Постанова
від 12.07.2016 по справі 804/1320/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р. Справа № 804/1320/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: Підлужного В.М.,

представників відповідача: Баранник О.В., Новицького Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нібас

до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нібас (далі - ТОВ Агрофірма Нібас ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Східно-Дніпровська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми Р від 04.02.2016р. №0000052200.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося наступне. Так, в акті перевірки стверджується, що на порушення вимог п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) ТОВ Агрофірма Нібас в останньому звітному (податковому) періоді (квітень 2014) не визначені податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності станом на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ, в зв'язку із чим позивачем занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за квітень 2014 року на суму 2288713грн. Однак, ТОВ Агрофірма Нібас не було отримано рішення відповідача про анулювання свідоцтва про реєстрацію позивача платником ПДВ від 30.04.2014р. №3. Про факт анулювання цього свідоцтва підприємство дізналося пізніше, після чого ТОВ Агрофірма Нібас одразу подало заяву про отримання статусу платника ПДВ. В той же час, не будучі повідомленим про анулювання свідоцтва платника ПДВ, ТОВ Агрофірма Нібас не мало жодної можливості виконати обов'язки, пов'язані з наслідками такого анулювання, а отже податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним. При цьому нестач від діяльності ТОВ Агрофірма Нібас Державний бюджет не зазнав, оскільки з 01.06.2014р. ТОВ Агрофірма Нібас знову зареєстровано платником ПДВ, а будь-якого перепродажу товарів або послуг, які раніше були придбані ТОВ Агрофірма Нібас та за рахунок такого придбання сформований податковий кредит, за період з 30.04.2014р. до 01.06.2014р. не відбувалось, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 901. Крім того, контролюючий орган не врахував факт використання ТОВ Агрофірма Нібас цього товару у власній господарський діяльності до моменту анулювання свідоцтва платника ПДВ та без реалізації цього товару іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується актами списання. До того ж, при підрахунку суми донарахувань по ПДВ (Додаток №9 до акта перевірки) не вірно вирахувано суму податкового кредиту, оскільки по взаємовідносинам з TOB РОСТ-ОК було придбано насіння розсади томатів та розсаду капусти на загальну суму 124978,75грн., в тому числі ПДВ на суму 24995,75грн., в той час, як контролюючий орган донарахував ПДВ на суму 50000,00грн. В свою чергу, у випадку визнання незаконними вимог податкового органу в цій частині, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки, як слідує з акта перевірки, податковий орган стверджує про заниження ПДВ за квітень 2014 року в сумі 2288713,00грн. через порушення позивачем вимог п.184.7 ст.184 ПКУ, водночас, сума платежу за основним зобов'язанням всього оскаржуваного податкового повідомлення-рішення складає лише 1956025,00грн. Щодо твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ та віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які виписані з порушенням порядку заповнення податкової накладної (відсутній обов'язковий реквізит - код УКТЗЕД для підакцизних товарів (дизпаливо)) на загальну суму 196527грн., в т.ч. по податкових періодах - за березень 2015 року в сумі 103958грн., за липень 2015 року в сумі 92569грн., то вищезазначене твердження спростовується наступним. Так, за перевіряємий період ТОВ Агрофірма Нібас мало господарські відносини з ТОВ Нафта Партнер , а саме: ТОВ Агрофірма Нібас придбало у ТОВ Нафта Партнер дизельне паливо. Жодних претензій щодо реальності цих господарських операцій податковий орган не висунув, але вважає формування податкового кредиту по ним неправомірним через відсутність у виписаних ТОВ Нафта Партнер податкових накладних коду УКТЗЕД. Позивач вважає, що податкові накладні, виписані ТОВ Нафта Партнер , містять всі обов'язкові реквізити, крім того, в графі номенклатура товарів/послуг продавця вірно зазначено - Дизельне паливо , що свідчить про відсутність у ТОВ Нафта Партнер наміру навмисно не вписати код УКТЗЕД, оскільки те, що товар, який поставлявся, є підакцизним випливає також з його номенклатури, яка зазначена вірно. Отже, недоліки у зазначенні постачальником коду товару згідно з УКТЗЕД у виписаних податкових накладних, на думку позивача, самі по собі не можуть слугувати підставою для висновку про недотримання товариством умов формування податкового кредиту. Адже розглядуваний недолік в оформленні податкової накладної не перешкоджає податковому контролю (у тому числі й щодо встановлення виду та найменування придбаної платником продукції) та ідентифікації змісту господарської операції. Крім того, позивач зазначає, що вказана помилка допущена контрагентом позивача, а не ТОВ Агрофірма Нібас . Жодних доказів недобросовісності саме ТОВ Агрофірма Нібас при складенні накладних та вчиненні вищезазначених господарських операцій не надано. Стосовно твердження про неподання скарги ТОВ Агрофірма Нібас на постачальника позивачем зазначено, що оскільки податкові накладні було належним чином прийнято та зареєстровано податковим органом, ТОВ Агрофірма Нібас мало правомірні очікування того, що податковий орган не вбачає порушень законодавства під час їх оформлення та заповнення. Щодо тверджень контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_4 та ТОВ Агролідер-2017 через не підтвердження цих господарських операцій, то таке твердження передусім базується на підставі отриманої податкової інформації про фіктивність контрагентів контрагента ТОВ Агрофірма Нібас , а саме: ТОВ Мерентал і ТОВ ЗЕТ ТРЕЙД , які не є учасниками господарських договорів, укладених ПП ОСОБА_4 та ТОВ Агролідер-2017 з ТОВ Агрофірма Нібас і не мають жодного відношення до підприємства позивача. Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність сертифікатів відповідності позивачем зазначено, що сертифікат якості (відповідності) не є первинним документом бухгалтерського та податкового обліку, а лише підтверджує якість виробленої продукції та визначає її виробника, а не підстави формування податкового обліку. З приводу доводів контролюючого органу про не зазначення прізвища особи, яка підписала видаткові накладні, позивачем вказувалося на те, що, виходячи з усталеної судової та ділової практики, наявність технічного недоліку в документі не має значення, за умови реальності господарської операції, що і мало місце у даному випадку. Щодо суті самих господарських операцій з ПП ОСОБА_4 та ТОВ Агролідер-2017 позивач стверджував, що вони є реальними, здійснювалися на підставі відповідних договорів із випискою податкових та видаткових накладних та реальним відвантаженням товару, який є необхідним для власних господарських потреб ТОВ Агрофірма Нібас та був використаний у власній господарській діяльності підприємства. З приводу твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.209.2 ст.209, п.209.17 ст.209 ПКУ та заниження ПДВ по операціям з ФГ Ковальский , позивач посилався на наступне. Так, в акті перевірки зазначається, що ТОВ Агрофірма Нібас не здійснило нарахування та сплату до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки послуг по транспортуванню сільськогосподарської продукції з поля автомобільним транспортом, які, на думку контролюючого органу, не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету на загальну суму 10131грн. Вищезазначене твердження, на думку позивача, спростовується таким. Так, між ТОВ Агрофірма Нібас та ФГ Ковальский було укладено договори найму транспортних засобів від 10 липня 2013 року №10/07-13 та від 20 вересня 2014 року №20/19, на виконання яких були виписані накладні та складені акти прийому-передачі, зі змісту яких слідує, що ТОВ Агрофірма Нібас здійснювало для ФГ Ковальський перевезення ячменю та пшениці, а також послуги по їх доробці. Позивач вважає, що діяльність щодо перевезення врожаю з полів ФГ Ковальский до відповідного зернового току є допоміжною діяльністю у сфері сільського господарства і підпадає під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та охоплюється поняттям збору врожаю. До того ж, перевезене майно було оприбутковано ФГ Ковальський , що підтверджується книгою складського обліку сільськогосподарської продукції. Додатково позивач стверджує про порушення порядку надіслання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке підприємством отримано разом з актом перевірки, в результаті чого позивач був позбавлений права надати заперечення проти акта перевірки та додаткові документи, що належать до предмету перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити. Також зазначив, що підприємство погоджується з деякими нарахуванням, що, однак, не нівелює протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки ТОВ Агрофірма Нібас встановлено ряд порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства, а саме:

- на порушення вимог п.184.7 ст.184 ПК України ТОВ Агрофірма Нібас в останньому звітному (податковому) періоді (квітень 2014 року) не визначені податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності станом на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ, у зв'язку із чим позивачем занижено ПДВ за квітень 2014 року на суму 2288713,00грн.;

- на порушення вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ Агрофірма Нібас віднесено до складу податкового кредиту ПДВ, по податкових накладних, які виписані з порушенням порядку заповнення податкової накладної (відсутній обов'язковий реквізит - код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (дизпаливо)) на загальну суму 196527грн., в т.ч. по податкових періодах - за березень 2915 року в сумі 103958грн., за липень 2015 року в сумі 92569грн.;

- в ході перевірки Східно-Дніпровською ОДПІ отримано податкову інформацію щодо внесення до бази Суб'єкти фіктивного підприємництва облікової картки СФП ТОВ Зет Трейд . В ході відпрацювання отриманої податкової інформації було встановлено, що одним із покупців даного фіктивного підприємства є безпосередній постачальник ТОВ Агрофірма Нібас - ПП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1). ПП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) були виписані документи на поставку головки циліндрів в адресу ТОВ Агрофірма Нібас на суму 7100,00грн., у тому числі ПДВ - 1183,33 грн. У видатковій накладній від 27.06.2014р. №342 відсутні підписи, не зазначено посади, прізвища особи, яка отримувала товар, а також не вказано номер та дата довіреності, за якою був отриманий товар, чим порушено вимоги п.3.2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . В ході проведення перевірки підприємством не надані пояснення та документи, що підтверджують походження товару від постачальника ПП ОСОБА_4 до покупця ТОВ Агрофірма Нібас (товарно-транспортні накладні на перевезення вантажним автотранспортом тощо);

- в ході проведення перевірки ТОВ Агрофірма Нібас встановлено взаємовідносини з ТОВ Агролідер-2017 . На виконання умов Договору від 02.06.2015р. №254 у червні 2015 року ТОВ Агролідер-2017 були виписані документи на поставку запасних частин в адресу ТОВ Агрофірма Нібас на суму 21850грн., в т.ч. ПДВ - 3641,67грн. У всіх видаткових накладних не вказані посада, прізвище особи, яка отримувала товар, а також не вказано номер та дата довіреності, за якою був отриманий товар, відсутні підписи та печатка покупця, чим порушено вимоги п.3.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Східно-Дніпровською ОДПІ отримано від Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкову інформацію щодо постачальника ТОВ Агролідер-2017 , згідно з якою не підтверджено поставку товару на адресу ТОВ Агрофірма Нібас у зв'язку із відсутністю в ланцюгу придбання зазначених товарів, неможливістю здійснення зазначених операцій з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів. Постачальником товару, який поставлено ТОВ Агрофірма Нібас , є ТОВ Мерентал (код ЄДРПОУ 39516939). За результатами з'ясованої і зафіксованої інформації в цій узагальненій податковій інформації встановлено, що операції з придбання ТОВ Агролідер-2017 товарів (робіт, послуг) у ТОВ Мерентал (код за ЄДРПОУ 39516939) оформлено лише на папері, документи на придбання товарів, ідентифікованих товарів оформлено з порушенням Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів. Таким, чином на порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ ТОВ Агрофірма Нібас віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ Агролідер-2017 у зв'язку із придбанням у останнього товарів, постачання яких не підтверджується по ланцюгу постачання за червень 2015 року в сумі 3642,00грн.;

- на порушення вимог п.209.2 ст.209, п.209.17 ст.209 ПКУ ТОВ Агрофірма Нібас не здійснило нарахування та сплату до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки послуг по транспортуванню сільськогосподарської продукції з поля автомобільним транспортом, які не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету на загальну суму 10131,00грн., в т.ч. по податкових періодах - липень 2013 року в сумі 3617грн., вересень 2014 року в сумі 6515грн.

Представники відповідача у судовому засіданні також заперечували проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Агрофірма Нібас зареєстровано Петропавлівською районною державною адміністрацією 26.02.1999 року, номер запису про державну реєстрацію №12131070010000013; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.03.1999 року, перебуває на обліку в Східно-Дніпровській ОДПІ; зареєстровано, як платник ПДВ з 03.03.1999 року. З 04.02.09 зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ (сільськогосподарське підприємство).

