Постанова

від 18.04.2017 по справі 804/8720/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 р. Справа № 804/8720/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - Решетник Ю.М.

представника відповідача - Зінкевич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН-ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН-ПЛЮС" (далі - ТОВ "СТЕН-ПЛЮС", позивач) до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Соборному районі м. Дніпра, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 року № 0005571201 за формою "Р", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕН-ПЛЮС" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов'язаннями у розмірі 480 929 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 120 232, 25 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою суду від 04.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №804/8720/16 та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п. 75.1 ст. 75 та в порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ТОВ СТЕН-ПЛЮС по перевірці даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 17.06.2016 № 289/1201/31017460 відповідно до якого було встановлено порушення ТОВ СТЕН-ПЛЮС п. 198.6 ст. 198 ПКУ та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, а саме методологічну (арифметичну) помилку (платником включено в звітну декларацію з ПДВ за квітень 2016р. до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/робіт (послуг), зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту, що призвело до зниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016 року в розмірі 480 929 грн.

05.07.2016 податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005571201 за формою Р , яким ТОВ СТЕН-ПЛЮС збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов'язаннями у розмірі 480 929 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 120 232,25 грн.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За умовами п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ СТЕН-ПЛЮС було подано скаргу від 20.07.2016 року за № 17, яка рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області ДФС України від 09.09.2016 року за № 5646/10/04-36-10-01-09 залишена без задоволення, а саме ППР від 05.07.2016р. № 0005571201 за формою Р - без змін.

На рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області ДФС України від 09.09.2016 року було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, яка рішенням від 17.11.2016 року № 24781/6/99-99-11-01-02-25 залишила ППР від 05.07.2016р. № 0005571201 без змін, а саму скаргу без задоволення.

Зазначене податкове повідомлення - рішення позивач вважає неправомірним, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якого такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю СВ-СМАРТ (Постачальник) та ТОВ СТЕН-ПЛЮС (Покупець) було укладено Договір на поставку Товару.

Загальні обсяги придбання Товару склали 2 404 643 грн. (без ПДВ), що підтверджується складеними ТОВ СВ-СМАРТ (код ЄДРПОУ 34885846) податковими накладними № 1 від 01.04.2016 року на суму ПДВ 109 267,30 грн., № 8 від 05.04.2016 року на суму 108 333,33 грн., № 4 від 04.04.2016 року на суму 100 000,00 грн., № 11 від 07.04.2016 року на суму 79 114,12 грн., № 10 від 06.04.2046 року 39 991,68 грн., № 2 від 04.04.2016 року на суму 31 161.21 грн., № 19 від 06.04.2016 року на суму 13 061,02 грн.

В результаті чого, ТОВ СТЕН-ПЛЮС в рядку 10.1 розділу II декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року було задекларовано податковий кредит на загальну суму 480 929 грн.

Придбаний у ТОВ СВ-СМАРТ товар в подальшому було реалізовано Публічному акціонерному товариству Кременчуцький колісний завод на загальну суму постачання 2 431 852 грн. (без ПДВ).

За наслідками таких операцій ТОВ СТЕН-ПЛЮС було задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 486 370 грн., що відображено в рядку 1.1 розділу І декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 зазначеного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Крім того, згідно з вимогами статті 4 Закону №996, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми (документального оформлення).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено - фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. До безповоротної фінансової допомоги відносяться зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для, нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових ' накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Відповідно до ст.202 ПКУ звітним (податковим) періодом є, зокрема, один календарний місяць.

Таким чином, з урахуванням приписів п. 198.6 ст.198 ПКУ суми ПДВ за вказаними податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН в травні 2016 року платник податку має право віднести до податкового кредиту, починаючи з податкової звітності за травень 2016 року, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕН-ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2017 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко