Ухвала

від 01.06.2017 по справі 910/10242/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.06.2017Справа № 910/10242/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали

скарги Публічного акціонерного товариства Прайм-Банк

на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Прайм-Банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Легіон Сканол

про стягнення 189 517,00 грн.

за участю Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

за участю представників:

від скаржника (стягувача): не з'явився

від боржника: не з'явився

від ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства Прайм-Банк (далі - ПАТ Прайм-Банк ) про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа, винесеної державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Печерський РВ ДВС м. Київ).

Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем не вжито в повному обсязі передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо організації примусового виконання судового рішення, спрямованих на виявлення коштів та майна боржника, на які може бути звернено стягнення.

У скарзі ПАТ Прайм-Банк просив визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.12.2016 р., винесену державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Київ.

У судове засідання представники скаржника та боржника не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник державної виконавчої служби в судове засідання також не прибув, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 52419454 та заперечення на скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників сторін виконавчого провадження та органу ДВС.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2015 р. у справі № 910/10242/15 задоволено позов ПАТ Прайм-Банк до ТОВ Легіон Сканол (боржник) про стягнення 189 517,00 грн.; стягнуто з ТОВ Легіон Сканол на користь ПАТ Прайм-Банк заборгованість у розмірі 189 517,00 грн., а в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 790,34 грн.

26.05.2015 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано відповідні накази, які було направлено стягувачу - ПАТ Прайм-Банк та Державній податковій інспекції в Печерському районі м. Києва.

Також встановлено, що 30.09.2016 р. державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Київ, на підставі наказу № 910/10242/15, виданого господарським судом міста Києва 26.05.2015 р., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 52419454).

06.12.2016 р. відповідною постановою державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ судовий наказ по даній справі був повернутий стягувачу - ПАТ Прайм-Банк на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

У мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що згідно відповідей банків, кошти на рахунках боржника - відсутні; згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві за боржником автотранспортні засоби на праві власності не зареєстровано, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація відносно нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, в реєстрі відсутня.

Вважаючи зазначену постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.12.2016 р. передчасною, ПАТ Прайм-Банк звернувся зі скаргою на дії державного виконавця до начальника Печерського РВ ДВС м. Київ та просив скасувати вказану постанову і зобов'язати держаного виконавця провести усі вичерпні дії щодо організації примусового виконання судового рішення.

16.02.2017 р. за результатами розгляду вищевказаної скарги начальником відділу Печерського РВ ДВС м. Київ була винесена постанова про проведення перевірки, якою в задоволенні скарги відмовлено, а дії державного виконавця визнано такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Не погоджуючись з висновком начальника відділу Печерського РВ ДВС м. Київ, ПАТ Прайм-Банк звернувся до суду з даною скаргою, в обґрунтування якої зазначило, що державним виконавцем не вжито в повному обсязі передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо організації примусового виконання судового рішення, та просив визнати незаконною і скасувати постанову державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.12.2016 р.

Зі свого боку, орган державної виконавчої служби, заперечуючи проти скарги, зазначив, що державним виконавцем ужито всі передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи, необхідні для виявлення коштів та майна боржника і виконання судового рішення, а саме - направлено запити до відповідних органів та установ з метою отримання відомостей про зареєстровані за боржником транспортні засоби та нерухоме майно, відкриті боржником у банківських установах рахунки, накладено арешт на майно боржника, виставлено платіжні вимоги, здійснено вихід за адресою боржника, про що складено відповідний акт, однак, не встановлено наявність у боржника майна або грошових коштів, на які може бути звернено стягнення, у зв'язку з чим виконавчий документ був правомірно повернутий стягувачу.

Розглядаючи скаргу по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (тут і далі в редакції Закону, що діяла на час спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. п. 3-6 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

З наданих державною виконавчою службою матеріалів виконавчого провадження ВП № 52419454 вбачається, що державним виконавцем здійснені такі заходи:

- здійснено запит до Державної фіскальної служби України № 21749651 від 30.09.2016 р. та отримано відповідь № 1020450648 від 04.10.2016 р. про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями;

- здійснено запит до Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві № 2134/14 від 30.09.2016 р.;

- в межах виконавчого провадження ВП № 48254754, яке перебувало на виконанні у Печерському РВ ДВС м. Київ раніше і також було відкрито на підставі наказу № 910/10242/15 від 26.05.2015 р., виданого господарським судом міста Києва, 30.11.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також постанову про арешт коштів боржника, якими накладено арешт на все майно ТОВ Легіон Сканол та кошти, що містяться на рахунках Товариства, у межах суми звернення стягнення.

