ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 травня 2017 рокусправа № 311/2865/13-а (2а/311/45/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1
відповідача: - ОСОБА_2 дов від 14.12.2015
третьої особи: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області
на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2013 року
у справі № 2а/311/45/2013(311/2865/13-а)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальна установа Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької
про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати в стаж роботи період роботи за Списком №1,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, за участю третьої особи Комунальної установи Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької , в якому просила:
визнати дії відповідача щодо обчислення пільгового стажу роботи неправомірними;
зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 28.04.1988 по 31.01.1992 на посаді фельдшера підземного оздоровчого пункту МСЧ ЗЗРК , 4 роки 7 місяців 5 днів та призначити їй пенсію на пільгових умовах з 02.11.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у позивача необхідного стажу для пенсії з урахування пільгового стажу за Списком № 1, що підтверджується записами у трудовій книжці, отже відмова пенсійного органу у призначенні пенсії позивачу є протиправною.
ОСОБА_3 Василівського районного суду Запорізької області від 18.09.2013 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Василівському районі Запорізької області неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області призначити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.01.2013, з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 в період з 28.04.1988 по 01.03.1993 на посаді фельдшера підземного здоров пункту медико-санітарної частини Запорізького залізорудного комбінату.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанову суду мотивовано наявністю достатніх підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів роботи з 28.04.1988 по 31.01.1992.
Постанову суду мотивовано тим, що розрахунково-платіжні відомості підтверджують фактичне місце роботи ОСОБА_1 у спірний період з 28.04.1988 по 03.12.1992 на посаді фельдшера підземного оздоровчого пункту, також відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за № 424 від 20.08.2012, виданої виконкомом Дніпрорудненської міської ради, вбачається, що за 1988-1992 р.р. заробітна плата нараховувалась ОСОБА_1 саме як фельдшеру підземного оздоровчого пункту № 7 і обліковувалась виконкомом Дніпрорудненської міської ради.
Крім того, за висновком суду трудова книжка ОСОБА_1 містить всі необхідні та вичерпні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому вимоги відповідача про надання додаткових документів (уточнюючих довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи) судом визнано протиправними. Також визнано безпідставним твердження відповідача, що видані КУ Дніпрорудненська міська лікарня ДМР ВР ЗО довідки №694 від 17.08.2012 та №182 від 12.02.2013 не підтверджують пільговий характер роботи ОСОБА_1 за Списком № 1.
З метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторони у справі позивача, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, врахувавши пільговий стаж роботи позивача з 28.04.1988 не по день її виходу з декретної відпустки - 03.12.92, як зазначено у позовній заяві, а по день звільнення ОСОБА_1 по переводу за п.5 ст.36 КЗпП України (наказ № 95-к від 22.02.93), тобто по 01.03.93.
Також судом першої інстанції зазначено, що з огляду на те, що вимоги позивача про зарахування в стаж роботи періоду роботи фельдшера підземного оздоровчого пункту медико-санітарної частини Запорізького залізорудного комбінату з 28.04.1988 по 01.03.1993 обґрунтовані, однак позивачем без поважних причин пропущений встановлений ст.99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах з 02.11.2012 задоволенню не підлягають, тому в задоволенні заявлених позовних вимог в цій частині суд відмовив, зобов'язавши відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, починаючи саме з 01.01.2013, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ст.99 КАС України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що періоди роботи позивача на ЗАТ ЗЗРК з 22.02.1993 по 17.04.1996 та з 04.02.2012 по 31.07.2012 враховані до спеціального стажу за Списком № 1. Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 28.04.1988 по 01.02.1992 працювала фельдшером підземного здоров пункту медико-санітарної частини ЗЗРК, проте довідка № 694 від 17.08.2012, видана підприємством КУ Дніпрорудненська міська лікарня , не підтверджує пільговий характер роботи. У зв'язку з розбіжностями записів у трудовій книжці та уточнюючої довідки, відповідачем проведена перевірка факту пільгової роботи фельдшера підземного здоров пункту медико-санітарної частини ЗЗРК, про що складений Акт № 478 від 06.09.2012. Перевіркою наказів з особового складу пільговий характер роботи позивача не підтверджено. Відомості про нарахування та виплату заробітної плати за цей період підприємством для перевірки не надані, а довідка про заробітну плату за цей період, видана виконкомом Дніпрорудненської міської ради, не може бути підставою для визначення пільгового стажу через відсутність розпорядчих документів (статуту), на підставі яких нараховувалася заробітна плата бухгалтерією міської ради, в той час коли позивач працювала в здоровпункті медико-санітарної частини ЗЗРК.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року скасовано постанову Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2013 року та залишено позов без розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у даній справі скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України, вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1 за період роботи фельдшером підземного оздоровчого пункту з 28 квітня 1988 року по 1 березня 1993 року є обґрунтованими, однак нею пропущений без поважних причин шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 99 КАС України, а тому такі вимоги підлягають задоволенню з 1 січня 2013 року, виходячи з того, що в суд вона звернулася 1 липня 2013 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовні вимоги без розгляду, апеляційний суд не перевірив законність та обґрунтованість цього рішення в частині задоволення позову щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах з 1 січня 2013 року, не встановив наявність чи відсутність у неї права на отримання такої пенсії та не надав уваги тому, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа, зокрема, в разі досягнення нею передбаченого Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсійного віку.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у позові просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 20 листопада 2012 року, залишивши поза увагою те, що листом від 29 квітня 2013 року позивач також повідомлена про відмову у призначенні такої пенсії за результатами її чергового звернення до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідачем також подано клопотання про заміну Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області правонаступником - Василівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, утвореного згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом реорганізації (злиття) УПФУ в Михайлівському районі та УПФУ в Василівському районі, в зв'язку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, колегія суддів допускає заміну відповідача вказаним правонаступником.
Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання третя особа повідомлена судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок наступного.
Відповідно до ст.81 Закону України Про пенсійне забезпечення призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ст.82 цього Закону).
ОСОБА_3 правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Відповідно до п.п.4, 5 вказаного Порядку № 22-1 в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Відповідно до п.39 цього ж Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 15.08.2012 позивач - ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в Василівському районі Запорізької області з заявою про призначення їй пільгової пенсії за Списком № 1, до якої додано трудову книжку ОСОБА_1
Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Василівському районі Запорізької області 20.11.2012 № 54/Н-9 відмовлено позивачу в призначенні пільгової пенсії із зниженням віку за Списком № 1 у зв'язку з тим, що стаж роботи в підземному здоровпункті МСЧ ЗЗРК не зарахований до стажу за Списком № 1, оскільки не підтверджено, що робота мала пільговий характер та рекомендовано звернутися за призначенням пенсії за віком на загальних підставах (а.с.26).
04.04.2013 позивач, не погодившись з відмовою у призначенні їй пільгової пенсії, звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області з заявою про перегляд цього рішення у складі комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
29.04.2013 позивач отримала відповідь Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, в якій зазначено, що за результатами розгляду звернення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, комісія підтверджує періоди пільгової роботи лише у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника. Зарахувати період роботи з 28.04.1988 по 01.02.1992 до стажу за Списком № 1, а, відповідно, й призначити пенсію на пільгових умовах немає законних підстав.
Спірним в даному випадку є питання зарахування до стажу, що дає право на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах періоду роботи позивача з 28.04.1988 по 01.02.1992 (4 роки 7 місяців 5 днів) фельдшером підземного оздоровчого пункту МСЧ ЗЗРК , і відповідно, правомірність відмови відповідача призначити позивачу таку пенсію.
Виходячи з наведених обставин, апеляційний суд вважає, що звернувшись до суду з даним адміністративним позовом згідно поштового штемпелю на конверті 27 червня 2013 року, позивач не пропустила встановлений ст.99 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
По суті заявлених позовних вимог апеляційний суд зазначає наступне.
За твердженням відповідача згідно наданих позивачем документів страховий стаж ОСОБА_1 становив 25 років 4 місяці, у т. ч. за Списком № 1 підтверджено уточнюючої довідкою - 3 роки 7 місяців 24 дні.
Стаж роботи в підземному оздоровчому пункті МСЧ ЗЗРК (з 28.04.1988 по 31.01.1992) не зарахований до стажу по Списку № 1 з тих підстав, що в установленому поряду не підтверджено, що робота мала пільговий характер (а. с.26).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача.
Відповідно до пп. а ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.91 № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже, право на призначення пільгової пенсії незалежно від віку мають працівники, за наявності наступних обставин:
- працівник безпосередньо був зайняті повний робочий день на підземних роботах або на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці;
- професії, які мав такий працівник, відносяться до професій за Списком № 1 робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- працівник-жінка зайнята на цих роботах не менше 7 років 6 місяців.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинного на час періоду моєї роботи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, та Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад, на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених ОСОБА_3 Міністрів СССР від 22.08.1956 року № 1173, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають всі працівники, зайняті повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних оздоровчих пунктів, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Відповідно до ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до вказаного вище Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За правилами п.3 Порядку №637 в редакції станом на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року.
Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.
Відповідно до абз.1 п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за № 110, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за № 110, згідно яких якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Для призначення особі пенсії на пільгових умовах, у разі відсутності записів встановленої форми у трудовій книжці, необхідною умовою є надання такою особою документів про умови виконання робот, уточнюючих довідок або інших документів, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, і за відсутності цих документів призначення пенсії на пільгових умовах є незаконним, оскільки стаж роботи особою на посадах, що віднесені до Списку № 1, залишається не підтвердженим.
Відповідно до трудової книжки, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.6-8), ОСОБА_1:
запис № 3: 28.04.1988 - зарахована на посаду фельдшера підземного здоровпункту за переводом з ОСОБА_4 дільничної лікарні з повни робочим днем - наказ № 27к від 25.04.1988;
запис № 4: 15.02.1990 - переведена в поліклініку на 0,5 ставки функціональної діагностики та 0,5 ставки процедурного кабінету за станом здоров'я тимчасово (висновок ВКК) ст.178 КЗпП України - наказ № 11-к від 14.02.1990. Водночас зазначено: запис № 4 вважати недійсним ;
запис № 5: 01.02.1992 - переведена на посаду фельдшер поверхневого здоровпункту з повним робочим днем - наказ № 13-о від 01.02.1992;
запис № 6: з 01.03.1993 - звільнена за переводом у Запорізький ДЗРК (Запорізький Державний залізорудний комбінат) (а. с.7, 8).
Виходячи із змісту вищенаведених записів трудової книжки, не підтверджено роботу ОСОБА_1 протягом повного робочого дня фельдшером підземного здоровпункту у період з 28.04.1988 по 31.01.1992, на чому наполягає позивач, а відтак витребування відповідачем у позивача додаткових документів для підтвердження даного періоду пільгового стажу, (у т. ч. й уточнюючих довідок) є обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 надавались відповідачу:
- довідка КУ Дніпрорудненська міська лікарня ДМР ВР ЗО № 694 від 17.08.2012 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій перелічені накази про призначення на посаду, про тимчасові переводи ОСОБА_1 за період роботи з 28.04.1988 по 01.03.1993, але не вказано і місце та характер роботи, а також зазначено, що даних, які підтверджують пільговий характер роботи ОСОБА_1, не виявлено (а. с.21);
- аналогічна за змістом довідка КУ Дніпрорудненська міська лікарня ДМР ВР ЗО №182 від 12.02.2013 (а. с.24);
При цьому матеріали справи свідчать, що відповідачем проведено зустрічну перевірку факту роботи ОСОБА_1 на роботах, які дають право для призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи з 28.04.1988 по 01.02.1992, за результатами якої складений акт № 478 від 06.09.2012, в якому зазначено, що проведена перевірка достовірності довідки №694 від 17.08.2012 про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 за період роботи в фельдшером підземного здоровпункту з 28.04.1988 по 01.02.1992 з повним робочим днем, і в якому недостовірність даної довідки не встановлена (а. с.25).
В ході зустрічної перевірки досліджено зміст наказів, які зазначені у трудовій книжці позивача, та копії яких наявні в матеріалах справи, зокрема,:
- наказ Медико-санітарної частини Запорізького залізорудного комбінату (далі - МСЧ ЗЗРК) № 27-к від 25.04.1988, згідно з яким фельдшера підземного здоровпункту ОСОБА_1 переведено медичною сестрою терапевтичного відділення з 28.04.1988 (а. с.11). Термін, на який переведено ОСОБА_1, не вказано.
Разом з тим згідно з записом № 3 у трудовій книжці позивача (на підставі наказу № 27к від 25.04.1988), 28.04.1988 ОСОБА_1 зарахована на посаду фельдшера підземного здоровпункту за переводом з ОСОБА_4 дільничної лікарні з повним робочим днем, що свідчить про невідповідність запису № 3 трудової книжки змісту наказу, на підставі якої цей запис вчинений.
- наказ МСЧ ЗЗРК № 74-к від 13.12.1989, згідно з яким фельдшера підземного здоровпункту № 7 ОСОБА_1 переведено на підземний здоровпункт № 3 з 13.12.1989 року за станом здоров'я (а. с.11, на зв.).
При цьому запис на підставі наказу № 74-к від 13.12.1989 у трудовій книжці позивача відсутній.
- наказ МСЧ ЗЗРК № 11-к від 14.02.1990, згідно з яким фельдшера підземного здоровпункту № 3 ОСОБА_1 переведено у поліклініку на 0,5 ставки медичної сестри функціональної діагностики та 0,5 ставки медичної сестри процедурного кабінету з 15.02.1990 за станом здоров'я тимчасово (а. с.12). Термін, на який переведено ОСОБА_1, не вказано.
Вказаний наказ № 11-к від 14.02.1990 відповідає за змістом запису № 4 у трудовій книжці позивача, проте, у трудовій книжці міститься відмітка, що запис № 4 вважається недійсним.
Відповідно до п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання.
У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
Отже, запис про визнання недійсним запису № 4 не вчинений у відповідності до зазначених вимог п.п.2,4 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, оскільки у записі про недійсність відсутнє посилання на наказ (інший розпорядчий документ), який був підставою для такого запису. Також позивачем не надано суду доказів наявності наказу або іншого розпорядчого документу, який був підставою для запису про визнання недійсним запису № 4 щодо переведення фельдшера підземного здоровпункту № 3 ОСОБА_1 у поліклініку на 0,5 ставки медичної сестри функціональної діагностики та 0,5 ставки медичної сестри процедурного кабінету з 15.02.1990.
- наказ МСЧ ЗЗРК № 13-0 від 01.02.1992, згідно з яким у зв'язку з реорганізацією здоровпунктів на підставі наказу МСЧ № 12-0 від 31.01.1992 та розпорядження міськвиконкому № 13 від 03.02.1992 включити в штат медсанчастини з 01.02.1992 фельдшерів підземних здоров пунктів, серед яких і ОСОБА_1 (а. с.12, на зв.).
Разом з тим, згідно з записом № 5 у трудовій книжці позивача (який, як зазначено, здійснено на підставі наказу № 13-0 від 01.02.1992), ОСОБА_1 з 01.02.1992 переведена на посаду фельдшер поверхневого здоровпункту з повним робочим днем, що свідчить про невідповідність запису № 3 трудової книжки змісту наказу, на підставі якої цей запис вчинений.
Також в акті зустрічної перевірки встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідно до особової картки ф. Т-2 ОСОБА_1 за наказом 116 від 30.11.1992 ОСОБА_1 вийшла на роботу з декретної відпустки з 03.12.1992 (а. с.18).
Крім того, матеріали справи містять рішення Василівського районного суду Запорізької області від 17.06.2013 у справі № 311/1720/13-ц за позовом ОСОБА_1 до КУ Дніпрорудненська міська лікарня ДМР ВР ЗО , третя особа: УПФ в Василівському районі, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними уточнюючих довідок КУ Дніпрорудненська міська лікарня ДМР ВР ЗО № 694 від 17.08.2012 та № 182 від 12.02.2013 та зобов'язання останньої видати уточнюючу довідку з відображенням пільгового стажу (а. с.72-74).
Вказане рішення суду мотивовано тим, що вказані довідки видані КУ Дніпрорудненська міська лікарня ДМР ВР ЗО на законних підставах і відповідають вимогам чинного законодавства.
При цьому судом досліджено трудову книжку позивачки, її особову картку № Т-1 та книги наказів з особового складу за 1988-1997 роки і встановлено, що всі дані, які містяться у оскаржених позивачем довідках, відповідають даним, зазначеним у досліджених документах, і про це також свідчить акт зустрічної перевірки № 478.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2013 вищевказане рішення Василівського районного суду Запорізької області від 17.06.2013 у справі № 311/1720/13-ц залишено без змін (а. с.75, 76).
Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У ч.1 ст.223 ЦПК України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України, ч.1 ст.223 ЦПК України та на те, що судове рішення у справі № 311/1720/13-ц набрало законної сили 06.08.2013 (а. с.74, на зв.), обставини щодо дійсності уточнюючих довідок № 694 від 17.08.2012 та № 182 від 12.02.2013, встановлені цим судовим рішенням і не доказуються при розгляді даної адміністративної справи, що, в свою чергу, свідчить про те, що вказані уточнюючі довідки не підтверджують пільгового стажу позивача за період роботи з 28.04.1988 по 01.03.1993.
Тобто докази надання позивачем відповідачу уточнюючих довідок, які б підтверджували записи у трудовій книжці позивача і, відповідно, пільговий стаж роботи позивача фельдшером підземного здоровпункту з повним робочим днем з 28.04.1988 по 01.02.1992, відсутні.
Щодо поданої ОСОБА_1 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 424 від 20.08.2012, виданої виконкомом Дніпрорудненської міської ради, апеляційний суд зазначає, що вказана довідка відповідно до наведених вище правових норм не є тим документом, що підтверджує спеціальний стаж позивача, отже не може бути належним та достатнім доказом наявності у позивача пільгового стажу.
З цих же підстав не приймаються колегією суддів до уваги надані позивачем витяги розрахунково-платіжних відомостей по виконкому Дніпрорудненської міської ради за 1988, 1989, 1991 роки від 15.11.2012 (а. с.14, 15).
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку про недостатність відомостей, зазначених у наданих позивачем суду документах, для підтвердження роботи ОСОБА_1 протягом повного робочого дня фельдшером підземного здоровпункту у період з 28.04.1988 по 31.01.1992, і, відповідно, для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 за Списком № 1, що, в свою чергу, свідчить про правомірність дій відповідача з відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком № 1.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору і відповідно до ст..202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області задовольнити.
ОСОБА_3 Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2013 року у справі № 2а/311/45/2013(311/2865/13-а) скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2017 |
Оприлюднено | 13.06.2017 |
Номер документу | 67033265 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні