Ухвала

від 08.06.2017 по справі 826/3403/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

8 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ДФС) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АДМ Трейдінг України (далі - Товариство) до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 6 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 лютого 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу ДФС на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Офіс ДФС подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У своїй заяві Офіс ДФС посилається на невідповідність оскаржуваного рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року (справа № 21-2430а16) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме положень пункту 138.2 статті 138 , підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Проте аналіз постановлених у справі судових рішень, про перегляд яких подана заява, та рішення, яке надане на підтвердження наведених у заяві доводів, свідчить про те, що вони постановлені (прийняті) за різних фактичних обставин, встановлених судами у цих справах, тому підстав для висновку про невідповідність ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року викладеному у постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права немає.

Так у справі, що розглядається, суди встановили відсутність підстав для висновку щодо нереальності всього ланцюга руху придбаної позивачем у приватного підприємства (далі - ПП) Господар продукції, враховуючи, що після передачі придбаного зерна на складське зберігання до товариства з обмеженою відповідальністю АСТІ Знаменський елеватор воно знеособлюється і зберігається разом з іншою аналогічною продукцією. Також суди зазначили, що самі по собі висновки акту Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС від 29 липня 2013 року № 6/22-32332699 не можуть бути підставою для висновку про відсутність реального постачання зерна, оскільки мають бути підтверджені належними доказами, зокрема перевіркою первинних документів щодо наступного руху придбаного товару, що податковим органом зроблено не було. Крім того, суди визнали необґрунтованими посилання відповідача на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року у справі № 814/2721/13-а за позовом Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС, якою визнано установчі документи ПП Господар недійсними з моменту перереєстрації на іншу особу, припинено юридичну особу ПП Господар , з огляду на те, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року вказане судове рішення скасовано.

Натомість у справі, рішення Верховного Суду України в якій надано на порівняння, суди встановили, що подані ТОВ Укрмедсервіс первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (копії актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) з додатками, рахунків-фактур, податкових накладних, платіжних доручень, податкової звітності) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами ознак фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства. Крім цього, вироком Подільського районного суду міста Києва від 31 серпня

2015 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частинами першою, другою статті 205 Кримінального кодексу України (пособництво у фіктивному підприємництві).

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АДМ Трейдінг України до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; за заявою Офісу великих платників податків ДФС про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців