Рішення

від 11.10.2011 по справі 2-4543/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа№2-4543/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011 Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання -Ганєв А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ :

25 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з зазначеною позовною заявою та просить ухвалити рішення суд, яким стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання дітей -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 по 1/3 частини щомісячно з усіх видів заробітку відповідача, починаючи з 23.05.2010 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до 07 січня 2017 року, а потім -по 1/4 частини щомісячно з усіх видів заробітку відповідача до досягнення повноліття ОСОБА_1, тобто до 06 грудня 2017 року.

В судовому засіданні позивач уточнивши порядок стягнення та розмір аліментів просить присудити щомісячно на кожну дитину аліменти в розмірі по 500 гривень до досягнення ними повноліття.

При цьому пояснила, що з відповідачем спільно не проживає більше року. Місцем її фактичного проживання з дітьми є вул. Будівельна, буд. № 2 с. Новокостянтинівка Роздільнянського району Одеської області, де проживають батьки позивача, які допомагають в утриманні та вихованні малолітніх дітей. Батько дітей -ОСОБА_2 допомогу надає, але ця допомога супроводжується умовностями, яки відповідач вимагає здійснювати від позивача для надання грошей.

Відповідач обставини, на які посилається ОСОБА_1 визнав. Вважає встановлення стягнення аліментів в частках від доходу недоцільним, так як він офіційно не працює. Заперечує не проти розміру аліментів, а взагалі проти їх примусового стягнення, вважаючи це безпідставним в зв'язку з добровільним наданням матеріальної допомоги на утримання дітей. Конфліктна ситуація між батьками пов'язана з неузгодженостями в питаннях виховання дітей та в особистих протиріччях, які склалися між ним та позивачем.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази вважає уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19 липня 2008 року.

Від шлюбу у них народилось двоє дітей: 07 січня 2009 року -ОСОБА_3 та 06 грудня 2009 року - ОСОБА_4 (а.с. 4, 5).

Реєстрація народження малолітніх проведена Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України.

Відомості про батька дітей ОСОБА_4 в актовий запис про народження № 24 від 12.01.2010 року та ОСОБА_3 в актовий запис про народження № 212 від 03.02.2009 року внесені на підставі актового запису про шлюб № 711 від 19.07.2008 року складеного Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області.

Батько -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт громадянина України: КМ 397208, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в 2006 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

В 2010 році подружжя ОСОБА_2 фактично припинили шлюбні відносини та з того часу проживають окремо. Діти мешкають з матір'ю в с. Новокостянтинівка Роздільнянського району Одеської області, вул. Будівельна, 2, що визнано сторонами та підтверджується довідкою № 188 від 23.12.2010 року Марківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

11 жовтня 2011 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (справа № 1512/2-2358/11).

Відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання сина та дочки в розмірі за своїм розсудом. Письмовий договір в формі та порядку, встановленому статтею 189 Сімейного Кодексу України між позивачем та відповідачем не укладався. Сторони не досягли домовленості в питаннях утримання дітей, що є підставою для вирішення спірних відносин в судовому порядку.

До посилок відповідача, що він не згоден сплачувати аліменти в зв'язку з неузгодженням питання з приводу виховання дітей суд відноситься критично.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.

Позивач просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення нею повноліття.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачу виконувати свій юридичний та соціальний обов'язок по утриманню дітей та позбавляли його реальної можливості платити аліменти у зазначеному позивачем розмірі.

Відповідач визнав, що він не несе примусового обов'язку по утриманню інших осіб, не відноситься до кола осіб з обмеженими фізичними можливостями, працездатний, платоспроможній, працює неофіційно.

На підставі ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням середньомісячного рівню прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та визначеною рівністю обов'язку батьків по утриманню дитини суд доходить до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів є справедливим.

Держава Україна визнала право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини та здійснення установами, в тому числі і судами, всіх дій з першочерговим приділенням уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, що визначено статтею 2 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР N 789-XII ( 789-12 ) від 27.02.91 р. та частиною 2 статті 3, якої встановлено, що держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 21 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік»установлений прожитковий мінімум у 2011 році для дітей віком до 6 років, який на кінець 2011 року складає 870 гривень. Прожитковий мінімум протягом кожного наступного року тенденційно збільшується. Вимоги позивача заявлені до 2027 року.

Прожиткомвий мімнімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Держава передбачає соціальну допомогу малозабезпеченим верстам населення, яка сплачується відповідними відділами та управліннями за рахунок державного бюджету України. Доводи відповідача суд не вважає підставою для обмеження права на достатній рівень життя його малолітніх дітей та здійснення додаткового навантаження на державний бюджет України.

При викладених обставинах суд вважає за можливе уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

За правилами ст. 18 СК України способом захисту сімейних прав та інтересів є примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку.

Ухвалюючи рішення, суд виходить в першу чергу з захисту прав та інтересів дітей, та враховує, що при задоволенні позову малолітні отримують додаткові соціальні гарантії та захист з боку держави.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»визначене звільнення від сплати державного мита позивачів за позовами про стягнення аліментів.

Розмір ставок державного мита із позовних заяв про стягнення аліментів дорівнює 1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх платежів, але не більш ніж за шість місяців, що відповідає п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України. Відповідно ціна позову в зазначеній цивільній справі складає 6000 гривень.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України, не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

Розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 825) та в цивільних справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру складає 120 гривен.

На підставі викладеного, керуючись ст.6, п.2 ч.2 ст. 18, ст. ст.180, 182, 184, ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт громадянина України: КМ 397208, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в 2006 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 26 травня 2011 року до 07 січня 2027 року.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт громадянина України: КМ 397208, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в 2006 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 26 травня 2011 року до 06 грудня 2027 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави державне мито у розмірі 60 (шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривен.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Літвінова І. А.