Рішення

від 01.06.2017 по справі 175/1353/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1353/17

Провадження № 2/175/564/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шабанова А.М.,

за участю:

секретаря - Ратушної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Четверта дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування, -

встановив:

В квітні 2017 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати за ОСОБА_1, громадянкою ОСОБА_4 Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України в рівних частках, право власності в порядку спадкування за заповітом від ОСОБА_6, померлої 10 червня 2008 року, на житловий будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Обухівка (смт. Кіровське), вул.Чарівна (вул. Чапаєва), 3, який складається житлового будинку літ. А загальною площею 27,4 м 2 , житловою площею 14,8 м 2 , до якого входять: 1 - коридор, 2 - кухня, 3 - житлова; тераси літ. а , а також споруд: літні кухні літ. Г, Д; тераса до літньої кухні літ. г; погріб літ. Ж; літній душ літ. 3; убиральня літ, Е; навіси літ, И, Л; альтанка для барбекю літ, М, споруди № 1-3, К, К 1 (колодязі). Визнати за ОСОБА_1, громадянкою ОСОБА_4 Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України в рівних частках, право власності в порядку спадкування за заповітом від ОСОБА_6, померлої 10 червня 2008 року, на земельні ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Обухівка (смт. Кіровське), вул.Чарівна (вул.Чапаєва), 3, які складаються із: земельної ділянки площею 0,150 га для будівництва та обслуговування будинку, кадастровий № 1221455400-03-003-0123; земельної ділянки площею 0,0354 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 1221455400-03-003-0124.

Позивач в судове засідання не з'явився надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, надавши суду лист щодо розгляду справи без участі їх представника, поклавшись на розсуд суду.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 19 листопада 2003 року ОСОБА_3 подарувала своїй матері ОСОБА_6 житловий глиновальковий будинок загальною площею 26,1 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в с. Кіровське Дніпропетровського району, Дніпропетровської області по вул. Чапаєва, 3, розташованому на земельній ділянці площею 1924 кв.м., наданій у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства Державний акт серія ДП № 033599, виданий 20.07.1998 року), договір дарування від 19.11.2003 року.

Одночасно також було оформлено і договір дарування земельної ділянки площею 1924 кв.м., розміщеної на території Кіровської селищної Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, с. Кіровське, вул. Чапаєва, 3, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства.

На ім'я ОСОБА_6 було виготовлено Державний акт (Серія ДП №070609) на право власності на земельну ділянку площею 0,150 га для будівництва та обслуговування жилого будинку за вище вказаною адресою, кадастровий № 1221455400-03-003-0123.

Також на ім'я ОСОБА_6 було виготовлено Державний акт (Серія ДП № 070610) на право власності на земельну ділянку площею 0,0354 га для ведення особистого селянського господарства за вище вказаною адресою, кадастровий № 1221455400-03-003-0124.

10 червня 2008 року ОСОБА_6 померла. За день до своєї смерті ОСОБА_6 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: Належне мені майно, рухоме чи нерухоме, де б воно не було і з чого б воно не складалось, усі майнові та немайнові права та обов'язки, які належать мені на час посвідчення заповіту, а також ті права та обов'язки, які належатимуть мені на день смерті, заповідаю: ОСОБА_7, ОСОБА_1.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

13 серпня 2013 року ОСОБА_7, одружилась з ОСОБА_8 і змінила прізвище на ОСОБА_8, в шлюбі народився син ОСОБА_9, 29 грудня 2013 року народження.21 березня 2015 року ОСОБА_10 померла. Після смерті ОСОБА_10 до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори звернувся її чоловік із заявою про відмову від свої частки у спадщині на користь малолітньої дитини.

У зв'язку з сімейними обставинами ОСОБА_8 уклав шлюб з позивачем ОСОБА_1, яка усиновила дитину сестри. У повторному свідоцтві про народження змінено прізвище сина на Роджерс.

Як вбачається з матеріалів справи від 18 лютого 2017 року, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, видана державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, у зв'язку з тим, що право власності спадкодавці ОСОБА_6 на вище вказані земельні ділянки не було зареєстровано належним чином у відповідних державних реєстраційних органах.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Суд погоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", згідно якої у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, встановлено неможливість оформлення позивачами спадкових прав на спадкове майно у позасудовому порядку, оформлення яких не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що позивачі не зазначають про стягнення сплаченого судового збору з відповідача, суд приходить до висновку, що судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1217, 1218, 1222 ЦК України, ст.ст.10, 57-61, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Четверта дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, громадянкою ОСОБА_4 Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України в рівних частках, право власності в порядку спадкування за заповітом від ОСОБА_6, померлої 10 червня 2008 року, на житловий будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт.Обухівка (смт.Кіровське), вул.Чарівна (вул.Чапаєва), 3, який складається житлового будинку літ. А загальною площею 27,4 м 2 , житловою площею 14,8 м 2 , до якого входять: 1 - коридор, 2 - кухня, 3 - житлова; тераси літ. а , а також споруд: літні кухні літ. Г, Д; тераса до літньої кухні літ. г; погріб літ. Ж; літній душ літ. 3; убиральня літ, Е; навіси літ, И, Л; альтанка для барбекю літ, М, споруди № 1-3, К, К 1 (колодязі).

Визнати за ОСОБА_1, громадянкою ОСОБА_4 Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України в рівних частках, право власності в порядку спадкування за заповітом від ОСОБА_6, померлої 10 червня 2008 року, на земельні ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт.Обухівка (смт.Кіровське), вул.Чарівна (вул.Чапаєва), 3, які складаються із: земельної ділянки площею 0,150 га для будівництва та обслуговування будинку, кадастровий № 1221455400-03-003-0123; земельної ділянки площею 0,0354 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №1221455400-03-003-0124.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Шабанов