З 02.11.2015р. по 11.12.2015р. посадовими особами Східно-Дніпровської ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Агрофірма Нібас з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2013р. по 30.09.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2013р. по 30.09.2015р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами означеної перевірки складено акт від 18.12.2015р. №183/22/30010348, яким зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивачем приписів податкового законодавства, а саме, зокрема приписів:

- п.188.1 ст.188, п.209.2 ст.209, п.209.17 ст.209 ПК України, в результаті чого ТОВ Агрофірма Нібас занижено нарахування ПДВ по бюджетній декларації на загальну - 17024грн., в т.ч. по податкових періодах: липень 2013 року в сумі 3617грн., вересень 2014 року в сумі 6515грн., лютий 2015 року в сумі 482грн., березень 2015 року в сумі 482грн., квітень 2015 року в сумі 1482грн., травень 2015 року в сумі 1482грн., червень 2015 року в сумі 1482грн., липень 2015 року в сумі 1482грн.;

- п.50.1 ст.50, п.184.7 ст.184, п.п.192.1.1 п.192. ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п.п.4.6.3 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492 (із змінами та доповненнями), в результаті чого перевіркою повноти нарахування ПДВ по особовому рахунку платника, що повністю залишається у розпорядженні сільгосппідприємства, встановлено його заниження на загальну суму 1939001грн., в т.ч. по податкових періодах: за липень 2013 року завищення в сумі 359088грн., за вересень 2013 року завищення в сумі 70849грн., за листопад 2013 року завищення в сумі 38636грн., за лютий 2014 року завищення в сумі 2434грн., за квітень 2014 року заниження в сумі 2288713грн., за червень 2014 року заниження в сумі 1465грн., за липень 2014 року заниження в сумі 1719грн., за жовтень 2014 року завищення в сумі 5199грн., за грудень 2014 року заниження в сумі 6292грн., за січень 2015 року заниження в сумі 1140грн., за лютий 2015 року заниження в сумі 4912грн., за березень 2015 року заниження в сумі 110966грн. Дана сума ПДВ підлягає стягненню до Державного бюджету в безспірному порядку, як така, що не сплачена до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги. Крім, того підлягає зменшенню сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) спеціальної декларації за вересень 2015 року в сумі 88145грн. (т.1 а.с.27-94).

Означені висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що за результатами її проведення встановлено, що:

На підставі акта перевірки від 18.12.2015р. №183/22/30010348 Східно-Дніпровською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.02.2016р. №0000052200, яким ТОВ Агрофірма Нібас збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2934038,00грн., з яких 1956 25,00грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 978013,00грн.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Щодо висновків контролюючого органу про те, що позивачем порушені вимоги п.184.7 ст.184 ПКУ, оскільки ТОВ Агрофірма Нібас в останньому звітному (податковому) періоді (квітень 2014 року) не визначені податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності станом на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ, в зв'язку з чим занижено ПДВ за квітень 2014 року в сумі 2288713грн., суд зазначає про таке.

За змістом приписів п.184.1, п.184.2 ст.184 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається за заявою платника податку на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Анулювання реєстрації здійснюється, зокрема, на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Відповідно до п.184.5 ст.184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Згідно з п.184.6 ст. 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

При цьому п.184.7 ст.184 ПК України встановлено, що у разі якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до приписів п.184.10 ст.184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Згідно з п.5.7 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014р. №26 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Східно-Дніпровської ОДПІ від 30.04.2014р. №3 було анульовано реєстрацію ТОВ Агрофірма Нібас як платника ПДВ на підставі п.п. ж п.184.1 ст.184 ПК України, з огляду на невиконання підприємством вимог п.11 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців , а саме: наявність запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

З наданих відповідачем доказів слідує, що примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 30.04.2014р. №3 був надісланий на адресу ТОВ Агрофірма Нібас супровідним листом від 13.03.2014р. №1688/10/26-51-15-01-127 засобами поштового зв'язку лише 06 травня 2014 року, що посвідчується квитанцією відділення поштового зв'язку від 06.05.2014р., тобто з порушенням строку, встановленого п.184.10 ст.184 ПК України та п.5.7 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014р. №26.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яким позивачу надсилався примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 30.04.2014р. №3, воно отримано ТОВ Агрофірма Нібас 07.05.2014р.

Дізнавшись про анулювання реєстрації платника ПДВ, ТОВ Агрофірма Нібас 08.05.2014р. звернулось до контролюючого органу із заявою про реєстрацію платником ПДВ та видачу відповідного свідоцтва.

З 01.06.2014р. ТОВ Агрофірма Нібас знову зареєстровано платником ПДВ.

Судом також встановлено, що ТОВ Агрофірма Нібас після анулювання реєстрації платником ПДВ дійсно не здійснило нарахування в останньому звітному (податковому) періоді (квітень 2014 року) податкових зобов'язань по товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності станом на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ.

Водночас, відповідно до вимог чинного на той час Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014р. №10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за №185/24962, для нарахування податкових зобов'язань потрібно виписати податкову накладну, яка заповнюється таким чином (п. 10, 11 вказаного Порядку): у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка Х та зазначається тип причини: 10 - визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; у разі визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності рядок Індивідуальний податковий номер покупця заповнюється шляхом відображення умовного ІПН 400000000000 ; , ? , ? . ? ? .

, і змісту приписів п.184.2 ст.184 ПКУ слідує, що у випадку анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу, таке анулювання вважається здійсненим на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ, при цьому згідно з п.184.5 ст.184 ПКУ з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Зважаючи на несвоєчасне повідомлення відповідачем ТОВ Агрофірма Нібас про анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу, позивач на момент отримання рішення про анулювання вже не мав права виписувати податкові накладні та був позбавлений можливості провести донарахування по умовному продажу .

З огляду на зазначене, суд погоджується з позицією позивача про неможливість виконання вимог п.184.7 ст.184 ПК України, оскільки підприємство фактично дізналось про анулювання пізніше, ніж у день прийняття такого рішення. Натомість, заздалегідь про факт та точну дату такого анулювання може знати лише особа, яка самостійно подала заяву про анулювання її реєстрації як платника ПДВ або якій податковий орган вчасно повідомив про анулювання на підставі рішення податкового органу.

При цьому підприємство одразу ж звернулося до контролюючого органу з заявою про реєстрацію платником ПДВ і з 01.06.2014р. така реєстрація проведена.

Крім того, як слідує з акта перевірки податкові зобов'язання по необоротних активах та товарах були визначені контролюючим органом лише по основних засобах (товарах), які рахувалися на балансі підприємства станом на 30.04.14р. та були придбані в періоді, що перевіряється з 01.04.13р. по 30.04.14р. Так, перевіркою встановлено, що залишкова балансова вартість основних засобів, які були придбані в періоді з 01.04.13р. по 30.04.14р. з податком на додану вартість, станом на 30.04.14р. становить 3662019,72грн., сума ПДВ 732404грн. (Перелік необоротних активів, що рахувались на балансі підприємства станом на 30.04.14р. та були придбані в перевіряємому періоді з ПДВ в додатку №8 до акту перевірки). За результатами проведеної перевірки встановлено, що станом на 30.04.14р. на балансі підприємства (на складі та у виробництві) знаходились в залишку товари, які були придбані в періоді з 01.04.13р. по 30.04.14р. з податком на додану вартість на загальну суму 7781542,8грн., в т.ч. ПДВ 1556308,56грн. (Перелік товарів, що рахувались на балансі підприємства станом на 30.04.14 та були придбані в перевіряємому періоді з ПДВ в додатку №9 до акту перевірки).

При цьому ТОВ Агрофірма Нібас є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування сільськогосподарської продукції. Товар, на який контролюючим органом нараховано суми з ПДВ, є лише необхідним засобом для вирощування і збирання врожаю, тобто використовується у власній господарській діяльності ТОВ Агрофірма Нібас і не реалізується іншим суб'єктам господарювання. В свою чергу, контролюючий орган не тільки не врахував вищезазначений факт, але і нарахував суми ПДВ по товару, який на той момент вже було використано ТОВ Агрофірма Нібас , тобто ще до моменту анулювання його свідоцтва платника ПДВ.

Так, відповідачем не враховано факт використання цього товару у власній господарський діяльності ТОВ Агрофірма Нібас до моменту анулювання свідоцтва платника ПДВ та без реалізації цього товару іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується актами списання мінеральних добрив №1147 від 31.03.14, № 302 від 31.03.14, № 01150 від 30.04.14, № 01148 від 31.03.14, №1157 від 31.03.14, № 292 від 30.04.14, № 01152 від 30.04.14.

Крім того, при підрахунку суму донарахувань по ПДВ (Додаток №9 до акта перевірки) контролюючим органом не вірно враховано суму податкового кредиту, оскільки по взаємовідносинам позивача з TOB РОСТ-ОК було придбано насіння розсади томатів та розсаду капусти на загальну суму 124978,75 грн., в тому числі ПДВ на суму 24995,75грн., в той час, як контролюючим органом донараховано ПДВ на суму 50000,00грн.

До того ж, відповідач не врахував, що з 01.06.2014р. ТОВ Агрофірма Нібас знову зареєстровано платником ПДВ і будь-якого перепродажу товару або послуг, які раніше були придбані ТОВ Агрофірма Нібас та за ними був сформований податковий кредит, за період з 30.04.2014р. до 01.06.2014р. не відбувалось, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 901.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині донарахування зобов'язань з ПДВ за порушення ТОВ Агрофірма Нібас п.184.7 ст.184 ПК України є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій ТОВ Агрофірма Нібас з ПП ОСОБА_4 та ТОВ Агролідер-2017 суд зазначає про таке.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно зі ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також пов'язана із господарською діяльністю платника податків.

При цьому п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під час судового розгляду встановлено, що між ПП ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Нібас укладено договір поставки товару №76 від 26.06.2014 (т.1 а.с.213).

На виконання договірних зобов'язань ПП ОСОБА_4 здійснено постачання товару на адресу ТОВ Агрофірма Нібас на загальну суму 7100,00грн., у тому числі ПДВ - 1183,33грн.

Зміст та обсяг господарських операцій ТОВ Агрофірма Нібас з ПП ОСОБА_4 в повній мірі відображено в податкових та видаткових накладних (т.1 а.с.215-216).

В матеріалах справи існують докази транспортування товару, яке здійснювалося на автомобілі ГАЗ 33023-414, державний номер НОМЕР_2, що є власністю ТОВ Агрофірма Нібас згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4. Даний факт підтверджується належним чином оформленими подорожніми листами, що долучені до матеріалів справи.

Факти використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується висновком експертного дослідження від 18.03.2016р. за № 4-16 та відомістю основних засобів станом на 01.10.2015р. (т.2 а.с.8-38; Додаток до акта перевірки).

Крім того, в судовому засідання був допитаний ОСОБА_5 (менеджер ТОВ Агрофірма Нібас ), який підтвердив факт здійснення господарської операції та повідомив, про те, що він особисто брав участь у господарських операціях, оглянув видаткові накладні (т.1 а.с.222-224, 226) і підтвердив, що на цих документах дійсно міститься його підпис. Свідок підтвердив, що особисто отримував товар (запасні частини) на підприємствах у відрядженні; довіреності на отримання товару виписувались і передавались контрагенту

Таким чином, факт реальних господарських операцій між ТОВ Агрофірма Нібас та ПП ОСОБА_4 підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отриманий товар.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладеного позивачем з ПП ОСОБА_4 договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно з ними і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Виписані ПП ОСОБА_4 податкові накладні на підставі укладеного з позивачем договору оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України , що відповідачем не заперечується.

При цьому, як на час укладення угоди між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час їх виконання, останні були зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності у встановленому законом порядку, а також були платниками податку на додану вартість.

Так, податковий орган посилається на те, що в ході перевірки Східно-Дніпровською ОДПІ отримано податкову інформацію щодо внесення до бази Суб'єкти фіктивного підприємництва облікової картки СФП ТОВ Зет трейд , код ЄДРПОУ 39208084, м. Бориспіль. В рамках кримінального провадження №32015170000000027, внесеного до ЄРДР 22.06.15, співробітниками оперативного управління ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області допитано громадянина ОСОБА_6 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3), який являвся засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Зет трейд , та який повідомив, що відношення до реєстрації, перереєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Зет трейд не має, фінансово-господарських документів від імені вищевказаного підприємства не складав, не підписував. В ході відпрацювання отриманої податкової інформації було встановлено, що одним із покупців даного фіктивного підприємства є безпосередній постачальник ТОВ Агрофірма Нібас - фізична особа підприємець - ПП ОСОБА_4

Разом з тим, суд звертає увагу, що протокол допиту свідка за своїм характером не є документом, на підставі якого формується податковий облік. Протокол допиту свідка (директора ТОВ Зет трейд ) не є вироком по кримінальній справі, рішенням суду по адміністративній, цивільній, господарській справі, а відповідно взагалі не може бути доказом порушення податкового законодавства ні з боку ПП ОСОБА_4, ні тим більше ТОВ Агрофірма Нібас , як не є доказом і того, що ТОВ Агрофірма Нібас та його контрагент ПП ОСОБА_4 у спірних правовідносинах діяли спільно з ТОВ Зет трейд , є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли організовано та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам держави, мали інший майновий інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірним правочином, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для господарської діяльності ТОВ Нібас , господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбувалися і не спричиняли змін у структурі активів сторін.

При цьому не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Водночас, жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента. Основні та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, так як можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковим накладними, виписаними його контрагентами ТОВ Промислова компанія Металург-південь , ТОВ Вимір Експо та ТОВ Клімат Техніка в ході виконання реальних господарських операцій.

Щодо посилань відповідача на недоліки в оформлені видаткової накладної від 27.06.2014 №342 (відсутні підписи, не зазначено посади, прізвища особи, яка отримувала товар, а також не вказано номер та дата довіреності, за якою був отриманий товар), суд зазначає таке.

По-перше, в наявній в матеріалах справи копії видаткової накладної містяться підписи сторін, а, по-друге, наявність незначних недоліків первинних документів, як-то не зазначення посади та прізвищ особи, яка отримувала товар, номера та дати довіреності, за якою був отриманий товар тощо, є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит відповідного звітного періоду. Тим більше, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, та інші первинні документи за правочином з ПП ОСОБА_4 складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.201 Податкового кодексу України та ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

З огляду на зазначене, визначення контролюючим органом ТОВ Агрофірма Нібас грошового зобов'язання на суму 1465 грн. та штрафної санкції на суму 733 грн. у зв'язку із встановленим перевіркою порушенням п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки ТОВ Агрофірма Нібас віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по придбаних товарах у ПП ОСОБА_4, постачання яких не підтверджується по ланцюгу постачання у червні 2014 року, - не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, є необґрунтованими та протиправними.

Окремо необхідно зазначити, що податковий орган в розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не вказує, що ним здійснено донарахування ПДВ та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ТОВ Агролідер-2017 .

Дані відомості відсутні також в висновках акта перевірки (аркуші акту перевірки 111-112) та у розрахунку суми штрафної (фінансової) санкції по ПДВ (додаток до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).

В той же час, податковий орган в акті перевірки (аркуші акта перевірки 29-32) зазначає про нібито нереальний характер господарських операцій по взаємовідносинам між ТОВ Агрофірма Нібас та ТОВ Агролідер-2017 на суму 3642,00грн.

У свою чергу відповідач в своїх запереченнях проти адміністративного позову надає обґрунтування правомірності донарахування ТОВ Агрофірма Нібас ПДВ та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ТОВ Агролідер-2017 за червень 2015р. (т. 2; а.с. 46).

Судом під час судового розгляду встановлено, що договір на постачання товару ТОВ Агрофіра Нібас з ТОВ Агролідер-2017 було укладено 02 червня 2015р. за №254.

Згідно з умовами цього договору постачальником (ТОВ Агролідер-2017 ) був поставлений позивачу товар - генератор КАМАЗ, насос, клапан, гідроциліндр, компресор та ін. запчастини (т.1 а.с.217-218).

Поставка товару підтверджується видатковими накладними: №524 від 22.06.2015р. на суму 18340,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3056,67грн.; №523 від 22.06.2015р. на суму 3030,00 грн., в т.ч. ПДВ - 505,00грн.; №538 від 23.06.2015р. на суму 480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 80,00грн. (т.1 а.с.221-222).

Оплата за поставлений товар здійснена 12.06.2015р. в сумі 18 340,00грн. в т.ч. ПДВ - 3 056,67 грн.; 02.07.2015р. на суму 5 110,00 грн., в т.ч. ПДВ -851,67грн.

За першою з подій, згідно з вимогами п.198.2 ст.198 ПКУ були виписані податкові накладні №453 від 12.06.2015р. на суму 18340,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3056,67грн.; №470 від 22.06.2015р. на суму 3030,00 грн., в т.ч. ПДВ - 505,00грн. №467 від 23.06.2015р. на суму 480,00 грн., в т.ч. ПДВ - 80,00грн. (т.1 а.с.219-221).

Посадовими особами відповідача поставлено під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Агролідер-2017 з огляду на відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування товару. Однак, у випадку транспортування товару власними силами в межах своєї господарської діяльності товарно-транспортна накладна не виписується. Це підтверджується п.2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою КМУ від 25.09.2009р. №207.

Так, згідно п.2 Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, необхідними для оформлення є наступні документи: 1) накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; 2) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; 3) реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; 4) талон про проходження державного технічного огляду; 5) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В даному випадку транспортування товару здійснювалося на автомобілі ГАЗ 33023-414, державний номер НОМЕР_2, що є власністю ТОВ Агрофірма Нібас згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4. Даний факт підтверджується належним чином оформленими подорожніми листами від 22.06.2015, 23.06.2015 та 27.06.2014 (т.2 а.с.3-6).

Крім того, відсутність у покупця товарно-транспортних накладних на перевезення товару не позбавляє останнього права на податковий кредит у разі наявності у нього відповідних податкових накладних, які, згідно ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, є підставою для виникнення у платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду, якщо вони отримані в ході реального виконання господарської операції. При цьому товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, а законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Позивач не здійснював витрат на придбання транспортних послуг з метою доставки на свій склад товарно-матеріальних цінностей від означеного контрагента, оскільки самостійно вивозив придбаний товар, так як має власний транспорт та послугами перевізників не користувався.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Відповідно до п.2 зазначеного Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб наявність товарно-транспортної накладної не вимагається.

Разом з тим, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, не є законодавчими документами з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту. Вони лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами: товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Придбаний у ТОВ Агролідер- 2017 товар позивачем використано у власній господарській діяльності, що підтверджується відомістю основних засобів станом на 01.10.2015р. (Додаток до акта перевірки).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за податковими накладними, виписаними ПП ОСОБА_4 та ТОВ Агролідер-2017 .

Як слідує з детального розрахунку грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2016р. №0000052200 (далі - розрахунок по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню), наданого Східно-Дніпровською ОДПІ на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р., зокрема, контролюючим органом донараховано податкове зобов'язання з ПДВ на суму 12072,00грн. за основним платежем та штрафна санкція на суму 6036 грн. у зв'язку із встановленими перевіркою порушеннями, які викладені у п.п.3.2.2. п. 3.2. розд.3 акта, а саме: некоректне уточнення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 7313,00грн. по ПП Рівар , ПП Авто Люкс-2000 (п.п.6,7,10 детального розрахунку).

При цьому згідно з актом перевірки, а також, враховуючи пояснення представника відповідача, контролюючий орган не заперечує реальність операцій, здійснених ТОВ Агрофірма Нібас з ПП Рівар та ПП Авто Люкс-2000 .

Підставою для нарахування податкового зобов'язання контролюючий орган визначає некоректне здійснення уточнення податкових зобов'язань посадовими особами підприємства при подачі уточнюючих розрахунків за відповідні періоди (зменшення податкового кредиту по СГД ПП Рівар та ПП Автолюкс 2000 ) - в додатках 5 до податкових декларацій декларувалось зменшення податкового кредиту, а в деклараціях у відповідних рядках збільшення податкового кредиту, що привело до безпідставного завищення податкового кредиту на суму 14628,00грн.

Аналізуючи такі твердження відповідача, суд зазначає наступне. Дослідженням первинних документів встановлено, що ТОВ Агрофірма Нібас придбано товарів (автозапчастини) у контрагента (постачальника) ПП Рівар (код ЄДРПОУ 24423679) за вересень 2014р., січень 2015р.у лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р., ПП Авто Люкс-2000 (код ЄДРПОУ 31177740) за січень 2015р., лютий 2015р. березень 2015р., квітень 2015р. на загальну суму 37552,00грн., у т.ч. сума ПДВ - 6258,66грн.

ТОВ Агрофірма Нібас задекларовано податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів, робіт (послуг) від контрагентів (постачальників): ПП Рівар (код ЄДРПОУ 24423679), ПП Авто Люкс-2000 (код ЄДРПОУ 31177740) за вересень 2014р., січень 2015р., лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р. на загальну суму ПДВ - 7313,68грн.

Дослідженням податкової звітності ТОВ Агрофірма Нібас (Декларація з ПДВ (спеціальна), Додаток 5 до декларації, Уточнюючий розрахунок декларації податку на додану вартість (спеціальна) та Уточнюючий Додаток 5) за вересень 2014р., січень 2015р., лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р. встановлено, що підприємство включило до складу податкового кредиту ПДВ на суму 7314,00грн. двічі, що в результаті призвело до завищення податкового кредиту на суму 7314,00грн.

Представник відповідача у судовому засіданні погодився з такими висновками.

Однак, згідно з актом перевірки контролюючим органом зроблено висновок про донарахування за це порушення грошових зобов'язань з ПДВ на суму 14628,00грн. (аркуш 24 акта перевірки).

В той же час, контролюючим органом відповідно до наданого детального розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється донарахування грошового зобов'язання з ПДВ за це порушення на суму 12072,00грн.

Зазначена ситуація склалася внаслідок того, що податковим органом було знято як неправомірно відображений позивачем кредит на суму 7313,00грн. з ПП Рівар , ПП Авто Люкс-2000 , так і внаслідок помилкового донарахування податковим органом грошових зобов'язань на суму 4758 грн., що свідчить про допущені відповідачем порушення при обчисленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім того, представниками відповідача у судовому засіданні також визнано, що податковою інспекцією мало бути знято 7313,00грн. податкового кредиту, але помилково знято 12072,00грн.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що на порушення вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ Агрофірма Нібас віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, які виписані з порушенням порядку заповнення податкової накладної (відсутній обов'язковий реквізит - код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (дизпаливо)) на загальну суму 196527грн., в тому числі по податкових періодах - за березень 2015 року в сумі 103958грн., за липень 2015 року в сумі 92569грн. (опис порушення пп.3.2,2 п.3.2 розд.3 акта перевірки),судом встановлено наступне.

Як слідує з акта перевірки, ТОВ Агрофірма Нібас віднесено до податкового кредиту спецдекларації з ПДВ за березень 2015 року ПДВ в сумі 103957,93грн. по податковій накладній №18 від 19.03.15, отриманій від ТОВ Нафта Партнер (код ЄДРПОУ 39389296) (придбано дизпаливо) та за липень 2015 року в сумі 92569,28грн, по податкових накладних №20 від 10.07.15 (сума ПДВ 46284,64грн.), №24 від 10.07.15 (сума ПДВ 46284,64грн.), отримані від ТОВ Нафта Партнер Центр (код ЄДРПОУ 38991656). При цьому, в гр.4 вказаних податкових накладних не вказано код підакцизного товару (дизпаливо) згідно з УКТ ЗЕД. На дату підписання акта перевірки скарга від ТОВ Агрофірма Нібас на контрагентів-постачальників ТОВ Нафта Партнер та ТОВ Нафта Партнер Центр до ДПІ не надходила.

Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу, суд зазначає, що за правилами приписів пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу вимог пункту 198.3 цієї ж статті ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою пункту 201.1 статті 201 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У частині другій цієї норми визначено обов'язкові реквізити податкової накладної, серед яких наведено код товару згідно з УКТ ЗЕД - для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (підпункт і ).

Проаналізовані законодавчі положення пов'язують право платника на податковий кредит із сукупністю таких обставин, як реальне виконання операції з придбання товарів, робіт, послуг та наявність у платника належним чином оформлених податкових накладних (інших, перелічених у пункті 198.6 статті 198 ПКУ, документів), які містять необхідні та достовірні відомості про зміст господарської операції та її учасників.

Згідно з актом перевірки та поясненнями представника відповідача, контролюючий орган визнає реальність операцій з придбання товарів, здійснених ТОВ Агрофірма Нібас з ТОВ Нафта Партнер та ТОВ Нафта Партнер Центр , проте, стверджує про неможливість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними з порушенням порядку заповнення податкової накладної, а саме: без зазначення коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (дизпалива).

Крім того, складення первинної документації на виконання договірних зобов'язань досліджені в рамках експертного економічного дослідження. Так, відповідно до Висновку експертного економічного дослідження №4-16 від 18.03.2016 року господарські операції з придбання товарів (дизельне паливо) за договором поставки №31/15 від 19.03.2015 від ТОВ Нафта Партнер та за договором поставки №101/15 від 09.07.2015 від ТОВ Нафта Партнер Центр документально підтверджуються первинними та обліковими документами ТОВ Нібас за березень, липень 2015 в загальній сумі 1117163,28грн., у т.ч. ПДВ 196527,21грн. (т.2 а.с.8-38).

При цьому суд зауважує, що не зазначення або невірне зазначення постачальником коду товару згідно з УКТ ЗЕД у виписаних податкових накладних саме по собі не може слугувати підставою для висновку про недотримання товариством умов формування податкового кредиту. Адже розглядуваний недолік в оформленні податкової накладної не перешкоджає податковому контролю (у тому числі й щодо встановлення виду та найменування придбаної платником продукції) та ідентифікації змісту господарської операції. Інспекція була вправі витребувати у платника додаткові відомості, пояснення та їх документальне підтвердження щодо правильності обчислення ПДВ у спірних податкових накладних.

Крім того, в графі номенклатура товарів/послуг продавця вищевказаних податкових накладних вірно зазначено - Дизельне паливо , що свідчить про відсутність наміру у ТОВ Нафта Партнер навмисно не вписати код УКТ ЗЕД, оскільки те, що товар, який поставлявся, є підакцизним випливає також з його номенклатури, яка зазначена вірно, зокрема, таким товаром є дизельне паливо.

До того ж, під час судового розгляду справи підтверджено, що податкові накладні від контрагентів (постачальників) ТОВ Нафта Партнер та ТОВ Нафта Партнер Центр за березень, липень 2015р. на загальну суму ПДВ 196527,21грн. зареєстровані Державною податковою службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

А тому підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит за податковими накладними, виписаними платниками ПДВ - ТОВ Нафта Партнер та ТОВ Нафта Партнер Центр в ході здійснення реальних господарських операцій та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутні.

Щодо висновків відповідача про те, що позивачем на порушення вимог п.209.2 ст.209, п.209.17 ст.209 ПКУ не здійснено нарахування та сплата до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки послуг по транспортуванню сільськогосподарської продукції з поля автомобільним транспортом, які не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету на загальну суму 10131,00грн., в т.ч. по податкових періодах - липень 2013 року в сумі 3617грн., вересень 2014 року в сумі 6515грн., суд зазначає про таке.

Під час судового розгляду підтверджено, що між ТОВ Агрофірма Нібас та ФГ Ковальский укладено договори найму транспортних засобів від 10 липня 2013 року №10/07-13 та від 20 вересня 2014 року №20/19, на виконання яких були виписані накладні та складені акти прийому-передачі, зі змісту яких випливає, що ТОВ Агрофірма Нібас здійснювало для ФГ Ковальський перевезення ячменю та пшениці, а також послуги по їх доробці, а саме:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000130 від 27.07.13 про те, що ТОВ Агрофірма Нібас проведені такі роботи - перевезення вантажу (пшениці з полі 502,5т, ріпаку - 40т) всього 542,5т на загальну суму 18083,33грн., сума ПДВ 3616,67 грн. - податкова накладна №24/2 від 27.07.2013,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000151 від 20.09.14 про те, що ТОВ Агрофірма Нібас проведені такі роботи - послуги по транспортуванню пшениці з поля - 700т на загальну суму 23333,33грн., сума ПДВ 4666,67грн., послуги по транспортуванню ячміня з поля - 277,2т на загальну суму 9240грн., сума ПДВ 1848 грн., податкова накладна №7/2 від 20.09.2014.

Сторонами визнається, що суми ПДВ по вищевказаних податкових накладних ТОВ Агрофірма Нібас включено до спеціальних декларацій з ПДВ.

Посадові особи відповідача стверджують, що оскільки код послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до КВЕД - 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, то на даний вид діяльності відповідно до вимог п.209.17 ст.209 ПКУ не поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки згідно з п.п.209.17.1 п.209.17 ст.209 ПКУ дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється, зокрема на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД) та надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД).

У розділі 3 КВЕД ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ КВЕД зазначається, що допоміжними видами економічної діяльності є - види діяльності, які здійснюються переважно у сфері обслуговування виробництва та призначаються для використання тільки цією одиницею (управління підприємством, бухгалтерський облік, транспортування, складування, закупівля, збут, ремонт, технічне обслуговування тощо).

Відповідно до розділу 4 КВЕД, на який посилаються положення Податкового кодексу України, у групі 01.4 класифікують надання послуг (виконання робіт) таких, як підготовка ґрунту, сівба, збирання врожаю тощо, які звичайно є складниками діяльності господарства, можуть виконуватися окремими сільськогосподарськими одиницями, що працюють на користь третіх осіб, і в такому разі є допоміжними послугами в сфері рослинництва (01.41) чи тваринництва (01.42).

Очевидно, що одним із елементів процесу збирання врожаю є його транспортування з полю до зернового току для подальшої підготовки до реалізації.

Сторонами не заперечується той факт, що ТОВ Агрофірма Нібас і ФГ Ковальський є сільськогосподарськими підприємствами та знаходяться на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства. Між ними також діяв договір про надання послуг у збиранні сільськогосподарської продукції.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що діяльність щодо перевезення врожаю з полів ФГ Ковальский до відповідного зернового току є допоміжною діяльністю у сфері сільського господарства і підпадає під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та охоплюється поняттям збору врожаю. До того ж, перевезене майно було оприбутковано ФГ Ковальський , що підтверджується книгою складського обліку сільськогосподарської продукції.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та протиправність висновків контролюючого органу про неправомірність включення сум ПДВ по зазначених вище податкових накладних ТОВ Агрофірма Нібас до спеціальних декларацій з ПДВ.

Щодо інших порушень, за які контролюючим органом здійснено донарахування грошових зобов'язань з ПДВ відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та детального розрахунку до нього, а саме:

- порушення по спеціальній декларації розрахунку по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, яким ТОВ Нібас нараховано податкове зобов'язання на суму 981грн., а також штрафна санкція на суму 491грн., у зв'язку із порушенням п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ та не здійсненням коригування сум податкового кредиту (в сторону зменшення) у зв'язку з поверненням попередньої оплати по податкових накладних, які попередньо були включені до податкових декларацій з ПДВ за липень 2014 року в сумі 981грн. Підприємством не проведено коригування податкового кредиту (зменшення податкового кредиту, у зв'язку з поверненням попередньої оплати) по контрагенту ТОВ Епіцентр К (код 32490244), згідно розрахунку коригування №Кнн/Dр-0001232 від 04.07.14 до п/н №ННк/Dp-0010927 від 24.06.14 (зміна вартості та кількості товару), в зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту за липень 2014 року в сумі 980,92грн. (п.3 детального розрахунку);

- порушення по спеціальній декларації розрахунку по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, яким ТОВ Нібас нараховано податкове зобов'язання на суму 738грн., а також штрафна санкція на суму 369грн., у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість ПДВ, який на дату підписання акту перевірки не підтверджено податковими накладними по контрагенту ТОВ Епіцентр К (код 32490244) на суму ПДВ 738грн. за липень 2014 (п.4 детального розрахунку);

- порушення по спеціальній декларації розрахунку по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, яким ТОВ Нібас нараховано податкове зобов'язання на суму 1093,00грн. (з урахуванням зменшення нарахованої суми у розмірі 6292грн. на 5199,00грн.), а також штрафна санкція на суму 547грн., оскільки ТОВ Нібас двічі включено до податкового кредиту декларацій суми ПДВ по одній податковій накладній, чим завищено податковий кредит по контрагенту ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго (код 23359034) - ПДВ в сумі 6291,28 грн. по податковій накладній №269/251 від 12.12.14 до декларації за грудень 2014 року (п.5 детального розрахунку);

- порушення по спеціальній декларації розрахунку по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, яким ТОВ Нібас нараховано податкове зобов'язання на суму 988грн., а також штрафна санкція на суму 494грн., у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість ПДВ, який на дату підписання акту перевірки не підтверджено податковими накладними по контрагенту ТОВ Агрітрейд (код 39271622) на суму ПДВ 988грн. за березень 2015 (п.9 детального розрахунку);

- порушення по спеціальній декларації розрахунку по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, яке не призвело до нарахувань, а взагалі призвело до зменшення донарахувань на суму -476206,00грн. , через порушення позивачем вимог п.п.4.6.3 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492 (із змінами та доповненнями), підприємством не переносилось до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду визначене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), що привело до завищення суми ПДВ, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок (п.11 детального розрахунку);

- порушення по бюджетній декларації розрахунку по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ТОВ Нібас нараховано податкове зобов'язання на суму 6892 грн., а також штрафна санкція на суму 3446 грн., оскільки на порушення вимог п.188.1 ст.188 ПКУ товариством здійснено нарахування податкових зобов'язань на лізингову (орендну) операцію з надання в оренду нежитлового приміщення з виробничим обладнанням для виготовлення паливних пелетів з древесини, соломи і лузги соняшнику (далі - пелетний цех) фізичній особі підприємцю нижче собівартості (щомісячна сума орендної плати нижче амортизаційних відрахувань, які нараховувало підприємство в період передачі пелетного цеху в оренду). Так, за період з 01.02.15 по 31.07.15 підприємством нараховано амортизаційних відрахувань по пелетному цеху на загальну суму 84 459,72грн. Фактично підприємством нараховано податкових зобов'язань по оренді пелетного цеху (без вартості електроенергії та комунальних послуг) на загальну суму 50 000,02грн. Заниження вартості послуг з оренди пелетного цеху становить 34 459,7грн. (84 459,72грн.-50 000,02грн.). сума ПДВ 6 892грн.. в т.ч. по податкових періодах за лютий 2015 року в сумі 482грн., за березень 2015 року в сумі 482грн., за квітень 2015 року в сумі 1482грн., за травень 2015 року в сумі 1482грн., за червень 2015 року в сумі 1482грн., за липень 2015 року в сумі 1482грн. (п.1 детального розрахунку), суд зазначає про таке.

Під час судового розгляду справи позивач визнав всі ці порушення на загальну суму донарахувань з ПДВ за основним платежем - 10692,00грн. та 5347,00грн. - штрафних санкцій, однак, зважаючи на хибність та протиправність висновків контролюючого органу щодо наявності порушень з боку позивача відносно не здійснення умовного продажу за правилами п.184.7 ст.184 ПКУ, внаслідок чого ТОВ Агрофірма Нібас донараховано грошові зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 2288713,00грн., в той час як загальна сума визначеного відповідачем грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення склала лише 1956025,00грн., а також зважаючи на встановлені перевіркою завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 471007,00грн. (арк.38 акта перевірки), які призвели до зменшення сум нарахованих відповідачем зобов'язань з ПДВ на цю суму (що також слідує і з детального розрахунку податкового повідомлення-рішення), та враховуючи визнання судом протиправними висновків відповідача про порушення ТОВ Агрофірма Нібас вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ через віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по податкових накладних, які виписані з порушенням порядку заповнення податкової накладної (відсутній обов'язковий реквізит - код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (дизпаливо)) на загальну суму 196527грн.; висновків про нереальність господарських операцій з ПП ОСОБА_4, через що позивачу донараховувалися зобов'язання на суму 1465,00грн.; висновків про порушення позивачем вимог п.209.2 ст.209, п.209.17 ст.209 ПКУ через те, що ТОВ Агрофірма Нібас не здійснило нарахування та сплату до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки послуг по транспортуванню сільськогосподарської продукції з поля автомобільним транспортом з ФГ Ковальський на загальну суму 10131,00грн., а також встановлення судом арифметичних помилок при нарахуванні зобов'язань по взаємовідносинам з ПП Рівар та ПП Автолюкс-2000 (податковою інспекцією мало бути знято 7313,00грн. податкового кредиту, але помилково знято 12072,00грн., що визнано відповідачем), спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, так як визнані позивачем порушення фактично не призвели до нарахувань, через встановлену судом неправомірність вищевказаних висновків відповідача та наявність встановленого перевіркою завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, яке нівелює (зменшує) такі донарахування.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 45389,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №188 від 24.02.2016 та №189 від 24.02.2016, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с.3,4), а відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню зі Східно-Дніпровської ОДПІ за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нібас до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 04.02.2016р. №0000052200.

Стягнути з Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нібас (код ЄДРПОУ 30010348) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 45389,00грн. (сорок п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	12.07.2016
Оприлюднено	14.06.2017
Номер документу	67047710
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —804/1320/16

Ухвала від 29.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 26.12.2017

Адміністративне

Верховний Суд

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 04.12.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 07.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 18.10.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 14.08.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 21.06.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Постанова від 12.07.2016

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 12.07.2016

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 01.07.2016

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.07.2016 по справі 804/1320/16ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —804/1320/16

Постанова від 12.07.2016

Постанова
від 12.07.2016 по справі 804/1320/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД