Постанова

від 12.09.2017 по справі 910/21052/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа№ 910/21052/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін:

від відповідача (апелянта): не з'явились

від позивача: Корнієнко Т.Ю. - за довіреністю б/н від 23.05.2016,

розглянувши у відкритому судому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/21052/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа", м. Київ,

про стягнення 2 271 980,90 грн.,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт", м. Київ,

про стягнення 1 372 385,20 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дарт (надалі-ТОВ Дарт /позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Авіа (надалі-ТОВ Стиль Авіа /відповідач) про стягнення 2271980,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.09.2014 між ТОВ Дарт та ТОВ Стиль Авіа було укладено договір на виконання міжнародних повітряних перевезень № 12/10-09 із додатками до нього, на виконання умов якого позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 17 411 757,26 грн., оплату яких відповідач здійснив не в повному обсязі, заборгувавши позивачу 3 688 219,38 грн., з яких: 1 172 258,61 грн. - додаткова виручка, 2069669,88 грн. - вартість аеропортових пасажирських зборів у аеропорту Бен-Гуріон (Ізраїль), 426 407,98 грн. - вартість аеропортових пасажирських зборів у аеропорту Жуляни (Київ, Україна), 631,00 грн. - недоплата за отримання дозволу цивільної авіації, 19 251,91 грн. - додаткове обслуговування пасажирів. Водночас, позивачем було проведено коригування курсової різниці за авіаперевезення в розмірі 1 344 935,41 грн., яку останній вирахував із суми заборгованості відповідача. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1728735,24 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату боргу позивачем нараховані також 381 363,67 грн. пені, 52 572,00 грн. трьох процентів річних та 103 211,19 грн. інфляційних втрат ( т.1, а.с. 3-9).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2016 для спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов ТОВ Стиль Авіа до ТОВ Дарт про стягнення 1 372 385,20 грн. ( т.2, а.с. 13-14).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/21052/16 (суддя Маринченко Я.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт" задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" 1 376 553,07 грн. додаткової виручки, 52 992, 94 грн. витрат на дозвіл цивільної авіації, 19 251,91 грн. на додаткове обслуговування пасажирів, а також судовий збір у сумі 21 731,97 грн. та витрати на оплату послуг перекладача у сумі 3 899, 55 грн. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду в частині первісного позову мотивовано частковою доведеністю позовних вимог.

Відмовляючи ж у задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з недоведеності зустрічних позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 509, 526, 629, 901, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/21052/16 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт" та задовольнити зустрічний позов. В апеляційній скарзі скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 910/21052/16 прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/21052/16 та призначено її до розгляду.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3115/17 від 09.08.2017 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/21052/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.08.2017 для розгляду справи № 910/21052/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 10.08.2017 у справі № 910/21052/16 прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/21052/16 до провадження у визначеному складі суду.

09.08.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 відкладеного розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Авіа" на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/21052/16 на 12.09.2017.

07.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ТОВ Дарт було подано документи на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 10.08.2017.

11.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ Стиль Авіа надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване занятістю представника апелянта в інших судових засіданнях.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзиві на неї підстав. Крім того, вказаний представник проти поданого апелянтом клопотання про відкладення заперечував.

Встановлено, що представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що відповідач за первісним позовом був обізнаний про розгляд в Київському апеляційному господарському суді апеляційної скарги та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України керівник підприємства відповідача наділений повноваженнями брати участь у судовому засіданні, а відтак апелянт мав можливість забезпечити явку належного представника у судове засідання.

В постанові Вищого господарського суду України від 07 липня 2016 у справі № 910/21819/15 зазначено, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно із п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи вищевикладене та те, що неявка представника відповідача за первісним позовом не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 10.09.2014 між позивачем, як перевізником, та відповідачем, як агентом, укладено договір на виконання міжнародних повітряних перевезень № 12/10-09, за умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконати на підставі заявки відповідача міжнародні повітряні перевезення за маршрутом, розкладом та на умовах, що вказані в додатках до даного договору (п. 1.1. вказаного правочину).

За умовами п. 2.2.7. Договору відповідач зобов'язався розрахуватись за борт харчування згідно кількості пасажирів, заявлених у списках, за такси і збори в аеропортах згідно кількості фактично перевезених пасажирів та на підставі цього Договору, виставлених позивачем рахунків.

Відповідно до п. 3.2. даної угоди розрахунки між сторонами здійснюються в українських гривнях за наступною схемою: 3.2.1. у випадку, якщо на день здійснення оплати різниця між курсом НБУ та міжбанківським валютним курсом буде становити більше або дорівнює 2 %, то розрахунки між сторонами будуть здійснюватися в гривнях за міжбанківським валютним середнім курсом продажу долара США/євро, що вказаний на сайті www.bin.com.ua на 16:00 год. дня, що передує дню оплати. 3.2.2. у випадку, якщо на день здійснення оплати різниця між курсом НБУ та міжбанківським валютним курсом буде становити менше 2 %, то розрахунки між сторонами будуть здійснюватися в гривнях за курсом НБУ на день оплати.

Крім платежів, вказаних у п. 3.1. договору (оплати за кожне перевезення, вказане в додатках до договору), відповідач сплачує рахунки по пасажирським аеропортовим зборам та бортхарчуванню не пізніше 2 банківських днів із моменту одержання рахунків від позивача. У випадку прострочення відповідачем сплати рахунків за збори та борт харчування більше, ніж на 2 дні з моменту одержання рахунків від позивача, перевізник має право зарахувати гарантійний платіж та/або суми оплати вартості наступних перевезень як сплату за пасажирські аеропортові збори та борт харчування за попередній рейс (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. цього правочину оплата витрат позивача по аеропортових зборах, зборах на безпеку проводиться відповідачем на підставі рахунку позивача відповідно до кількості пасажирів, що пройшли реєстрацію на рейс. Оплата витрат позивача по бортхарчуванню проводиться відповідачем відповідно до виставлених рахунків позивача, які виставляються на основі заявленого списку пасажирів відповідача (та фактично добавлених пасажирів у день виконання рейсу). Вартість борт харчування за пасажирів, які не вилетіли на рейсі (в одну або обидві сторони), не повертаються відповідачу взагалі.

Згідно з п. 4.1. договору у випадку порушення однією із сторін умов цього Договору чи невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цією угодою винна сторона буде нести повну матеріальну відповідальність у межах прямого заподіяного документально підтвердженого збитку в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Додатком № 7 до договору сторони визначили програму перевезень із 24 рейсів пасажирів відповідача за маршрутом Київ - Тель-Авів (Бен-Гуріон) - Київ на повітряному судні типу MD-83 або А320 із загальною пасажиромісткістю не менше 165 та 174 крісел (п. 1. Додатку).

Відповідно до п. 2 вказаного додатку загальна вартість виконання міжнародних пасажирських перевезень, вказаних у п. 1 цього додатку складає 578040,00 дол. США із ставкою ПДВ 0 %. Вказана вартість не включає аеропортові збори, збори за безпеку та витрати на борт харчування на всьому маршруті та не включає оплату наземного обслуговування та авіапалива в аеропорту Тель-Авіву (Бен-Гуріон).

Оплата позивачу за рейси програми незважаючи на п. 3.2. договору здійснюється за міжбанківським валютним курсом продажу у гривнях згідно графіку платежів, вказаного у п. 3 цього додатку на підставі рахунків позивача. Оплата банківських послуг по перерахуванню таких грошових коштів (комісійні) здійснюється позивачем (п. 4 додатку).

Згідно з п. 5 додатку сторону домовились, що відповідач самостійно забезпечує оплату вартості наземного обслуговування ПС та авіапалива в аеропорту Тель-Авіву (Бен-Гуріон) та надає позивачу відповідні підтверджуючі документи. Такі витрати повинні бути письмово попередньо підтверджені до оплати позивачем згідно рахунків обслуговуючих компаній. Загальна розрахункова вартість таких витрат складає 380000 дол. США. У випадку якщо вартість обслуговування буде меншою за розрахункову, відповідач повинен повернути позивачу різницю, яка вважається додатковою виручкою позивача. При таких поверненнях, витрати пов'язані з банківськими операціями стягуються за рахунок позивача. У випадку перевищення вартості обслуговування, відповідач недоплачує позивачу вартість перевезень або вартість аеропортових зборів та після погодження з позивачем самостійно сплачує таку різницю в аеропорту Бен-Гуріон.

До вказаної вартості у п. 5 цього додатку не входять витрати, пов'язані з отриманням дозволів на виконання рейсів, витрат на трансфер та забезпечення проживання екіпажу та пасажирів при затримках рейсів, додаткових витрат на обслуговування пасажирів, крім основного обслуговування в аеропорту. Ці витрати замовляються та оплачуються відповідачем самостійно (п. 6 Додатку).

Відповідно до п. 7 вказаного додатку відповідач після виконання рейсів сплачує позивачу всі витрати згідно виставленого рахунку за: аеропортові пасажирські збори, збори за безпеку за фактично перевезених пасажирів із розрахунку в аеропорту Київ (Жуляни) - 21 дол. США, в аеропорту Бен-Гуріон - 27 дол. США за кожного пасажира; витрати по борт харчуванню згідно кількості фактично перевезених пасажирів у розмірі: для пасажирів із початком перевезення з Ізраїлю - 5 дол. США за одного пасажира в одному напрямку (фрукти, напої), для пасажирів із початком перевезення з України - 2,5 дол. США (сандвіч, напої).

Позивач на підставі вказаного договору та п. 2, 5-7 додатку надав наступні послуги на загальну суму 16160407,10 грн., що підтверджується наступними документами, а саме: міжнародне перевезення на суму 578040 дол. США (еквівалент 14076981,46 грн., після перерахунку позивача - 12614566,00 грн.); дозвіл цивільної авіації - 2363,97 дол. США (52992,94 грн. - еквівалент станом на 09.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,416926 грн.), інвойс від 09.09.2015 № 56003 QAS; додаткові витрати на обслуговування пасажирів - 875,16 дол. США (19251,91 грн. - еквівалент станом на 16.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,998165 грн.), інвойс від 30.09.2015 № 56596, акт від 16.09.2015 № 815 QAS; бортхарчування в обидва напрямки (Київ - Тель-Авів (Бен-Гуріон) - Київ) - 22217,50 дол. США (478288,21 грн. - еквівалент станом на 30.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,527544 грн.), інвойс від 10.09.2015 № 56024, від 11.09.2015 № 56047, від 13.09.2015 № 56076, від 17.09.2015 № 56191 QAS; аеропортові пасажирські збори в аеропорту Бен-Гуріон - 65499 дол. США (1410032,60 грн. - еквівалент станом на 30.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,527544 грн.), інвойс від 30.09.2015 № 56557 QAS; аеропортові пасажирські збори в аеропорту Києва - 1585275,44 грн., акт від 30.09.2015 № 326 позивача (який включає бортхарчування та такси в аеропорту Києва), акт виконаних робіт від 30.09.2015 № 50930062 товариства з обмеженою відповідальності "Мастер-Авіа".

Також, сторонами погоджено забезпечення відповідачем наземного обслуговування та авіапалива на загальну вартість 380000 дол. США (8 404 678,12 грн. - еквівалент станом на 08.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,117574 грн.), різниця між якою та фактичними витратами вважається додатковою виручкою позивача.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось вище, позивач на підставі вказаного договору та п. 2, 5-7 Додатку надав наступні послуги на загальну суму 16160407,10 грн., що підтверджується наступними документами, а саме: міжнародне перевезення на суму 578040 дол. США (еквівалент 14076981,46 грн., після перерахунку позивача - 12614566,00 грн.); дозвіл цивільної авіації - 2363,97 дол. США (52992,94 грн. - еквівалент станом на 09.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,416926 грн.), інвойс від 09.09.2015 № 56003 QAS; додаткові витрати на обслуговування пасажирів - 875,16 дол. США (19251,91 грн. - еквівалент станом на 16.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,998165 грн.), інвойс від 30.09.2015 № 56596, акт від 16.09.2015 № 815 QAS; бортхарчування в обидва напрямки (Київ - Тель-Авів (Бен-Гуріон) - Київ) - 22217,50 дол. США (478288,21 грн. - еквівалент станом на 30.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,527544 грн.), інвойс від 10.09.2015 № 56024, від 11.09.2015 № 56047, від 13.09.2015 № 56076, від 17.09.2015 № 56191 QAS; аеропортові пасажирські збори в аеропорту Бен-Гуріон - 65499 дол. США (1410032,60 грн. - еквівалент станом на 30.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 21,527544 грн.), інвойс від 30.09.2015 № 56557 QAS; аеропортові пасажирські збори в аеропорту Києва - 1585275,44 грн., акт від 30.09.2015 № 326 позивача (який включає бортхарчування та такси в аеропорту Києва), акт виконаних робіт від 30.09.2015 № 50930062 Товариства з обмеженою відповідальності "Мастер-Авіа". Також, сторонами погоджено забезпечення відповідачем наземного обслуговування та авіапалива на загальну вартість 380000 дол. США (8404678,12 грн. - еквівалент станом на 08.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,117574 грн.), різниця між якою та фактичними витратами вважається додатковою виручкою позивача.

Місцевим господарським судом та судовою колегією апеляційного господарського суду, що витрати ТОВ Дарт на отримання дозволу цивільної авіації у розмірі 52 992,94 грн. та на додаткове обслуговування пасажирів у розмірі 19251,91 грн. підтверджуються наявними у матеріалах справи інвойсами від 09.09.2015 № 56003, від 30.09.2015 № 56596 та актом від 16.09.2015 № 815, виставленими позивачу компанією "Кволіті аеропорт сервісіз Ізраїль ЛТД" (QAS).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те, що витрати позивача на отримання дозволу цивільної авіації у розмірі 52 992,94 грн. та на додаткове обслуговування пасажирів у розмірі 19251,91 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ "Дарт".

Колегія суддів дослідивши наявні у матеріалах справи документів, які підтверджують розмір фактично понесених витрат позивача на обслуговування пасажирів у аеропортах Києва та Бен-Гуріону й борт харчуванню, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування цих витрат має здійснюватись не за вказаним у п. 7 додатку розрахунком (21 дол. США в аеропорту Києва та 27 дол. США - в Бен-Гуріоні), а на підставі виставлених позивачу рахунків та актів, а саме: за бортхарчування в обидва напрямки в розмірі 478288,21 грн., згідно з інвойсом від 10.09.2015 № 56024, від 11.09.2015 № 56047, від 13.09.2015 № 56076, від 17.09.2015 № 56191; за такси в аеропорту Бен-Гуріону в розмірі 1410032,60 грн., згідно з інвойсом від 30.09.2015 № 56557 QAS; а також 1585275,44 грн. за такси в аеропорту Києва, згідно з актом виконаних робіт від 30.09.2015 № 50930062 ТОВ "Мастер-Авіа", та з урахуванням акту від 30.09.2015 № 326 (2063563,65 грн. за актом - 478288,21 грн. бортхарчування = 1585275,44 грн. залишку на такси в аеропорту Києва).

Як вбачається з матеріалів справи та вставлено судом першої інстанції і судовою колегією апеляційної інстанції, що відповідач сплачував та списував зі своїх рахунків, у тому числі й через своїх контрагентів - товариство з обмеженою відповідальністю "Мона Турс", на забезпечення витрат за вказаним договором та п. 2, 5-7 додатку грошові кошти на загальну суму 23116287,30 грн., а саме: 330000 дол. США (7298799,42 грн. - еквівалент станом на 08.09.2015 за курсом НБУ гривні до долара - 22,117574 грн.), 6773,85 дол. США (168468,86 грн. - еквівалент станом на 28.01.2016 за курсом НБУ гривні до долара - 24,870474 грн.) та 15649019,02 грн.

Колегія суддів зазначає, що передбачена в п. 5 додатку додаткова виручка позивача не сплачується наперед, а підлягає виплаті відповідачем після забезпечення останнім оплати вартості наземного обслуговування ПС та авіапалива в аеропорту Тель-Авіву (Бен-Гуріон), у разі якщо вартість обслуговування буде меншою за розрахункову (380000 дол. США).

За наведеним у письмових поясненнях від 30.05.2017 розрахунком відповідача сума додаткової виручки, яка підлягає виплаті позивача, становить 1 196 553,81 грн.

Однак, відповідач вказує, що обов'язок її сплатити ще не наступив.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин, загальна сума наданих позивачем послуг становить 16088162,25 грн. (за вирахуванням встановлених вище до стягнення з відповідача сум на дозвіл цивільної авіації у розмірі 52992,94 грн. та на додаткове обслуговування пасажирів у розмірі 19251,91 грн.). Після вирахування фактично сплачених відповідачем грошових коштів за договором та п. 2, 5-7 додатку на загальну суму 23116287,30 грн. та суми, яку відповідач мав забезпечити за п. 5 додатку (8404678,12 грн.), залишений борг відповідача у розмірі 1376553,07 грн. є додатковою виручкою позивача.

Відтак, враховуючи проведені між сторонами розрахунки за договором та встановлену в розмірі 1376553,07 грн. додаткову виручку позивача, яка підлягає поверненню позивачу за визначеним у п. 5 додатку № 7 обов'язком відповідача, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з останнього на користь позивача даної суми додаткової виручки.

Позивач також просив стягнути з відповідача нараховані на визначену позивачем суму основного боргу в розмірі 1 728 735,00 грн. пеню в розмірі 381 363,67 грн., нараховану за період з 01.10.2015 до 01.04.2016, три проценти річних у розмірі 52 572,00 грн., нараховані за період з 01.10.2015 до 05.10.2016, та інфляційні втрати в розмірі 103211,19 грн., нараховані за період з жовтня 2015 до вересня 2016 року.

Колегія суддів вважає мотивованим висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача нараховані на визначену позивачем суму основного боргу в розмірі 1 728 735,00 грн. пеню в розмірі 381 363,67 грн., нараховану за період з 01.10.2015 до 01.04.2016, три проценти річних у розмірі 52 572,00 грн., нараховані за період з 01.10.2015 до 05.10.2016, та інфляційні втрати в розмірі 103 211,19 грн., нараховані за період з жовтня 2015 до вересня 2016 року, оскільки правовий характер стягуваної з відповідача грошової суми є додатковою виручкою, а не сумою заборгованості, то підстави для нарахування штрафних та компенсаційних витрат у такому випадку відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що умовами договору із додатком № 7 також не передбачено будь-якого строку для сплати додаткової виручки та розміру штрафних санкцій за несвоєчасну несплату.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 376 553,07 грн. додаткової виручки, 52 992,94 грн. витрат на дозвіл цивільної авіації та 19 251,91 грн. на додаткове обслуговування пасажирів.

Колегія суддів погоджується з правомірністю відмови судом першої інстанції у задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ Стиль Авіа про стягнення з ТОВ Дарт переплати у розмірі 1 089 473,12 грн. відповідно до п. 7 додатку № 7 до договору та 68 822,85 грн. переплати за додатком № 6 до договору з огляду на таке.

ТОВ Стиль Авіа зазначає, що п. 7 додатку № 7 переплата позивача становить 1089473,12 грн., які ТОВ Дарт утримує без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути вказану суму відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Як встановлено місцевим господарським судом та судовою колегією господарського апеляційного суду, після вирахування фактично сплачених відповідачем грошових коштів за договором та п. 2, 5-7 додатку на загальну суму 23116287,30 грн. та суми, яку відповідач мав забезпечити за п. 5 додатку (8404678,12 грн.), залишений борг відповідача у розмірі 1 376 553,07 грн. є додатковою виручкою позивача.

За таких обставин, переплата за п. 7 додатку № 7 відсутня.

Також, ТОВ Стиль Авіа просив стягнути з відповідача 68 822,85 грн. переплати за додатком № 6 до договору.

Відповідно до вказаного додатку відповідач виконує чартерні рейси DAT4472-4471 по перевезенню пасажирів та їх багажу на повітряному судні МД-83 по маршруту Тіват - Львів - Тіват (10 рейсів, згідно з графіком). Позивач після виконання сплачує відповідачу всі витрати згідно виставленого рахунку (п. 5 вказаного Додатку).

Відповідно до п. 11 додатку № 6 протягом 14 днів із дня виконання останнього рейсу на умовах даного додатку сторони підписують акт звірки по витратам за усією програмою рейсів. Після підписання акту звірки сторона, яка має переплату або заборгованість від іншої сторони, зобов'язана повернути суму такої переплати або заборгованості протягом 10-ти робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що 16.06.2015 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 81, відповідно до якого вартість за міжнародне авіаперевезення згідно з Додатком № 6 становила 644788,68 грн.

ТОВ Стиль Авіа , у свою чергу, здійснив оплату на вказану суму, що підтверджується копіями платіжних доручень від 16.06.2015 № 641 на суму 499006,56 грн. та від 23.06.2015 № 659 на суму 145 782,12 грн.

Поряд із цим, акт надання послуг від 21.09.2015 № 307 підписаний обома сторонами на суму 575965,83 грн., у зв'язку з чим ТОВ Стиль Авіа просив повернути 68 822,85 грн. переплати.

Судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що під час розгляду справи ТОВ Стиль Авіа в акті звірки взаєморозрахунків за період з 09.09.2015 до 31.03.2017, а ТОВ Дарт в акті звірки за період з 10.09.2014 до 24.01.2017 зазначено коригування боргу відповідача в розмірі 68822,85 грн. за додатком № 6, що також було підтверджено представниками сторін у судових засіданнях.

Таким чином, на час подання зустрічного позову сума переплати в розмірі 68 822,85 грн. внаслідок коригування сторонами була відсутня, а відтак є правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що вказана вимога ТОВ Стиль Авіа задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 8131 дол. США (214089,23 грн. - еквівалент станом на 19.12.2016 за курсом НБУ гривні до долара - 26,33 грн.).

Вказана вимога обґрунтована тим, що рейси від 09.09.2015 DAT 2164 та від 10.09.2015 DAT 2168, які виконував відповідач, були затримані, у зв'язку з чим ТОВ "Мона Турс" виплатила пасажирам 8131 дол. США та врахувала ці кошти у взаєморозрахунках із позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції і колегію суддів, що 09.09.2014 між ТОВ Стиль Авіа , як агентом, та ТОВ "Мона Турс", як замовником, укладено договір № 07/04СА по виконанню міжнародного повітряного перевезення.

Відповідно до п. 6.11. вказаного договору при затримці відправлення рейсу а) агент в аеропорту відправлення (Україна) забезпечує зареєстрованих пасажирів харчуванням, якщо затримка рейсу становить більше 3 годин, та розміщує їх у готелі, якщо затримка триває більше 6 годин; б) замовник в аеропорту відправлення (Ізраїль) забезпечує зареєстрованих пасажирів харчуванням, якщо затримка рейсу становить більше 3 годин, та розміщує їх у готелі, якщо затримка триває більше 6 годин.

Згідно з п. 4.6. договору від 10.09.2014 № 12/10-09 сторони відшкодовують одна одній всі документально підтверджені збитки, що виникли внаслідок втрат, зисків чи судових витрат, через притягнення до відповідальності сторони перед третіми особами з вини іншої сторони чи її службовців або агентів.

Так, на підтвердження понесення заявлених збитків ТОВ Стиль Авіа надав копії платіжних вимог, оформлених ТОВ "Мона Турс", на повернення коштів клієнту на суму 1500 NIS № 206939, 187888,187890, 187887, 187883, 187885, 187886, 187884, 197577, 187889, 187892, 187893, 187894, 187895, 197576.

Однак, умовами п. 6.11. договору від 09.09.2014 № 07/04СА не передбачено повернення коштів клієнтам при затримці рейсів, а визначено забезпечення їх харчуванням та розміщення у готелі в залежності від годин затримки. Крім того, п. 4.6. договору від 10.09.2014 № 12/10-09 передбачає відшкодування понесених збитків, проте у матеріалах справи відсутні докази, що вказані кошти відшкодував позивач чи з останнього було їх списано. Посилання в даному випадку на лист ТОВ "Мона Турс" від 12.11.2016, в якому останнє повідомило, що вказана сума утримана та врахована при взаєморозрахунках, не може бути належним чи допустимим доказом понесення збитків, оскільки не є документом, що підтверджує списання цієї суми.

Таким чином, позивачем не надано доказів, які би підтверджували понесення ним збитків у сумі 8131 дол. США (214089,23 грн. - еквівалент станом на 19.12.2016 за курсом НБУ гривні до долара - 26,33 грн.).

З огляду на наведене апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Авіа залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/21052/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна