Постанова

від 06.06.2017 по справі 912/664/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017 року Справа № 912/664/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від третьої особи: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.04.2017 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат",

Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

м. Кропивницький

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області,

Кіровоградська область, м. Олександрія

про визнання угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за змістом якої просить вважати укладеною додаткову угоду між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ТОВ "Агрофірма "Аманат" про поновлення договору оренди від 25.11.2011 р. ( зареєстрований 26.12.2011 року за № 3520300040001882 ) у редакції викладеній у позовній заяві.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "Агрофірма Аманат" посилається, зокрема, на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у відповідності до вимог якої Позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою після закінчення строку спірного Договору оренди земельної ділянки, належним чином виконував та виконує зобов'язання по вказаному Договору оренди земельної ділянки, Відповідач у місячний строк після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки не направляв на адресу Позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні останнього, у зв'язку з чим Позивач стверджує, що він набув право на поновлення Договору оренди на той же строк та на тих самих умовах.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.04.2017 р. ( суддя Колодій С. Б. ) у справі № 912/664/17 в позові відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відсутні правові підстави для задоволення позову та визнання укладеною додаткової угоди на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду, та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Головне Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області не виконало вимоги передбачені чинним законодавством України а саме: Закони України Про звернення громадян та Про оренду землі в частині щодо повідомлення орендаря про прийняте орендодавцем рішення. ТОВ Агрофірма Аманат , як орендар має наявність переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк. Оскільки відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновлені договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк. Позивач у межах строку, передбаченого п. 8 договору оренди землі та у відповідності до вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі , повідомив Відповідача про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі і до листа-повідомлення від 11.11.2016 р. було додано проект додаткової угоди, що підтверджується самим листом, у якому зазначено в додатках такий проект. В установлений ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі строк Відповідач не повідомив Позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі, при цьому, Позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою і після закінчення строку дії вказаного договору оренди.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І.М. у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: Кощеєва І. М. (головуючий ), суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О. Розгляд справи призначено на 06.06.2017 р.

У судове засідання 06.06.2017 р. представники сторін та Третьої особи не з'явилися, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, проте своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги на час її розгляду до суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, сторони не зверталися до суду з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 06.06.2017 р. за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 06.06.2017 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.11.2011 р. між Олександрійською районною державною адміністрацією ( Орендодавець ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Аманат" ( Орендар ) укладено Договір оренди, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новопразької селищної ради ( а. с. 15-17 ).

Договір зареєстрований у управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 26.12.2011 р. за № 352030004001882.

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 2,3586 га, в тому числі ріллі - 2,3586 га.

Відповідно з п. 8 Договору, вказаний Договір укладено терміном на 5 (п"ять) років. Після закінчені строку Договору Орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

За актом передачі-приймання від 26.12.2011 р. здійснено фактичну передачу відповідної земельної ділянки в користування Орендарю ( а. с. 21 ).

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 р. затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до положень ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як правомірно зазначив місцевий господарський суд, за наведеними вище нормами Орендодавцем землі, що отримана Позивачем в оренду за Договором, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного договору.

11.11.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 26.12.2011 р. за № 352030004001882, загальною площею 2,3586 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років. Факт отримання листа Відповідачем підтверджуються вхідним штампом за № Ш-20123/5-16 від 11.11.2016 р. ( а. с. 24 ). До вказаної заяви додано: копію договору оренди, копію паспорта та ідентифікаційного номеру - для громадянина ( копії правовстановлюючих документів - для юридичної особи ), проект додаткової угоди; технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; матеріали, що підтверджують належне виконання обов'язків за договором оренди.

За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надіслано Позивачеві лист від 20.12.2016 р. № Ш-20123/0-10941/0/6-16, у відповідності до якого посилаючись на статті 19, 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи недосягнення домовленості щодо орендної плати і терміну дії оренди, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомив про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:000:9019 ( а. с. 31 ).

26.12.2016 р. ТОВ Агрофірма "Аманат" враховуючи рекомендації Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, які були викладені у листі від 20.12.2016 р. звернулося до Відповідача з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі строком на 7 років та орендної плати в розмірі 8 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі ( отримання листа підтверджуються вхідним штампом за № Ш-23087/0/5-16 від 26.12.2016 р. ( а. с. 25 ).

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі - повідомленні від 19.01.2017 р. за № Ш-23087/0-456/0/6-17 повідомило Позивача про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі з вимогою повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі, керуючись положенням "Про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області", ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" листом від 20.12.2016 р. № Ш-20123/0-10941/0/6-16 ( а. с. 32 ).

Звертаючись з даним позовом Позивач посилається на те, що він після закінчення строку договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою, а тому в силу положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, проте Відповідач неправомірно відмовив Позивачу в поновленні вищевказаного договору оренди зелі та безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди до вказаного договору про його поновлення. У зв"язку з чим Позивач звернувся до суду та просить визнати укладеною додаткову угоду між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ТОВ "Агрофірма "Аманат" про поновлення договору оренди від 25.11.2011 р. ( зареєстрований 26.12.2011 р. за № 3520300040001882 ) на тих самих умовах передбачених договором оренди землі.

За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами 1- 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Ч. ч. 8, 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Господарським судом враховано, що Позивач листом від 11.11.2016 р. звертався до Відповідача з проектом додаткової угоди до закінчення строку дії договору оренди землі (коли автоматичної пролонгації ще не відбулося), в якому просив поновити строк договору на 5 років, а листом - повідомленням від 26.12.2016 р. направив для розгляду та підписання примірник проекту додаткової угоди, яким фактично договір оренди землі виклав в новій редакції, зокрема пункти 7, 8.

Звертаючись з позовом до суду, Позивач просив визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 26.12.2011 р. за № 3520300040001882.

Проте, доказів того, що Позивач звертався до Відповідача з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі на новий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором з доданням відповідно проекту додаткової угоди, Позивач місцевому господарському суду не надав.

Ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено поновлення договору саме на тих самих умовах, які були визначені договором, але запропонована Позивачем редакція додаткової угоди до договору оренди землі передбачає поновлення договірних правовідносин не на тих самих умовах, на яких був укладений договір.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що Позивачем запропоновано змінити умови договору оренди землі, а не укласти угоду за наслідками поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах. Згідно із ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору оренди землі, в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі необхідності приведення його умов у відповідність до законодавчих вимог, зокрема в разі зміни нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи зазначене, господарський суд Кіровоградської області дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідач, як уповноважений у спірних орендних правовідносинах орган, повідомляв Позивача про припинення орендних правовідносин та необхідність повернення земельної ділянки, в місячний строк ( до 26.01.2017 р. ) після закінчення строку договору оренди ( 26.12.2016 р. ) сторонами додаткової угоди про його поновлення укладено не було, запропонована Позивачем редакція додаткової угоди містить змінені умови договору, автоматичного поновлення договору оренди землі від 26.12.2011 р. не відбулось, відтак правові підстави для задоволення позову та визнання укладеною додаткової угоди на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні.

Також, колегія суддів апеляційного суду враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 р. у справі № 6-146цс16, в якій Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції ст. 33 Закону України Про оренду землі ( у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 р., 18.03.2015 р., 15.04.2015 р. і 09.09.2015 р. ) зазначила, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Отже, за відсутності доказів укладення договору оренди з новим орендарем і наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору, у Позивача відсутнє переважне право орендаря, яке підлягає захисту, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені обставини справи, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог, а доводи викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам законодавства та спростовуються встановленим судом першої інстанції обставинами справи.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Аманат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.04.2017 р. у справі № 912/664/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 08.06.2017 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя В.О. Кузнецов