Постанова

від 30.05.2017 по справі 813/1078/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року                                                             № 813/1078/17

о 10 год., 26 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство – Розліт», представник – не прибув

до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, представник – не прибув

про визнання незаконними і скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство – Розліт» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позивач зазначає, що відповідачем в період з 22.02.2017 по 01.03.2017 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання постанов про стягнення з позивача виконавчого збору, які об'єднанні в зведене виконавче провадження ВП №53336857 від 02.03.2017, з примусового виконання постанов про стягнення з боржника виконавчою збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із спірними постановами, оскільки такі винесені з порушеннями норм матеріального та процесуального права, при цьому відповідачем не з'ясовано усі фактичні обставини справи, не з'ясовано чи підлягають постанови про стягнення виконавчого збору примусовому виконанню, та чи були підстави для відкриття виконавчих проваджень за відповідповідними виконавчими документами, на думку позивача спірні постанови не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними, необгрунтованими і підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду додаткові докази та просив суд справу розглядати без його участі.

Відповідач жодних заперечень на вказану позовну заяву не надав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив, що:

Відповідачем в період з 22.02.2017 по 01.03.2017 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень: ВП№53498362 від 01.03.2017, ВП№53498367 від 01.03.2017, ВП№53498372 від 01.03.2017, ВП№53337857 від 03.02.2017, ВП№53337847 від 03.02.2017, ВП№53337830 від 03.02.2017, ВП№53498360 від 01.03.2017, ВП№53498357 від 01.03.2017, ВП№53498356 від 01.03.2017, ВП№53337821 від 03.02.2017, ВП№53337810 від 03.02.2017, ВП№53337796 від 03.02.2017, ВП №53337768 від 03.02.2017, ВП№53337749 від 03.02.2017, ВП№53337720 від 03.02.2017, ВП№53337675 від 03.02.2017, ВП№53337594 від 03.02.2017, ВП №53337635 від 03.02.2017, ВП№53337542 від 03.02.2017, ВП№53337489 від 03.02.2017, ВП№5333734І від 03.02.2017, ВП№53337424 від 03.02.2017, ВП№53337254 від 03.02.2017, ВП№53336857 від 03.02.2017, ВП№53337113 від 03.02.2017, ВП№53497262 від 28.02.2017, ВП№53496678 від 28.02.2017, ВП№53496765 від 28.02.2017, ВП№53458243 від 22.02.2017, які об'єднанні в зведене виконавче провадження ВП №53336857 від 02.03.2017, з примусового виконання постанов про стягнення з боржника виконавчою збору.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» із змінами і доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»:

1. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

2. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

3. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 12 цього ж Закону:

1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

3. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

5. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

6. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, за якими відкриті спірні постанови про відкриття виконавчих проваджень, прийняті в пеірод з 15.10.2013 по 31.03.2016, відтак спірні постановип про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору, які прийняті в період з 22.02.2017 по 01.03.2017, є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки згідно п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Всі спірні постанови про відкриття виконавчого провадження про стягення з позивача на користь держави виконавчого збору постановлені відповідачем з порушенням трьох місячного строку встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача з вищевказаних підстав, оскільки відповідачем спірні постанови прийняті пізніше граничного строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем частково переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем не зроблено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача до відповідача, підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

           2. Визнати протиправними і скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області: ВП№53498362 від 01.03.2017, ВП№53498367 від 01.03.2017, ВП№53498372 від 01.03.2017, ВП№53337857 від 03.02.2017, ВП№53337847 від 03.02.2017, ВП№53337830 від 03.02.2017, ВП№53498360 від 01.03.2017, ВП№53498357 від 01.03.2017, ВП№53498356 від 01.03.2017, ВП№53337821 від 03.02.2017, ВП№53337810 від 03.02.2017, ВП№53337796 від 03.02.2017, ВП №53337768 від 03.02.2017, ВП№53337749 від 03.02.2017, ВП№53337720 від 03.02.2017, ВП№53337675 від 03.02.2017, ВП№53337594 від 03.02.2017, ВП №53337635 від 03.02.2017, ВП№53337542 від 03.02.2017, ВП№53337489 від 03.02.2017, ВП№5333734І від 03.02.2017, ВП№53337424 від 03.02.2017, ВП№53337254 від 03.02.2017, ВП№53336857 від 03.02.2017, ВП№53337113 від 03.02.2017, ВП№53497262 від 28.02.2017, ВП№53496678 від 28.02.2017, ВП№53496765 від 28.02.2017, ВП№53458243 від 22.02.2017, про стягнення виконавчого збору з ТОВ «НВП-Розліт», які об'єднанні у зведене виконавче провадження №53336857 від 02.03.2017 року на загальну суму 318354,58 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство – Розліт» (ЄДРПОУ 33525068, вул. Гірнича, 2, м. Новий Розділ, Львівська області) 4775,32 грн. сплаченого судового збору грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанову складено в повному обсязі 06.06.2017 року.

          Суддя           Гавдик З.В.