Ухвала

від 12.06.2017 по справі 234/16417/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 234/16417/13-ц Номер провадження 22-ц/775/273/2017

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції: Лутай А.М. Єдиний унікальний номер 234/16417/13-ц

Доповідач: Новікова Г.В. Номер провадження 22-ц/775/273/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

07 червня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г. В.,

суддів: Гапонова А.В., Тимченко О.О.,

при секретарі: Молдованові Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 28 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про переведення прав та обов'язків покупця, третя особа державний нотаріус Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилався на те, що будинок, який знаходиться за адресою: вул. Правди,76, м. Краматорськ, є об'єктом права спільної часткової власності.

Він, ОСОБА_2, є власником ? частини у праві спільної часткової власності на зазначений будинок і власником ? частини у праві спільної часткової власності земельної ділянки. Власником іншої частки був ОСОБА_5, якому належала ? частка у праві спільної часткової власності будинку і ? частки у праві спільної часткової власності земельної ділянки.

05 грудня 2013 року йому стало відомо, що 14 листопада 2013 року між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу ? частки в праві спільної часткової власності будинку і ? частки в праві спільної часткової власності земельної ділянки, за яким належна ОСОБА_5 частка у спільній частковій власності була оплатно відчужена сторонній відносно до співвласників особі - ОСОБА_1

Позивач зазначив, що ОСОБА_5 на порушення свого обов'язку, передбаченого ст.362 ЦК України, не повідомив його, як співвласника, про намір продати свою частку сторонній особі, не довівши до його відома ціну й інші умови такого продажу. Вказані дії ОСОБА_5 грубо порушують його права, що випливають з права спільної часткової власності на будинок і земельну ділянку, зокрема, право привілеєвої купівлі частки, що продається.

Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу ? частки спірного будинковолодіння, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та перевести на нього, ОСОБА_2, права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу ? частини будинку і ? частки земельної ділянки за адресою: вул. Правди,76, м.Краматорськ. На підтвердження його бажання і реальних можливостей для переводу прав і обов'язків покупця ним на депозитний рахунок суду була переведена грошова сума у розмірі 48800 грн., за яку ОСОБА_5 продав свою частку.

Ухвалою Краматорського міського суду від 27.04.2015року первісного відповідача ОСОБА_5, у зв'язку з його смертю 04.02.2014 року, замінено його правонаступником ОСОБА_3.

Ухвалою Краматорського міського суду від 06 березня 2015 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача залучено державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4.

20 квітня 2015 року позивач ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги та просив позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу від 14.11.2013 року ? частки житлового будинку та ? частки земельної ділянки недійсним, залишити без розгляду. Перевести на нього права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу ? частини будинку і ? частини земельної ділянки за адресою: вул. Правди, 76 м. Краматорськ Донецької області, укладеним 14.11.2013 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_1.Стягнути з нього на користь відповідача шляхом перерахування вартості ? частини будинку і ? частини земельної ділянки за адресою: вул. Правди, 76 м. Краматорська у сумі 48800 грн.,що зберігаються на депозитному рахунку Краматорського міського суду.

Ухвалою Краматорського міського суду від 19.05.2015 року позов ОСОБА_2 в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.11.2013 року ? частки житлового будинку та земельної ділянки по вул. Правди, 76 у м. Краматорську залишено без розгляду за заявою позивача.

Рішенням Краматорського міського суду від 28 грудня 2016 року позов про переведення прав та обов'язків покупця задоволено. На ОСОБА_2 переведено права та обов'язки покупця 1/2 частки житлового будинку та ? частки земельної ділянки за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Правди, 76, загальною вартістю 48800 грн., за договором купівлі-продажу від 14 листопада 2013 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, посвідченим державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1-4043.

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто сплачену ним за договором вартість частки житлового будинку та частки земельної ділянки в сумі 48800 грн. шляхом їх перерахування з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Донецькій області, внесених ОСОБА_2 згідно квитанції №11 від 17.12.2013 року. Вирішено питання щодо сплати судового збору.

Ухвалою Краматорського міського суду від 20 квітня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у роз'ясненні рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати вказане рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального прав. Зазначив, що судом порушені вимоги ч.3,4 ст.212, ч.1-3 ст.213 ЦПК України, рішення є необґрунтованим. Оцінка доказів не ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд не відобразив в рішенні, не навів мотиви відмови у прийнятті доказів,наданих відповідачем.

Також суд не виконав п.п.1,3-4 ч.1 ст.214 ЦПК України та не вирішив такі питання:

чи мали місце обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги позивача ОСОБА_2, зокрема: чи є будинок №76 по вул. Правди в м.Краматорську єдиним спільним житлом чи вказаний будинок №76 складається з двох суміжних ізольованих житлових домівок (квартир); чи дійсно відчужене 14.11.2013 року нерухоме майно ОСОБА_5 у буд.№76 по вул. Правди - перебувала у спільній частковій власності з ОСОБА_2; чи дійсно дві окремі квартири в житловому будинку №76 по вул. Правди є спільною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_5 станом на 14.11.2013 року;

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались заперечення проти позову ОСОБА_3, яка є третьою на стороні відповідачів, але помилково визнана судом відповідачем; чи підтверджені доказами обставини, на які посилається ОСОБА_3 в своїх запереченнях проти позову;

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались заперечення відповідача 2 - ОСОБА_1, чи підтверджені доказами обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїх запереченнях проти позову;

чи дійсно із встановлених судом обставин, а саме викладених в запереченнях ОСОБА_3, відповідача 2 ОСОБА_1, викладених в описовій частині рішення суду від 28.12.2016 року, випливають правовідносини, які регулюються статтею 362 ЦК України;

чи дійсно із встановлених судом обставин випливають правовідносини, які свідчать про те, що житлова домівка (квартира), придбана у 1941 році за договором переуступки ОСОБА_6 - невідомо коли і невідомо з яких правових підстав, стала об'єктом спільної власності.

Крім того, судом в мотивувальній частині рішення не зазначені мотиви, з яких суд вважає житлову домівку (квартиру) ОСОБА_5 станом на 14.11.2013 року - об'єктом спільної власності з позивачем ОСОБА_2, який є одноособовим власником суміжної житлової домівки (квартири) та не зазначені мотиви, з яких суд відхилив докази, надані не тільки відповідачами, а й позивачем ОСОБА_2.

Судом досліджені докази, але в результаті неправильної їх оцінки суд неправильно установив обставини, які мають значення для справи.

Поза увагою суду залишилась та обставина, що з 1941 року і до теперішнього часу кожен із власників суміжних квартир окремо і самостійно несе витрати на утримання своїх квартир.

Судом помилково застосовані ст.ст. 1216,1218, ч.3 ст.1268 ЦК України : ОСОБА_3 - не є процесуальним правонаступником померлого відповідача ОСОБА_5.

Суд застосував п. 13 Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , в якому йдеться про спільну часткову власність. Але судом не враховано, що житлова домівка (квартира) ОСОБА_5, яку він успадкував від ОСОБА_6 ніколи не перебувала у спільній частковій власності.

Матеріали справи свідчать, що у продавця земельної ділянки ОСОБА_5 (первісного відповідача у справі) на момент продажу земельної ділянки (14.11.2013 року) право на земельну ділянку не було належно оформлене: якщо житловою домівкою (квартирою) у буд.№76 по вул. Правди, яку він успадкував від ОСОБА_6 (яка була одноособовим власником цієї житлової домівки (квартири) з 1941 року) ОСОБА_5 мав право і законні підставі розпорядитись, то для продажу земельної ділянки у ОСОБА_5 були проблеми, які залишились поза увагою суду.

Також не належним чином судом досліджено в судовому засіданні кримінальне провадження №12015050390001195 за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.358 КК України щодо незаконних дій державного нотаріуса.

Крім того, поза увагою суду залишилась та обставина, що ОСОБА_7 не уповноважував ОСОБА_8 бути його представником щодо реєстрації права власності на земельну ділянку 76 по вул. Правди в м. Краматорську Донецької області (не звернуто увагу на лист Голови комісії з реорганізації управління Держземагенства у м. Краматорську від 22.07.2015року). Угода не містить кадастровий номер земельної ділянки.

Суд не з'ясував, що особиста власність ОСОБА_6 (житлова домівка по вул.Правди 76 (раніше №68,72), яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.1941 року, реєстровий номер 933 ніколи не була спільною частковою власністю з ОСОБА_9 або ОСОБА_10.

Особиста власність ОСОБА_9 (пізніше ОСОБА_10), а саме: житлова домівка (окрема квартира) вартістю 770 рублів з господарськими спорудами( сумарна вартість 1164 руб) по вул. Правди, буд.76 (раніше №68,72), яка належала ОСОБА_9 після укладення ним договору купівлі-продажу від 12.05.1941 року, посвідченого Краматорською державною нотаріальною конторою 12.05.1941 року, реєстровий номер 933, ніколи не була спільною частковою власністю з ОСОБА_6.

Особиста власність ОСОБА_5 (успадкована від ОСОБА_6) та особиста власність ОСОБА_2 (успадкована від ОСОБА_10) ніколи не була спільною частковою власністю.

Суд помилково визначив, що особиста власність ОСОБА_6 та особиста власність ОСОБА_9 (пізніше ОСОБА_10), є об'єктом спільної часткової власності.

Також суд помилково зазначив, що особиста власність ОСОБА_5 (успадкована від ОСОБА_6) та особиста власність ОСОБА_2 (успадкована від ОСОБА_10) є об'єктом спільної часткової власності.

В судове засідання з`явилися ОСОБА_2,представники ОСОБА_2 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_13. ОСОБА_1 та державний нотаріус Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 надали заяви про слухання справи у їх відсутність. ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується телефонограмою. (а.с.20 т.4).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності передбачено статтею 362 ЦК України, відповідно до якої у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить ? частка житлового будинку, зі службовими та дворовими будівлями та спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Правди, будинок 76 та ? частки земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №415757 за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Правди, ділянка 76, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину по закону від 07 жовтня 2013 року.

ОСОБА_5 на праві власності належала ? частки житлового будинку та будівельних споруд, розташованого в м. Краматорську, вул. Правди, 76, та ? частки земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку за цією ж адресою, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 1986 року, посвідченого нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4.

Відповідно до державного акту співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.11 т.1).

Таким чином,спірний будинок є спільною частковою власністю сторін.

Пунктами 5.1,5.2,5.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра Юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, передбачено порядок реалізації переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності,і зокрема: у разі якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільній власності іншій особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку іншій особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка.

Доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні є або свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця, або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов продажу цієї частки). Справжність підпису на заяві має бути засвідчена нотаріально.

Договір купівлі-продажу частки спільного майна іншій особі може бути посвідчений нотаріусом за наявності відомостей про те, що учасники спільної часткової власності відмовились одержати надіслані на їх адресу заяви продавця про його намір продати свою частку. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв'язку.

Державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 07 жовтня 2013 року видано свідоцтво про те, що нею посвідчено заяву представника ОСОБА_5 за дорученням-Щербань Л.М., про направлення поштою з повідомленням на адресу співвласника жилого будинку, розташованого в м. Краматорську, вулиця Правди,76 - ОСОБА_2 заяви щодо продажу ОСОБА_5,належної йому ? частки жилого будинку, розташованого в м. Краматорську, вулиця Правди,76, за 40000 грн..

Як вбачається із поштової кореспонденції поштове відправлення на адресу ОСОБА_2 було повернуто із відміткою За закінченням терміну зберігання . Доказів того, що ОСОБА_2 іншим способом був повідомлений про намір ОСОБА_5 продати належну йому частину будівлі та земельної ділянки не надано. Наявність відомостей про те, що учасник спільної часткової власності відмовився одержати надіслану на його адресу заяву продавця про його намір продати свою частку також відсутня.

14 листопада 2013 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_1 ? частки жилого будинку та земельної ділянки, розташованих в місті Краматорську, вулиця Правди, 76 . Вартість договору склала 48 800 грн.. Договір купівлі-продажу посвідчено державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4.

ОСОБА_5 помер 04 лютого 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Ухвалою Краматорського міського суду від 27 квітня 2015 року до участі в справі залучено замість ОСОБА_5, померлого 04.02.2014 року, його дружину ОСОБА_3.

За результатами перевірки,проведеної Міністерством юстиції України від 24.12.2014 року №Є-22355/13.1 вбачається, що нотаріальні дії щодо передачі заяви ОСОБА_2 про наміри продажу частки, належної ОСОБА_5, не вчинялись. Свідоцтво, видане 07.10.2013 року за реєстровим №1-3402 державним нотаріусом ОСОБА_4 не відповідає формі 26 додатка 25 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №3253/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 року №1318/18613, чим не дотримано вимоги пункту 6.14, зазначених Правил (а.с.151 т.1).

За встановлених обставин, суд першої інстанції правильно виходив із того, що спірна будівля та земельна ділянка перебували у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5.Частка кожного складала по ? і переважне право ОСОБА_2 на купівлю частки ОСОБА_5 було порушено. А тому правильно перевів права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу на ОСОБА_2 .

Висновок узгоджується з встановленими обставинами та вимогами діючого законодавства. Спірна будівля та земельна ділянка перебували у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину по закону від 07 жовтня 2013 року на ? частки спірної будівлі та земельної ділянки ОСОБА_2 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 1986 року на ? частки спірної будівлі та земельної ділянки ОСОБА_5, та державним актом на земельну ділянку, співвласниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Таким чином, ОСОБА_2 мав переважне право на купівлю частки у спільній частковій власності.

У встановленому законом порядку ОСОБА_2 не було повідомлено про намір продажу частки,належної ОСОБА_5, про що свідчить повернення поштової кореспонденції, відправленої на адресу ОСОБА_2 , із відміткою За закінченням терміну зберігання . Будь-яких інших доказів його належного повідомлення не надано.

При укладанні договору купівлі-продажу нотаріус не переконався в належному виконанні вимог закону щодо належного повідомлення про продаж частки будівлі та земельної ділянки і не витримано вимоги законодавства щодо переважного права покупки. Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про перевід права покупця в договорі купівлі-продажу.

Посилання на те, що будинок 76 по вул. Правди в м.Краматорську не є спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а тому ОСОБА_2 не має переважного права на купівлю частки ОСОБА_5, не ґрунтується на обставинах справи.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 на праві власності належить ? частка житлового будинку, зі службовими та дворовими будівлями та спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Правди, будинок 76 та ? частки земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №415757 за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Правди, ділянка 76, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину по закону від 07 жовтня 2013 року та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

ОСОБА_5 на праві власності належала ? частки житлового будинку та будівельних споруд, розташованого в м. Краматорську, вул. Правди, 76, та ? частки земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку за цією ж адресою, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 1986 року, посвідченого нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 415757 від 31.07.2012 року,розташовану в м. Краматорську, вул. Правди, 76, співвласниками земельної ділянки по ? частині є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що значиться зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння та земельну ділянку ніким не ос -порені.

З листа директора КП Бюро технічної інвентаризації від 12.05.2015 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Правди, 76, зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_5

по ? частці жилого будинку. Даних про розділ вищезазначеного домоволодіння чи поділ поштових адресів КП БТІ не має.

В технічному паспорті, виданому 06.04.2001 року на будинок 76 по вул.Правди в м.Краматорську, зазначено прізвища власників будинку, а саме:ОСОБА_5/2 частка та ОСОБА_2/2 частка. Зазначений документ ніким не оспорений.

Представником ОСОБА_5 за дорученням на ім'я ОСОБА_2 було направлено заяву про намір ОСОБА_5 продати належну йому частку будівлі та земельної ділянки, що свідчить про те, що ОСОБА_5 визнавав переважне право покупки ОСОБА_2, саме як співвласником.

Доводи про те, що судом не враховано як доказ відсутності спільної часткової власності між сторонами домову книгу на спірне домоволодіння від 20.02.1949 року,де на титульній сторінці зазначено вул. Правди,76-1 ; квитанції по сплаті комунальних платежів по домоволодінню відповідача ОСОБА_1 та по домоволодінню позивача ОСОБА_2, де зазначено квартира 1 та квартира 2 домоволодіння 76 , технічний паспорт Краматорського бюро технічної інвентаризації від 14.02.1986 року, довідку-характеристику Краматорського БТІ від травня 2001 року №2888, видану ОСОБА_2 , не можуть бути прийнятими до уваги,оскільки про правовий статус домоволодіння та його власників свідчать лише правовстановлюючі документи, якими перелічені документи не являються і вони не є належними та безспірними доказами того,що частки були виділені і відсутня спільна часткова власність між сторонами на спірне домоволодіння.

Доводи про те, що судом не правильно притягнуто до участі в справі в якості правонаступника дружину померлого ОСОБА_5 -ОСОБА_3, що є підставою для скасування судового рішення, не може бути прийнято до уваги,оскільки підстави для скасування судового рішення чітко визначені процесуальним законом. На момент смерті ОСОБА_5 спірний будинок було відчужено і він належав уже ОСОБА_1, і не входив в спадкову масу після смерті ОСОБА_5.Тому, ОСОБА_3 не може бути спадкоємцем відносно спірного будинку і відповідачем в справі. Однак це не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки фактично спір виник між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і не зачіпає інтереси будь-яких інших осіб. Перевід прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу не має ніяких правових наслідків для померлого ОСОБА_5 та його сім'ї і спадкоємців, оскільки оскаржуваним рішенням на них не покладаються ніякі обов'язки.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального та процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду від 28 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: