Постанова

від 07.06.2017 по справі 805/1208/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 р. Справа №805/1208/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:13:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

за участю:

представника позивача Малиновського Д.В.,

представника відповідача Ширшова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000844709 від 27.01.2017 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за результатом якої складено акт №125/28-10-47-09/13498562 від 30.12.2016 року та сформоване спірне податкове повідомлення-рішення № 0000844709 від 27.01.2017 року. Зазначає, що висновками акту та податковим повідомленням-рішенням не згоден, оскільки взаємовідносини з контрагентами підтверджуються первинними документами, які оформлені відповідно до діючого законодавства, та які були надані під час перевірки. Зазначає, що товариство є добросовісним платником податків та здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, в свою чергу не виконання контрагентами обов'язків податкового законодавство не може тягнути відповідальність для товариства.

Відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду подано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначає, що в ході проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки виявлені порушення та складено акт, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000844709 від 27.01.2017 року якім збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 1 423 807,00 грн та застосовано штрафні санкції на суму 355 951,75 грн. Підставами висновків викладених у акті сприяло: встановлення відсутності оприбуткування придбаної продукції на склад підприємства та підтвердження використання у власній господарський діяльності; не надання документів; дефектність оформлення податкових накладних; господарські відносини оформлювалися зі штучно створеними контрагентами для отримання податкової вигоди. Отже, товариством не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за січень, лютий, квітень, липень 2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, мотивуючи доводами аналогічними зазначеним у заперечені на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Шахтоуправління Покровське (код ЄДРПОУ 13498562, площа Шибанкова, буд.1а, м. Покровськ, Донецька область, 85300) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, є юридичною особою, та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Офіс великих платників податків державної фіскальної служби, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що на підставі Наказу №1125 від 19.12.2016 року Офісом великих платників податків державної фіскальної служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображені по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ Добре тепло (ЄДРПОУ 39354373) за лютий 2015р., з ТОВ Еквівалент (ЄДРПОУ 32788508) за січень, лютий, квітень, липень 2015р., з ТОВ Строй ліс (ЄДРПОУ 22009604) за червень 2015р., з ТОВ А.З.О.Ф. (ЄДРПОУ 32722866) за травень, червень, липень 2015р., з ТОВ РИМ XXI (ЄДРПОУ 36238226) за січень 2015р., з ТОВ ВКФ Інтерпром (ЄДРПОУ 35951668) за січень 2015р., з ТОВ Станкомаштехнології (ЄДРПОУ36357539) за червень 2015р., з ТОВ Красноармійськ вуглесервіс (ЄДРПОУ 33655052) за липень2015р., з ТОВ Метал Інвест компані (ЄДРПОУ 39738102) за червень 2015р., з ТОВ ВК група анкерне обладнання і технології (ЄДРПОУ 34093737) за червень 2015р., з ТОВ Міжрегіональний інженерний центр автоматизації та реконструкції МИЦАР (ЄДРПОУ 20368245) за квітень 2015р. за результатом якої складено акт №125/28-10-47-09/13498562 від 30.12.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.189.1 ст.189, п. 198.1, п. 198.3, пп. г п. 198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Мінфіну України від 22.09.2014 року №957 зареєстрованого в Мін'юсті України 13.10.2014 року №1235/26012 в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 423 807,00 грн в т.ч. по періодах: січень 2015 року - 49 964,00 грн, лютий 2015 року - 695 583,00 грн, квітень 2015 року - 148 550,00 грн, травень 2015 року - 18 240,00 грн, червень 2015 року -391 406,00 грн , липень 2015 року - 120 064,00 грн.

Не погодившись з актом перевірки ПАТ ШУ Покровське надало заперечення №63 від 10.01.2017 року та 27.01.2017 року отримало відповідь на заперечення № 4038/10/28-04-47-09 від 24.01.2017 року, в якому зазначено про правомірність висновків контролюючого органу, які викладено в акті перевірки від 30.12.2016р. №125/28-10-47-09/13498562.

На підставі зазначеного акту перевірки сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000844709 від 27.01.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за загальну суму 1 779 758,75 грн у т.ч. за основним платежем 1 423 807,00 грн за штрафними санкціями 355 951,75 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам викладеним сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання відповідачем податкового повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки №125/28-10-47-09/13498562 від 30.12.2016 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ Добре тепло , ТОВ ВКФ Інтерпром , ТОВ Красноармійськ вуглесервіс , ТОВ Міжрегіональний інженерний центр автоматизації та реконструкції МИЦАР , ТОВ РИМ XXI , ТОВ Метал Інвест компані , ТОВ ВК група анкерне обладнання і технології , ТОВ Станкомаштехнології , ТОВ Еквівалент , ТОВ Строй ліс , ТОВ А.З.О.Ф. .

При дослідженні матеріалів справи, по взаємовідносинам ТОВ Добре тепло та ПАТ Шахтоуправління Покровське судом встановлено, що між ТОВ Добре тепло (постачальник) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір постачання №1784 від 30.12.2014 року, предметом якого є постачання товару (вугілля) залізничним транспортом. З подальшим укладанням додаткових угод №4, №5, №6 від 30.12.2014 року.

Отримання товару підтверджується актами приймання-передачі товару: №60201 від 06.02.2015 року;№70201 від 07.02.2015 року;№120208 від 12.02.2015 року;№140201 від 14.02.2015 року;№170202 від 17.02.2015 року; №210201 від 21.02.2015 року;№280202 від 28.02.2015 року;№230201 від 23.02.2015 року;№240202 від 24.02.2015 року;№250201 від 25.02.2015 року;№280201 від 28.02.2015 року;№270202 від 27.02.2015 року;№260202 від 26.02.2015 року;№250202 від 25.02.2015 року;№260201 від 26.02.2015 року, посвідчення якості.

Товарно-транспортні накладні та залізничні накладні, талони на безоплатне отримання вугілля, накладні на відпуск вугілля.

Оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі, та станом на 28.02.2015 року кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ Добре тепло становить 5 278 277,58 грн.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні: №1 від 06.02.2015 року; №2 від 07.02.2015 року; №12 від 12.02.2015 року; №14 від 14.02.2015 року; №15 від 17.02.2015 року; №16 від 21.02.2015 року; №17 від 23.02.2015 року; №18 від 24.02.2015 року; №19 від 25.02.2015 року; №20 від 25.02.2015 року; №21 від 26.02.2015 року; №22 від 26.02.2015 року; №23 від 27.02.2015 року; №24 від 28.02.2015 року; №25 від 28.02.2015 року.

По взаємовідносинам ВКФ Інтерпром та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ВКФ Інтерпром (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір №199п від 08.07.2011 року, предметом якого є продаж обладнання та продукції виробничо-технічного призначення, з подальшим укладанням додаткових угод №19 від 15.07.2014 року; №24 від 08.12.2014 року.

На підтвердження проведення господарської операції виписані видаткові накладні:№1 від 09.01.2015 року; №3 від 05.01.2015 року.

Товарно-транспорті накладні №02/01-15 від 09.01.2015; № 01/01-15 від 05.01.2015, посвідчення якості товару.

Оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі, та станом на 31.01.2015 року кредиторська заборгованість по розрахунках з ВКФ Інтерпром становить 764 949,11 грн.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні:№1 від 09.01.2015 року; №3 від 05.01.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ Красноармійськ вуглесервіс та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ Красноармійськ вуглесервіс (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір купівлі- продажу №1634п від 06.07.2015 року, предметом якого є придбання обладнання та продукції виробничо-технічного призначення, з подальшим укладанням додаткової угоди №1 від 06.07.2015 року.

Відповідно до платіжного доручення №7027 від 09.07.2015 року оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкову накладну №5 від 09.07.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ Міжрегіональний інженерний центр автоматизації та реконструкції МИЦАР та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ Міжрегіональний інженерний центр автоматизації та реконструкції МИЦАР (виконавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (замовник) укладено договір №189 від 26.12.2014 року, предметом якого є виконання робіт з наладки теплотехнічного обладнання.

Отримання послуг підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: №1 за квітень 2015року; №2 за квітень 2015року, а також дозволами №0162.11.14-45.33.3 ат №2287.11.14-45.33.1, звітами про наладку водно-хімічного режиму парових котлів типу КЕ-25/14С.

Оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні:№3 від 29.04.2015 року; №4 від 29.04.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ РИМ XXI та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ РИМ XXI (підрядник) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (замовник) укладено договір №051014/1 від 05.07.2014 року, предметом якого є надання у ремонт електрообладнання.

Отримання послуг підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт: №1;№2;№3;№4.

Товарно-транспортними накладними від 30.01.2015 та 20.01.2015 року., дозволом № 267.13.23-33.14, актами дефектовки №220115/1,220115/2,220115/3,220115/4.

Оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі, та станом на 31.01.2015 року кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ РИМ XXI становить 463 114,26 грн.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкову накладну№2 від 30.01.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ Метал Інвест компані та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ Метал Інвест компані (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір №1602п від 28.05.2015 року, предметом якого є придбання обладнання та продукції виробничо-технічного призначення, з подальшим укладанням додаткової угоди №1 від 10.06.2015 року.

Отримання товару підтверджується видатковою накладною №22 від 03ю07ю2015 року, товарно-транспортною накладною №Р22 від 03.072015 року, відповідю на претензію №03/04/2017 від 03.04.2015 року.

Відповідно до платіжного доручення №7633 від 25.06.2015 року оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкова накладна №14 від 25.06.2015 року

По взаємовідносинам ТОВ ВК група анкерне обладнання і технології та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ ВК група анкерне обладнання і технології (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір №1125п від 14.11.2013 року, предметом якого є придбання обладнання та продукції виробничо-технічного призначення, з подальшим укладанням доповнення від 29.12.2014 року та додаткових угод №10 від 25.12.2015 року;№8 від 04.03.2015 року.

На підтвердження проведення господарських операцій виписані видаткові накладні:№39 від 26.06.2015 року; №35від 23.06.2015 року; №36 від 23.06.2015 року; №33 від 17.06.2015 року; №34 від 17.06.2015 року; №29 від 08.06.2015 року; №28 від 05.06.2015 року, паспорти та сертифікати на товар.

Відповідно до платіжних доручень: №6635 від 08.06.2015 року; №7507 від 23.06.2015 року; №7870 від 26.06.2015 року; №7262 від 18.06.2015 року; №6437 від 03.06.2015 року; №7869 від 26.06.2015 року; №7065 від 15.06.2015 року; №6572 від 05.06.2015 року оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні: №1 від 05.06.2015 року; №2 від 08.06.2015 року; №5 від 17.06.2015 року; №4 від 17.06.2015 року; №8 від 23.06.2015 року; №7 від 23.06.2015 року; №11 від 26.06.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ Станкомаштехнології та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ Станкомаштехнології (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір №715п від 27.05.2012 року, предметом якого є придбання обладнання та продукції виробничо-технічного призначення, з подальшим укладанням додаткових угод №б/н від 24.12.2013 року; №б/н від 24.12.2014 року; №16 від 12.02.2015 року.

На підтвердження проведення господарських операцій виписані видаткові накладні: №РН-0000017 від 12.06.2015 року, №РН-0000015 від 12.06.2015 року, №РН-0000016 від 12.06.2015 року, №РН-0000014 від 05.06.2015 року, №РН-0000018 від 19.06.2015 року.

Товарно-транспортні накладні №17 від 12.06.2015, №14 від 05.06.2015, №18 від 19.06.2015.

Оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі, та станом на 30.06.2015 року дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ Станкомаштехнології становить 116 400,00 грн.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні та рахунки коригувань: №11 від 26.06.2015 року; №12 від 26.06.2015 року; №10 від 25.06.2015 року; №7 від 19.06.2015 року; №5 від 12.06.2015 року; №6 від 12.06.2015 року; №3(РК) від 22.06.2015 року; №4 від 11.06.2015 року; №2(РК) від 22.06.2015 року; №3 від 10.06.2015 року; №1(РК) від 22.06.2015 року; №2 від 05.06.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ Еквівалент та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ Еквівалент (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір №117-п від 23.06.2011 року, предметом якого є придбання обладнання та продукції виробничо-технічного призначення.

На підтвердження проведення господарських операцій виписані видаткові накладні:№18 від 03.07.2015 року; № 5від 09.04.2015 року; №4 від 09.04.2015 року; №4 від 27.02.2015 року; №2від 02.02.2015 року.

Товарно-транспортні накладні №001022 від 02.02.2015 року, №000906 від 02.03.2015 року, акт отримання багажу від 02.03.2015 року, 09.04.2015 року, від 10.04.2014 року, 03.07.2015 року, сертифікати якості,паспорти на товари.

Відповідно до платіжних доручень: №80 від 09.01.2015 року; №98 від 12.01.2015 року; №173 від 14.01.2015 року;№262 від 16.01.2015 року; №354 від19.01.2015 року; №763 від 29.01.2015 року; №1099 від 11.02.2015 року;№1343 від 18.02.2015 року;№1366 від 20.02.2015 року; №1545 від 29.01.2015 року; №3686 від 07.06.2015 року;№3687 від 07.04.2015 року; №3995 від 15.06.2015 року;№4335 від 23.04.2015 року;№5629 від 28.04.2015 року;№8116 від 03.07.2015 року; №81620 від 03.07.2015 року; №8416 від 09.07.2015 року;№8469 від 10.07.2015 року; №8470 від 10.07.2015 року; №8606 від 14.07.2015 року; №8607 від 14.07.2015 року оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні: №1 від 03.07.2015 року; №5 від 28.04.2015 року; №3 від 09.04.2015 року; №4 від 09.04.2015 року; №1 від 07.04.2015 року; №2 від 07.04.2015 року; №6 від 27.02.2015 року; №4 від 20.02.2015 року; №2 від 18.02.2015 року; №1 від 02.02.2015 року; №4 від 29.01.2015 року; №2 від 19.01.2015 року; №1 від 16.01.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ Строй ліс та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ Строй ліс (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір №1454-п від 29.12.2014 року, предметом якого є придбання лісоматеріалів.

На підтвердження проведення господарських операцій виписані видаткові накладні:№50 від 03.06.2015 року;№49 від03.06.2015 року;№51 від04.06.2015 року;№52 від04.06.2015 року;№53 від05.06.2015 року;№57 від06.06.2015 року;№59 від09.06.2015 року;№67 від 11.06.2015 року;№65 від 11.06.2015 року;№66 від11.06.2015 року;№72 від13.06.2015 року;№71 від13.06.2015 року;№75 від16.06.2015 року;№83 від18.06.2015 року;№87 від18.06.2015 року;№82 від18.06.2015 року;№85 від19.06.2015 року;№86 від19.06.2015 року;№90 від23.06.2015 року;№91 від23.06.2015 року;№92 від24.06.2015 року.

Товарно-транспортні накладні №91 від 22.06.2015; №90 від 22.06.2015; №49 від 02.06.2015; №50 від 02.06.2015; №59 від 08.06.2015; №67 від 10.06.2015; №66 від 10.06.205; №65 від 10.06.2015; №71 від 12.06.2015; №72 від 12.06.2015; №75 від 15.06.2015; №82 від 17.06.2015; №83 від 17.06.2015; №85 від 18.06.2015; №86 від 18.06.2015; №87 від 18.06.2015; №92 від 23.06.2015; №51 від 03.06.2015; №52 від 03.06.2015; №53 від 04.06.2015; №57 від 05.06.2015, сертифікати якості.

Відповідно до платіжних доручень: №7496 від 23.06.2015 року;№7436 від 22.06.2015 року;№7283 від 19.06.2015 року;№7357 від 19.06.2015 року; №6588 від 05.06.2015 року;№6630 від 08.06.2015 року;№6502 від 04.06.2015 року оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні: №33 від 23.06.2015 року; №32 від 22.06.2015 року; №26 від 19.06.2015 року; №28 від19.06.2015 року; №27 від19.06.2015 року; №25 від18.06.2015 року; №24 від18.06.2015 року; №7 від 08.06.2015 року; №6 від 08.06.2015 року; №1 від04.06.2015 року.

По взаємовідносинам ТОВ А.З.О.Ф. та ПАТ Шахтоуправління Покровське , судом встановлено, що між ТОВ А.З.О.Ф. (продавець) та ПАТ Шахтоуправління Покровське (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1557-п від 24.04.2015 року, предметом якого є придбання обладнання та продукції виробничо-технічного призначення.

На підтвердження проведення господарських операцій виписані видаткові накладні:№15 від 20.07.2015 року; №16 від 20.07.2015 року; №11 від 16.06.2015 року; №08 від 25.05.2015 року, сертифікати якості.

Відповідно до платіжних доручень: №8173 від 06.07.2015 року;№5621 від 21.05.2015 року;№8274 від 07.07.2015 року;№6914 від 12.06.2015 року оплата за товар з контрагентом здійснювалась у безготівковій формі.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом виписано позивачу податкові накладні: №5 від 20.07.2015 року; №4 від 07.07.2015 року; №3 від 06.07.2015 року; №3 від 06.07.2015 року; №2 від 12.06.2015 року; №1 від 21.05.2016 року.

Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу полягали у відсутності позивача за місцезнаходженням, незначної кількості працюючих, маленької заробітної плати, відсутністю на підприємстві власних основних засобів (промислових площ), неможливість виконання контрагентами оформлених господарських операцій наявними та залученими трудовими ресурсами.

Враховуючи внесення змін у законодавство, при вирішенні справи судом використовуються відповідні норми закону, які діяли в період виникнення спірних відносин.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у разі:придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України, встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вищезазначені норми податкового законодавства України визначають, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виникнення права на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Підпунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 11 Закону № 996-ХІV, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що позивачем не було доказано оприбуткування придбаної продукції на склад підприємства та не надано доказів на підтвердження використання продукції у власній господарський діяльності; не наданно документів; встановлено дефектність оформлення податкових накладних; господарські відносини оформлювалися зі штучно створеними контрагентами для отримання податкової вигоди. Отже, товариством не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за січень, лютий, квітень, липень 2015 року.

Факт надання документів, під час проведення перевірки, на відповідні запити податкового органу, підтверджуються листами №305 від 15.11.2016 року; №3050 від 15.11.2016 року та копією поштового повідомлення про отримання податковим органом листів від позивача. Тобто, на запити податкового органу позивачем надавались первинні документи, однак документи, що не витребовувались, позивачем не надавались, але це не свідчить про відсутність зазначених документів у позивача.

В якості доказів отримання товарів та послуг, позивачем надані документи, які за змістом і формою, у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами, мають всі необхідні реквізити

Щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по опрераціях позивача з ТОВ "Добре тепло".

Податковий орган посилався у акті перевірки на порушення позивачем вимог п.189.1 ст.189, пп. г п. 198 п.5 198 ПК України.

Так, згідно пп. "г" п.198.5 ст. 195 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 189. ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Мінфіну України від 22.09.2015 року №957, зареєстрованого в Мін'юсті України №1235/26012 від 13.10.2014 року(Далі Порядок №957), у разі складання податкової накладної за операціями з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими суми податку на додану вартість попередньо були включені до податкового кредиту, в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими суми податку на додану вартість попередньо були включені до податкового кредиту, не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку „Індивідуальний податковий номер покупця" відображається умовний ІПН "400000000000", а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

Позивач у своїх поясненях зауважив, та з довідки про використання вугільної продукції в лютому 2015 року вбачається, що використання придбаного вугілля на суму 3 950 119,42 грн в кількості 3 477,7 т., було здійснено у своїй господарській діяльності, що полягало у подальшому використанні його для побутових потреб, з яких 2 979,15 т. використано в котельнях підприємства, та 480,8 т. передано на побутові потреби працівникам та пенсіонерам.

Отже, зобов'язання з податку на додану вартість визначені позивачем правомірно, без встановлених податковим органом порушень п.189.1 ст.189, пп. г п. 198 п.5 198 ПК України, п. 12 Порядку №957, оскільки господарські операції підтверджуються письмовими доказами у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентом та використання вугілля у власній господарській діяльності, зазначене спростовує висновки податкового органу.

Стосовно дефектності податкових накладних, суд зауважує, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з контрагентами, на думку суду, позивачем надані пояснення на підтвердження факту здійснення господарських відносин з контрагентами, факт отримання товарів та послуг, які підтверджуються належними первинними документами.

Посилання податкового органу на відсутніть товарно-транспорнних накладних не є підставою вважати про безтоварність господарських операцій, оскільки оформлення ТТН є необхідним доказом здійснення господарських операцій у випадку надання послуг з перевезення.

Податковим органом в акті перевірки неодноразово зазначалось про порушення третіми особами норм податкового законодавства. Суд зауважує, що відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Тобто, податковим законодавством наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція) була підписана 04.11.1950 року в Римі десятьма європейськими державами. Відтоді вона стала фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей. Ратифікувавши Конвенцію про права людини 17.07.1997 року, Україна визнала не лише право на "мирне володіння майном", а й згідно із положеннями ст.1 Протоколу №1 до Конвенції визнала право на звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини за захистом своїх порушених прав та охоронюваних Конвенцією свобод, пов'язаних з реалізацією права власності.

Названа стаття проголошує: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів".

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу №1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під "законом" Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути "доступним" (accessible) та "передбачуваним" (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. "Доступність закону" означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. "Передбачуваність" означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі "Маркс проти Бельгії", п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже, майно (рішення від 23.02.1995 року у справі "Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів", п.53).

Під дію статті 1 Протоколу №1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив.

Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має "легітимне сподівання" ("Федоренко проти України", "Едуард Петрович Мельник проти України") на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ("Бурдов проти Росії", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Агрокомплекс проти України"); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ("Брезовец проти Хорватії", "Рисовський проти України", "Кечко проти України", "Стреч проти Великобританії", "Москаль проти Польщі", "Сук проти України", "Федоренко проти України", "Україна-Тюмень проти України").

Вказані рішення ЄСПЛ свідчать про те, що захист права особи на віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, повинно розглядати, як захист права особи на майно у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Позивач ґрунтовно та правомірно мав сподіватись на віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, оскільки податковий кредит за спірний період позивачем сформовано на підставі права, що виникло у зв'язку з отриманням податкових накладних, які заповнені відповідно до встановленого переліку обов'язкових реквізитів для податкової накладної.

Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, підтверджують реальність характеру у спірних господарських операціях.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, суд приходить до висновку, що позивач мав всі правові підстави для зазначення податкового зобов'зання з податку на додану вартітсь та формування податкового кредиту, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", що свідчить про необґрунтованість висновку податкового органу про заниження податку на додану вартість на суму 1 423 807,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000844709 від 27.01.2017 року, прийняте відповідачем необґрунтовано та протиправно.

Крім того, суд зазначає, що зміст постанови має виходити з потреби захисту прав, свобод та інтересів позивача у цій сфері, у відповідності до чого встановивши, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправним, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку, є скасування спірних податкових повідомленнь - рішеннь.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0000844709 від 27.01.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за загальну суму 1 779 758,75 грн у т.ч. за основним платежем 1 423 807,00 грн за штрафними санкціями 355 951,75 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків державної фіскальної служби на користь Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" ( ЄДРПОУ 13498562) судовий збір у сумі 28 296,38 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 07.06.2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 09.06.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.