Рішення

від 01.06.2017 по справі 346/816/17

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/816/17

Провадження № 2/346/740/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,

секретаря Олексюк Г.І.,

з участю: позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської районної лікарні про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2017 року позивачка звернулася з даним позовом до суду, підтримуючи який в судовому засіданні вона та її представник пояснили, що згідно наказу Заболотівської районної лікарні від 27 листопада 1995 року вона була прийнята на посаду маніпуляційної медсестри пологового відділу. Наказом від 28 квітня 1998 року № 31 переведена на посаду пєленальної медсестри пологового відділення. Наказом від 01 березня 2001 року № 12 переведена на посаду медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення.

Відповідно до наказу Заболотівської районної лікарні від 28 жовтня 2016 року №15 вирішено з 31 січня 2017 року скоротити, в тому числі посаду сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення 4/5 ставки, та зобов'язано інспектора з відділу кадрів попередити про ймовірне вивільнення з роботи у зв'язку з скороченням штатних посад. Копію наказу від 28 жовтня 2016 року №15 вона отримала 12 січня 2017р., що підтверджується її підписом.

Згідно наказу Заболотівської районної лікарні від 28 жовтня 2016 року №15 вирішено з 31 грудня 2017 року скоротити, в тому числі посаду сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення 4/5 ставки, та зобов'язано інспектора з відділу кадрів попередити про ймовірне вивільнення з роботи у зв'язку з скороченням штатних посад. Копію наказу від 28 жовтня 2016 року №15 вона отримала 01 лютого 2017р.

Тобто 2 накази від 28 жовтня 2016р. за №15, але в одному зазначено про звільнення з 31 грудня 2017р., а в іншому з 31 січня 2017р.

07 листопада 2016р. вона отримала від головного лікаря Заболотівської районної лікарні попередження від 28 жовтня 2016 року. В даному попередженні зазначено, що посада сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення скорочується з 08 січня 2017 року. Тоді як згідно наказу від 01 березня 2001 року № 12 та посадової інструкції вона прийнята на посаду медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення.

Відповідно до наказу від 24 січня 2017р. № 3 пз її, ОСОБА_1, сестру медичну палатну акушерсько-гінекологічного відділення з 31 січня 2017р. звільнено із скороченням штатної чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України. Наказ від 24 січня 2017р. № 3 пз вона отримала 01 лютого 2017р.

Тобто починаючи з 07 листопада 2016р. не було зрозуміло чи вона буде звільнена чи ні, оскільки її посада медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення та посада сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення є різними посадами на яких працюють різні працівники. Крім того не була визначена чітка дата її звільнення: згідно попередження від 07 листопада 2016р. - 08 січня 2017р., згідно наказу від 28 жовтня 2016р. - 31 грудня 2017р., згідно наказу від 28 жовтня 2016р. - 31 січня 2017р.

Вважає звільнення незаконним, з грубим порушення її законних трудових прав, а тому просить суд скасувати наказ від 31 січня 2017 р. № 3 пз про її звільнення з роботи з 31.01.2017 року у зв'язку із скороченням штату, поновити її на роботі на посаді медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення Заболотівської районної лікарні, стягнути з Заболотівської районної лікарні на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 січня 2017 року по день поновлення на роботі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини, на які позивачка посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом Заболотівської районної лікарні від 27 листопада 1995 року позивачка була прийнята на посаду маніпуляційної медсестри пологового відділу. Відповідно до наказом від 28 квітня 1998 року № 31 переведена на посаду пєленальної медсестри пологового відділення. Наказом від 01 березня 2001 року № 12 переведена на посаду медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення.

Відповідно до наказу Заболотівської районної лікарні від 28 жовтня 2016 року №15 вирішено з 31 січня 2017 року скоротити, в тому числі посаду сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення 4/5 ставки, та зобов'язано інспектора з відділу кадрів попередити про ймовірне вивільнення з роботи у зв'язку з скороченням штатних посад. Копію наказу від 28 жовтня 2016 року №15 ОСОБА_1 отримала 12 січня 2017р., що підтверджується її підписом.

Згідно наказу Заболотівської районної лікарні від 28 жовтня 2016 року №15 вирішено з 31 грудня 2017 року скоротити, в тому числі посаду сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення 4/5 ставки, та зобов'язано інспектора з відділу кадрів попередити про ймовірне вивільнення з роботи у зв'язку з скороченням штатних посад. Копію наказу від 28 жовтня 2016 року №15 позивачка отримала 01 лютого 2017р.

Тобто 2 накази від 28 жовтня 2016р. за №15, але в одному зазначено про звільнення з 31 грудня 2017р., а в іншому з 31 січня 2017р.

07 листопада 2016р. ОСОБА_1 отримала від головного лікаря Заболотівської районної лікарні попередження від 28 жовтня 2016 року. В даному попередженні зазначено, що посада сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення скорочується з 08 січня 2017 року. Тоді як згідно наказу від 01 березня 2001 року № 12 та посадової інструкції позивачка прийнята на посаду медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення.

Відповідно до наказу від 24 січня 2017р. № 3 пз ОСОБА_1, сестру медичну палатну акушерсько-гінекологічного відділення, з 31 січня 2017р. звільнено із скороченням штатної чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України. Наказ від 24 січня 2017р. № 3 пз вона отримала 01 лютого 2017р.

Тобто починаючи з 07 листопада 2016р. не було зрозуміло чи позивачка буде звільнена чи ні, оскільки її посада медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення та посада сестри медичної палатної акушерсько-гінекологічного відділення є різними посадами на яких працюють різні працівники. Крім того не була визначена чітка дата її звільнення: згідно попередження від 07 листопада 2016р. - 08 січня 2017р., згідно наказу від 28 жовтня 2016р. - 31 грудня 2017р., згідно наказу від 28 жовтня 2016р. - 31 січня 2017р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Згідно із ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

В попередженні від 28 жовтня 2016 року зазначено, що в лікарні відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані для подальшого працевлаштування. У разі виникнення підходящої за кваліфікацією вакансії до закінчення 2-х місячного терміну попередження, вона буде запропонована. Однак жодної іншої роботи позивачці не було запропоновано. Не розглядалось питання щодо її переважного права на залишення на роботі. Це при тому, що її стаж роботи становить 20 років, стаж роботи за фахом 17 років, їй присвоєно 1 кваліфікаційну категорію, вона пройшла курси спеціалізації та підвищення кваліфікації в 2012р., працює в даному закладі з 1995 року.

Згідно роз'яснень викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", із змінами та доповненнями, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Однак дана гарантія відповідачем не дотримана.

Крім того профспілковий комітет Заболотівської районної лікарні не давав згоди на розірвання трудового договору із позивачкою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, про що зазначено в листі ППО Заболотівської районної лікарні від 06 лютого 2017р.

Тобто ОСОБА_1 звільнили без згоди профспілкового органу, всупереч законодавства про працю, а саме ст.43 КЗпП, в якій вказано що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу здійснюється за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації. Тобто її звільнили без згоди первинної профспілкової організації ППО Заболотівської районної лікарні.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

З урахуванням цих норм, зокрема абз. З п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Крім того, відповідно до п. 5 розд. IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 гі. 8 Порядку).

Положеннями розд. III Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про доходи від 21 лютого 2017 р. дохід ОСОБА_1 за грудень 2016 р. - січень 2017 р. становить 8659,89 грн., тобто її середньоденна заробітна плата складає 188,26 грн.. За час вимушеного прогулу позивачкою було втрачено заробіток за 92 робочі дні, який складає 17 319,92 грн. (92 х 188,26 грн.).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено з грубим порушенням трудового законодавства, є не законом, а тому необхідно скасувати наказ від 31 січня 2017 р. № 3 пз про звільнення позивачки з роботи з 31.01.2017 року у зв'язку із скороченням штату, поновити її на роботі на посаді медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення Заболотівської районної лікарні та стягнути з Заболотівської районної лікарні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 січня 2017 року по день постановлення рішення у розмірі 17 319 грн. 92 коп.

Наведене стверджується: копією посадової інструкції /а.с.7-8/, копією трудової книжки /а.с.9/, копіями наказів /а.с.10-13, 18, 56/, копією попередження /а.с.14/, копією диплому /а.с.15/, копіями графіку /а.с.16-17/, копією відповіді на звернення /а.с.19/, копією заяви від 02.02.2017 р. /а.с.20/, копією довідки про заробітну плату /а.с.21/, копією довідки про доходи /а.с.28/, копією довідки Заболотівської районної лікарні від 01.03.2017 р. /а.с.34/, копією штатного розпису /а.с.35-40/, витягом з ЄДРСР постанови Київського Апеляційного Адміністративного суду /а.с.41-47/.

На підставі ст.,ст. 40, 43, 49-2, 235 КЗпП України, ст. 27 Закону України "Про оплату праці", ст.,ст. 22, 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та керуючись ст.,ст. 88, 209, 214-216, 218, 294, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити повністю.

Скасувати наказ від 31 січня 2017 р. № 3 пз про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 31.01.2017 року у зв'язку із скороченням штату.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді медсестри новонароджених акушерсько-гінекологічного відділення Заболотівської районної лікарні.

Стягнути з Заболотівської районної лікарні, код ЄДРПОУ 01993629, юридична адреса: с-ще Заболотів, вул. Б. Хмельницького, 10, Снятинського району, Івано-Франківської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 січня 2017 року по день постановлення рішення у розмірі 17 319 (сімнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 92 коп.

Стягнути з Заболотівської районної лікарні, код ЄДРПОУ 01993629, юридична адреса: с-ще Заболотів, вул. Б. Хмельницького, 10, Снятинського району, Івано-Франківської області, на користь Державної судової адміністрації України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Києв/ 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106)1600,00 грн. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на вказаній посаді та виплати їй середнього заробітку за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 346/816/17.

Суддя Хільчук І. І.