Рішення

від 07.06.2017 по справі 145/398/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/398/13-ц Провадження № 22-ц/772/1297/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 27 Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Голоти Л. О.

суддів: Шемета Т.М., Рибчинський В.П.

при секретарі: Топольська В.О.

з участю: представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

третя особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.03.2017 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки Подільський експрес-кредит до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

28.02.2013 року Кредитна спілка Подільський експрес-кредит звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми кредиту та відсотків за користування кредитом.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.

Позивач неодноразово змінював, збільшував та уточнював позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.03.2015 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог залучено ОСОБА_2 / т.1 а.с. 192/

Ухвалою суду від 10.03.2015 року провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 закрито. / т1. а.с. 192 а/

05.12.2016 року КС Подільський експрес-кредит подали суду заяву про збільшення позовних вимог. У кінцевому варіанті своїх вимог позивачі просили стягнути з відповідачки згідно договору кредиту № 149 від 11.03.2008 р. суму кредиту із врахуванням інфляційної складової 9 138,17 грн, відсотки за користування кредитом з 01.07.2008р. по 30.11.2016р. в сумі 14 644 грн 96 коп, суму річних за несвоєчасне виконання грошового зобов язання відповідно до ст.625 ЦК України та п.2.8 договору в розмірі 771, 33 грн та додаткову шкоду, завдану спілці невиконанням зобов язань згідно розрахунків, а саме реальні збитки в сумі 2 622, 29 грн. Всього 27 176 грн 75 коп. / т. 2 а.с.190-195/.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.03.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки заборгованість за кредитним договором № 149 від 11.03.2008 року в сумі 24 272 грн.17 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невірно встановлені судом фактичні обставини справи, що нібито відповідач частково визнав позов, порушення норм матеріального права в частині не застосування судом строків позовної давності до заявлених вимог, невідповідність висновків суду обставинам справи в частині визначення суми заборгованості, порушення вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України та невірний розподіл судових витрат просила рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В судовому засіданні апелянт підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник позивача та третя особа просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставами часткового скасування рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.032017 року на думку колегії суддів є неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи при вирішенні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; порушення норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

20.09.2007 року на адресу голови правління Кредитної Спілки Подільський експрес-кредит ОСОБА_5 ОСОБА_3 подано заяву з проханням прийняти її в члени Спілки. / т.1 а.с. 59/

11.03.2008 року між Кредитною Спілкою Подільський експрес-кредит та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 149, за умовами якого спілка надала Позичальникові позику у розмірі 4130 грн на ремонт, а Позичальник зобов язався повернути її Спілці. Строк дії Договору становить 12 місяців, тобто з 11.03.2008 року по 11.03.2009 року. Позичальник зобов язався сплачувати в строки, не пізніше останнього робочого дня місяця, частину Кредиту та Відсотки які розраховуються виходячи зі ставки в 60 відсотків річних від несплаченої суми кредиту за кожен день його використання. З метою своєчасного повернення Кредиту та сплати Відсотків за користування Кредитом, в забезпечення виконання Договору Спілкою прийнято: поруки № 149 ( 11.03.2008року), між Спілкою та Позичальником, оформлену згідно з вимогами чинного законодавства. / т.1 а.с.4/

Додатком № 1 до договору 149 від 11.03.2007 року визначено графік погашення кредиту по місяцях. / т.1 а.с. 5 зворот/

Змін та доповнень до Кредитного договору щодо продовження строку дії договору сторонами не вносилось.

Неналежне виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору призвело до утворення заборгованості, яка станом на день закінчення строку дії Договору 12.03.2009 року, відповідно до Картки платежів по гривневому кредиту склала 5 536 грн , з яких: 3 881, 08 грн - заборгованість по Кредиту, 1 654,92 грн - заборгованість по відсотках станом на 07.04.2009 року. / т. 1 а.с. 6 зворот/

Згідно ст. 526 ЦК України зобов язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, на порушення вимог п.4 ст.338 ЦПК України , не врахував висновків, викладених в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України від 08.10.2014 року та 05.10.2016 року, які є обов язковими для судів при новому розгляді справи, а саме того, що строк дії кредитного договору сплив 11.03.2009 року, у зв язку з чим неправильно визначив розмір заборгованості, оскільки суд повинен був врахувати, що вимоги п. 2.8 та п.4.1 кредитного договору можуть застосовуватися лише в період дії договору, тобто до 11.03.2009 року, а після цього строку, так як зобов язання залишається невиконаним, кредитор має право на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, поза увагою суду залишився той факт, що нарахування позивачем після 11.03.2009 року відсотків у розмірі 60 % та 120% не відповідає вищезазначеним нормам.

Після закінчення строку дії кредитного договору відповідачем були сплачені кошти в сумі 2 350 грн ( 600+550+500+200+300+200 грн), частина яких була безпідставно зарахована на погашення відсотків за ставкою - 60%.

Враховуючи, що заборгованість за відсотками становила 1654, 92 грн, виходячи з розрахунку: 2 350 грн. ( кошти сплачені після закінчення строку дії договору)- 1654, 92 грн ( заборгованість за відсотками на день закінчення строку дії договору) , колегія суддів приходить висновку, що кошти в сумі 695, 08 грн підлягали зарахуванню, як сплата Кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що вимога про стягнення з ОСОБА_3 згідно договору кредиту № 149 від 11.03.2008 року відсотків за користування кредитом з 01.07.2008 року по 30.11.2016 року в сумі 14 644, 96 грн. задоволенню не підлягають, так як їх нарахування після закінчення строку дії договору за ставкою 60% було неправомірним, а сума заборгованості по відсотках була сплачена повністю ще 16.07.2009 року.

02.04.2010 року на погашення заборгованості по Кредиту була зарахована сума в розмірі 60 грн. / т.1 а.с.81/

Відповідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.11.2014 року за час примусового виконання рішення суду, яке в подальшому було скасовано, з ОСОБА_3 було частково стягнуто суму в розмірі 282, 28 грн. / т.1 а.с.154/

Таким чином, після закінчення строку дії договору відповідачем було сплачено кошти на загальну суму 977, 36 грн ( 695,08 грн+282,28 грн), які позивач мав зарахувати, як сплату кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що сума заборгованості Кредиту ОСОБА_3 за кредитним договором № 149 від 11.03.2008 року становить 2 903, 72 грн. ( 3881, 08 грн.- 977,36 грн ).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов язання, на вимогу кредитора зобов язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.( Правова позиція ВСУ у справі № 6-2129 цс 16 від 19.10.16р.)

З огляду на викладене інфляційні та 3% річні нараховуються на заборгованість кредиту в сумі 2903, 72 грн за період з 01.04.2009 року ( 31.03.2009 року був останнім робочим днем місяця, відповідно до п.1.3 Договору) по 30.11.2016 року (відповідно до позовних вимог).

При визначені розміру боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції колегія суддів враховує лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та приходить до висновку, що стягненню підлягає сума в розмірі 2 170 грн. 73 к., а отже вимога Кредитної спілки про стягнення кредиту із врахуванням інфляційної складової підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи сплату ОСОБА_3 коштів у різні періоди, різними частинами кожна сплата збільшується на величину індексації відповідного періоду, результати підсумовуються. На день закінчення дії строку договору заборгованість за кредитом становила 2 903 грн 72 коп.

За період з 01.04.2009 року по серпень 2009 року на суму 2 903, 72 грн х 102,21% ( інфляційні) - 2903, 72 грн = 64, 17 грн

За вересень 2009 року на суму 2703, 72 грн ( (2903, 72 грн - 200 грн сплачених 3.09.09р.) х 100,8 % інфляційні - 2703, 72) = 21, 62 грн

За період з жовтня 2009 по 2.04.2010 року на суму 2403, 72 грн ( 2703, 72 грн - 300 грн сплачених 09.09.09 р) х 107, 40 % інфляційні - 2403, 72 = 177, 87 грн

За період з травня 2010 по 11.11.2014 року на суму 2203, 72 грн ( 2403, 72 грн - 200 грн сплачених 02.04.2010 р.) х 132, 96 % інфляційні - 2203, 72 грн = 726, 35 грн

За період з грудня 2014 по листопад 2016 року на суму 1921, 44 грн ( 2203, 72 грн - 282, 28 грн сплачених 11.11.2014 р.) х 161, 45 % - 1921, 44 грн = 1180, 72 грн.

64, 17 грн +21, 62 грн+177, 87 грн+ 726, 35 грн+ 1180, 72 грн = 2170, 73 грн.

Визначаючи 3 % річних колегія суддів враховує періодичність сплати відповідачем коштів та обраховує її розмір за формулою ( 3% х на суму боргу х кількість прострочених днів / 365).

За період з 01.04.2009 року по 03.09.2009 року = 156 днів прострочених = 2903, 72 грн борг = 37,23 грн

За період з 04.09.2009р. по 09.09.2009 року = 5 днів прострочених =2703, 72 грн борг = 1, 11 грн

За період з 10.09.2009 по 02.04.2010 р. = 204 дні прострочених = 2403, 72 грн борг = 40, 30 грн

За період з 03.04.2010 по 11.11.2014 року = 1745 днів прострочених = 2203, 72 грн борг = 316, 06 грн

За період з 12.11.2014 року по 30.11.2016 року = 750 днів прострочених = 1921, 44 грн борг = 118, 44 грн.

37, 23 грн+1, 11грн+40, 30 грн+316, 06 грн+118, 44 грн= 513, 14 грн

Враховуючи викладене позовні вимоги Кредитної Спілки про стягнення суми річних відповідно до ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню на суму 513, 14 грн.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення реальних збитків не оскаржувалось.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про сплив позовної давності, щодо якої вона заявляла, оскільки сплативши 200 грн 2.04.2010 року перебіг позовної давності перервався відповідно до п. 1 ст. 264 ЦК України.

Посилання відповідачки про не зарахування позивачем коштів, які вона сплатила у 2008 році, сума яких визначена у квитанціях за березень 2008 року були спростовані договором кредитної лінії № 80 від 20.09.2007 року та обліковою карткою. З наданих позивачем доказів вбачається, що дані кошти сплачувались та були зараховані на погашення іншої заборгованості. / т.1 а.с.204-205/

Звіт спеціаліста аудиторської фірми від 27.05.2015 року не є належним доказом, оскільки при обрахунку суми заборгованості не були враховані вимоги Закону та правові позиції Верховного Суду України.

Зважаючи на встановлені факти, колегія суддів приходить висновку, що позовні вимоги Кредитної Спілки Подільський експрес-кредит підлягають частковому задоволенню на загальну суму 5587 грн 59 коп.

Визначаючи розмір судових витрат, що підлягають стягненню, колегія суддів враховує вимоги ст. 88 ЦПК України , відповідно до якої , якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позовні вимоги Кредитної спілки суд задовольнив частково, що у відсотковому розмірі становить 20, 5 % від суми заявлених вимог.

Позивач ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.03.2013 року звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви./ т.1 а.с. 21/

Відповідачем понесені і документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору на загальну суму 1088, 24 грн. / т.1 а.с.44, 69, 106, т.2 а.с.9, 125, т.3 а.с.4/

Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову у сумі 344 грн 50 к.

Пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено, з Кредитної Спілки Подільський експрес-кредит на користь відповідачки підлягає стягненню сума в розмірі 767, 20 грн ( 1088, 24 грн \100 х 70, 5%)

На підставі ст.ст. 526, 625, 629, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.03.2017 року в частині задоволених вимог скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Кредитної спілки Подільський експрес-кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки Подільський експрес-кредит заборгованість за кредитним договором № 149 від 11.03.2008 року в сумі 5 587, 59 грн ( п ять тисяч п ятсот вісімдесят сім гривень 59 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки Подільський експрес-кредит на користь ОСОБА_3 понесені неї судові витрати, які стягуються пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено в сумі 767 грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 344, 50 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Л.О. Голота

Судді: В.П. Рибчиснький

Т.М Шемета

/підписи/

Згідно з оригіналом: