Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/4419/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017№910/4419/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Стаднік Д. В. - довіреність № 7920-К-О від 28.12.2016;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех (далі - відповідач) про зобов'язання ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк у загальному розмірі 252 727,97 грн., що складаються з заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,00 грн., заборгованості за відсоткам у розмірі 107 422,22 грн., заборгованості по комісії в сумі 12 150,00 грн., пені в сумі 83 155,75 грн., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4419/17, її розгляд призначено на 12.04.2017 року.

11.04.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 10.05.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2017, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору у справі № 910/4419/17 на п'ятнадцять днів, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 31.05.2017 року.

В судовому засіданні 31.05.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 31.05.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пунктів 3.9., 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (інформаційний ресурс https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Товариство з обмеженою відповідальністю Мостех зареєстровано за адресою: 01014, місто Київ, Тверський тупик, будинок 6/8, квартира 67. Аналогічна адреса відповідача була також вказана позивачем у позовній заяві.

На зазначену адресу відповідача судом на виконання приписів статей 64 та 87 Господарського процесуального кодексу України засобами поштового зв'язку були скеровані ухвала про порушення провадження у справі від 22.03.2017, а також ухвали про відкладення розгляду справи від 12.04.2017, 10.05.2017 року.

Разом з тим, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, про поважність причин невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Як на тому наголошено у пункті 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка повноважного представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Разом з тим, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 31.05.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк", (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостех", (надалі - Клієнт), було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої Клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 29.11.2011, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

За умовами заяви Клієнт згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua:https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою та картками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до даного договору Клієнту було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26008060835351 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", (надалі - Умови).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

У відповідності до пункту 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом: одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Положеннями пункту 3.2.1.1.6 Умов встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості, виходячи з 360 днів у році за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Також пунктом 3.2.1.4.4 Умов встановлено обов'язок клієнта сплачувати банку винагороду за користування лімітом відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту на кінець банківського дня за попередній місяць у порядку, передбаченому Умовами.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Пункт 3.18.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування. При цьому виникає дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.6 Умов та Правил передбачено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку в разі зменшення надходжень на поточний рахунок або наступу інших факторів, визначених нормативними документами банку. Підписавши угоду Клієнт виражає свою згоду на те, що зміна ліміту здійснюється Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Відповідач згідно з умовами договору зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, однак свої зобов'язання не виконав.

У зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостех" своїх зобов'язань за договором, за ним утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 50 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 107 422, 22 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 12 150,00 грн., а також виникли зобов'язання з оплати пені в сумі 83 155,75 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Водночас, як встановлено судом на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (інформаційний ресурс https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), відповідач з 02.08.2012 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Відповідно до ст. 105 ЦК України, у редакції станом на 02.08.2012, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як встановлено судом, у заяві від 06.02.2017 позивач просив відповідача розглянути вимоги Банку в розмірі 252 727,97 грн., визнати їх та включити до проміжного ліквідаційного балансу.

Розмір означених вимог також підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/4450/17, яким позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостех" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 107 422 (сто сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 22 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 12 150 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 83 155 грн. 75 коп. пені та судовий збір у розмірі 3 790 грн. 92 коп.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заява про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу була направлена позивачем на адресу відповідача 06.02.2017, проте не була останнім, а повернута відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою з відміткою За закінченням встановленого терміну зберігання .

Отже, неотримання відповідачем заяви з кредиторськими вимогами позивача у відділенні поштового зв'язку свідчить про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частинами 3-5 статті 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача надало останньому право звернутися у місячний строк, встановлений ст. 112 Цивільного кодексу України, до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду 17.03.2017 (відповідно до відбитку поштового штемпеля на конверті), отже позивачем дотримано строки на звернення до суду із відповідним позовом про зобов'язання включити його кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, які (кредиторські вимоги) складаються як і з основної суми заборгованості по кредиту, так і процентів, нарахованих на кредит та пені.

За таких обставин, суд дійшов висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 252 727,97 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,00 грн., заборгованості за відсоткам у розмірі 107 422,22 грн., заборгованості по комісії в сумі 12 150,00 грн., пені в сумі 83 155,75 грн. і включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги частково обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех (01014, місто Київ, Тверський тупик, будинок 6/8, квартира 67; код ЄДРПОУ 37317261) визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50; код ЄДРПОУ 14360570) в розмірі 252 727 (двісті п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 97 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., заборгованості за відсоткам у розмірі 107 422 (сто сім тисяч чотириста двадцять дві) 22 коп., заборгованості по комісії в сумі 12 150 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп., пені в сумі 83 155 (вісімдесят три тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 75 коп. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех (01014, місто Київ, Тверський тупик, будинок 6/8, квартира 67; код ЄДРПОУ 37317261) та реєстру кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех (01014, місто Київ, Тверський тупик, будинок 6/8, квартира 67; код ЄДРПОУ 37317261).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мостех (01014, місто Київ, Тверський тупик, будинок 6/8, квартира 67; код ЄДРПОУ 37317261) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50; код ЄДРПОУ 14360570) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2017.

Суддя М.Є. Літвінова