Рішення

від 01.11.2011 по справі 2-4144/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа№2-4144/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Грановському Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування та державного акту на право власності на земельну ділянку, суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 14 жовтня 2009 року вона подарувала сину ОСОБА_4 земельну ділянку, площею - 0,0602 га та житловий будинок з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва, 6, що підтверджується договорами дарування. Вказане нерухоме майно позивачка

ОСОБА_1 подарувала сину ОСОБА_4, але не його дружині, відповідачці ОСОБА_2, з метою передачі зазначеного нерухомого майна в подальшому своїм онукам. Здоров'я сина ОСОБА_4, у позивачки не виникало ніяких підозр і вона надіялась на те, що після її смерті в онуків буде свій будинок.

Однак, раптово 28 січня 2010 року її син ОСОБА_4 помер і після його смерті позивачка ОСОБА_1 хотіла забрати у відповідачки, дружини померлого договір дарування з надією на те, щоб забезпечити онуків житлом, але відповідачка ОСОБА_2 не віддала позивачці договір дарування.

У зв'язку з вказаним, позивачка просила суд визнати недійсними договір дарування земельної ділянки та будинку з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва, 6; визнати недійсними державний акт та свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку та на будинок з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва,6.

Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, відповідно до яких просить суд визнати недійсними договір дарування земельної ділянки та будинку з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва,6; визнати недійсними державний акт та свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку та на будинок з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва,6, посилаючись на те, що під час дарування вищевказаного нерухомого майна вона не знала про те, що її син ОСОБА_4 був смертельно хворою людиною. Позивачка вважає, що її син ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, а також його дружина, відповідачка ОСОБА_2 повинні були їй повідомити про смертельну хворобу та про можливу смерть сина перед тим, як вона подарувала йому ділянку та будинок з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва,6, тобто мав місце обман.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, представник позивачки підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в уточненнях до позову (а. с. 77-82).

Крім того, позивачка ОСОБА_1 судовому засіданні пояснила, що вона знала про те, що у 2006 році її сину ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, була здійснена операція на легені в онкологічній лікарні та він продовжував лікування.

Представник позивачки у судовому засіданні пояснив, що позивачку ввели в оману, її син ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, та його дружина, оскільки вони не повідомили позивачці про те, що її син смертельно хвора людина, а якби позивачка знала про онкологічну хворобу сина, то вона не подарувала би сину ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, земельну ділянку та будинок з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва,6.

Представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позов не обґрунтований, не законний, оскільки з 2005 року позивачка ОСОБА_1 знала про те, що її син

ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, хворів на онкологічне захворювання -рак, оскільки вони жили разом в одному будинку. Крім того, представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що під час хвороби ОСОБА_4, який знаходився на амбулаторному лікуванні по спірному адресу, в будинок до хворого приходив лікар і ОСОБА_1 дійсно знала, що її син був оперований та хворів у зв'язку з онкологічним захворюванням.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що з 2005 року його батько ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, хворів у зв'язку з онкологічним захворюванням -раку, пояснив суду, що у 2006 році

ОСОБА_4 зробили операцію і він тривалий час проходив лікування.

Вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона ( дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні ( обдарованому) безоплатно майно ( дарунок) у власність.

У судовому засіданні встановлено, що 14 жовтня 2009 року

ОСОБА_1 подарувала сину ОСОБА_4 земельну ділянку, площею - 0,0602 га та житловий будинок з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва, 6, що підтверджується договорами дарування, які посвідчені державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстровані у реєстрі № 3-1343, 3-1340 ( а. с. 87- 89).

Однак, 28 січня 2010 року ОСОБА_4 помер, причина смерті -ракова інтоксикація, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 33 від 28 січня 2010 року та довідкою про причину смерті № 22 від 28 січня 2010 року, які видані Комунальною установою «Міська лікарня № 8» ( а. с. 96).

Під час життя позивачка ОСОБА_1, її син ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, відповідачка ОСОБА_2 проживали у будинку з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва, 6.

З 2005 року ОСОБА_4 хворів у зв'язку з онкологічним захворюванням - рак, після стаціонарного лікування знаходився на амбулаторному лікуванні за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва, 6.

Даний факт у судовому засіданні також підтвердила свідок

ОСОБА_5, яка працює лікарем в Комунальній установі «Міська лікарня № 8» .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, площею - 0,0602 га та житлового будинку з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: місто Одеса, Третій провулок Тімірязєва,6.

На підставі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3, його дружна ОСОБА_2, його мати ОСОБА_1, тобто сторони по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Однак суд вважає, що твердження позивачки та її представника відносно того, що її син ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, та його дружина відповідачка ОСОБА_2, ввели позивачку в оману 14 жовтня 2009 року, під час укладення договорів дарування нерухомого майна, не знайшли свого підтвердження, оскільки з 03 жовтня 2005 року ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року, знаходився на обліку в Одеському онкологічному диспансері, у 2006 році ОСОБА_4 була зроблена онкологічна операція, під час життя ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_2 разом з позивачкою ОСОБА_1 жили у спірному будинку № 6 по провулку Тімірязєва в місті Одесі, спілкувались відносно здоров'я ОСОБА_4.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні сама підтвердила той факт, що вона знала про те, що у її сина ОСОБА_4 проблеми зі здоров'ям, так як у 2006 році йому в онкологічній лікарні робили операцію. Від аналогічної хвороби ( рак легенів) помер чоловік позивачки.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак суд вважає, що під час розгляду справи, позивачка та її представник не довели суду ті обставини, на які вони посилались у позові.

Крім того, суд вважає, що ні відповідачка ОСОБА_2, ні відповідач ОСОБА_3 не є сторонами спірних договорів дарування, відповідно до яких 14 жовтня 2009 року позивачка ОСОБА_1 подарувала нерухоме майно сину ОСОБА_4, який помер 28 січня 2010 року.

Більше того, суд вважає, що ні відповідачка ОСОБА_2, ні відповідач ОСОБА_3 не здійснили будь-яких дій, які порушують права та інтереси позивачки ОСОБА_1.

На підставі ст. 728 ЦК України, до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік, а як вбачається з матеріалів справи спірні договори дарування були укладені 14 жовтня 2009 року, а позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 10 грудня 2010 року, тобто вже після спливу строку позовної давності.

З урахуванням вищевказаного, оцінивши всі обставини в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування та державного акту на право власності на земельну ділянку за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 230, 717 - 730 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування та державного акту на право власності на земельну ділянку за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Рева С. В.