Постанова

від 06.06.2017 по справі 815/2016/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2016/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання - Белінського Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю ,

представника відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФРАНКО СОЛАР до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби третя особа без самостійних вимог на предмет спора на боці відповідача ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у м. Одеса про визнання протиправною бездіяльність щодо підготовки висновку про повернення надміру сплаченого податку на прибуток, зобов'язання підготувати висновок та подати для виконання відповідному територіальному органу Державної казначейської служби України,-

ОСОБА_4 спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФРАНКО СОЛАР до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби третя особа без самостійних вимог на предмет спора на боці відповідача ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у м. Одеса в якому позивач просив суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо підготовки згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновку про повернення ТОВ ФРАНКО СОЛАР 2 563 893, 00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ ФРАНКО СОЛАР та подання цього висновку для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

2. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення ТОВ ФРАНКО СОЛАР 2 563 893, 00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ ФРАНКО СОЛАР та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними інтегрованої картки платника податків про стан розрахунків з бюджетом, що є доступним для ТОВ ФРАНКО СОЛАР через приватну частину електронного сервісу Державної фіскальної служби України Електронний кабінет платника , позивач має переплату з податку на прибуток в сумі 2 563 895,00 грн.

За звітний період - три квартали 2014 року позивач задекларував до сплати та сплатив податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 662 893,00 грн.

Позивач 22.09.2016 року подав відповідачу заяву про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 662 893,00 грн. шляхом її перерахування на поточний рахунок позивача.

Відповідач у встановлений строк висновок за результатами розгляду заяви позивача не надав. Натомість надіслав на адресу позивача лист від 06.10.2016 року №571/10/28-08-07-01 на вказану заяву, в якому запропонував переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування.

Заявами позивач звернувся до відповідача із проханням надати висновок на часткове, в загальній сумі 99000,00 грн. повернення надміру сплаченого податку на прибуток.

Третя особа повернула 99000,00 надміру сплаченого податку на прибуток на поточний рахунок позивача.

Отже, неповернута сума надміру сплаченого податку на прибуток складає 2 563 893,00 грн.

Позивач зазначив, що саме відповідач як контролюючий орган зобов'язаний підготувати на надати висновок щодо повернення позивачу суми надміру сплаченого податку на прибуток та надати його відповідному територіальному органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.4-7).

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов (а.с.110-113).

В обґрунтування заперечення представник відповідача зазначив, що на теперішній час правова природа 2 662 893,00 грн. як надміру сплаченого позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток не змінилася.

Керуючись ст. 43 ПК України ТОВ ФРАНКО СОЛАР звернулось до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС із заявою від 22.09.2016 р. №147/ФС про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 662 893,00 грн. шляхом її перерахування на поточний рахунок позивача.

СДПІ з ОВП у м. Одеса МГУ ДФС розглянула заяву позивача та надала відповідь листом від 06.10.2016 р. №571/10/28-08-07-01. В листі зазначалось, що Урядом країни поставлено завдання перед органами Державної фіскальної служби щодо створення системи ритмічного наповнення бюджетів усіх рівнів, що обумовлює необхідність забезпечення збільшення платежів та рівномірного їх перерахування до бюджету протягом 2016 року й запропоновано позивачу переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування.

Зазначений лист СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС був направлений на адресу ТОВ ФРАНКО СОЛАР й заперечення щодо пропозиції контролюючого органу у позивача були відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІ. Встановлені судом обставини справи:

ТОВ ФРАНКО СОЛАР до 01.12.2016 року знаходився на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, з 01.12.2016 року обліковується як платник податків в Одеському управлінні Офісу великих платників податків ДФС, що є правонаступником усіх прав та обов'язків СДПІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 року №247, що підтверджується копією листа про переведення позивача на облік у Офіс великих платників податків ДФС (а.с.38).

Позивач сплачує податок на прибуток за основною базовою ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПК України.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків про стан розрахунків з бюджетом позивач на 31.03.2017 року має переплату з податку на прибуток у сумі 2563895,00 грн. (а.с.39).

Суд встановив, що переплата у сумі 2563893,00 грн. утворилась в наслідок наступного.

За звітний період - три квартали 2014 року позивач задекларував та сплатив податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2662893,00 грн.(а.с.41-43).

За звітний період - календарний 2014 рік позивач задекларував збитки у сумі 157433531,00 грн.(а.с.44-46).

Згідно з річною декларацією з податку на прибуток за 2015 рік позивач задекларував у 2015 році збитки у сумі 202533079,00 грн. (а.с.47-79).

Згідно з річною декларацією позивач з податку на прибуток за 2016 рік позивач задекларував у 2016 році збитки у сумі 193554662 грн. (а.с.50-52).

22.09.2016 року позивач подав заяву відповідачу про повернення переплати з податку на прибуток у сумі 2662893,00 грн. (а.с.53).

Відповідач надав позивачу лист-відповідь від 06.10.2016 року № 571/10/28-08-07-01 в якому пропонувалося позивачу переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування (а.с.54).

Заявами від 25.01.2017 № 9/ФС та від 22.02.2017 року №23/ФС позивач звернувся до відповідача з проханням надати висновок на часткове, в загальній сумі 99000,00 грн. повернення надміру сплаченого податку на прибуток (а.с.55-60).

Платіжним дорученнями від 14.02.2017 року №521 та 07.03.2017 року №855 ГУ ДКСУ в Одеській області повернула 99 000,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток на поточний рахунок позивача (а.с.61-62).

Суд встановив, що неповернена сума надміру сплаченого податку на прибуток складає 2563893,00 грн.

ІІІ. Положення національного законодавства, які суд застосовує до вказаних правовідносин

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ в редакції, яка діяла в період декларування та сплати позивачем податку на прибуток за звітні періоди - три квартали 2014 року і календарний 2014 рік та діє дотепер, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ в редакції, що діяла в період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., податковим (звітним) періодом був календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 ПКУ. Податковий (звітний) рік для платників податків починався з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчувався останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ в редакції, що діє з 01.01.2016 р. і дотепер податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

За приписами пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до вказаної статті ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За буквальним змістом п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з п. 1, пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. №215, саме ця служба здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення з бюджету надміру сплачених до нього коштів.

Проаналізувавши зазначені вище норми закону, та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок, що у встановлений законом строк відповідач протиправно, в порушення приписів п. 43.5 ст. 43 ПКУ, не підготував висновок про повернення позивачу 2563893,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету та не подав цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

При цьому суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що позивач погодився на залишення суми переплати з податку на прибуток в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування. Позивач заперечував даний факт, а з боку відповідача не було надано жодного доказу того, що позивач надавав заяву про залишення, зазначеної вище, суми врахунок погашення зобов'язань за результатами наступного декларування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи той факт, що на момент подання позивачем заяви про повернення йому надмірно сплачених коштів, у нього була відстуня податкова заборгованість, суд робить висновок про обов'язок відповідача повернути позивачеві суму надмірно сплаченого ним податку.

IV. Застосування загальних принципів

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частино національного законодавства.

Також відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського ОСОБА_4 як джерело права.

В даній конкретній ситуації, враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає необхідним розглянути правомірність втручання в право позивача, гарантоване статтею 1 Першого протоколу, яка передбачає : Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

По-перше, суд зазначає, що сума 2 563 893,00 надмірно сплаченого позивачем податку на прибуток становить майно для цілей ст.1 протоколу Першого.

По-друге, на думку суду, неповернення позивачеві суму надмірно сплаченого ним податку на прибуток є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу. Суд не вбачає жодної підстави вважати інакше. Тому залишається визначити, чи було втручання виправданим відповідно до вимог цього положення.

По-третє, перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення пункту 1 передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом , а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію законів (див. рішення « Serkov v.Ukraine» , заява № 39766/05, п.33 ).

Отже, чи здійснювалося зазначене втручання згідно з національним законодавством, суд зазначає наступне. Враховуючи те, що відповідно до зазначених вище пп.17.1.10 ст.17; пп.43.1ст.43 ПК. позивач за відсутності у нього податкового боргу мав право на повернення надміру сплачених сум податків та зборів, а також приймаючи до уваги, що позивач виконав всі передбачені п.43.3 ст.43 ПК умови для здійснення повернення вказаних сум (подання належно оформленої заяви до контролюючого органу про бажання повернути надміру сплачені кошти із зазначенням напряму перерахування) у відповідача не було правової підстави для неповернення позивачу надміру сплаченого податку на прибуток. Така бездіяльність з боку відповідача становила порушення майнових прав позивача.

З урахуванням встановлених фактів, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення.

V. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа .

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, ст.1Першого протоколу, Податковим кодексом України ст. ст. 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1Адміністративний позов задовольнити .

2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо підготовки згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновку про повернення ТОВ ФРАНКО СОЛАР 2 563 893,00 грн. (два мільйони п'ятсот шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто три грн.) надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ ФРАНКО СОЛАР та подання цього висновку для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

3. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення ТОВ ФРАНКО СОЛАР 2 563 893, 00 грн. (два мільйони п'ятсот шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто три грн.) надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ ФРАНКО СОЛАР та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.

4. Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАНКО СОЛАР (ЄДРПОУ 37058077) сплачений судовий збір у розмірі 40058 (сорок тисяч п'ятдесят вісім),39 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 06 червня 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.