- направлено платіжні вимоги № 2134/14 від 07.11.2016 р. (2 шт.) до АТ УкрСиббанк щодо кожного з виявлених банківських рахунків боржника на суму 189 517,00 грн. (кожне), які були повернуті банківською установою без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника;

- здійснено вихід державного виконавця за адресою ТОВ Легіон Сканол та встановлено відсутність боржника і майна, на яке може бути звернено стягнення, за адресою, вказаною у виконавчому документі, про що складено акт державного виконавця від 05.12.2016 р.;

- отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 75007749 від 06.12.2016 р., з якої вбачається, що у реєстрі міститься запис про обтяження № 12920178 щодо всього нерухомого майна ТОВ Легіон Сканол , накладене на підставі постанови державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ від 30.11.2015 р. в межах виконавчого провадження ВП № 48254754.

Вказані обставини свідчать про належне виконання державним виконавцем обов'язків, покладених на нього ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , та спростовують доводи ПАТ Прайм-Банк , наведені у скарзі.

Отже, судовий наказ по даній справі був правомірно повернутий стягувачу на підставі постанови державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ від 06.12.2016 р. Разом з цим, з указаної постанови вбачається, що правовою підставою повернення наказу є п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої виконавчий документ повертається, якщо в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання не виявлено майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення.

Судом враховано, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р. виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто спірні правовідносини щодо повернення виконавчого документа стягувачу регулюються Законом України Про виконавче провадження у редакції, що діяла станом до 05.10.2016 р. (день набрання чинності новою редакцією Закону України Про виконавче провадження ).

Зокрема, підстави для повернення виконавчого документа стягувачу в Законі України Про виконавче провадження у старій редакції регулювались приписами статті 47, а не статті 37, проте, вказані норми в частині пункту 2 ч. 1 відповідної статті за своїм змістом є абсолютно ідентичними. Так, п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у старій редакції, що підлягає застосуванню до даний спірних правовідносин) встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Щодо доводів скаржника про те, що державним виконавцем не направлено запитів до інших організацій, окрім зазначених у постанові, що здійснювали державну реєстрацію прав власності до 01.01.2013 р. (БТІ м. Києва) з метою отримання відомостей про зареєстроване майно боржника; до Інспекції державного технічного нагляду з метою отримання відомостей про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів; до Державної авіаційної служби України з метою отримання відомостей про наявність зареєстрованих за боржником повітряних суден; до відділу адресно-довідкової роботи Управління ДМС України з метою отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та персональних даних керівника юридичної особи-боржника, як це передбачено ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (у новій редакції), суд зазначає, що аналогічні права передбачались також і в редакції Закону України Про виконавче провадження , що підлягає застосуванню в даному випадку.

Проте, суд звертає увагу, що вказані дії є правом, а не обов'язком державного виконавця, а отже, питання про необхідність вчинення таких дій, на які вказує скаржник, вирішується державним виконавцем самостійно у кожному конкретному виконавчому провадженні з урахуванням конкретних обставин, отже, здійснення таких заходів не є обов'язковим.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд вважає, що скаржником - ПАТ Прайм-Банк в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено, що державним порушено вимоги Закону України Про виконавче провадження та не вжито в повному обсязі передбачених Законом заходів щодо організації примусового виконання судового рішення.

Суд також зазначає, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження скаржник - ПАТ Прайм-Банк , як стягувач та сторона виконавчого провадження, має право ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження та знати про хід виконавчого провадження, проте, як встановлено судом, скаржник таким правом не скористався та до звернення із даною скаргою до суду не з'ясував дійсний обсяг дій, вчинених державним виконавцем з метою виконання рішення суду, а також не ознайомився з результатами вчинення таких дій.

За таких обставин, суд вважає доводи скаржника безпідставними та такими, що ґрунтуються на власних припущеннях, а оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.12.2016 р. - такою, що винесена державним виконавцем Печерського РВ ДВС м. Київ правомірно.

Отже, оскільки підстави для визнання оскаржуваної постанови органу ДВС недійсною та її скасування - відсутні, дана скарга ПАТ Прайм-Банк на дії державного виконавця задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Прайм-Банк про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.12.2016 р., винесеної державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в межах виконавчого провадження ВП № 52419454.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Головіна К.І.