Ухвала

від 07.06.2017 по справі 824/1019/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1019/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

07 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника відповідача - Теутуляк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Чернівецької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0015851201 та № 0015841201 від 21.10.2016 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року позовні вимоги ТОВ "Екотрейд-2010" задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрейд 2010" (58009, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Винниченка, будинок 9, ідентифікаційний код 36965870) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків у ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області.

04.10.2016 року Чернівецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на податку та додану вартість, за результатами якої складено Акт № 2180/24-12-12-01/36965870 (а.с. 9).

21.10.2016 року Чернівецькою ОДПІ на підставі висновків викладених в вищевказаному акті перевірки, винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 0015851201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 29888,33 грн. (а.с. 6);

- № 0015841201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1214,60 грн. (а.с. 7).

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, вказані податкові повідомлення - рішення отримані позивачем 26.10.2016 року.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, направивши до Головного управління ДФС у Чернівецькій області скаргу (а.с. 20).

Рішенням Головного управління ДФС у Чернівецькій області №2104/10/24-13-10-01-08 від 17.11.2016 року залишено скаргу позивача без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ № 0015851201 та № 0015841201 від 21.10.2016 року без змін (а.с. 32 - 34).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Екотрейд-2010", виходив з того, що під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своїх дій та прийняття оскаржуваних рішень, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Запроваджений аналізованою нормою мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

Обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Вказаний пункт не є зміною або доповненням до ПК України, це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи. Винятки встановлено лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій. Тобто без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті суб'єкти господарювання, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень або ті які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а також перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до листа ДФС України від 09.06.2016 р. № 12828/6/99-99-14-03-03-15, органи ДФС зобов'язані дотримуватись обмежень щодо проведення перевірок встановлених п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., а саме, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (а.с.91-92).

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" у 2016 році мало дохід менше 20 млн. грн., Кабінетом Міністрів України дозволу контролюючим органом на проведення перевірки позивача не надавалось, жодних заявок щодо вчинення вказаних дій суб'єктом господарювання до контролюючого органу не подавалось, наявність судових актів, які б стали підставою для проведення перевірки позивача контролюючим органом також в ході розгляду справи не встановлена.

Отже, позивач підпадає під перелік суб'єктів, стосовно яких є заборона на здійснення перевірок у 2016 році.

Доказів подання позивачем будь-яких заяв до відповідача щодо проведення перевірки до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення камеральної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Також судом встановлено, що перевірка позивача не призначалась згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач відноситься до кола суб'єктів господарювання, на яких поширюються норми пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , а тому дії податкового органу з проведення спірної камеральної перевірки є незаконними.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення, то у такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 червня 2017 року.

Головуючий Білоус О.В. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.