Рішення

від 06.06.2017 по справі 910/7387/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017Справа №910/7387/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт

до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового

фонду Дніпровського району м. Києва

про стягнення 197.472,30 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Авраменко О.В., довіреність № б/н від 24.04.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва про стягнення 197.472,30 грн., з яких: 185.430,64 грн. основного боргу, 2.286,14 грн. пені, 7.876,50 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1.879,02 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору підряду № 403 від 28.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7387/17 та призначено її до розгляду на 06.06.2017.

Позивач в судовому засіданні 06.06.2017 підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач в судове засідання 06.06.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.05.2017 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0103041965383 на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 21.04.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 11.05.2017, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 15.05.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041965383.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 06.06.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.11.2016 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт (далі - підрядник, позивач) було укладено договір підряду № 403 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи (надалі роботи) з капітального ремонту сходових клітин (далі об'єкт), який знаходиться за адресою: пр-т Возз'єднання, 1 в Дніпровському районі м. Києва та здати закінчені роботи в установлений цим договором строк, а замовник зобов'язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору вартість виконаних позивачем робіт повністю не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 205.129,48 грн.

Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 2.1 договору та узгодженим сторонами календарним графіком будівельних робіт визначено дату початку робіт - 28.11.2016 та дату закінчення робіт - 18.12.2016. При цьому, пунктом 2.1. договору, також зазначається, що роботи починаються не пізніше 5-ти діб з моменту зарахування передоплати 30% від вартості робіт на рахунок підрядника.

28.11.2016 підрядник, не чекаючи перерахування замовником передоплати 30% від вартості робіт, що становить суму в розмірі 61.538,84 грн. для закупівлі підрядником матеріалів, необхідних для виконання робіт, приступив до виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Згідно з п. 12.1. договору передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом прийнятих робіт у порядку встановленому нормативними актами України та цими договорами.

Пунктом 12.3. договору після завершення виконаних робіт підрядник надає замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (формат КБ-2в) - локальний кошторис (додаток 4), довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) - відомість ресурсів до локального кошторису (додаток 6).

Відповідно до п. 12.12. договору, якщо замовник не розрахувався за виконанні роботи або не сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором за наявності коштів на резервному рахунку підрядника, попередньо повідомивши замовника, має право припинити передачу замовнику закінчених робіт, невикористаних матеріальних ресурсів та іншого майна. Порушення строків передачі закінчених робіт у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини замовника і передбачає відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням.

Згідно п. 12.13 договору розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (КБ-3, КБ-2в) щомісячно.

Пунктом 12.14. договору документи при виконанні роботи та їх вартість складається і підписується підрядником та передається замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконанні роботи на протязі 3-х банківських днів, при наявності коштів на реєстраційному (бюджетному) рахунку.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За результатами виконаних робіт підрядником були надані замовнику акт прийняття-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Вартість виконаних робіт згідно наданих документів складає 185.430,64 грн.

Відповідач підписавши 28.12.2016 вказані акт КБ-2 та довідку КБ-3 підтвердив належне виконання підрядником робіт. Жодних претензій чи зауважень до підрядника щодо обсягу чи строку виконаних робіт замовником не заявлено.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 3.4. договору оплата робіт згідно з цим договором здійснюється замовником наступним чином: попередня оплата (передоплата) 30% від вартості робіт - на початку робіт після отримання позитивного висновку експертизи та 70% - після закінчення, прийняття робіт та підписання акту прийняття виконаних робіт, при наявності коштів на реєстраційному рахунку.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що попередня оплата на придбання матеріальних ресурсів необхідних для виконання робіт, згідно п. 1 пп. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти , на строк не більше 3-х місяців, але не пізніше 28 грудня 2016 року здійснюється в розмірі 30% вартості цього договору на підставі цього рахунку протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання додаткової угоди (за необхідності її підписання), за умови, що на рахунку замовника є наявні кошти відповідного призначення.

Відповідно до п. 3.8 договору оплата робіт за цим договором здійснюється замовником згідно п. 3.4. даного договору та постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 на підставі договору про вартість виконаних робіт КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2 в протягом 3-х банківських днів з моменту підписання актів усіма сторонами у порядку, встановленому даним договором при наявності коштів на реєстраційному рахунку.

Оскільки строк виконання замовником зобов'язань по оплаті виконаних підрядником робіт встановлений п. 3.8. договором становить 3 (три) банківських дні з моменту підписання акту, відповідач мав здійснити оплату робіт в строк до 03.01.2017 включно.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 185.430,64 грн.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 185.430,64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2.286,14 грн. пені з яких: 190,77 грн. пені нарахованої на суму 61.538,84 грн. (30% передоплати) за період з 28.11.2016 по 28.12.2016 та 2.095,37 грн. пені нарахованої на суму 185.430,64 грн. за період з 04.01.2017 по 26.04.2017.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 14.9 договору при невиконанні чи неналежному виконанні замовником своїх зобов'язань по п. 3.6 та п. 3.7 договору він сплачує підряднику штраф у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу (при наявності коштів на реєстраційному рахунку) за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період. Крім того, загальна сума штрафу не може перевищувати 0,1% від суми договору.

З урахуванням визначеного у статті 549 Цивільного кодексу України поняття неустойки фактично пунктом 14.9 договору передбачена відповідальність у вигляді пені.

Слід зазначити, що зміст пунктів 3.6 та 3.7 договору не визначають строки оплати попередньої оплати, а також те що іншими положеннями договору не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині строків оплати виконаних робіт.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2.286,14 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1.879,02 грн. - 3% річних з яких: 156,80 грн. нарахованих на суму 61.538,84 грн. (30% передоплати) за період з 28.11.2016 по 28.12.2016 та 1.722,22 грн. нарахованих на суму 185.430,64 грн. за період з 04.01.2017 по 26.04.2017, та 7.876,20 грн. збитків від зміни індексу інфляції з яких: 553,85 грн. нарахованих на суму 61.538,84 грн. (30% передоплати) за період з 28.11.2016 по 28.12.2016 та 7 322,65 грн. нарахованих на суму 185.430,64 грн. за період з 04.01.2017 по 26.04.2017.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 7.876,50 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1.879,02 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 39606435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех Стейт (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2А, код ЄДРПОУ 40534736) 185.430 (сто вісімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять) грн. 64 коп. основного боргу, 7.876 (сім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 50 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1.879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 02 коп. 3% річних, 2.927 (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 79 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Повне рішення складено 12.06.2017.

СуддяВ.В.Сівакова