Ухвала

від 10.04.2017 по справі 369/5097/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5097/15-ц

Провадження № 2/369/785/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Усатова Д.Д. ,

за участю секретаря Кузьменко П.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Єврейської релігійної громади м. Києва, ОСОБА_6 третя особа: Управління Держгеокастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконними розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво- Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Єврейської релігійної громади м. Києва, ОСОБА_6 третя особа: Управління Держгеокастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконними розпорядження.

10 квітня 2017 року через канцелярію суду представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити його шляхом заборони

Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (код за ЄДОПОУ 23570148, , м. Київ, просп.Перемоги,126) вчиняти будь-які дії по затвердженню детального плану території для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для розміщення культурно-громадського центру Європейське містечко Анатевка ) на земельній ділянці кадастровий номер 3222482000:06:003:5007 в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Як передбачено ч. 1 ст. 153 ЦПК України, дана заява розглядається судом у день її надходження.

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що виконання розпорядження Києво-Святошинської РДА Київської області № 84 від 09.02.2017 р. може призвести до реальної загрози виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Так заявник зазначає, що затвердження Києво-Святошинською РДА Київської області детального плану території для будівництва та обслуговування будівель громадських те релігійних організацій на спірній земельній ділянці унеможливить виконання рішення суду в частині визнання недійсним договору суперфіцію.

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Єврейської релігійної громади м. Києва, ОСОБА_6 третя особа: Управління Держгеокастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконними розпорядження.

Верховний Суд України в своїй Постанові Пленуму Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року , зазначив, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналізуючи вищезазначені норми цивільно-процесуального закону в сукупності з іншим чинним законодавством України, а також враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, можна прийти до висновку, що судом може бути застосований такий вид забезпечення позову як заборонити вчиняти певні дії, лише за доведеності заявником ряду обставин.

Крім того, заявником не надано до суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58 , 59 ЦПК України в підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що є також підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вище наведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційного скарги протягом п яти днів з дня отримання ухвали особою, яка її оскаржує.

Суддя Д.Д. Усатов