Ухвала

від 07.06.2017 по справі 824/547/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року м. Київ К/800/35162/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 р.

у справі № 824/547/16-а

за позовом Дочірнього підприємства Нафтаекспрессервіс

до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року Дочірнє підприємство Нафтаекспрессервіс (далі - позивач, ДП Нафтаекспрессервіс ) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, Новоселицька ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 р. № НОМЕР_1.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоселицької ОДПІ від 26.07.2016 р. № НОМЕР_1; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.06.2016 р. по 29.06.2016 р., на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статі 78, статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 09.06.2016 р. № 245 та повідомлення від 09.06.2016 р. № 1, посадовими особами Новоселицької ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП Нафтаекспрессервіс (АЗС за адресою: вул. Індустріальна, 6, с. Бояни, Новоселицький р-н, Чернівецька обл.) з питань достовірності нарахування та сплати акцизного податку за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 05.07.2016 р. № 496/12/30545867 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, підпункту 2 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №14 від 26.01.2015 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 105/26550, що призвело до заниження податкових зобов'язань по акцизному податку на загальну суму 677 524,13 грн. за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку у загальному розмірі 846 905,16 грн., з яких 677 524,13 грн. - за основним платежем та 169 381,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.

Згідно підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому, одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку, згідно із підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Разом з тим, продаж (реалізація) товарів, відповідно до визначення підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

При цьому, згідно підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не вважається реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, в розумінні вказаної норми, а, відтак не є об'єктом оподаткування акцизним податком, продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх комерційного використання незалежно від форми розрахунків

Отже, не вважаються продажем (реалізацією), а, відтак, не є об'єктом оподаткування акцизним податком, операції з надання (відпуску), в тому числі через мережу АЗС, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України товарів, у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2013 р. між ДП Нафтоекспрессервіс (зберігач) та ТОВ ВОГ Рітейл (поклажодавець) було укладено договір зберігання № 44/1.1, за умовами якого зберігач зобов'язується зберігати нафтопродукти передані йому поклажодавцем, і повернути їх в цілості на умовах визначених даним договором. Майно вважається переданим на зберігання з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. При цьому право власності на майно до зберігача не переходить. Поставка майна для передачі на зберігання здійснюється автомобільним транспортом, товарними партіями на умовах СРТ (Інкомтермс 2010). Місце поставки термінали місць зберігання резервуари АЗС зберігача, у тому числі резервуари АЗС позивача, яка знаходиться в Чернівецькій області, Новоселицькому районі, селі Бояни по вул. Індустріальній. Передача поклажодавцем майна на зберігання та приймання його зберігачем здійснюється за фактичною кількістю, вказаною у товарно-супровідних документах на майно (товарно-транспортна накладна, тощо).

З метою його відокремлення від власних обсягів продажу товарів позивача по РРО, спеціально для такого повернення по наявному на АЗС РРО було запрограмована реєстрація обігу товарів, які перебувають на зберіганні без оподаткування їх податком на додану вартість за ставкою 20% за допомогою програмування функції розрахунків чеком або карткою, під якими реєструвалося повернення поклажлодавцю зі зберігання паливо-мастильних матеріалів з використанням передбаченого пунктами 5.1.1 та 5.1.2 договору зберігання № 44/1 спеціально-призначеного обладнання РОS-термінал - обладнання для зчитування даних, а також шляхом відпуску нафтопродуктів поклажодавцю (його уповноваженим представникам) по факту пред'явлення картки на пальне, яка являє собою емітований поклажодавцем документ встановленого зразку.

При цьому, в силу положень статті 941 Цивільного кодексу України, позивач під час прийняття на зберігання нафтопродуктів при відсутності заперечень поклажодавця, вправі зберігати такі нафтопродукти у резервуарах разом з аналогічними нафтопродуктами, які належать на праві власності позивачу.

Умовами договору зберігання № 44/1 передбачено, що повернення майна зі зберігання здійснюється на вибір поклажодавця, зокрема, шляхом відпуску нафтопродуктів поклажодавцю (його уповноваженим представникам) через систему електронних засобів розрахунків за нафтопродукти, з використанням спеціально-призначеного обладнання РОБ-термінал - обладнання для зчитування даних; шляхом відпуску нафтопродуктів поклажодавцю (його уповноваженим представникам) по факту пред'явлення картки на пальне. Картка являє собою емітований поклажодавцем документ встановленого зразка та форми, багаторазового використання, що посвідчує право поклажодавця та/або уповноваженого ним представника на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС зберігача. Кількість майна, повернутого зі зберігання відображається в акті приймання-передачі, котрий підписується уповноваженими представниками сторін. Майно вважається повернутим зі зберігання з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Згідно із пунктом 10.3.1.1 Інструкції розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315.

Відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. У цьому ж Змінному звіті, згідно підпункт 10.3.4.2 Інструкції, АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками.

Пунктом 10.3.2 Інструкції встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

У Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Таким чином, до графи 3 Додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, а до графи 4 - дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

Крім того, відповідно до пунктів 10 та 15 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, які затверджені протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13, електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) повинен забезпечувати формування фіскальним блоком команд управління дозволу (заборони) відпускання пального з паливо роздавальних колонок, які надходять до програмно-технічних засобів управління паливо роздавальних колонок, а також передачу від паливо роздавальних колонок до фіскального блока інформації про об'єм відпущеного на поточний момент пального і відображення її на індикаторі оператора. У режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі, зокрема, реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та кожною безготівковою формами оплати.

Згідно з матеріалами справи, всього за період 2015 року зі зберігання на АЗС позивача було повернуто поклажодавцю - ТОВ ВОГ Рітейл паливо-мастильних матеріалів, які в кількості, за запрограмованими та автоматично застосовуваними РРО роздрібними цінами позивача, відповідають сумі 12 848 925,82 грн. (у тому числі за операцією, яка запрограмована як видача по чеку (тобто по картках поклажодавця та забірних відомостях) відповідно до еквіваленту суми за цінами позивача 7 219 470,97 грн. та за операцією яка запрограмована, як видача по картці (тобто з повернення товару зі зберігання із використанням обладнання РОS-термінала) відповідно до еквіваленту суми за цінами позивача 5 629 454,85 грн.

При цьому, реєстром податкових накладних та копіями податкових накладних, підтверджується, що у складі загальної зареєстрованої по РРО АЗС у якості розрахункових операцій позивача за 2015 рік суми 2 029 411,93 грн. реалізованих позивачем паливно-мастильних матеріалів за готівковий розрахунок та через розрахунок емітованими банком платіжними картками, яка оподаткована позивачем податком на додану вартість за ставкою 20% і відноситься до загальної суми виручки позивача від продажу паливно-мастильних матеріалів, включена сума продажу у розмірі 30 421,64 грн., яка не відноситься до роздрібного продажу, оскільки, вважається виручкою від оптового продажу паливно-мастильних матеріалів іншим суб'єктам господарювання. Вказані паливо-мастильні матеріали придбавалися суб'єктами господарювання для виробничого споживання, тобто для використання у комерційних цілях, про що свідчить віднесення такими суб'єктами відображених у належним чином зареєстрованих податкових накладних позивача сум податку на додану вартість, які включені в ціну продажу ПММ на загальну суму 30 421,64 грн. до складу власного податкового кредиту з податку на додану вартість, що в силу положень статті 198 Податкового кодексу України можливо виключно у випадку використання покупцями таких ПММ у межах власної господарської діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області - відхилити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 р. у справі № 824/547/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) ОСОБА_1 Судді: (підпис) ОСОБА_2 (підпис) ОСОБА_3