Ухвала

від 06.06.2017 по справі 2а/2370/4509/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 року К/800/37121/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. за участю

секретаря : Калініна О.С.

представників:

позивача: Лисенка Ю.М.

відповідача: Мухи С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року

у справі № 2а/2370/4509/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор"

до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (далі - позивач, ТОВ "Катеринопільський елеватор") звернулось до суду з позовом до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Катеринопільська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 12.11.2012 року № 0001122301 та № 0001132301.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Катеринопільська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Катеринопільською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський елеватор з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ фірми Агропроменерго ЛТД , ППСП Агро Полісся-2006 , ТОВ Агроперспектива , ТОВ Дельта-В.В.В. , ФГ Південна зірка за період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2012 року № 214/22-017/32580463.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем:

1) п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, встановлено операції без мети реального настання, в т.ч. - по операціях з придбання соняшника між ТОВ Катеринопільський елеватор та ТОВ фірма Агропроменерго ЛТД , ППСП Агро Полісся-2006 , ТОВ Агроперспектива , ТОВ Дельта-В.В.В. , ФГ Південна зірка . Встановлено відсутність постачання товару та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період лютий-квітень 2012 року із постачання товарів для подальшого використання ТОВ Катеринопільський елеватор у ТОВ Агропроменерго ЛТД , ПСП Агро Полісся-2006 , ТОВ Агроперспектива , ТОВ Дельта-В.В.В. , ФГ Південна зірка контрагентів-постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності майна у постачальника, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій;

2) п. 198.1, ст. 198 та п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий-березень 2012 року в сумі 6919173 грн.;

3) п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок якого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 9615803 грн.;

4) п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 370 991 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.11.2012 року: № 0001122301 про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 629 720,00 грн.; № 0001132301 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем на суму 9 615 803,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 807 901,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необгрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою

пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ Катеринопільський елеватор та ТОВ фірма Агропроменерго ЛТД укладено договір поставки від 09.02.2012 року № 1140/К на поставку зернової сировини (соняшника) у лютому, березні 2012 року, між ТОВ Катеринопільський елеватор з ППСП Агро Полісся-2006 укладено договір поставки від 15.02.2012 року № 1140/К на поставку зернової сировини (соняшника) у лютому, березні 2012 року, з ТОВ Агроперспектива укладено договір поставки від 29.11.2011 року № 1140/К на поставку зернової сировини (соняшника) у лютому 2012 року, з ТОВ Дельта-В.В.В. укладено договір поставки від 12.10.2011 року № 968/К на поставку зернової сировини (соняшника) у березні 2012 року, з ФГ Південна зірка укладено договір поставки від 26.03.2012 року № 1257/К на поставку зернової сировини (соняшника) у березні, квітні 2012 року.

ТОВ Агропроменерго ЛТД , ПСП Агро Полісся-2006 , ТОВ Агроперспектива та ФГ Південна зірка є сільськогосподарськими підприємствами, суб'єктами спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, окрім ТОВ Дельта-В.В.В. .

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, квитанціями тощо.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані контрагенти на час спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість (відповідно до вимог чинного законодавства), вироку щодо них немає, суди вірно та повно проаналізували всі обставини, що пов'язані з порушенням кримінальної справи щодо контрагента та дали належну правову оцінку.

Слід зазначити, що винесення обвинувального вироку щодо ТОВ Агропроменерго ЛТД (контрагента) може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Таким чином, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного на час спірних правовідносин законодавства.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ч. З ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун