Постанова

від 06.06.2017 по справі 820/5723/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 р. Справа № 820/5723/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "СОЮЗ СВ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. по справі № 820/5723/16

за позовом Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "СОЮЗ СВ"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "СОЮЗ СВ" (далі - ТОВ ВКФ "СОЮЗ СВ", відповідач), в якому просив суд стягнути з розрахункових рахунків, відкритих ТОВ ВКФ "Союз СВ" (код ЄДРПОУ - 32335642) у банках, що обслуговують такого платника податків, суму податкового боргу в розмірі 9 663,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 р. адміністративний позов Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з розрахункових рахунків, відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Союз СВ" (код ЄДРПОУ - 32335642) у банках, що обслуговують такого платника податків, суму податкового боргу в розмірі 9663.80 грн. (дев'ять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 80 коп.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 06.06.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВКФ "Союз СВ" (код ЄДРПОУ - 32335642) зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків у Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до декларації про податок на додану вартість та облікової картки (зворотній бік) відповідач мав суму узгодженого грошового зобов'язання в загальному розмірі - 9 663,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з такого.

Пунктом 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з статтею 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно вимог п.57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9172415152 від 19.09.2016 року, якою задекларовано суму ПДВ, як позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0123-0123, 0130) (позитивне значення) яке сплачується до державного бюджету у розмірі 4 108,00 грн. (а.с. 13).

Згідно з п.129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Контролюючим органом було нараховано суму пені в розмірі 5 555,80 грн., а загальна сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та суми пені у загальному розмірі складає 9663,80 грн.

В силу приписів п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу у визначеному законодавством строки, податковим органом відповідно до ст. 59 ПК України винесено податкову вимогу Форма "Ю" № 91-25 від 14.01.2015 року про визначення суми податкового боргу в розмірі 43 132,15грн., яка була направлена на адресу підприємства, у встановлений строк ним не була оскаржена, а тому сума боргу є повністю узгодженою (а.с. 10).

Відповідно до наявних в матеріалах справи зворотного боку облікової картки платника, податковий борг не переривався, добровільно відповідачем не сплачений та у загальному розмірі складає 9 663,80 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на спростування доводів адміністративного позову податкового органу щодо наявності у підприємства заборгованості до Центральної ОДПІ надсилав лист від 08.11.2016 року з відповідними поясненнями та доказами на їх підтвердження. При цьому заявник просив перевірити правильність нарахованого боргу та надати роз'яснення щодо нарахованої пені.

Однак, зазначений лист відповідача від 08.11.2016 року позивачем не був врахований та не перевірена правильність нарахованого боргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було зобов'язано надати письмові пояснення з розрахунком щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "СОЮЗ СВ" з урахуванням вказаного вище листа відповідача від 08.11.2016 р. № 16/1108 з додатками.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що вимоги ухвали позивачем не були виконані.

З наданих до суду апеляційної інстанції доказів вбачається, що станом на 08.09.2016 р. на електронному рахунку підприємства № 27513000076125 сума ПДВ складала 8116,00 грн.

19.09.2016 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9172415152, якою задекларовано суму ПДВ, як позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0123-0123, 0130) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в розмірі 4 108,00 грн. (а.с. 13).

21.09.2016 р. відповідачем було поповнено електронний рахунок на 1200,00 грн., а 22.09.16 р. також було поповнено електронний рахунок на 1200,00 грн. Таким чином, станом на 10.10.2016 р. на електронному рахунку підприємства сума ПДВ складала 6408,00 грн.

З вищезазначеного вбачається (8116-4108+1200+1200=6408), що нарахована сума ПДВ за серпень 2016 р. 4108,00 грн. була списана з електронного рахунку, а тому сплачена до бюджету.

На підтвердження сплати суми ПДВ відповідачем надано витяги про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку на такому рахунку від 08.09.2016 р. та 10.10.2016 р., платіжні доручення, квитанцію, меморіальні ордери, розрахунок за звітний період.

Проте, як зазначалося вище, лист відповідача від 08.11.2016 року позивачем не був врахований та не перевірена правильність нарахованого боргу.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість підприємства зі сплати податку на додану вартість по декларації № НОМЕР_1 від 19.09.2016 року на суму 4108,00 грн. погашена в повному обсязі, тому і підстави для нарахування пені відсутні, а отже підстав для його стягнення в судовому порядку немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому вказана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "СОЮЗ СВ" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. по справі № 820/5723/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "СОЮЗ СВ" про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 07.06.2017 р.