2. ст. 10 Голова кооперативу серед іншого укладає угоди та вчиняє правочини між Кооперативом та іншими особами, розпоряджається майном кооперативу в межах своїх повноважень для досягнення статутних цілей кооперативу.

Тобто, Статутом кооперативу встановлено виключне право загальних зборів щодо прийняття рішення про відчуження майна.

Пред'являючи позов, ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор

посилалась на те, що оспорені правочини укладені Головою кооперативу ОСОБА_5 з перевищенням повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Частинами першою - третьою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися.

Правочин є недійсним у разі недотримання умов його чинності, передбачених ст. 203 ЦК України, а саме: відсутність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності, відсутність волевиявлення учасника правочину та його невідповідність внутрішній волі учасника правочину, невідповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, відсутність спрямованості волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Управління товариством здійснюють його органи, тобто є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Дієздатність юридичних осіб може обмежуватися законом (наприклад, юридичних осіб, утворених об'єднанням громадян, політичними партіями) або засновниками юридичних осіб відповідно до установчих документів.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України).

Таким чином, орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи, не може перевищувати своїх повноважень, визначених установчими документами або законом.

Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо ця третя особа при укладенні правочину знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Наведені висновки щодо застосування вищенаведених норм права містяться в постановах Верховного Суду України від 9 листопада

2016 року (справа № 6-2063цс16) та від 30 листопада 2016 року (справа

№ 6-2363цс16), які в силу положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що голова кооперативу ОСОБА_5 під час підписання договорів купівлі-продажу земельних ділянок не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки прийняття рішення про відчуження майна є виключним правом загальних зборів, а питання щодо продажу земельних ділянок на загальних зборах не вирішувалось і згоди на їх відчуження не надавалось.

Водночас, задовольняючи позов, апеляційний суд не перевірив і не встановив, чи вживав ОК ЖБК Екопарк Сосновий Бор заходів із контролю за використанням та збереженням належного йомумайна протягом тривалого часу , з огляду на те, що продаж земельних ділянок відбувся у грудні 2012 рокута в листопаді 2013 року, а позов пред'явлений до суду в лютому 2016 року.

Крім того, не з'ясував обставини, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_4 стосовно наявності чи відсутності обмеження повноважень у ОСОБА_5., як голови кооперативу.

Таким чином, вказані обставини підлягають додатковій оцінці в комплексі із обставинами, що підлягають установленню для правильного застосування норми ст. 92 ЦК України.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, ухвалене апеляційним судом рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 30 листопада

2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає. ГоловуючийО.С. Ткачук Судді:В.С. Висоцька О.В. Кафідова О.В. Умнова І.М. Фаловська