Рішення

від 13.11.2017 по справі 369/5097/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.11.2017

Справа № 369/5097/15-ц

Провадження № 2/369/785/17

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2017 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Усатова Д.Д.,

при секретарі Кузьменко П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 релігійної громади м. Києва, ОСОБА_8 третя особа: Управління Держгеокастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконними розпорядження , -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач ОСОБА_9 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 релігійної громади м. Києва, ОСОБА_8 третя особа: Управління Держгеокастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконними розпорядження .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.02.2017 року вирішено питання про залучення правонаступників померлої 10 серпня 2016 року ОСОБА_9 до участі у справі та залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 релігійної громади м. Києва третя особа: Управління Держгеокастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконними розпорядження у якості позивача правонаступника ОСОБА_9 - ОСОБА_1.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, шляхом викладення позовної заяви в новій редакції. Позовна заява в остаточній редакції подана до суду 10.04.2017 року.

Свої вимоги позивач моти вувала тим, що померла 10.08.2016 р. ОСОБА_9 працювала та була членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Шевченка та була включена до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай).

29.10.2003 року ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Київської області прийнято ОСОБА_10 №438 про виділення земельних ділянок особам, які мають право на земельну частку (пай) і були пропущені за основними списками. Виділено за рахунок земель резерву Гореницької та Петрушківської сільських рад земельні ділянки 34 особам, в тому числі і ОСОБА_9 ОСОБА_10 прийнято на підставі статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента України від 08.08.1995№ 720/95 Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

22.12.2005 року ОСОБА_10 №678 внесено зміни до розпорядження №438, за яким виділено в рахунок невитребуваних земельних ділянок земель колективної власності КСП ім. Шевченка, рілля: № 121, 128, 232, 327, 345, 346, 470, 476, 495, 506, 572, 573, 616, 686, 730 та земель резерву Гореницької та Петрушківської сільських рад особам, які мають право на земельну частку (пай) за списком, згідно додатку.

Доручено керівнику апарату ОСОБА_2 районної державної адміністрації провести збори по розподілу вищезазначених невитребуваних земельних ділянок між особами.

23.12.2005 року протоколом зборів членів КСП ім. Т. Шевченка земельні ділянки були розподілені. ОСОБА_9 виділено земельну ділянку під № 801.

03.12.2007 року ОСОБА_10 № 806 внесені зміни до розпоряджень № 438 та № 678, яким п.2-1 викладено в наступній редакції: Виділити за рахунок земель резервного фонду та земель запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад земельні ділянки особам, які мають право на земельну частку (пай) за списком згідно додатку .

25.12.2007 року ОСОБА_2 районна державна адміністрація надала ОСОБА_9 дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельні ділянки, розподілені 23.12.2005 року, тобто на земельну ділянку № 801.

29.02.2008 року з ДП Київський інститут землеустрою підписано договір про складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Проект землеустрою на виділену ОСОБА_9 земельну ділянку був розроблений, отримано всі погодження у відповідних органах державної влади та присвоєно кадастровий номер 3222482000:06:003:0029. Даний кадастровий номер погоджено в Управлінні земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 01.04.2008 року.

Проте, проект землеустрою було повернуто, оскілки на земельній ділянці ОСОБА_9 сформована інша земельна ділянка із кадастровим номером 3222482000:06:003:5007. Як вона дізналась пізніше, власником цієї земельної ділянки була ОСОБА_3, яка продала її ОСОБА_11, яка в свою чергу продала ОСОБА_5, а останній ОСОБА_6

ОСОБА_3 незаконно оформила спірну ділянку на своє ім'я, оскільки ОСОБА_2 РДА жодних розпоряджень про передачу ОСОБА_3 у власність спірної земельної ділянки не приймала, що підтверджується листом від 24.06.2015 року № 07-21/1869 , поясненнями до суду.

В подальшому спірна земельна ділянка 31.07.2013 року була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_12 ОСОБА_10, 12.02.2015 року ОСОБА_11 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_13

В свою чергу ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом київського нотаріального округу ОСОБА_14 20.04.2015 року.

18 грудня 2015 року між останнім власником спірної земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_15 було укладено договір про встановлення права користування спірною земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14

25.12.2015 року підписано договір про заміну сторони в зобов'язанні та переведення боргу, за яким новим боржником по основному договору є ОСОБА_7 релігійна громада м. Києва, яка є новим землекористувачем спірної земельної ділянки.

10.08.2016 року померла ОСОБА_9 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1 БК № 379401.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на земельну частку (пай), який є предметом даного спору та вчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

13 лютого 2017 року приватний нотаріус ОСОБА_16 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) загальною площею 1, 9766 га, що знаходиться на території Гореницької сільської ради, що належала ОСОБА_9 у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності померлої на пай.

ОСОБА_9 була власником земельної частки (паю) як член КСП ім. Т. Шевченка. За жеребкуванням їй виділено спірну земельну ділянку. Вона виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, проте не змогла отримати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, оскільки її незаконно передали іншій особі. У зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом.

14 травня 2015 року ОСОБА_9 склала заповіт, відповідно до якого будинок № 60 по вул. Соборна в с. Гореничі та земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:007:5146 заповіла ОСОБА_17, а все інше належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось - ОСОБА_1.

Так позивач зазначає, що ОСОБА_9 не встигла отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, тому до позивача переходить в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) і позивач має право закінчити процедуру оформлення.

Посилаючись на вищевикладене позивач просила, згідно останньої редакції позову, суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 , яка померла 10 серпня 2016 року на земельну частку (пай), розміром 1, 9766 га, виділену на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області № 806 від 3 грудня 2007 року, відповідно до протоколу зборів по розподілу земельних часток (паїв) членів КСП ім. Т. Шевченка, земельних ділянок по Гореницькій сільській раді № 801, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада. Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 3772 від 29.12.2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється із земель, призначених для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення індивідуального садівництва в частині земельної ділянки розміром 2,0000 га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, на ім'я ОСОБА_3. Визнати недійсним державний акт серія ЯЙ № 329006 на право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, виданого на ім'я ОСОБА_3 підставі ОСОБА_10 ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 3772 від 29.12.2012 року та скасувати його державну реєстрацію. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:06:003:5007, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_11, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_12, серія та номер 1764, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 4622142. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:06:003:5007, укладений 12 лютого 2015 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, серія та номер 122, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19293196. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:06:003:5007, укладений 20 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрованого в реєстрі за № 178 , серія та номер 178, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20788780 . Визнати недійсним договір про право користування спірною земельною ділянкою для забудови, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_15 18.12.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, серія та номер 780, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27264088. Визнати недійсним договір про заміну сторони в зобов'язанні та переведення боргу, укладеного між ОСОБА_15, ОСОБА_7 релігійною громадою м. Києва та ОСОБА_6 25.12.2015 року посвідченим приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрованого в реєстрі за № 810, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27264088.Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 3222482000:06:003:5007.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 релігійної громади проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 не з явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомляли.

Третя особа Управління Держгеокастру у Києво-Святошинському районі Київської області в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином, причини неявки суду не повідомляло.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши мате ріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підля гають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації № 764 від 25 грудня 1995 року у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству ім. Т. Шевченка в с. Гореничі передано земельну ділянку розміром 1630,4 гектарів для сільськогосподарського виробництва та видано державний акт на право колективної власності на землю за № 16.

ОСОБА_9 працювала та була членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Шевченка та була включена до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай).

29.10.2003 року ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Київської області прийнято ОСОБА_10 №438 про виділення земельних ділянок особам, які мають право на земельну частку (пай) і були пропущені за основними списками. Виділено за рахунок земель резерву Гореницької та Петрушківської сільських рад земельні ділянки 34 особам, в тому числі і ОСОБА_9 ОСОБА_10 прийнято на підставі статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

22.12.2005 року ОСОБА_10 №678 внесено зміни до розпорядження №438, за яким виділено в рахунок невитребуваних земельних ділянок земель колективної власності КСП ім. Шевченка, рілля: № 121, 128, 232, 327, 345, 346, 470, 476, 495, 506, 572, 573, 616, 686, 730 та земель резерву Гореницької та Петрушківської сільських рад особам, які мають право на земельну частку (пай) за списком, згідно додатку.

Доручено керівнику апарату ОСОБА_2 районної державної адміністрації провести збори по розподілу вищезазначених невитребуваних земельних ділянок між особами.

23.12.2005 року протоколом зборів членів КСП ім. Т. Шевченка земельні ділянки були розподілені. ОСОБА_9 виділено земельну ділянку під № 801.

03.12.2007 року ОСОБА_10 № 806 внесені зміни до розпоряджень № 438 та № 678, яким п.2-1 викладено в наступній редакції: Виділити за рахунок земель резервного фонду та земель запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад земельні ділянки особам, які мають право на земельну частку (пай) за списком згідно додатку .

Як вбачається з відповіді ОСОБА_2 РДА від 16.01.2014 року ОСОБА_10 № 806 від 3.12.2007 року є чинним.

25.12.2007 року ОСОБА_2 районна державна адміністрація надала ОСОБА_9 дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельні ділянки, розподілені 23.12.2005 року, тобто на земельну ділянку № 801.

29.02.2008 року між ОСОБА_9 та ДП Київський інститут землеустрою підписано договір про складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Як вбачається з даного проекту землеустрою на виділену ОСОБА_9 земельну ділянку проект землеустрою щодо відведення у власність позивачки був розроблений, погоджений у відповідних органах державної влади та присвоєно кадастровий номер 3222482000:06:003:5007 .

Проте, проект землеустрою було повернуто, оскілки на земельній ділянці ОСОБА_9 сформована інша земельна ділянка із кадастровим номером 3222482000:06:003:5007.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила, що ОСОБА_3 незаконно оформила спірну ділянку на своє ім'я, оскільки ОСОБА_2 РДА жодних розпоряджень про передачу ОСОБА_3 у власність спірної земельної ділянки не приймала, що підтверджується листом від 24.06.2015 року № 07-21/1869.

. Також відсутність розпорядження про передачу у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки підтверджується наданою поземельною книгою, яка відкрита 29.12.2012 року на підставі розпорядження про зміну цільового призначення.

Так, спірна земельна ділянка має особливу процедуру оформлення права власності, оскільки виділена ОСОБА_9 як пай члена КСП ім. Т. Шевченка.

Відповідно до пунктів 49, 51 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Згідно статті 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За статтею 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п.6 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності.

Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає порядок виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) власникам земельних паїв. Відповідно до вказаного Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв) тощо.

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

За статтею 7 вказаного Закону проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється землевпорядними організаціями, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв).

У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі, цільове призначення та ін.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Результат розподілу оформляється відповідним протоколом та затверджується відповідною сільською, селищною чи міською радою або державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до статті 13 Закону нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства суд приходить до висновку, що при наданні у власність ОСОБА_9 спірної земельної ділянки були виконані вимоги закону повному обсязі, що підтверджується матеріалами проекту землеустрою, зокрема, виготовлено проект формування території Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, за яким між членами КСП ім. Т. Шевченка розподілені земельні ділянки та даний розподіл закріплено протоколом зборів, погоджено Начальником управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі, головою Гореницької сільської ради. Жодних змін до вказаного проекту не вносилось, а тому земельні ділянки за цим проектом підлягали розподілу серед членів колективного сільськогосподарського підприємства як паї і не могли передаватись іншим особам, оскільки виділялись відповідно до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , який визначає організаційні та правові засади виділення паїв членам КСП.

Так, суд погоджується з твердженням представника позивача, про те, що ОСОБА_2 районна державна адміністрація мала право лише надати спірну земельну ділянку в оренду для використання за призначенням до отримання ОСОБА_9 правовстановлюючого документу, а не передавати її у власність іншій особі.

В даному випадку ОСОБА_2 РДА прийняла розпорядження про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, що послугувало підставою для її реєстрації на ім'я ОСОБА_3, не члена КСП та не належного власника.

На момент присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру 3222482000:06:003:0029 діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель. Проте, в даному Порядку не передбачено підстав для скасування такого номеру.

Так в матеріалах справи міститься адвокатський запит представника позивача ОСОБА_18, з проханням надати дату та причини скасування кадастрового номеру 3222482000:06:003:0029. Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області відповіді не надало, натомість порадило звернутися до суду за захистом своїх прав.

З 2010 року набрав чинності Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за яким позначка на титульному аркуші проекту землеустрою з визначеним кадастровим номером свідчила про внесення відомостей до автоматизованої системи.

07.07.2011 року прийнято Закон України Про державний земельний кадастр , за статтею 16 якого кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

З викладеного вбачається, що законних підстав для скасування кадастрового номеру 3222482000:06:003:0029, присвоєного 01.04.2008 року не було .

Відповідно до відповіді ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 16.01.2014 року вбачається, що останнє розпорядження від 3.12.2007 року № 806 про виділення ОСОБА_9 спірної земельної ділянки є чинним та ніким не скасовано. Оскільки розпорядження про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_3 взагалі не приймалось, суд проходить до висновку про визнання незаконним ОСОБА_10 № 3772 від 29.12.2012 про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки та визнати недійсним державного акту, виданого на підставі вказаного розпорядження, оскільки саме ці документи стали підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3

У проекті землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_9 земельної ділянки міститься відповідь начальника управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області від 01.04.2010 року, де зазначено, що спірна земельна ділянка складається з рілля богарної-0,1888 га та рілля зрошеної 1,7878 га.

Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 13.11.2014 року повідомило, що рілля зрошені відносяться до меліорованих земель в межах меліоративних систем. Зміна цільового призначення можлива лише після списання даних систем, що так і не відбулось.

Згідно статті 21 Земельного Кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

31.07.2013 року спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_12

12.02.2015 року ОСОБА_11 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_13 ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_14 20.04.2015 року.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину,так і іншою заінтересованою особою,права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину .

Відповідно до абз.2 п.7 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3ст.152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст.16 ЦК України).

В зв язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 не набула у власність спірну земельну ділянку, оскільки ОСОБА_2 РДА Київської області не приймала такого розпорядження, вона не мала право її відчужувати.

Більш того, договори купівлі-продажу спірної земельної ділянки порушують права позивача, оскільки спірна земельна ділянка була виділена ОСОБА_9 відповідно до ОСОБА_10 № 806 від 03.12.2007 року та Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , які на сьогоднішній день є чинними, нею виготовлено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність та земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер. В подальшому, ОСОБА_3 незаконно зареєструвала спірну земельну ділянку без прийняття відповідного розпорядження ОСОБА_2 РДА. А позивач в свою чергу як спадкоємець за заповітом має право закінчити процедуру оформлення спірної земельної ділянки.

18 грудня 2015 року між власником спірної земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_15 було укладено договір про встановлення права користування спірною земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14

25.12.2015 року підписано договір про заміну сторони в зобов'язанні та переведення боргу, за яким новим боржником по основному договору є ОСОБА_7 релігійна громада м. Києва, яка є новим землекористувачем спірної земельної ділянки.

Статтею 19 Земельного Кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до статті 20 Земельного Кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

За статтею 33 Земельного Кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Оскільки спірній земельній ділянці незаконно змінено цільове призначення з ведення особистого селянського господарства на садівництво, та відповідне розпорядження ОСОБА_2 РДА підлягає скасуванню, то договір про надання в користування спірної земельної ділянки для забудови (суперфіцій) та відповідний договір про переведення боргу є недійсними, оскільки суперфіцій не може бути укладений стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Також спірний договір підписано особою, яка не мала достатнього обсягу правоздатності щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

За статтею 21 Земельного Кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок та ін.

Враховуючи викладене, договір про право користування спірною земельною ділянкою для забудови, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_15 18.12.2015 року, та договір про заміну сторони в зобов'язанні та переведення боргу, укладеного між ОСОБА_15, ОСОБА_7 релігійною громадою м. Києва та ОСОБА_6 25.12.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 підлягають визнанню недійсними.

Статею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу .

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, оскільки вони відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України .

Керуючись ст. ст. 203 , 215 , 216 ЦК України , ст. ст. 9 , 20 , 39 , 78 , 81 , 186-1, Земельного кодексу України , ст. ст. 1, 5, 9, 7 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст. 50 Закону України "Про землеустрій" , ст. ст. 10 Закону України "Про державний земельний кадастр" , ст. 1 , 25 Закону України Про меліорацію земель , Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі керуючись ст. ст. 10 , 11 , 209 , 212-215 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9, яка померла 10 серпня 2016 року на земельну частку (пай), розміром 1, 9766 га, виділену на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області № 806 від 3 грудня 2007 року, відповідно до протоколу зборів по розподілу земельних часток (паїв) членів КСП ім. Т. Шевченка, земельних ділянок по Гореницькій сільській раді № 801, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 3772 від 29.12.2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється із земель, призначених для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення індивідуального садівництва в частині земельної ділянки розміром 2,0000 га за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, на ім'я ОСОБА_3.

Визнати недійсним державний акт серія ЯЙ № 329006 на право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, виданого на ім'я ОСОБА_3 підставі ОСОБА_10 ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 3772 від 29.12.2012 року та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:06:003:5007, укладений 31 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_11, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_12, серія та номер 1764, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 4622142.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:06:003:5007, укладений 12 лютого 2015 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, серія та номер 122, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19293196.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:06:003:5007, укладений 20 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрованого в реєстрі за № 178 , серія та номер 178, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20788780 .

Визнати недійсним договір про право користування спірною земельною ділянкою для забудови, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_15 18.12.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, серія та номер 780, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27264088.

Визнати недійсним договір про заміну сторони в зобов'язанні та переведення боргу, укладеного між ОСОБА_15, ОСОБА_7 релігійною громадою м. Києва та ОСОБА_6 25.12.2015 року посвідченим приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрованого в реєстрі за № 810, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27264088.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 3222482000:06:003:5007.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Д.Усатов