Постанова

від 08.06.2017 по справі 923/1178/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р.Справа № 923/1178/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 03.01.2017)

від відповідача : ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 12.12.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області від « 26» січня 2017 року

по справі № 923/1178/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області

до Комунального підприємства «Чисті Джерела»

про стягнення 588 191,39 грн.

В С Т А Н О В И В :

31.10.2016 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області (далі по тексту - позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Чисті Джерела» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заподіяної державі шкоди у розмірі 588 191,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог природоохранного законодавства, а саме вимог п.9 ст.44 Водного кодексу України, ст.38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , а саме здійснено самовільне спеціальне водокористування, що підтверджується Актом перевірки від 30.07.2014 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.01.2017 року по справі № 923/1178/16 (суддя Ярошенко В.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведено, що відсутність спеціального дозволу на спеціальне водокористування призвело до втрати, знищення або пошкодження державного майна, або до втрат, які держава зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування відповідальності передбаченої п. з ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевий господарський суд при прийнятті рішення посилався на положення ст.56 Водного Кодексу України, відповідно до якої припинення права на спеціальне водокористування здійснюється органом, що видав дозвіл, право спеціального водокористування відповідача виникло на підставі дозволу № Укр.6485-ХРС до 01.10.13 року, яке повинно припинитись шляхом прийняття органом, що видав дозвіл відповідного рішення. Однак скаржник зазначає, що такий висновок є безпідставний, оскільки право здійснення спеціального водокористування відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Водного кодексу України припинилось із закінченням строку дії дозволу № Укр.6485-ХРС 01.10.2013 року.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

30.07.2014 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області відповідно до пункту "а" статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі Наказу від 28.07.2014 року № 1037 проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Комунальним підприємством "Чисті Джерела".

При здійснені перевірки Державною екологічною інспекцією встановлено самовільного використання відповідачем водних ресурсів, що виразилось у тому, що у період з 02.10.2013 по 01.04.2014 відповідачем самовільно забрано 36,668 метрів кубічних підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування та зазначено, що згідно довідки ЄДРПОУ Серії АБ № 412086 основним видом діяльності відповідача є збирання, очищення та розподілення води; прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності; організація поховань та інше. Водопостачання підприємством здійснюється з свердловин № 8-440, 8-421, 8-73 на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 8.26 ХРС, виданого 02.04.2014, з терміном дії до 01.01.2017. Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 6485-ХРС закінчився 01.10.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, КП Чисті джерела створено відповідно до рішення Чорноморської сільської ради від 02.08.2002 року № 27 Про створення на території Чорноморської сільської ради комунального підприємства . На підставі Договору на користування свердловинами від 01.07.2011 року, Чорноморська сільська рада передала в оперативне користування комунальному підприємству свердловини: с. Чорноморське артезіанські свердловини №№ 8-440 та № 8-75; с. Суворівка артезіанська свердловина № 8-421; с. Лиманівка свердловина 8-73.

Умовами зазначеного договору передбачено, що КП Чисті джерела приймає і зобов'язується підтримувати в належному стані свердловини, згідно вимог охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 8.26 ХРС, виданого 02.04.2014 року з терміном дії до 01.01.2017 відповідач надає послуги з водопостачання на території с. Чорноморське із свердловин через башти та водопровідну систему.

Водопостачання підприємством здійснюється з свердловин 8-440, 8-421, 8-73 на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 8.26 ХРС, виданого 02.04.2014, з терміном дії до 01.01.2017. Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 6485-ХРС закінчився 01.10.2013.

26.12.2013 року Державна служба геології та надр України направила на адресу Комунального підприємства лист, яким зазначила, що служба опрацювала лист КП Чисті джерела від 24.09.2013 року № 18 щодо погодження клопотання водокористувача та зазначила, що Держгеонадра України погоджує клопотання водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді для отримання дозволу на спеціальне водокористування Комунального підприємства при виконанні вимог та додаткових умов, зазначених у листі. Також погоджено забір води з підземних джерел в обсязі 432 куб.м. на добу. (а.с.32).

Позивач вважає, що у період часу з 02.10.2013 по 01.04.2014 відповідачем забрано 36,668 метрів кубічних підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, чим заподіяно державі збитки у сумі 588 191,39 грн.

07.08.2014 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулося до Комунального підприємства «Чисті Джерела» з претензією, згідно з якою просило відшкодувати заподіяні Державі збитки у розмірі 588 191,39 грн., яку перерахувати до фонду охорони навколишнього природнього середовища (а.с.8).

Відповідно до додатку до претензії, розрахунок збитків виконано згідно п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року №389.

Між тим, така претензія залишена Комунального підприємства «Чисті Джерела» без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення встановлено, що право спеціального водокористування, що виникло у відповідача на підставі вказаного дозволу на спеціальне водокористування, повинно було припинитись шляхом прийняття відповідного рішення органом, що видав дозвіл, однак таке рішення відсутнє. До того ж 26.12.2013 року Державна служба геології та надр України направила на адресу Комунального підприємства лист, яким зазначила, що служба опрацювала лист КП Чисті джерела від 24.09.2013 року № 18 щодо погодження клопотання водокористувача та зазначила, що Держгеонадра України погоджує клопотання водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді для отримання дозволу на спеціальне водокористування Комунального підприємства при виконанні вимог та додаткових умов, зазначених у листі. Також погоджено забір води з підземних джерел в обсязі 432 куб.м. на добу. (а.с.32).

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно з приписами п. 9 ст. 44, ст. 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 55 Водного кодексу України право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі: закінчення строку спеціального водокористування.

Таким чином, право спеціального водокористування у відповідача відповідно до зазначеної норми припинилося із закінченням строку дії дозволу № Укр. 8.26 ХРС від 02.04.2014.

Згідно ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у порушенні правил спеціального водокористування.

Крім того, відповідно до ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища " порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Ст. 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завданої шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика).

Вказана методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами), та застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

З аналізу пункту 1.2. Методики (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389) вбачається, що вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі як внаслідок таких порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Відповідно до пункту 1.7. Методики самовільне водокористування - це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Згідно п. 9.1. Методики (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, який здійснюється за формулою Зсам=100xWxTap x0,3, де W - об'єм води, використаної без дозвільних документів; Tap - норматив збору за спеціальне водокористування (грн/куб.м.), що діє в регіоні на момент виявлення порушення; 0,3 - коефіцієнт, який застосовується до нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами ЖКГ. Ставка збору за спеціальне використання підземних вод в регіоні Херсонської області в 2013 році становила 49,24 грн/100 куб.м.

Отже, положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, встановлюють самостійні та окремі підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

За таких обставин, судова колегія, враховуючи наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у здійсненні самовільного водокористування (спеціального водокористування без наявності дозволу на нього), причинного зв'язку між такою поведінкою відповідача та заподіяною державі шкодою, вважає висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 588 191,39 грн. помилковим та таким, що прийнятий без врахування вимог вищезазначеного чинного законодавства, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія судді відхиляє доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції стосовно того, що право спеціального водокористування КП Чисті Джерела , що виникло на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 8.26 ХРС на строк до 01.01.2017 повинно було припинитися шляхом прийняття органом, що видав дозвіл, відповідного рішення згідно встановленого ст. 56 Водного кодексу України порядку, з огляду наступне

Як зазначалося раніше, в силу приписів ст.ст. 55, 56 Водного кодексу України закінчення строку спеціального водокористування не означає автоматичного припинення права водокористувача на спеціальне водокористування, оскільки таке право припиняється за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Отже, закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування за відсутності рішення органу, що його видав, про припинення права відповідача на спеціальне водокористування не позбавляє останнього можливості продовжити строк спеціального водокористування у встановленому чинним законодавством порядку. У свою чергу, дії відповідача з використання вод після закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування, без його продовження та за відсутності рішення компетентного органу про припинення спеціального водокористування, вважаються самовільним водокористуванням.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2017 року у справі № 923/1178/16 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга та позовна заява Державної екологічної інспекції у Херсонській області - задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції та апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись статтями 49,99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 26.01.2017 по справі № 923/1178/16 - скасувати.

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Чисті Джерела» (75641, Херсонська область, Голопристанський район, с. Чорноморське, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 32061188) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області, (73000 м. Херсон, пров. Козацький, 10 (Фонд охорони навколишнього природного середовища Зеленівської селищної ради, на р./р 33113331700094, МФО 852010, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37879164, УДКСУ Верхньорогачинському районі) 588 191,39 грн. та 8 822,86 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Чисті Джерела» (75641, Херсонська область, Голопристанський район, с. Чорноморське, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 32061188) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області, (73000 м. Херсон, пров. Козацький, 10 (Фонд охорони навколишнього природного середовища Зеленівської селищної ради, на р./р 33113331700094, МФО 852010, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37879164, УДКСУ Верхньорогачинському районі) 9 705,14 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „09» червня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська