Постанова

від 06.06.2017 по справі 909/58/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 909/58/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ, вх. №01-05/1808/17 від 18.04.2017 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 року

у справі №909/58/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м. Миколаїв

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ

про: стягнення 476903,73 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3-представник на підставі довіреності № 22/04 від 22.04.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 року у справі №909/58/16 (суддя Максимів Т.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про стягнення 476903,73 грн. - задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" - 286601,72 (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот одну гривню сімдесят дві копійки ) - основного боргу, 28497,71 (двадцять вісім тисяч чотириста дев"яносто сім гривень сімдесят одну копійку) - дооцінки вартості неоплаченого товару, 43554,56 (сорок три тисячі п"ятсот п"ятдесят чотири гривні п"ятдесят шість копійок ) - 36 % річних, 60813,78 (шістдесят тисяч вісімсот тринадцять гривень сімдесят вісім копійок ) - пені та 57320,34 (п"ятдесят сім тисяч триста двадцять гривень тридцять чотири копійки) - штрафу, а також 7151,82 (сім тисяч сто п"ятдесят одну гривню вісімдесят дві копійки ) - судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 115,62 (ста п"ятнадцяти гривень шістдесяти двох копійок) - пені відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 року у справі №909/58/16, відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що строки поставки і строки оплати чітко визначались специфікаціями до договору, однак, продукцію виробничо-технічного призначення відповідач отримував поза межами дії Договору поставки №ЗР-478/15Д від 12.06.2015р. згідно видаткової накладної №9849 від 19.08.2015р. на загальну суму 45157,20 грн., строк оплати якої не визначався. Позивач вимоги про оплату не направляв, а тому строк платежу не настав. Одночасне стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання, та пені обчисленої у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, та штрафу є подвійним стягненням за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 р. у справі № 909/58/16 та відмовити у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2017 року, справу №909/58/16 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Желіку М.Б. та Марку Р.І..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.05.2017 року.

16.05.2017 року було складено повідомлення у якому зазначено, що у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді - члена колегії Желіка М.Б., розгляд вищевказаної справи не відбувся з урахуванням положень абз. 2 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016 року.

Ухвалою суду від 18.05.2017 року, клопотання позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у господарському суді Кіровоградської області задоволено, судове засідання відкладено на 06.06.2017 р..

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 06.06.2017 року яке здійснювалось в режимі відеоконференцзв'язку з'явився представник позивача, проти поданої апеляційної скарги заперечив, з мотивів викладених у поданому письмовому відзиві на неї, рішення прийняте господарським судом Івано-Франківської області від 03.03.2016 року вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін апеляційну скаргу без задоволення. (вих. № 286 від 04.05.2017 року)

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, подав заяву (б/н від 16.05.2017 року) про розгляд даної апеляційної скарги без участі повноважного представника. Окрім того, зазначив що підтримує апеляційну скаргу та просив її задоволити в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 12.06.15 р. між сторонами у даній справі укладено договір поставки №ЗР-478/15Д, відповідно до умов якого в терміни визначені договором постачальник зобов"язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п.1.1. договору).

Розділом 2 даного договору "Найменування, асортимент, ціна, вартість продукції" встановлено, що за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та /або рахунками/фактурами, що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті України і визначається еквівалент у доларах США. Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п.2 договору, та які є невід'ємною частиною даного договору. У випадку розбіжностей даних у додатку щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору, є невід'ємною частиною, незалежно від того, чи є в них посилання на даний договір. У разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого покупцю товару. Вартість тари, упаковки в якій постачається товар, входить до ціни товару.

Умови оплати встановлені розділом 3 договору поставки №ЗР-478/15Д від 12.06.15, згідно якого ціна договору є звичайною ціною та становить, вартість (ціну) товару. Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору. Сторони відповідно до положень ч.2 ст.524 та ст.533 ЦК України погоджуються застосовувати при проведені розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору та/або додатків. У тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів, звернення з відповідним позовом до суду), відвантаження товару в рахунок погашення заборгованості є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення додатку(ів), оплата грошових коштів за отриманий товар, відбувається відповідно до курсу долара США до гривні на дату, що передує даті здійснення остаточного розрахунку (курс продажу долара США згідно даних, опублікованих на сайті http://mezhbank.org.ua (показник - "Архив торгов" - "Продажа" - "Максимум"), у разі відсутності потрібної інформації сторони користуються даними, опублікованими на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/ (показник - "Рыночные курсы" - "Продажа"). У виняткових випадках (відсутність з будь-яких причин інформації на зазначених сайтах) Постачальник повідомляє в письмовому вигляді, факсимільним зв'язком або на зазначену електронну адресу покупцю курс гривні до долара США за яким буде здійснено розрахунок, перерахунок (дооцінку) вартості товару, поставленого покупцю.

Сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують формулу: C = A1/A2 * B, де С - сума належна до оплати; В - ціна товару на момент підписання додатку, А1 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день проведення розрахунків; А2 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день підписання відповідного додатку.

Всі платежі за цим договором здійснюються покупцем з врахуванням п. 3.4 договору. При цьому, відповідно до положень ст.632 ЦК України сторони дійшли згоди, що право на перерахунок вартості товару (дооцінку) у постачальника виникає автоматично після збільшення курсу долара США до гривні, враховуючи визначення ціни еквівалентно в доларах США. Постачальник не зобов'язаний надсилати покупцю жодних листів, повідомлень, перерахунків тощо, щодо вартості товару, який підлягає оплаті, оскільки така вартість вираховується за погодженою у п.3.4. договору сторонами формулою.

Відповідно до Додатку №1 від 06.07.2015 р. до даного договору, загальна сума товару становить 22777 грн. (еквівалент у доларах США:1084,1 USD). Покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару, що складає 22777 грн. (еквівалент у доларах США:1084,1 USD), зазначеному в п.2 цього додатку та рахунках- фактурах шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 07.07.2015 р.. Відповідно до Додатку №2 від 06.07.2015 р. до даного договору, загальна сума товару становить 223724 грн. (еквівалент у доларах США:10625,88 USD). Покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару, що складає 223724 грн. (еквівалент у доларах США:10625,88 USD), зазначеному в п.2 цього додатку та рахунках- фактурах шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 07.07.2015 р.. Відповідно до Додатку №3 від 16.07.2015 р. до даного договору, загальна сума товару становить 17755 грн. (еквівалент у доларах США:789,11 USD). Покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 82,79% вартості товару, що складає 14699,52 грн. (еквівалент у доларах США:653,31 USD), зазначеному в п.2 цього додатку та рахунках- фактурах шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 17.07.2015 р., та грошові кошти в розмірі 17,21 % в розмірі 3055,48 грн. (еквівалент у доларах США:135,8 USD) до 30.11.2015 р.. Відповідно до Специфікації №4 від 26.11.2015 р. до даного договору, загальна сума товару становить 19777 грн. (еквівалент у доларах США:829,22 USD). Покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару, що складає 19777,00 грн. (еквівалент у доларах США:829,22 USD), зазначеному в п.2 даної Специфікації та рахунках - фактурах шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 30.11.2015 р.. Таким чином, умовами договору та специфікацій чітко визначено строки поставки та оплати.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За змістом ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 ЦК України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар виробничо- технічного призначення на суму 286601,72 грн., що підтверджується: видатковими накладними №8603 від 06.07.15, №8602 від 06.07.15, №8930 від 16.07.15, №9849 від 19.08.15 та № 12078 від 26.11.15, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи. Покликання скаржника на те, що поставка йому товару здійснювалась не на підставі договору, а на підставі накладної, яка не містила строку платежу, не доведено в установленому порядку належними доказами. Саме по собі порушення договірних умов чи погоджена сторонами їх зміна не тягне за собою висновок про те, що на дані відносини сторін не поширювались умови договору. Доказів існування між сторонами інших договорів суду не надано, поставлений згідно із накладними товар відповідає специфікації.

Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач отриманий товар не оплатив. Таким чином, станом на 19.01.16 сума заборгованості складає 286601,72 грн.. Враховуючи неоплату отриманого товару та положення п. 2.5, 3.3. та 3.4. договору поставки №ЗР-478/15Д від 12.06.15, дооцінка неоплаченого товару становить 28497,71 грн.. Позовні вимги в цій частині були підставно задоволені судом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Згідно частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1.1. договору поставки №ЗР--478/15Д від 12.06.15, сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, за кожен день прострочення, а також додатково штрафні санкції у розмірі 20% від суми несплаченого боргу. Крім того, у разі невиконання покупцем зобов"язань щодо оплати отриманого товару за невиконання зобов"язань передбачених розділом 3 цього договору покупець відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36 % річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п. 7.8. договору).

На підставі цього відповідачу нараховано пеню згідно додатку №1та №2 за період з 08.07.15 по 29.12.15 в сумі 56830,45 грн., згідно додатку №3 за період з 18.07.15 по 29.12.15 в сумі 3407,57 грн. та згідно додатку №4 за період з 01.12.15 по 29.12.15 в розмірі 691,38 грн., штраф в розмірі 57320,34 грн. та 43554,56 грн. відсотків річних. Покликання скаржника на кількаразове притягнення його до юридичної відповідальності за одне і те саме порушення, не заслуговує на увагу, враховуючи, що зазначені суми були нараховані хоча й у зв'язку із порушенням одного договору в частині неоплати, проте з різних правових та фактичних підстав.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 р. у справі № 909/58/16 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ, вх. №01-05/1808/17 від 18.04.2017 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 року у справі № 909/58/16 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 12.06.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.