Постанова

від 07.11.2018 по справі 145/398/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа №145/398/13-ц

провадження № 61-14955св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І. ,

учасники справи:

позивач - Кредитна спілка Подільський експрес-кредит ,

відповідач - ОСОБА_4,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 07 червня 2017 року в складі колегії суддів: Голоти Л. О., Шемета Т. М., Рибчинського В. П.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Кредитна спілка Подільський експрес-кредит (далі - Спілка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що 11 березня 2008 року з членом кредитної спілки ОСОБА_4 укладено договір позики № 149, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримала позику в сумі 4 130 грн строком до 11 березня 2009 року зі сплатою 60 % річних.

Посилаючись на те, що відповідач не виконала умов договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 27 176,75 грн, просив про задоволення позову.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 23 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Спілки заборгованість за договором позики в сумі 24 272,17 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість яка утворилась у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов договору, підлягає стягненню з відповідача.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Спілки заборгованість за договором позики в сумі 5 587,59 грн, з яких 2 903,72 грн основний борг, 513, 14 грн три проценти річних та 2 170,73 грн інфляційні втрати. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача відсотки за користування позикою після закінчення дії договору.

У червні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не встановив фактичні обставини у справі та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування позикою, не врахував посилання суду першої інстанції на постанови Верховного Суду України, які приймались у справах з аналогічних питань.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України передбачено, щокасаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 березня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Предметом касаційного перегляду є рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів за користування позикою.

Суди встановили, що 20 вересня 2007 року ОСОБА_4 подала заяву про прийняття її в члени Спілки. Цього ж дня рішенням правління ОСОБА_4 прийнято в члени Спілки.

11 березня 2008 року Спілка та ОСОБА_4 уклали договір позики № 149, відповідно до умов якого Спілка надала ОСОБА_4 позику в сумі 4 130 грн на виконання ремонтних робіт, а ОСОБА_4 зобов'язалась повернути позику в строк до 11 березня 2009 року та сплатити 60 % річних.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 умов договору утворилась заборгованість, яка станом на день закінчення строку дії договору становила 5 536 грн, з яких: 3 881, 08 грн - основна заборгованість, 1 654,92 грн - заборгованість по процентах.

Після закінчення строку дії договору позики відповідач сплатила кошти в сумі 2 350 грн.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Ураховуючи наведене апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за договором позики після спливу терміну його дії. Разом з тим, апеляційний суд правомірно стягнув з відповідача заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду України, на які посилався суд першої інстанції під час ухвалення рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування позикою, є безпідставними, оскільки у зазначених постановах Верховного Суду України викладені аналогічні висновки, яких дійшов апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування позикою після спливу терміну дії договору.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кредитної спілки Подільський експрес-кредит залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.І. Крат