Рішення

від 30.05.2017 по справі 910/21052/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017Справа №910/21052/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа"

про стягнення 2271980,90 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт"

про стягнення 1372385,20 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Корнієнко Т.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - Солдатенко М.А. (представник за довіреністю);

Сторонський Р.Я. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарт" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" про стягнення 2271980,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.09.2014 між сторонами було укладено Договір на виконання міжнародних повітряних перевезень № 12/10-09 із додатками до нього, на виконання умов якого позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 17411757,26 грн., оплату яких відповідач здійснив не в повному обсязі, заборгувавши позивачу 3688219,38 грн., з яких: 1172258,61 грн. - додаткова виручка, 2069669,88 грн. - вартість аеропортових пасажирських зборів у аеропорту Бен-Гуріон (Ізраїль), 426407,98 грн. - вартість аеропортових пасажирських зборів у аеропорту Жуляни (Київ, Україна), 631 грн. - недоплата за отримання дозволу цивільної авіації, 19251,91 грн. - додаткове обслуговування пасажирів. Водночас, позивачем було проведено коригування курсової різниці за авіаперевезення в розмірі 1344935,41 грн., яку останній вирахував із суми заборгованості відповідача. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1728735,24 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату боргу позивачем нараховані також 381363,67 грн. пені, 52572,00 грн. трьох процентів річних та 103211,19 грн. інфляційних втрат.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, зокрема, пославшись на те, що позивач не підтвердив понесені ним витрати на вказану суму. Разом із цим, додаткова виручка позивача, що підлягає поверненню за розрахунком відповідача, становить 1196553,81 грн. Крім того, відповідач зазначив, що ним була здійснена переплата за Договором на суму в розмірі 1089473,12 грн., що слугувало підставою для подання зустрічного позову.

У межах зустрічного позову позивач просив стягнути з відповідача вищезазначену переплату, збитки в розмірі 8131 дол. США за затримку рейсів та переплату в розмірі 68822,85 грн., яка виникла у зв'язку з різницею між сплаченою позивачем сумою та фактично наданими відповідачем послугами за п. 11 Додатку № 6 до Договору.

Відповідач у межах зустрічного позову заперечував, пославшись на викладені у відзиві обставини, зокрема, на те, що переплата у розмірі 1089473,12 грн. відсутня, понесення позивачем збитків не підтверджено, а переплата в розмірі 68822,85 грн. була списана. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити. Також, представник позивача зазначив, що витрати на дозвіл цивільної авіації відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим борг за вказаний дозвіл становить 52992,94 грн., що відповідачем не заперечувалось. Проти задоволення зустрічного позову представник заперечував із наведених у відзиві підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, пославшись на викладені у відзиві обставини. Також, відповідач фактично не заперечував щодо витрат на отримання дозволу цивільної авіації у розмірі 52992,94 грн. та на додаткове обслуговування пасажирів у розмірі 19251,91 грн. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.

10.09.2014 між позивачем, як перевізником, та відповідачем, як агентом, укладено Договір на виконання міжнародних повітряних перевезень № 12/10-09, за умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконати на підставі заявки відповідача міжнародні повітряні перевезення за маршрутом, розкладом та на умовах, що вказані в додатках до даного Договору (п. 1.1. вказаного правочину).

За умовами п. 2.2.7. Договору відповідач зобов'язався розрахуватись за борт харчування згідно кількості пасажирів, заявлених у списках, за такси і збори в аеропортах згідно кількості фактично перевезених пасажирів та на підставі цього Договору, виставлених позивачем рахунків.

Відповідно до п. 3.2. даної угоди розрахунки між сторонами здійснюються в українських гривнях за наступною схемою: 3.2.1. у випадку, якщо на день здійснення оплати різниця між курсом НБУ та міжбанківським валютним курсом буде становити більше або дорівнює 2 %, то розрахунки між сторонами будуть здійснюватися в гривнях за міжбанківським валютним середнім курсом продажу долара США/євро, що вказаний на сайті www.bin.com.ua на 16:00 год. дня, що передує дню оплати. 3.2.2. у випадку, якщо на день здійснення оплати різниця між курсом НБУ та міжбанківським валютним курсом буде становити менше 2 %, то розрахунки між сторонами будуть здійснюватися в гривнях за курсом НБУ на день оплати.

Крім платежів, вказаних у п. 3.1. Договору (оплати за кожне перевезення, вказане в додатках до Договору), відповідач сплачує рахунки по пасажирським аеропортовим зборам та бортхарчуванню не пізніше 2 банківських днів із моменту одержання рахунків від позивача. У випадку прострочення відповідачем сплати рахунків за збори та борт харчування більше, ніж на 2 дні з моменту одержання рахунків від позивача, перевізник має право зарахувати гарантійний платіж та/або суми оплати вартості наступних перевезень як сплату за пасажирські аеропортові збори та борт харчування за попередній рейс (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. цього правочину оплата витрат позивача по аеропортових зборах, зборах на безпеку проводиться відповідачем на підставі рахунку позивача відповідно до кількості пасажирів, що пройшли реєстрацію на рейс. Оплата витрат позивача по бортхарчуванню проводиться відповідачем відповідно до виставлених рахунків позивача, які виставляються на основі заявленого списку пасажирів відповідача (та фактично добавлених пасажирів у день виконання рейсу). Вартість борт харчування за пасажирів, які не вилетіли на рейсі (в одну або обидві сторони), не повертаються відповідачу взагалі.

Згідно з п. 4.1. Договору у випадку порушення однією із сторін умов цього Договору чи невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цією угодою винна сторона буде нести повну матеріальну відповідальність у межах прямого заподіяного документально підтвердженого збитку в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Додатком № 7 до Договору сторони визначили програму перевезень із 24 рейсів пасажирів відповідача за маршрутом Київ - Тель-Авів (Бен-Гуріон) - Київ на повітряному судні типу MD-83 або А320 із загальною пасажиромісткістю не менше 165 та 174 крісел (п. 1. Додатку).

Відповідно до п. 2 вказаного Додатку загальна вартість виконання міжнародних пасажирських перевезень, вказаних у п. 1 цього Додатку складає 578040,00 дол. США із ставкою ПДВ 0 %. Вказана вартість не включає аеропортові збори, збори за безпеку та витрати на борт харчування на всьому маршруті та не включає оплату наземного обслуговування та авіапалива в аеропорту Тель-Авіву (Бен-Гуріон).

Оплата позивачу за рейси програми незважаючи на п. 3.2. Договору здійснюється за міжбанківським валютним курсом продажу у гривнях згідно графіку платежів, вказаного у п. 3 цього Додатку на підставі рахунків позивача. Оплата банківських послуг по перерахуванню таких грошових коштів (комісійні) здійснюється позивачем (п. 4 Додатку).

Згідно з п. 5 Додатку сторону домовились, що відповідач самостійно забезпечує оплату вартості наземного обслуговування ПС та авіапалива в аеропорту Тель-Авіву (Бен-Гуріон) та надає позивачу відповідні підтверджуючі документи. Такі витрати повинні бути письмово попередньо підтверджені до оплати позивачем згідно рахунків обслуговуючих компаній. Загальна розрахункова вартість таких витрат складає 380000 дол. США. У випадку якщо вартість обслуговування буде меншою за розрахункову, відповідач повинен повернути позивачу різницю, яка вважається додатковою виручкою позивача. При таких поверненнях, витрати пов'язані з банківськими операціями стягуються за рахунок позивача. У випадку перевищення вартості обслуговування, відповідач недоплачує позивачу вартість перевезень або вартість аеропортових зборів та після погодження з позивачем самостійно сплачує таку різницю в аеропорту Бен-Гуріон.

До вказаної вартості у п. 5 цього Додатку не входять витрати, пов'язані з отриманням дозволів на виконання рейсів, витрат на трансфер та забезпечення проживання екіпажу та пасажирів при затримках рейсів, додаткових витрат на обслуговування пасажирів, крім основного обслуговування в аеропорту. Ці витрати замовляються та оплачуються відповідачем самостійно (п. 6 Додатку).

Відповідно до п. 7 вказаного Додатку відповідач після виконання рейсів сплачує позивачу всі витрати згідно виставленого рахунку за: аеропортові пасажирські збори, збори за безпеку за фактично перевезених пасажирів із розрахунку в аеропорту Київ (Жуляни) - 21 дол. США, в аеропорту Бен-Гуріон - 27 дол. США за кожного пасажира; витрати по борт харчуванню згідно кількості фактично перевезених пасажирів у розмірі: для пасажирів із початком перевезення з Ізраїлю - 5 дол. США за одного пасажира в одному напрямку (фрукти, напої), для пасажирів із початком перевезення з України - 2,5 дол. США (сандвіч, напої).

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на підставі вказаного Договору та п. 2, 5-7 Додатку надав наступні послуги на загальну суму 16160407,10 грн., що підтверджується наступними документами, а саме: міжнародне перевезення на суму 578040 дол. США (еквівалент 14076981,46 грн., після перерахунку позивача - 12614566,00 грн.); дозвіл цивільної авіації - 2363,97 дол. США (52992,94 грн. - еквівалент станом на 09.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,416926 грн.), інвойс від 09.09.2015 № 56003 QAS; додаткові витрати на обслуговування пасажирів - 875,16 дол. США (19251,91 грн. - еквівалент станом на 16.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,998165 грн.), інвойс від 30.09.2015 № 56596, акт від 16.09.2015 № 815 QAS; бортхарчування в обидва напрямки (Київ - Тель-Авів (Бен-Гуріон) - Київ) - 22217,50 дол. США (478288,21 грн. - еквівалент станом на 30.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,527544 грн.), інвойс від 10.09.2015 № 56024, від 11.09.2015 № 56047, від 13.09.2015 № 56076, від 17.09.2015 № 56191 QAS; аеропортові пасажирські збори в аеропорту Бен-Гуріон - 65499 дол. США (1410032,60 грн. - еквівалент станом на 30.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,527544 грн.), інвойс від 30.09.2015 № 56557 QAS; аеропортові пасажирські збори в аеропорту Києва - 1585275,44 грн., акт від 30.09.2015 № 326 позивача (який включає бортхарчування та такси в аеропорту Києва), акт виконаних робіт від 30.09.2015 № 50930062 Товариства з обмеженою відповідальності Мастер-Авіа . Також, сторонами погоджено забезпечення відповідачем наземного обслуговування та авіапалива на загальну вартість 380000 дол. США (8404678,12 грн. - еквівалент станом на 08.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,117574 грн.), різниця між якою та фактичними витратами вважається додатковою виручкою позивача.

Судом встановлено, що витрати позивача на отримання дозволу цивільної авіації у розмірі 52992,94 грн. та на додаткове обслуговування пасажирів у розмірі 19251,91 грн. підтверджуються наявними у матеріалах справи інвойсами від 09.09.2015 № 56003, від 30.09.2015 № 56596 та актом від 16.09.2015 № 815, виставленими позивачу компанією Кволіті аеропорт сервісіз Ізраїль ЛТД (QAS). У той же час, представник відповідача у судових засіданнях фактично не заперечував проти стягнення зазначених витрат. Поряд із цим, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з п. 6 Додатку вказані витрати мали замовлятися та оплачуватися відповідачем самостійно, а не позивачем, як зазначав відповідач у відзиві.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вказані суми в розмірі 52992,94 грн. на отримання дозволу цивільної авіації та на додаткове обслуговування пасажирів у розмірі 19251,91 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ Дарт .

Виходячи із наявних у матеріалах справи документів, які підтверджують розмір фактично понесених витрат позивача на обслуговування пасажирів у аеропортах Києва та Бен-Гуріону й бортхарчуванню, суд дійшов висновку про те, що нарахування цих витрат має здійснюватись не за вказаним у п. 7 Додатку розрахунком (21 дол. США в аеропорту Києва та 27 дол. США - в Бен-Гуріоні), а на підставі виставлених позивачу рахунків та актів, а саме: за бортхарчування в обидва напрямки в розмірі 478288,21 грн., згідно з інвойсом від 10.09.2015 № 56024, від 11.09.2015 № 56047, від 13.09.2015 № 56076, від 17.09.2015 № 56191; за такси в аеропорту Бен-Гуріону в розмірі 1410032,60 грн., згідно з інвойсом від 30.09.2015 № 56557 QAS; а також 1585275,44 грн. за такси в аеропорту Києва, згідно з актом виконаних робіт від 30.09.2015 № 50930062 ТОВ Мастер-Авіа , та з урахуванням акту від 30.09.2015 № 326 (2063563,65 грн. за актом - 478288,21 грн. бортхарчування = 1585275,44 грн. залишку на такси в аеропорту Києва).

Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач сплачував та списував зі своїх рахунків, у тому числі й через своїх контрагентів - Товариство з обмеженою відповідальністю Мона Турс , на забезпечення витрат за вказаним Договором та п. 2, 5-7 Додатку грошові кошти на загальну суму 23116287,30 грн., а саме: 330000 дол. США (7298799,42 грн. - еквівалент станом на 08.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,117574 грн.), 6773,85 дол. США (168468,86 грн. - еквівалент станом на 28.01.2016 за курсом НБУ гривні до долара - 24,870474 грн.) та 15649019,02 грн.

Крім того, суд також зазначає, що передбачена в п. 5 Додатку додаткова виручка позивача не сплачується наперед, а підлягає виплаті відповідачем після забезпечення останнім оплати вартості наземного обслуговування ПС та авіапалива в аеропорту Тель-Авіву (Бен-Гуріон), у разі якщо вартість обслуговування буде меншою за розрахункову (380000 дол. США).

За наведеним у письмових поясненнях від 30.05.2017 розрахунком відповідача сума додаткової виручки, яка підлягає виплаті позивача, становить 1196553,81 грн. Однак, відповідач вказує, що обов'язок її сплатити ще не наступив.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин, загальна сума наданих позивачем послуг становить 16088162,25 грн. (за вирахуванням встановлених вище до стягнення з відповідача сум на дозвіл цивільної авіації у розмірі 52992,94 грн. та на додаткове обслуговування пасажирів у розмірі 19251,91 грн.). Після вирахування фактично сплачених відповідачем грошових коштів за Договором та п. 2, 5-7 Додатку на загальну суму 23116287,30 грн. та суми, яку відповідач мав забезпечити за п. 5 Додатку (8404678,12 грн.), залишений борг відповідача у розмірі 1376553,07 грн. є додатковою виручкою позивача.

За таких обставин, ураховуючи проведені між сторонами розрахунки за Договором та встановлену в розмірі 1376553,07 грн. додаткову виручку позивача, яка підлягає поверненню позивачу за визначеним у п. 5 Додатку № 7 обов'язком відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з останнього на користь позивача даної суми додаткової виручки.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача нараховані на визначену позивачем суму основного боргу в розмірі 1728735,00 грн. пеню в розмірі 381363,67 грн., нараховану за період з 01.10.2015 до 01.04.2016, три проценти річних у розмірі 52572,00 грн., нараховані за період з 01.10.2015 до 05.10.2016, та інфляційні втрати в розмірі 103211,19 грн., нараховані за період з жовтня 2015 до вересня 2016 року.

Однак, оскільки правовий характер стягуваної з відповідача грошової суми є додатковою виручкою, а не сумою заборгованості, то підстави для нарахування штрафних та компенсаційних витрат у такому випадку відсутні. Крім того, умовами Договору із Додатком № 7 також не передбачено будь-якого строку для сплати додаткової виручки та розміру штрафних санкцій за несвоєчасну несплату.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення вищезазначених сум пені та компенсаційних витрат.

Ураховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1376553,07 грн. додаткової виручки, 52992,94 грн. витрат на дозвіл цивільної авіації та 19251,91 грн. на додаткове обслуговування пасажирів.

Щодо зустрічного позову суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що п. 7 Додатку № 7 переплата позивача становить 1089473,12 грн., які відповідач утримує без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути вказану суму відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Разом із цим, як встановлено судом вище, після вирахування фактично сплачених відповідачем грошових коштів за Договором та п. 2, 5-7 Додатку на загальну суму 23116287,30 грн. та суми, яку відповідач мав забезпечити за п. 5 Додатку (8404678,12 грн.), залишений борг відповідача у розмірі 1376553,07 грн. є додатковою виручкою позивача. За таких обставин, переплата за п. 7 Додатку № 7 відсутня.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 68822,85 грн. переплати за Додатком № 6 до Договору.

Відповідно до вказаного Додатку відповідач виконує чартерні рейси DAT4472-4471 по перевезенню пасажирів та їх багажу на повітряному судні МД-83 по маршруту Тіват - Львів - Тіват (10 рейсів, згідно з графіком). Позивач після виконання сплачує відповідачу всі витрати згідно виставленого рахунку (п. 5 вказаного Додатку).

Відповідно до п. 11 Додатку № 6 протягом 14 днів із дня виконання останнього рейсу на умовах даного Додатку сторони підписують акт звірки по витратам за усією програмою рейсів. Після підписання акту звірки сторона, яка має переплату або заборгованість від іншої сторони, зобов'язана повернути суму такої переплати або заборгованості протягом 10-ти робочих днів.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.06.2015 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 81, відповідно до якого вартість за міжнародне авіаперевезення згідно з Додатком № 6 становила 644788,68 грн. Позивач, у свою чергу, здійснив оплату на вказану суму, що підтверджується копіями платіжних доручень від 16.06.2015 № 641 на суму 499006,56 грн. та від 23.06.2015 № 659 на суму 145782,12 грн. Поряд із цим, акт надання послуг від 21.09.2015 № 307 підписаний обома сторонами на суму 575965,83 грн., у зв'язку з чим позивач просив повернути 68822,85 грн. переплати.

Однак, під час розгляду справи позивачем в акті звірки взаєморозрахунків за період з 09.09.2015 до 31.03.2017, а відповідачем в акті звірки за період з 10.09.2014 до 24.01.2017 зазначено коригування боргу відповідача в розмірі 68822,85 грн. за Додатком № 6, що також було підтверджено представниками сторін у судових засіданнях.

Таким чином, на час подання зустрічного позову сума переплати в розмірі 68822,85 грн. внаслідок коригування сторонами була відсутня.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вказана вимога позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 8131 дол. США (214089,23 грн. - еквівалент станом на 19.12.2016 за курсом НБУ гривні до долара - 26,33 грн.). Дана вимога обґрунтована тим, що рейси від 09.09.2015 DAT 2164 та від 10.09.2015 DAT 2168, які виконував відповідач, були затримані, у зв'язку з чим ТОВ Мона Турс виплатила пасажирам 8131 дол. США та врахувала ці кошти у взаєморозрахунках із позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.09.2014 між позивачем, як агентом, та ТОВ Мона Турс , як замовником, укладено Договір № 07/04СА по виконанню міжнародного повітряного перевезення.

Відповідно до п. 6.11. вказаного Договору при затримці відправлення рейсу а) агент в аеропорту відправлення (Україна) забезпечує зареєстрованих пасажирів харчуванням, якщо затримка рейсу становить більше 3 годин, та розміщує їх у готелі, якщо затримка триває більше 6 годин; б) замовник в аеропорту відправлення (Ізраїль) забезпечує зареєстрованих пасажирів харчуванням, якщо затримка рейсу становить більше 3 годин, та розміщує їх у готелі, якщо затримка триває більше 6 годин.

У той же час, на підставі п. 4.6. Договору від 10.09.2014 № 12/10-09 сторони відшкодовують одна одній всі документально підтверджені збитки, що виникли внаслідок втрат, зисків чи судових витрат, через притягнення до відповідальності сторони перед третіми особами з вини іншої сторони чи її службовців або агентів.

На підтвердження понесення заявлених збитків позивач надав копії платіжних вимог, оформлених ТОВ Мона Турс , на повернення коштів клієнту на суму 1500 NIS № 206939, 187888,187890, 187887, 187883, 187885, 187886, 187884, 197577, 187889, 187892, 187893, 187894, 187895, 197576.

Однак, умовами п. 6.11. Договору від 09.09.2014 № 07/04СА не передбачено повернення коштів клієнтам при затримці рейсів, а визначено забезпечення їх харчуванням та розміщення у готелі в залежності від годин затримки. Крім того, п. 4.6. Договору від 10.09.2014 № 12/10-09 передбачає відшкодування понесених збитків, проте у матеріалах справи відсутні докази, що вказані кошти відшкодував позивач чи з останнього було їх списано. Посилання в даному випадку на лист ТОВ Мона Турс від 12.11.2016, в якому останнє повідомило, що вказана сума утримана та врахована при взаєморозрахунках, не може бути належним чи допустимим доказом понесення збитків, оскільки не є документом, що підтверджує списання цієї суми.

Таким чином, позивачем не надано доказів, які би підтверджували понесення ним збитків у сумі 8131 дол. США (214089,23 грн. - еквівалент станом на 19.12.2016 за курсом НБУ гривні до долара - 26,33 грн.), що зумовлює суд відмовити у задоволенні даної позовної вимоги.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, з огляду на його необґрунтованість.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору, у зв'язку із задоволенням первісного позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та, внаслідок відмови у задоволенні зустрічного позову, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на оплату послуг перекладача в розмірі 6098,80 грн., що підтверджуються актом прийому-здачі надання послуг перекладу від 22.12.2015 № 258 на суму 4870,00 грн., підписаним між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, рахунком-фактурою від 22.12.2015 № ЮВ-258 та платіжним дорученням від 22.12.2015 № 2641, актом надання послуг від 12.10.2016 № 2/3347-П, підписаним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Бюро перекладів Тріс , рахунком на оплату від 12.10.2016 № 2/3347-П та платіжним дорученням від 12.10.2016 № 4186.

Таким чином, оскільки вказані витрати входять до складу судових витрат відповідно до ст. 44 ГПК України, суд дійшов висновку про їх покладення на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 26-А, кім. 107; ідентифікаційний код 39061982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 15/23, к. 107; ідентифікаційний код 25203037) 1376553 (один мільйон триста сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 07 коп. додаткової виручки, 52992 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 94 коп. витрат на дозвіл цивільної авіації, 19251 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 91 коп. на додаткове обслуговування пасажирів, а також судовий збір у сумі 21731 (двадцять одну тисячу сімсот тридцять одну) грн. 97 коп. та витрати на оплату послуг перекладача у сумі 3899 (три тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 55 коп.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 08.06.2017

Суддя Я.В. Маринченко