Постанова

від 01.06.2017 по справі 923/1015/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Справа № 923/1015/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін:

від відповідача-3 (апелянта): Мазан О.О. - за довіреністю № 23/01-1 від 23.01.2017;

від відповідача-3 (апелянта): Мринський О.В. (адвокат) - за угодою про надання правової допомоги б/н від 15.02.2017;

від позивача: Колодяжна А.В. (прокурор відділу прокуратури міста Києва) - за посвідченням № 036177 від 04.11.2015;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави, м. Херсон

до 1) Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон

2) Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ, Херсонська обл.

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазінвестконсалт", м. Київ

про визнання недійсним (незаконним) розпорядження, договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави (надалі- позива/прокурор) звернувся до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Херсонської обласної державної адміністрації, Генічеської районної державної адміністрації (надалі- відповідач-1/Генічеська РДА/), товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт (відповідач-2/ТОВ Енергогазінвестконсалт визнання недійсним (незаконним) розпорядження, договорів оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.09.2016 справу №923/1015/16 було передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 03.10.2016 господарського суду міста Києва у справі №923/1015/16 за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 (суддя Маринченко Я.В.) позов задоволено.

- визнано недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 31 від 20.01.2010 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та встановлення розміру орендної плати за користування ними .

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,0 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована на території Щасливцівської сільської ради для розміщення бази відпочинку, укладений 10.02.2010 Генічеською РДА з ТОВ Енергогазінвестконсалт , зареєстрований у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 02.07.2010 за №4АА002202-042072000020.

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 19,0 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована на території Стрілківської сільської ради для розміщення бази відпочинку, укладений 10.02.2010 Генічеською РДА з ТОВ Енергогазінвестконсалт , зареєстрований у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 23.04.2010 за № 4АА002179-041072000030.

- зобов'язано ТОВ Енергогазінвестконсалт повернути Херсонській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,0 га (кадастровий номер 6522186500:11:006:0197), яка розташована на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

- зобов'язано ТОВ Енергогазінвестконсалт повернути Херсонській обласній державній адміністрації (73000, м. Херсон, пл. Свободи, буд. 1; ідентифікаційний код 00022645) земельну ділянку площею 19,0 га (кадастровий номер 6522185200:11:020:0217), яка розташована на території Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю та обгрунтовністю позовних вимог.

При цьому місцевий господарський суд керувався приписами ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 21, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст., 9, 35, 40 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , ст.ст. 1, 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі та ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, ТОВ Енергогазінвестконсалт (надалі- апелянт), звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що виражено неповному з'ясуванню обставин справи, що мають значення для справи, не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи.

01.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Херсонської обласної державної адміністрації надійшов відзив, відповідно до якого остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. Крім того, Херсонська обласна державна адміністрація просила розглянути справу без участі представника останньої.

01.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ТОВ Енергогазінвестконсалт доповнення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 у справі № 923/1015/16 прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазінвестконсалт" на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 та призначено її до розгляду на 02.02.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі № 923/1015/16 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 відкладено на 13.02.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 923/1015/16 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 відкладено на 13.03.2017.

14.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського від прокуратури Херсонської області надійшли пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких прокуратура Херсонської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.

09.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського від прокуратури Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.

10.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського від ТОВ Енергогазінвестконсалт надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи письмових доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у справі № 923/1015/16 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 відкладено на 23.03.2017.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1096/17 від 22.03.2017 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/1015/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.03.2017 для розгляду справи № 923/1015/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі № 923/1015/16 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ Енергогазінвестконсалт на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І. (доповідач), судді: Отрюх Б.В., Чорна Л.В.

16.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ Енергогазінвестконсалт надійшли заява про застосування строків позовної давності та клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі №923/1015/16 розгляд апеляційної скарги ТОВ Енергогазінвестконсалт на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 відкладено на 16.05.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 продовжено строк розгляду апеляційну скаргу ТОВ Енергогазінвестконсалт на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16; розгляд скарги відкладено на 01.06.2017

29.09.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від прокуратури Херсонської області надійшли пояснення.

31.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Херсонської обласної держаної адміністрації надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні представник прокуратури доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзиві на неї підстав.

Представники апелянта (відповідача-3) доводи апеляційної скарги підтримали з викладених у апеляційній скарзі та доповненнях до неї підстав.

Представник відповідача -1 у судове засідання не з'явився.

Встановлено, що представник відповідача - 2 у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. Відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги та те, що неявка вище представників відповідачів 1-2 не перешкоджає всебічному повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності останніх.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника прокуратури міста Києва та представників апелянта (відповдачаа-3), дослідивши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 06.11.2007 №1289 Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок відповідачу -3 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 10,0 га, в тому числі: 5,0 га під розміщення бази відпочинку та 5,0 га під розміщення розважального комплексу, із земель рекреаційного призначення, розташованих на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району; орієнтовною площею 19,0 га із земель рекреаційного призначення розташованих на території Стрілківської сільської ради Генічеського району під розміщення бази відпочинку та центру обслуговування, яхт-клубу та зеленої зони.

