Постанова

від 30.10.2018 по справі 824/1019/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №824/1019/16-а

адміністративне провадження №К/9901/31747/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екотрейд-2010 до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області подала до суду позов, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 0015851201 про застосування до позивача штрафу в сумі 29 888,33 грн (20% погашеної суми) за несвоєчасну сплату суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 0015841201 про застосування до позивача штрафу в сумі 1214,60 грн (10% погашеної суми) за несвоєчасну сплату суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перевірки суб'єктів господарювання з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік проводяться виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Оскільки дохід позивача не перевищує 20 мільйонів гривень та діяльність позивача не підпадає під винятки, що містяться в законі, то відповідач неправомірно провів камеральну перевірку. Окрім того, відповідач неправомірно під час проведення камеральної перевірки перевірив дотримання платником податків строку сплати податкових зобов'язань.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 02.03.2017 адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 0015851201 та від 21.10.2016 № 0015841201, стягнув на користь ТОВ Екотрейд-2010 судові витратив сумі 1378,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.06.2017 залишив без змін постанову Чернівецького окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що проведена відповідачем камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності показників з податку на додану вартість підпадає під заборону проведення перевірок, визначену у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII.

Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області оскаржила судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що перевірка своєчасної сплати платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань є функцією податкового органу. Податковий кодекс України не передбачає підстав для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 Про визначення дня початку роботи Верховного Суду днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження, ухвалою від 29.10.2018 призначив попередній розгляд справи на 30.10.2018.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Олендер І.Я., Хохуляк В.В.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що контролюючий орган провів камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість, за результатами якої склав акт від 04.10.2016 № 2180/24-12-12-01/36965870. На підставі цього акта перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 0015851201 та № 0015841201 про застосування до позивача згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України штрафу за сплату суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість з порушенням строку, встановленого у пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 зазначеного Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 зазначеного Кодексу визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 зазначеного Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Аналіз зазначених норм Закону свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та є способом здійснення податкового контролю, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Своєчасність сплати податків може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд зазначає, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати платником податків податкових зобов'язань. Контролюючий орган, здійснюючи перевірку своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов'язань.

Водночас Верховний Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що камеральні перевірки даних податкової звітності позивача з податку на додану вартість підпадають під визначену у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи заборону.

Аналіз пункту 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону свідчить про те, що запроваджені тимчасові обмеження проведення окремих видів податкових перевірок

не стосуються камеральних перевірок. Метою, з якою була прийнята ця норма Закону, є зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також ефективне використання ресурсів фіскальних органів під час проведення перевірок, що потребували значних зусиль як з боку контролюючих органів, так і платників податків. Однак проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.

Разом з тим суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на те, що деякі помилкові висновки судів попередніх інстанцій права не призвели до неправильного вирішення справи. Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують зазначеної Верховним Судом правової позиції.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

І.Я.Олендер

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду