Рішення

від 01.06.2017 по справі 923/257/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року Справа № 923/257/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: ОСОБА_1 селищної ради Скадовського району Херсонської області

до відповідача: ОСОБА_2 підприємства "Ельтон", м.Херсон

про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель комунальної власності

за участю: прокурора прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 (посвідчення № 046508 від 29.03.2017р.)

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий Чаплинським РВ УМВС України у Херсонській області 09.07.2004р.), представник, довіреність № 2-26-112 від 15.02.2017р.,

від відповідача: ОСОБА_5 (посвідчення № 549 від 20.06.2012р.), адвокат, ордер ХС № 59643 від 13.04.2017р., договір від 13.04.2017р.

Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 селищної ради до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Ельтон", м.Херсон про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель комунальної власності.

Ухвалою суду від 30.03.2017р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.04.2017р., зобов'язано учасників провадження надати додаткові докази і пояснення.

11.04.2017р. прокурором надано витребувані судом докази.

12.04.2017р. відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про припинення провадження у справі.

16.05.2017р. відповідачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою суду від 16.05.2017р. розгляд справи відкладено на 01.06.2017р., зобов'язано прокурора та сторони надати додаткові матеріали та пояснення.

В судове засідання 01.06.2017р. прокурор та представники сторін з'явились.

Представниками учасників провадження на виконання вимог суду подано до справи витребувані докази та пояснення.

Прокурор позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Представник позивача позов прокурора підтримав в повному обсязі і просить його задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог прокурора заперечив, вважає їх необґрунтованими та просить припинити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом. Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку, як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що ОСОБА_1 селищною радою Херсонської області, яка є стороною (орендодавцем) договору оренди земельної ділянки, протягом тривалого часу не вживаються заходи щодо припинення правовідносин за спірним договором оренди та повернення земельної ділянки або стягнення заборгованості з орендної плати в судовому порядку, що свідчить про невиконання обов'язку щодо захисту майнових інтересів держави.

З огляду на викладене вище, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.

У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд розірвати укладений між ОСОБА_1 селищною радою та ОСОБА_2 підприємством "Ельтон" договір оренди земельної ділянки, вилучити із користування відповідача спірну земельну ділянку та повернути її до земель комунальної власності ОСОБА_1 селищної ради.

В судовому засіданні 16.05.2017р. представник ОСОБА_1 селищної ради позовні вимоги прокурора не підтримував, просив надати додатковий час для врегулювання спору. Разом з тим, в судовому засіданні 01.06.2017р. представник позивача позов прокурора підтримав та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просить припинити провадження у справі у зв'язку із сплатою заборгованості з орендної плати за землю.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 29.12.2008р. між ОСОБА_1 селищною радою (Орендодавець) та ОСОБА_2 підприємством "Ельтон", м.Херсон (Орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Скадовському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.20019р. за №4АА002344-040972800004 (а.с.16-17).

За умовами договору в оренду було передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,60 га, яка знаходиться на розі вулиць Набережна-Курортна, в смт.Лазурне Скадовського району Херсонської області.

За умовами п.п.15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва туристичного комплексу з об'єктами громадського харчування. Цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання.

Згідно п.7 договір укладено на 5 років.

У п.п.9-12 договору сторони дійшли згоди про те, що орендна плата становитиме на період будівництва строком на три роки по 31636,14 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки, після закінчення будівництва - по 51672,36 грн. на рік, що становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням знижки 30% від суми орендної плати відповідно до рішення ОСОБА_1 селищної ради від 11.06.2008р. №426).

Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі ? частини річної орендної плати на рахунок місцевого бюджету ОСОБА_1 селищної ради.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін не більше трьох років. Невнесення орендної плати на протязі 3-х місяців дає право орендодавцю вимагати розірвання договору оренди.

19.12.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої внесено до зміни в п.п.7, 9 договору - визначено, що договір укладено на 49 років та внесено зміни щодо розміру орендної плати.

11.03.2016р. між сторонами договору було укладено додаткову угоду, відповідно до якої внесено зміни в п.9 договору щодо розміру орендної плати за землю.

Ухвалою суду від 16.05.2017р. суд зобов'язав прокурора надати копію акта прийому-передачі спірної земельної ділянки відповідачу.

Вимоги ухвали суду прокурором не виконано, у зв'язку із відсутністю вказаного акту в ОСОБА_1 селищній раді, що також підтверджено представником позивача.

Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що спірна земельна ділянка передана ОСОБА_1 селищною радою ПП "Ельтон" і знаходиться у останнього в користуванні.

Як слідує з матеріалів справи, а саме листа Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 03.03.2017р. №309/10/21-19-12-28 (а.с.20-21), ОСОБА_2 підприємством "Ельтон" податкові розрахунки з плати за землю відповідно до діючого договору оренди до Скадовського відділення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС протягом 2014, 2015, 2016 років не подаються, що призвело до відсутності нарахувань та сплати податкових зобов'язань з орендної плати за 2014, 2015, 2016 роки.

Відповідно до поданої податкової декларації ПП "Ельтон" з плати за землю на 2017 рік від 21.02.2017р. №1700007742 сума орендної плати на 2017 рік становить 3% від нормативної грошової оцінки, що складає 167925,36 грн. на рік.

Станом на 03.03.2017р. за ПП "Ельтон" відповідно до даних інтегрованої картки платника податків по орендній платі з юридичних осіб обліковується податковий борг у сумі 37074,03 грн.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 селищної ради від 20.03.2017р. №2-26-194 (а.с.25), згідно договору оренди землі від ПП "Ельтон" за 2015 рік платежі на рахунок селищної ради не надходили. Надходження коштів за 2016 рік - 1000,00 грн. в лютому місяці, 3000,00 грн. - в березні. Загальна сума отриманих коштів за два роки складає 4000,00 грн.

Крім цього, відповідно до постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 09.02.2017р. у справі №821/128/17 (а.с.23-24), було задоволено адміністративний позов Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області до ОСОБА_2 підприємства "Ельтон" та стягнуто з відповідача податковий борг у сумі 23080,25 грн. по штрафним санкціям з орендної плати з юридичних осіб, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих на підставі акта перевірки від 28.10.2014р. №343/15-35219710 та податкового повідомлення-рішення від 08.12.2014р. №0010101500.

Згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством , що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст. 96 цього Кодексу землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотними умовами договору.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про:

- розірвання договору оренди землі, укладеного 29.12.2008р. між ОСОБА_1 селищною радою та ОСОБА_2 підприємством "Ельтон";

- вилучення у ОСОБА_2 підприємства "Ельтон" земельної ділянки площею 1,60 га та повернення її до земель комунальної власності ОСОБА_1 селищної ради.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема, шляхом розірвання договору.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відносини з оренди земельної ділянки регулюються, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

За приписами статті 1 вказаного Закону орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

За приписами статті 31 названого Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормований статтею 32 Закону України "Про оренду землі", а саме, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вже зазначалось, в пункті 11 договору визначено періодичність внесення орендної плати - щомісячно у розмірі 1/2 частини річної орендної плати.

Приписами ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Розділу XIII Податкового кодексу України.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Згідно п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вже зазначалось, при зверненні до господарського суду 29.03.2017р. із позовною заявою прокурором було надано лист Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 03.03.2017р. №309/10/21-19-12-28, з якого слідує, що станом на 03.03.2017р. за відповідачем обліковується борг у сумі 37074,03 грн.

12.04.2017р. відповідачем було надано до матеріалів справи відзив та копії квитанцій від 10.04.2017р. про сплату заборгованості з орендної плати за землю в сумі 37125,00 грн. У відзиві на позовну заяву ПП "Ельтон" зауважив, що будь-яких звернень, листів, повідомлень про заборгованість по орендній платі підприємство взагалі не отримувало.

16.05.2017р. відповідачем було надано до матеріалів справи довідку Херсонської ОДПІ від 13.05.2017р. №4351/10/21-03-17-01-02 (а.с.65) про те, що станом на 13.05.2017р. ПП "Ельтон" не має заборгованості із сплати податків, зборів платежів.

Разом з тим, 31.05.2017р. на виконання вимог суду прокурором було надано лист Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 25.05.2017р. №309/10/21-19-12-28, з якого слідує, що ПП "Ельтон" податкові розрахунки з плати за землю відповідно до діючого договору оренди до Скадовського відділення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС протягом 2014, 2015, 2016 років не подаються.

З наведеного слідує, що у зв'язку із неподанням відповідачем податкових декларацій нарахування орендної плати та її сплата протягом 2014-2016 років у встановленому розмірі не проводились.

В судовому засіданні представником відповідача було зазначено, що несплата орендної плати протягом тривалого часу мала місце у зв'язку із вказівками керівництва ОСОБА_1 селищної ради про відсутність необхідності внесення орендної плати за землю.

Однак, суд критично ставиться до такої позиції відповідача, а також щодо тверджень відносно не увідомлення його про наявність заборгованості з орендної плати, оскільки обов'язок своєчасного внесення орендної плати за землю визначено нормами Податкового кодексу України та положеннями укладеного між сторонами договору оренди.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За умовами п.28 договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ст. 652 ЦК України).

Таким чином, законодавством передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у випадках, встановлених договором. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом "д" ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 38 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду.

Відповідно до п.12 договору невнесення орендної плати на протязі 3-х місяців дає право орендодавцю вимагати розірвання договору оренди.

Умова про внесення орендної плати, передбачена п.п. 9-12 договору оренди, належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для відповідача згідно зі ст. 629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору.

Відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Наявні в матеріалах справи листи Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області від 03.03.2017р. №309/10/21-19-12-28, від 25.05.2017р. №309/10/21-19-12-28, постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 09.02.2017р. №821/128/17, довідка ОСОБА_1 селищної ради Скадовського району Херсонської області від 20.03.2017р. №2-26-194 свідчать, що відповідач тривалий час не виконував свої зобов'язання за договором оренди землі щодо сплати орендної плати.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 43,33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів є доведеним належним чином, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.21 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Законодавство у сфері орендних відносин також пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. Так відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У зв'язку з чим суд констатує, що вимога про вилучення у ОСОБА_2 підприємства "Ельтон" земельної ділянки площею 1,60 га та передача її до земель комунальної власності ОСОБА_1 селищної ради є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання відповідача про припинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

12.04.2017р. ПП "Ельтон" подано до суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні представником клопотання підтримано з підстав сплати заборгованості з орендної плати за землю.

Так відповідно до положень п.п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року №18 (з відповідними змінами та доповненнями), під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

В даному випадку предметом спору у даній справі є вимоги про:

- розірвання договору оренди землі, укладеного 29.12.2008р. між ОСОБА_1 селищною радою та ОСОБА_2 підприємством "Ельтон";

- вилучення у ОСОБА_2 підприємства "Ельтон" земельної ділянки площею 1,60 га та повернення її до земель комунальної власності ОСОБА_1 селищної ради.

Вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за землю прокурором не заявлялась, у зв'язку з чим клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору є необґрунтованим, а тому відхиляється судом.

В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин судові витрати, в порядку статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 29.12.2008р., укладений між ОСОБА_1 селищною радою Скадовського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04526457, 75722 Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Жовтнева, 57) та ОСОБА_2 підприємством "Ельтон" (код ЄДРПОУ 35219710, 73000 АДРЕСА_1), загальною площею 1,60 га, кадастровий номер 6524755500:01:063:0115, яка розташована на території ОСОБА_1 селищної ради на розі вулиць Набережна-Куротна, смт.Лазурне Херсонської області, строком на 49 років, який зареєстровано 19.01.2008р. в Державному реєстрі земель за №4АА002344-040972800004.

3. Вилучити із користування ОСОБА_2 підприємства "Ельтон" (код ЄДРПОУ 35219710, 73000 АДРЕСА_1) та передати до земель комунальної власності ОСОБА_1 селищної ради Скадовського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04526457, 75722 Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Жовтнева, 57) земельну ділянку загальною площею 1,60 га, кадастровий номер 6524755500:01:063:0115, яка розташована на території ОСОБА_1 селищної ради на розі вулиць Набережна-Куротна, смт.Лазурне Херсонської області.

4. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Ельтон" (код ЄДРПОУ 35219710, 73000 АДРЕСА_1) на користь прокуратури Херсонської області (р/рахунок 35210003002291, код ЄДРПОУ 04851120, Державна казначейська служба України, МФО 820172) - 3200 (три тисячі двісті грн.) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України - 09.06.2017р.

Суддя М.Б. Сулімовська