На підставі вказаного розпорядження ТОВ Енергогазінвестконсалт розроблено проекти землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок площею 5,0 га (кадастровий номер 6522186500:11:006:0197) для розміщення бази відпочинку; площею 5,0 га (кадастровий номер 6522186500:11:006:0198) для розміщення розважального комплексу на території Щасливцівської сільської ради та 19,0 га (кадастровий номер 6522185200:11:020:0217) для розміщення бази відпочинку та центру обслуговування, яхт-клубу та зеленої зони на території Стрілківської сільської ради.

Судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що за результатами розгляду поданого ТОВ Енергогазінвестконсалт до Херсонської облдержадміністрації клопотання про затвердження проектів землеустрою обласною державною адміністрацією 20.01.2010 видано розпорядження № 31 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення, надання в оренду земельних ділянок та встановлення розміру орендної плати за користування ними .

Пунктом 1 вказаного розпорядження вирішено затверджено проекти землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок площею 19,0 га зі складу земель запасу, розташованих на території Стрілківської сільської ради, для розміщення бази відпочинку та центру обслуговування, яхт-клубу та зеленої зони; площею 5,0 га зі складу земель запасу, розташованих на території Щасливцівської сільської ради, для розміщення бази відпочинку; площею 5,0 га зі складу земель запасу, розташованих на території Щасливцівської сільської ради, для розміщення розважального комплексу.

Відповідно вказаного розпорядження ТОВ Енергогазінвестконсалт" надано в оренду земельні ділянки, вказані в пункті 1 цього розпорядження.

У п. 5 розпорядження Генічеську районну державну адміністрацію уповноважено укласти з ТОВ "Енергогазінвестконсалт" договори оренди ділянок.

Так, на виконання розпорядження Херсонської облдержадміністрації від 20.01.2010 № 1 були укладені наступні договори а саме:

- 10.02.2010 між Генічеською райдержадміністрацією та ТОВ Енергогазінвестконсалт було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,0 га (кадастровий номер 6522186500:11:006:0197) із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована на території Щасливцівської сільської ради. Договір зареєстровано у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2010 за №4АА002202-041072000020.

- 10.02.2010 між Генічеською райдержадміністрацією та ТОВ Енергогазінвестконсалт укладено договір оренди земельної ділянки площею 19,00 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована на території Стрілківської сільської ради. Договір зареєстровано у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2010 за №4АА002179-041072000030.

Як вказує позивач передача в оренду відповідачеві -3 земельних ділянок відбулася із порушеннями вимог законодавства, зокрема Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації .

Відповідно до ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що листом №10-21-0.9-14709/2-16 від 15.08.2015 Головне управління держгеокадастру у Херсонській області та листом №10-28-0.23-13746/2-16 від 26.08.2016 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головним управлінням Держкомзему в Херсонській області 03.03.2008 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,0 га із земель запасу Щасливцівської сільської ради направлено до Держкомзему України та за результатами експертизи був оцінено негативно, про що надано висновок від 06.08.2008 №804-08.

Головним управлінням Держкомзему в Херсонській області проект землеустрою було повторно направлено для проведення державної експертизи землевпорядної документації до Держкомзему України, після чого останнім 02.07.2009 надано висновок №532-09 про те, що наданий проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам. У зв'язку із цим проект землеустрою повернуто на доопрацювання.

Також, Головним управлінням Держкомзему в Херсонській області 01.07.2008 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 19,0 га із земель запасу Стрілківської сільської ради направлено до Держкомзему України та за результатами експертизи був оцінено негативно, про що надано висновок від 06.08.2008 №805-08.

В подальшому Головним управлінням Держкомзему в області проект землеустрою повторно направлявся для проведення державної експертизи землевпорядної документації до Держкомзему України.

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що інформація щодо наявності позитивних висновків експертизи вищевказаної землевпорядної документації відсутня.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проекти землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок площею 5,0 га для розміщення бази відпочинку та площею 5,0 га для розміщення розважального комплексу із земель запасу Щасливцівської сільської ради та площею 19,0 га для розміщення бази відпочинку та центру обслуговування, яхт-клубу та зеленої зони із земель запасу Стрілківської сільської ради не пройшли обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації.

Однак незважаючи на відсутність позитивних висновків обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації щодо земельних ділянок площею 10,0 га на території Щасливцівської сільської ради та ділянки площею 19,0 га на території Стрілківської сільської ради зазначені проекти було затверджено Херсонською облдержадміністрацією.

Відповідно ч. ч.1, 2, 3 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент передачі спірних ділянок в оренду) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (надалі -ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування ( ч. 6 ст. 123 ЗК України).

Статями 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначено, що обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

У відповідності до ст. 40 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" правопорушеннями у сфері державної експертизи є, зокрема, реалізація проектних рішень щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій державній експертизі, до одержання позитивних висновків державної експертизи.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 Цивільного кодексу України).

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Херсонською обласною державною адміністрацією в порушення вимог, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства було затверджено проекти землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ Енергогазінвестконсалт земельних ділянок без наявності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, на підставі чого суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №31 від 20.01.2010.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що ст. 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України про оренду землі).

Так, ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду визначено визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

За змістом 1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України та ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про оцінку земель , за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка в подальшому на підставі ч.2 ст.23 Закону, повинна бути затверджена відповідною районною радою.

Судом першої інстанції та вбачається з наявної в матеріалах копії листа Генічеської районної ради №1-14/225 від 08.07.2016, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення орендованих ТОВ "Енергогазінвестконсалт" у період часу з 15.05.2008 по 10.02.2010 Генічеською районною радою не затверджувалася.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини ( ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтями 4, 10, 203 Цивільного кодексу України визначено, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законами України, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає мотивованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладений 10.02.2010 між Генічеською райдержадміністрацією та ТОВ Енергогазінвестконсалт та зареєстрований у районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 02.07.2010 за №4АА002202-041072000020 та договіру оренди земельної ділянки, укладений 10.02.2010 між Генічеською райдержадміністрацією та ТОВ Енергогазінвестконсалт та зареєстрований у районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 23.04.2010 за №4АА002179-041072000030, оскільки визначення розміру орендної плати за договором було проведено з порушенням порядку, встановленого Земельним кодексом України та Законом України Про оцінку земель .

Разом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт заявлено про застосування строків позовної давності.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст.261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом із тим ч.ч.1, 2, 4 ст.29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону встановлені ч.1 ст.261 ЦК України про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів

Відповідно до п. 1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів зазначено, що позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

Водночас необхідно мати на увазі, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

Частиною 2 ст. 2 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідним суб'єктом здійснення державою своїх цивільних прав в даному випадку є прокурор, який згідно із ст.1 Закону України "Про прокуратуру" здійснює прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими радами, їх виконавчими органами, з відповідними наслідками прокурорського нагляду, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Таким чином, до спірних взаємовідносин за позовом прокурора встановлюється загальна позовна давність, яка, згідно з ст.257 ЦК України, становить три роки.

Відповідно до п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права і про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (ч. 2 ст. 29 ГПК України), позовна давність обчислюється від дня, коли і порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Як на підставу для звернення до суду першої інстанції заступник прокурора Херсонської області зазначає, що в ході вивчення у червні-липні 2016 року законності надання органами державної влади та місцевого самоврядування у власність громадян земельних ділянок на території Генічеського району встановлено, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації № 1289 від 06.11.2007 Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок ТОВ Енергогазінвестконсалт надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до постанови Судової палати у цивільних господарських справах Верховного Суду України від 29.10.2014 № 6-152цс, за змістом норми частини першої статті 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому, норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №6-178цс15 та від 16.09.2015 у справі №6-68цс15, які були прийняті на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах.

Початок перебігу строку позовної давності починається не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуваного рішення, а з дати коли прокурору було відомо про існування оскаржуваного рішення (постанови Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі №3-23гс14 та від 23.12.2014 у справі №916/2414/13).

Судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі № 2-а-1231/09/2107 апеляційну скаргу заступника Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави а особі Херсонської обласної державної адміністрації на постанову Геніченського районного суду Херсонської області від 08.10.2010 у справі за позовом ТОВ Енергогазінвестконсалт до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання певних дій незаконними та про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; скасовано постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 08.10.2010 та зобов'язано Генічеську районну державну адміністрацію у Херсонській області повторно розглянути заяву щодо затвердження проектів землеустрою та надання дозволу на укладення договорів земельних ділянок площею 10,0 га, розташованої на території Щасливцівської сільської ради, та площею 19,00, розташованої на території Стрільківської сільської ради з ТОВ Енергогазінвестконсалт

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про прокуратуру (в редакції, яка була чинна на дату винесення постанови Одеським апеляційним адміністративним судом у справі №2-а-1231/09/2107) також є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему.

Отже, початок перебігу позовної давності щодо оскарження розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 31 від 20.01.2010 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та встановлення розміру орендної плати за користування ними починається саме з цієї дати прийняття постанови Одеським апеляційний адміністративним судом у справі №2-а-1231/09/2107, оскільки його прийняття відбувалось безпосередньо за участю заступника Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора, який безпосередньо звертався з апеляційною скаргою на рішення Генічеського районного суду Херсонської області, а відтак у відповідності до ст. 257 ЦК України, строк позовної давності за вимогами щодо оскарження розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 31 від 20.01.2010 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та встановлення розміру орендної плати за користування ними сплив 20.12.2015.

Проте, позов про визнання недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 31 від 20.01.2010 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та встановлення розміру орендної плати за користування ними а також визнання недійсним договорів земельних ділянок укладених 10.02.2010 між відповідачем-2 та відповідачем -3 було подано заступником прокурора Херсонської прокуратури до господарського суду Херсонської області лише 27.09.2016 (відповідно до поштового штемпелю проставленого відділом поштового зв'язку на конверті), тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція щодо зазначеного питання викладена Верховним Судом України у постанові від 27.05.2014 у справі № 5011-32/13806-2012, що була допущена до провадження з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, якою було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2013, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2012 про задоволення позову та поновлення заступнику прокурора міста Києва позовної давності, яку пропущено з поважних причин, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Відповідно до цієї постанови Верховний Суд України у справі № 5011-32/13806-2012 дійшов висновку про те, що спірні правовідносини регулюються ч.1 ст.261 ЦК України та зазначив, що початок перебігу строку позовної давності, яку встановлено для сторін, особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист прав цієї особи . Такої ж самої позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 01.07.2015 у справі №6-178цс15, яка була прийнята на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено правило, згідно якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно роз'яснень, викладених у постанові пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2016 про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, а також ухвалу про відкладення розгляду справи від 27.10.2016 було направлено сторонам. Разом з тим, колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що представник відповідача-3 не був присутній у судовому засіданні. Вказане також підтверджується проколами судового засідання від 27.10.2016 та від 29.11.2016. Матеріали справи не містять, ані відзиву відповідача-3 на позовну заяву, ані заяви про застосування строків позовної давності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, враховуючи неналежне повідомлення відповідача-3 про розгляд справи у суді першої інстанції, що позбавило останнього на можливість подання заяви про застосування судом строків позовної давності до прийняття рішення у справі, та відповідно, скористатись ТОВ Енергогазінвестконсалт своїм правом на подання такої заяви про застосування судом строків позовної давності, а тому колегія суддів приймає заяву ТОВ Енергогазінвестконсалт про застосування строків позовної давності

Частиною 4 ст. 267 ЦК України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні це право позивача вимагати від суду задоволення позову.

Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права або охоронюваного законом інтересу особи. Тобто, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а відтак і обґрунтованості позовних вимог.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, необхідно з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, однак, подана до суду прокурором після спливу трирічного строку позовної давності, а клопотання про його поновлення прокурором не заявлялось, поважності причин пропуску строку прокурором не доведено, а судовою колегією не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої відповідачем-3 заявлено відповідне клопотання ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Крім того, колегія суддів зазначає, що 15.07.2015 набрав чинності Закон України Про прокуратуру в новій редакції, в якій обмежено повноваження прокурора на представництво в судах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні та письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Згідно частини 1, 7 ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Як вже зазначалось вище ст. 2 та ст. 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до указу Президента № 459/2011 від 13.04.2011 Про державну інспекцію сільського господарства в Україні державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Прокурором в порушення вимог Закону України Про прокуратуру не подано доказів повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, що позбавляє прокурора права на звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі № 923/1015/16 підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Херсонської області про визнання недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 31 від 20.01.2010 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та встановлення розміру орендної плати за користування ними ; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,0 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована на території Щасливцівської сільської ради для розміщення бази відпочинку, укладений 10.02.2010 Генічеською РДА з ТОВ Енергогазінвестконсалт , зареєстрований у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 02.07.2010 за №4АА002202-042072000020; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 19,0 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована на території Стрілківської сільської ради для розміщення бази відпочинку, укладений 10.02.2010 Генічеською РДА з ТОВ Енергогазінвестконсалт , зареєстрований у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 23.04.2010 за № 4АА002179-041072000030; зобов'язання ТОВ Енергогазінвестконсалт повернути Херсонській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,0 га (кадастровий номер 6522186500:11:006:0197), яка розташована на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Враховуючи вимоги ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позову та перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на позивача у справі - прокуратуру Херсонської області.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 у справі №923/1015/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3. Стягнути з прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Петренка, буд. 33) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт (01179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 63/5, ідентифікаційний код 32381327) 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4. Стягнути з прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Петренка, буд. 33) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазінвестконсалт (01179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 63/5, ідентифікаційний код 32381327) 7579 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн., 03 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

6. Справу № 923/1015/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Б.В. Отрюх

Л.В. Чорна