АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 539/3435/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1285/17Головуючий у 1-й інстанції Жага Е. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Обідіної О.І.
Суддів : Бутенко С.Б. , Прядкіної О.В.
За участю секретаря : Кальник А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, Лубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним ,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, Лубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 42,5957 га. (кадастровий номер 5322884000:03:002:0021), яка знаходиться на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, укладений 11 серпня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру України у Полтавській області та ОСОБА_2, право на оренду якої зареєстровано 11.08.2016 року.
Зобов'язано Лубенську районну державну адміністрацію скасувати запис про проведену 11.08.2016 року державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 42,5957 га. (кадастровий номер 5322884000:03:002:0021), яка знаходиться на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Звертаючись до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_3 посилався на те, що в період дії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про заборону Головному управлінню Держгеокадастру України у Полтавській області передавати в оренду спірну земельну ділянку, відповідачі 11.08.2016 р. передали останню в оренду ОСОБА_2, про що було укладено відповідний договір оренди землі. Вважаючи, що вказаним правочином зачіпляються його права як особи, яка також має бажання орендувати вказану земельну ділянку, просив визнати укладений з ОСОБА_2 договір оренди землі недійсним з підстав ч.3 ст. 215 ЦК України та скасувати запис про проведену 11.08.2016 р. державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач як заінтересована особа має право заперечувати дійсність договору оренди землі, укладеного 11.08.2016 р. між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру України у Полтавській області, оскільки мав бажання самостійно орендувати спірну земельну ділянку, виготовив проект землеустрою, в погодженні якого останнім було відмовлено, що стало підставою для його звернення до адміністративного суду.
Встановивши, що на час укладання оспорюваного договору діяла ухвала Полтавського окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову шляхом встановлення заборони Головному управлінню Держгеокадастру України у Полтавській області передавати в оренду спірну земельну ділянку, суд дійшов висновку про наявність підстав про його недійсність в силу положень статей 203 та 215 ЦК України.
З вказаним висновком не може в повній мірі погодитись колегія суддів з огляду на наступне.
По справі встановлено, що в квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру України в Полтавській області про визнання дій щодо відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, загальною площею 42,5957 га, яка знаходиться на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів неправомірними та зобов'язати відповідача укласти з ним договір оренди землі щодо зазначеної земельної ділянки .
11.08.2016 р. між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру України у Полтавській області та орендарем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі наказу від 02.08.2016 р. №5700-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5322884000:03:002:0021), для ведення фермерського господарства, загальною площею 42,5957 га, яка знаходиться на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів, терміном на 7 років.
В той же день, зазначене право оренди було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч.ч. 2,3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв'язку із вчиненням особами нікчемного правочину та внаслідок визнання його недійсним.
При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).
З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Зазначене свідчить про вірність висновків суду першої інстанції про те, що позивач в даному випадку є заінтересованою особою, а відтак наділений правом оспорювати договір оренди землі, укладений 11.08.2016 р. між Головним управлінням Держгеокадастру України у Полтавській області та ОСОБА_4
Крім того встановлено, що ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 р. задоволено клопотання ОСОБА_3 та забезпечено адміністративний позов до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області передавати в оренду земельну ділянку, загальною площею 42,5957 га. ріллі кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, яка знаходиться на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області.
Сторонами не заперечується, що зазначена ухвала адміністративного суду не була направлена на виконання до державного реєстру, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а відтак відповідний запис про дію такого обтяження на час укладання оспорюваного правочину не був зареєстрований.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 18.01.2017 р. по справі №6-2552 цс16, той факт, що встановлені ухвалою суду про забезпечення позову обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатись нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати відповідачу було відомо.
Таким чином, предметом доказування - є доведення обставин про факт обізнаності відповідача про встановлену ухвалою суду заборону вчиняти певні дії.
За змістом ч.5 ст. 118 КАС України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень,
Таким чином, ухвала про заборону вчиняти певні дії забезпечена можливістю примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження , статтею 17 якого передбачено примусове виконання виконавчою службою ухвал у адміністративних справах.
Між тим, матеріали справи не містять жодних даних, які б свідчили про направлення ухвали про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії на виконання в порядку, визначеного ч.5 ст. 118 КАС України, позаяк відсутні будь-які докази щодо вчинення судовим виконавцем відповідних дій по примусовому виконанню ухвали суду, в тому числі і повідомлення боржника про заборону вчиняти певні дії.
Крім того, на думку колегії суддів не є переконливим посилання представника позивача на ксерокопію розписки про повідомлення на ім'я Головного управління Держгеокадастру України в Полтавській області про час та місце розгляду справи, яка містить дописки про отримання копії ухвали про забезпечення позову (а.с. 26).
Так, на вказаній ксерокопії, яка містить штамп З оригіналом згідно та відбиток канцелярії суду, про те не містить даних про особу, уповноважену посвідчувати копії судових документів. Одночасно з цим, з даної ксерокопії не представляється можливим дійти висновку хто саме зробив запис про отримання копії ухвали про забезпечення позову, оскільки відсутні дані про прізвище цієї особи, а також відсутній її підпис.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано достатніх та переконливих доказів про те, що станом на час укладання договору оренди землі з ОСОБА_2 орендодавцю - Головному управлінню Держгеокадастру України в Полтавській області було відомо про встановлену судом заборону вчиняти певні дії, а відтак по справі відсутні визначені положеннями ст.ст. 203, 215 ЦК України правові підстави для визнання договору оренди землі недійсним.
Вищезазначені обставини є підставою для скасування судового рішення та постановлення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, Лубенської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2017 |
Оприлюднено | 13.06.2017 |
Номер документу | 67028447 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кузнєцов Віктор Олексійович
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Обідіна О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні