Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/3353/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/3353/17

За позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродкомплект" простягнення заборгованості за кредитним договором 91 800, 00 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - позивач, ПАТ "КБ "Український фінансовий світ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродкомплект" (далі - відповідач, ТОВ "Укрпродкомплект") про стягнення частини простроченого кредиту за траншами наданими в межах кредитного договору № 008/879-Кл, в загальному розмірі 91 800, 00 грн., що складається з:

- частини простроченого кредиту за траншем № 1 від 14.08.2008 року в розмірі 30 600, 00 грн.;

- частини простроченого кредиту за траншем № 2 від 30.09.2011 року в розмірі 30 600, 00 грн.;

- частини простроченого кредиту за траншем № 3 від 17.10.2013 року в розмірі 30 600, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з дати отримання кредитних коштів відповідачем здійснено лише часткову оплату нарахованих відсотків, згідно з Кредитним договором, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача за кредитним договором № 008/879-Кл.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2017 року порушено провадження у справі № 910/3353/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні 31.03.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2017 року наполягав на позові, на виконання вимог ухвали суду надав додаткові документи по справі. Безпосередньо в судовому засіданні усно заявив клопотання про витребування доказів. Відповідно до приписів ст. 38 ГПК України, судом було запропоновано позивачу викласти дане клопотання у письмовій формі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що звірка розрахунків між сторонами належним чином не проведена, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 19.04.2017 року.

У судовому засіданні 19.04.2017 року представник позивача наполягає на позові, надав усні пояснення по справі.

Відповідно до ст. 38 ГПК України позивач звернувся до суду з клопотаннями про витребування доказів, в якому просить суд:

- витребувати у Приватного акціонерного товариства "Перше всеукраїнське бюро кредитних історій" інформацію з кредитної історії ТОВ "Укрпродкомплект", а саме: копію кредитного договору №008/879-Кл від 14.08.2008 року або інформацію щодо умов кредитного договору №008/879-Кл від 14.08.2008 року, укладеного між ПАТ "КБ "УФС" та ТОВ "Укрпродкомплект";

- витребувати ТОВ "Укрпродкомплект" копію кредитного договору №008/879-Кл від 14.08.2008 року, укладеного між ПАТ "КБ "УФС" та ТОВ "Укрпродкомплект".

Керуючись ст. ст. 33, 34, 38, 43, ГПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача, витребувати у Приватного акціонерного товариства "Перше всеукраїнське бюро кредитних історій" та ТОВ "Укрпродкомплект" вказані докази.

На підставі вищевикладеного, позивач надав клопотання про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання відповідача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та відклав слухання справи на 16.05.2017 року.

16 травня 2017 р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на навчанні.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 р. критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, господарський суд міста Києва відповідно до ухвали від 31.05.2017 року призначив розгляд справи № 910/3353/17 у судовому засіданні 31.05.2017 року.

Представники позивача та відповідача у призначене засідання 31.05.2017 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

11.05.2017 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій" надійшов лист № 23-1/07-13, в якому вказано, що станом на 03.05.2017 року в кредитній системі ПрАТ "ПВБКІ" відсутня інформація щодо кредитного договору № 008/879-Кл від 14.08.2008 року, укладеного між ПАТ "УФС" та ТОВ "Укрпродкомплект".

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.09.2016 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та першого відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із фактичних даних, наведених у позовній заяві, 14.08.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродкомплект" було укладено договір № 008/879-Кл про відкриття кредитної лінії (далі - Кредитний договір).

Позивач також стверджує, що в межах Кредитного договору було надано 3 транші:

- 14.08.2008 року (транш 1) - відкриття кредитної лінії з лімітом кредитування в 100 000, 00 дол. США (на підставі кредитного договору від 14.08.2008 року позивач відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом кредитування в 100 000, 00 дол. США, з фіксованою процентною ставкою 14,5 % річних та терміном повернення до 30.09.2013 року. 30.11.2012 року збільшено розмір кредитної лінії до 650 000, 00 доларів США; 26.09.2013 року продовжено термін дії Кредитного договору до 25.02.2014 року; 15.01.2014 року продовжено строк повернення кредитних коштів до 01.07.2014 року; 07.04.2014 року збільшено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами до 16,5% річних);

- 30.09.2011 року (транш 2) - відбулося переуступлення за договором Приватним підприємством "ГРОНА" та відповідачем, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення боргу в розмірі 2 500 000, 00 дол. США позивачу (за згодою сторін 30.09.2011 року Приватним підприємством "ГРОНА" відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродкомплект" взято на боргові зобов'язання по поверненню ПАТ "КБ "УФС" заборгованості у розмірі 2 500 000, 00 доларів США, термін повернення до 24.11.2011 року, фіксована річна ставка в розмірі 13, 5 %. 26.09.2013 року продовжено термін дії Кредитного договору до 25.02.2014 року, 07.04.2014 року встановлено ліміт кредитування 2 884 331, 13 доларів США збільшено процентну ставку до 15, 5 % річних);

- 17.10.2013 року (транш 3) - відкрито транш з лімітом 3 197 200, 00 грн. (17.10.2013 року позивачем надано відповідачу транш з лімітом 3 197 200, 00 грн. з фіксованою процентною ставкою в розмірі 23,5% річних терміном повернення до 25.02.2014 року. 15.01.2014 року продовжено термін дії Кредитного договору до 01.07.2014 року, 07.04.2014 року збільшено ліміт кредитування до 19 407 384, 45 грн. та збільшено розмір процентної ставки до 25,5% річних).

Позивач по справі зазначає, що з дати отримання кредитних коштів відповідачем здійснено лише часткову оплату нарахованих відсотків, згідно з Кредитним договором, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача за кредитним договором № 008/879-Кл.

У зв'язку з цим, у відповідача виникла заборгованість по Кредитному договору, яка згідно із детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором складає 175 415 874, 29 грн., з яких:

- заборгованість за траншем 1 - 650 000, 00 доларів США по простроченому кредиту; 252 429, 00 доларів США по процентам за користування кредитом; 119 753, 02 доларів США по пені за прострочення сплати кредиту та процентів;

- заборгованість за траншем 2 - 2 884 331, 00 доларів США по простроченому кредиту; 1 052 250, 00 доларів США по процентам за користування кредитом; 521 922, 51 доларів США;

- заборгованість за траншем 3 - 19 407 384, 45 грн. по простроченому кредиту; 11 567 731, 62 грн. по процентам за користування кредитом; 4 138 712, 00 грн. по пені за прострочення сплати кредиту та процентів.

Виходячи з наведеного вище позивач вважає, що він виконав свої зобов'язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, проте відповідач порушив умови Кредитного договору у частині повернення кредиту, сплаті відсотків та пені за прострочення.

При цьому, матеріали справи не містять належним чином завіреної копії кредитного договору № 008/879-Кл від 14.08.2008 року та згоди від 30.09.2011 року про переуступлення.

Із матеріалів справи вбачається, що оригінали документів банку, які зберігалися у місті Донецьк, що входить до території проведення Антитерористичної операції - АТО, були втрачені.

Позивач зазначив, що у зв'язку з захопленням невідомими особами належним банку на праві власності автомобілем, в якому знаходилися оригінали документів банку, існують об'єктивні перешкоди у наданні позивачем оригіналів чи копій кредитного договору та згоди про переуступку. У зв'язку із втратою всіх документів банку в зоні проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, фактичні дані, на підставі яких банк обґрунтовує свої вимоги, отримані Банком з САБ (система автоматичного банку) ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".

Факт втрати документів підтверджується, зокрема, оголошенням в газеті "Голос України" від 16.10.2014 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей. Проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО являється загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування.

За таких обставин, фактичні дані, на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги, отримані позивачем з САБ (система автоматизації банку) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу ПАТ "КБ Український фінансовий світ" (САБ) є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 за №559/7880 (далі - Положення № 254).

Відповідно до п. п. 3.4. та 3.8. Положення № 254 ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахунки за власними операціями тощо), номер та дату договору, конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором, дані про контрагента, зміст операції (кредит, депозит, тип процентної ставки тощо) та інше. Під час контролю за виконанням укладених договорів працівники бек-офісу перевіряють: наявність усіх документів за відповідною операцією та своєчасність їх подання до відповідного підрозділу банку; відповідність операції прийнятим банком операційним процедурам, установленим лімітам (будь-які відхилення від установлених процедур і лімітів мають бути додатково узгоджені з керівництвом банку); пояснення щодо будь-яких одноразових відхилень від установлених процедур і лімітів.

Пунктом 9.5 зазначеного Положення встановлено, що інформаційне забезпечення операційної діяльності повинно відповідати, зокрема таким вимогам: реалізація правила "Двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи); неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого іншого джерела; надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних або програмних збоїв; наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс-мажорних обставин або в разі ліквідації банку; автоматизація роботи з архівами системи; можливість ознайомлення з будь-якою потрібною інформацією протягом терміну її зберігання, у тому числі в розрізі структурних підрозділів банку (філій, відділень тощо).

Відтак, спеціалізованим законодавством України передбачено накопичення первинної інформації відносно суті вчинених банками операцій за настання форс - мажорних обставин або в разі ліквідації банку.

Згідно п. 4.2.-4.3. Положення № 254 підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Пункт 4.6. Положення № 254 передбачає, що меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення. тощо.

Також, згідно із п. 5.1. вказаного Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Пункт 5.5. Положення № 254 передбачає, що форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити певні обов'язкові реквізити.

Банківські виписки є первинними документами згідно із Узагальнюючою податковою консультацією щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 05.07.2012 №583.

У відповідності до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст. 9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

10.11.2014 Правлінням Національного банку України прийнято рішення: відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "КБ "УФС", про що винесена постанова № 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

13.11.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015 включно.

Згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.11.2015 №201, було продовжено строки здійснення ліквідаційної процедури банку на два роки по 12.11.2017 включно та продовжено повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Оберемку Роману Анатолійовичу на два роки по 12.11.2017.

Вказана інформація є загальнодоступною на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а копії відповідних рішень долучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - Інструкція № 280).

Згідно з п. 1-3 Інструкції № 280 план рахунків бухгалтерського обліку банків України (План рахунків) - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Пункт 11 вказаної Інструкції № 280 передбачає, що у класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами). Рахунки цього класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) - суб'єктами господарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними особами.

Згідно із Інструкцією № 280 рахунки 2062 (чотири перші цифри рахунку) є рахунками короткострокових кредитів в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання.

Згідно із Інструкцією № 280 рахунки 2067, 2068 та 2069 (чотири перші цифри рахунку) є рахунками простроченої заборгованості за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання, рахунками нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання та рахунками прострочених нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, встановленому договором.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України визначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Наведені положення чинного законодавства України дають підстави для висновку, що заміна боржника у зобов'язанні (в даному разі у зобов'язанні третьої особи щодо повернення наданих кредитних коштів) може відбуватись виключно за згодою кредитора (в даному разі банку - позивача), а правочин щодо заміни кредитора повинен бути вчинений у письмовій формі.

Тобто, договір про переведення боргу повинен містити волевиявлення попереднього боржника на передання боргу та волевиявлення нового боржника щодо прийняття на себе відповідного зобов'язання, за умови отримання при цьому згоди кредитора.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором доданий позивачем до позовної заяви, а стягнення вказаної заборгованості є предметом позову у справі.

Відповідачем доказів оплати заборгованості суду не надано, контррозрахунку заборгованості не здійснено, викладеного позивачем не спростовано.

Наявні в матеріалах справи копії 1) меморіальних ордерів про операції кредитування відповідача; 2) банківських виписок по рахунках основного боргу та за розрахунками простроченої заборгованості за основним боргом, на яких обліковується заборгованість відповідача, по рахунках нарахування поточних та прострочених відсотків, відповідно до яких відповідач протягом тривалого часу здійснював погашення відсотків нарахованих на суму основного боргу; 3) роздруківки відомостей з Системи Автоматизації банку є достатніми доказами для встановлення існуючих між сторонами правовідносин.

Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу обумовлених кредитних коштів.

Таким чином, з огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що відповідач є боржником банку за Кредитним договором, з огляду на це позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродкомплект" ( 01042, м. Київ, вул. Філатова, 10А, офіс 2/5; код ЄДРПОУ 37379951) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (83050, м. Донецьк, пр.. Миру, 5-Б; код ЄДРПОУ 26444836) заборгованість частини простроченого кредиту за траншами наданими в межах кредитного договору № 008/879-Кл, в загальному розмірі 91 800, 00 грн., що складається з: частини простроченого кредиту за траншем № 1 від 14.08.2008 року в розмірі 30 600, 00 грн.; частини простроченого кредиту за траншем № 2 від 30.09.2011 року в розмірі 30 600, 00 грн.; частини простроченого кредиту за траншем № 3 від 17.10.2013 року в розмірі 30 600, 00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600, 00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 06.06.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко