Ухвала

від 28.02.2012 по справі 2-а-297/10/2121

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р.Справа № 2-а-297/10/2121

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Лебідь І.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- ОСОБА_1,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участю представника апелянта -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 16 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом Цюрупинського споживчого товариства Олешшя до Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області про визнання недійсним рішення та його скасування,-

В С Т А Н О В И В:

Цюрупинське споживче товариство Олешшя звернувся до суду з адміністративним позовом до Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області про визнання недійсним та скасування рішення 50-ї сесії V скликання Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області від 05.06.2009 року № 1172 про вилучення земельних ділянок загальною площею 1,66 га за адресою:м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 110, з земель постійного користування у Цюрупинського колгоспного ринку; визнання за Цюрупинським споживчим товариством Олешшя права користування земельною ділянкою, розташованою за вищевказаною адресою.

Постановою Цюрупинського районного суду від 16 листопада 2010 року задоволено повністю адміністративний позов Цюрупинського споживчого товариства Олешшя .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції Цюрупинська міська рада Цюрупинського району Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Сторони були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання: Цюрупинське споживче товариство Олешшя сповіщено згідно розписки про явку у судове засідання (а.с.196), представник до суду не прибув та причини неявки суду не повідомив; Цюрупинська міська рада Цюрупинського району Херсонської області сповіщена згідно розписки про явку у судове засідання, представник прибув до суду та підтримав апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Цюрупинської міської Ради народних депутатів від 08.12.1993 року № 289 Цюрупинському колгоспному ринку видано державний акт серії ХС на право постійного користування земельною ділянкою розміром 1,66 га, розташованого в м. Цюрупинськ Херсонської області по вул.. Гвардійській, 110. Вищевказаний акт зареєстровано в книзі реєстрації записів державних актів на право постійного користування землею за № 14. Відповідно до постанови правління райспоживспілки від 08.11.1995 року № 12 з 01.12.1995 року перейменовано Цюрупинський колгоспний ринок в СП Цюрупинський кооперативний ринок , а відповідно до постанови правління райспоживспілки від 16.02.1998 року перейменовано СП Цюрупинський кооперативний ринок в Цюрупинське споживче товариство Олешшя . 08.12.2006 року на пленарному І засіданні XI сесії V скликання Цюрупинської міської ради та за результатами розгляду прийнято рішення № 154 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для надання в оренду земельної ділянки Правлінню Цюрупинського споживчого товариства Олешшя , як правонаступнику Цюрупинського колгоспного ринку, земельної ділянки площею 1,5 га по вул.. Гвардійській, під розміщення ринку (Державний акт № 14 від 19.05.1994 року). 25.12.2006 року Цюрупинське споживче товариство Олешшя уклало з ТОВ Фелія договір про розроблення технічної документації для надання земельної ділянки в оренду під розміщення ринку. Проте лише 01 червня 2009 року ТОВ Фелія на замовлення Цюрупинського споживчого товариства Олешшя виготовило технічну документацію із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки Цюрупинському споживчому товариству Олешшя під розміщення ринку площею - 1,523 га, розташованої за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 110.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2009 року прийняте оскаржуване позивачем рішення 50-ї сесії міської ради V скликання Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області № 1172 про вилучення земельних ділянок, наданих раніше в постійне користування, а саме: вилучення земельної ділянки загальною площею 1,66 га за адресою: м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 110, з земель постійного користування у Цюрупинського колгоспного ринку.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване позивачем рішення про вилучення у останнього земельної ділянки є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Доводи апелянта із посиланням на ст. 92 Земельного кодексу України про те, що оскільки споживче товариство Олешшя за формою власності є приватним то не набуває право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, - не приймається колегією суддів до уваги, оскільки спростовується наступним.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 зазначено, що поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 Кодексу в аспекті вимоги переоформлення права користування земельною ділянкою не відповідає вимозі ясності і визначеності правової норми: зазначені положення припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.

Тобто, зазначене свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовую діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 року право постійного користування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством. А права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством не можуть бути звужені.

Крім того, вищезазначеним рішення Конституційного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. В цьому рішенні також зазначено, що відповідно до п.2 Постанови КМ України Про

затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 02 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право власності на землю, державні акти на право постійного користування земельною ділянкою залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Земельний кодекс України серед підстав набуття права

на землю юридичними особами не визначає оформлення чи переоформлення прав на землю.

Згідно з приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельними ділянками є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій.

З приводу відповідних доводів апелянта слід зазначити, що відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України припи нення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу недійс ним ,

При цьому слід зазначити, що позивачем не припинялася господарська діяльність. Відповідно до п. 3 Статуту Цюрупинське споживче товариство Олешшя створено на базі колгоспного ринку, є його правонаступником та набуває права юридичної особи, здійснює господарську та іншу діяльність. Так, споживче товариство Олешшя не відносилося та не відноситься до державних або комунальних підприємств та діяльність останнього, як суб'єкта господарювання не припинялася.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на не дослідження судом першої інстанції витягу з Єди ного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки відповідачем до суду першої інстанції не було надано витягу з ЄДРПОУ, в якос ті обґрунтування своєї позиції. При цьому, даний витяг з ЄДРПОУ не є доказом того, що СТ Олешшя не є правонаступником Цюрупинського колгоспного ринку.

Відповідні доводи апелянта спростовуються матеріалами реєстраційної справи підприємства Олешшя , яка була витребувана у Державного реєстратора Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року (а.с.187). Зазначені матеріали реєстраційної справи були ретельно досліджені колегією суддів, оскільки є належними доказами щодо предмету спору у справі та з огляду на які можливо дійти об'єктивного висновку при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до п п.5 ст. 8 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено, що порядок затвердження статутів споживчих това риств та їх спілок регулюється Законом України Про споживчу кооперацію .

Отже, норми Положень про державну реєстрацію суб'єктів підприєм ницької діяльності (в редакції постанов КМ України від 29.04.1994 р. № 276 та № 740 від 25.05.1998р.) не розповсюджувалися на споживчі товариства та їх спілки.

Щодо посилань апелянта на безпідставне користування позивачем спірною земе льною ділянкою, - колегія суддів вважає безпідставними відповідні доводи з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державний акт на право постійного користування землею від 19.05.1994р. виданий Цюрупинському колгоспному ринку. 08.11.1995 р. правлінням Цюрупинської районного союзу споживчих товариств своїм рішенням № 12 прийняло рішення про перейменування СП Цюрупинського кол госпного ринку в СП Цюрупинський кооперативний ринок . 16.02.1998 р. правлінням Цюрупинської районного союзу споживчих товариств своїм прийняло рішення перейменувати СП Цюрупинський коопера тивний ринок в Цюрупинське споживче товариство Олешшя (а.с.11). Відповідно до розпоря дження голови Цюрупинської районної державної адміністрації № 101 від 17.03.1998 р. було проведено перереєстрацію СП Цюрупинського кооперативного ринку на Цюру пинське споживче товариство Олешшя . Крім цього, відповідно до відтиску печатки на ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серія ТР № 014034 виданої СП Цюрупинсь кий кооперативний ринок зазначено ідентифікаційний код 01563538, що відповідає ідентифікаційному коду Цюрупинського СТ Олешшя 01563538 згідно довідка з ЄДРПОУ (а.с.106).

Щодо відсутності на печатці колгоспного ринку ідентифікаційного номера -слід зазначити, що Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності в редакції 29.04.1994р. № 276 не було передбачено відображення на печатках і штам пах ідентифікаційного коду суб'єкта підприємницької діяльності. Обов'язковість зазна чення ідентифікаційного коду

суб'єкта підприємницької діяльності на печатках і штам пах прийнято постановою КМ України від 25.01.1996 р. № 125 Про внесення змін і до повнень до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності , тобто після перейменування Колгоспного ринку в СП Цюрупинський кооперативний ринок .

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянт у листі № 1494/2-14 від 22.10.2008 р. визнає, що зем лекористувачем відповідно до державного акту на земельну ділянку являється Цюру пинське СТ Олешшя , зазначивши, що державні акти на право постійного користування землею були видані Цюрупинському колгоспному ринку, але відповідно до постанов правління споживспілки за № 1 від 08.01.1995р. та від 16,02.1998р., № 101 від 17.03.1998р. на даний час землекористувач є Цюрупинське СТ Олешшя (а.с.166).

Колегія суддів проаналізувавши обставини справи та відповідні норми законодавства, якими врегульовано предмет спору,- дійшла обгунтованого висновку, що позивач має право на користування відповідною земельною ділянкою, яка визначена відповідно до Державного акту серії: ХС № 14 від 19.05.1994 року.

Крім того, позивач своєчасно сплачує податки за відповідні земе6льні ділянки, які у останнього в користуванні та зазначена обставини апелянтом не заперечується.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують обставин встановлених по справі та не впливають на результат вирішення спірного питання по суті спору, який виник у відповідних правовідносинах

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, апелянт не довів суду належними доказами відповідні обставини, якими обґрунтовані зперечення проти задоволення позову. Апелянт, як орган владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого рішення щодо вилучення у земельної ділянки, а навпаки правомірність останнього спростована належними доказами та обставинами, встановленими судом першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області на постанову Цюрупинського районного суду від 16 листопада 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Цюрупинського районного суду від 16 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом Цюрупинського споживчого товариства Олешшя до Цюрупинської міської ради Цюрупинського району Херсонської області про визнання недійсним рішення та його скасування - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: /ОСОБА_3/

Суддя: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_1 /