Ухвала

від 07.06.2017 по справі 373/1407/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1407/16-ц Головуючий у І інстанції Свояк Д. В. Провадження № 22-ц/780/2463/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 07.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

07 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міскрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про захист прав землекористувача та визнання рішення та державного акту недійсним

ВСТАНОВИЛА:

у серпні 2016 року позивач звернулась із вказаним позовом, у якому просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 29.12.2011 № 169-18-5 про затвердження технічної документації щодо земельної ділянки ОСОБА_3, яка розташована по вул. Ярова, 14-а у м. Переяслав-Хмельницький Київської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ№ 405685, виданий 10.04.2012 на ім'я ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суміжним землекористувачем із спірною земельною ділянкою й мала намір отримати частину цієї ділянки у користування. Але на відповідне звернення до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області отримала відмову через те, що земельна ділянка знаходиться в історичній частині міста і капітальне будівництво на ній неможливе, а також 23.05.2005 відповідач 2 уклав договір оренди спірної ділянки з ОСОБА_4

Рішенням Переяслав-Хмельницького міскрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що підтверджують суміжність земельних ділянок позивача та ОСОБА_3 Позивач також не погоджується із висновком суду про те, що обставини погодження меж земельних ділянок уже встановлені судовим рішенням.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.09.1984 ОСОБА_5 купив жилий будинок по вул. Одинця,34 у м. Переяслав-Хмельницький на земельній ділянці 755 кв.м.(а.с. 5-6)

Рішенням погоджувальної комісії по розгляду земельних спорів від 08.08.2008 щодо спору з приводу земельної ділянки по вул. Мазепи, 34 встановлено, що суттєвих розбіжностей між фактичними розмірами суміжних меж з розмірами, зазначеними в плані земельної ділянки, не виявлено.

Рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 24.05.2007 № 273-05 надано дозвіл ОСОБА_5 та ОСОБА_2 переобладнати одноквартирний житловий будинок у двохквартирний по вул. І.Мазепи, 34.

Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 29.11.2012 № 197-32-VІ надано дозвіл позивачеві на розроблення технічної документації із землеустрою, що посвідчують право оренди земельної ділянки, на якій знаходиться її квартира, орієнтовною площею 387 кв.м.

Листом відділу містобудування, архітектури та використання земель комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 30.05.2016 № 23-06-234 позивачу повідомлено, що земельна ділянка, на якій знаходиться її квартира (1/2 будинку), відповідно до плану зонування знаходиться в історичній зоні міста Переяслав-Хмельницький та не підлягає приватизації.

З матеріалів справи також вбачається, що земельна ділянка площею 0,0754 га, кадастровий номер 3211000000:01:062:0096, яка знаходиться за адресою: вул. Ярова,14-а, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, належіть відповідачу ОСОБА_3 на праві власності відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №405685 від 20.03.2012.

Сторони являються суміжними землекористувачами.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 обґрунтовувала свої вимоги наявністю вибіркового підходу Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області при здійсненні нею своїх повноважень по розпорядженню землею в межах міста, а також наявністю порушень порядку відведення землі відповідачу ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю погодження між ними меж.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача у зв'язку з приватизацією відповідачем спірної земельної ділянки.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Оскільки сторони є суміжними землекористувачами і спір стосується порушення меж земельних ділянок, перевірці підлягав факт наявності такого порушення меж земельних ділянок, та відповідно, наявність порушеного права позивача.

Для з'ясування вказаної обставини судом першої інстанції досліджено подані сторонами докази та встановлено із матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Ярова, 14-а для передачі у приватну власність ОСОБА_3, а також цивільної справи № 373/892/15-ц що питання порушення меж уже було предметом судового спору. Зокрема, судом досліджено Акт погодження меж земельної ділянки від 09 липня 2009 року (а.с. 85), на якому відсутній підпис позивача ОСОБА_2, як суміжного землекористувача. При цьому в акті зазначено, що вона була присутня при його складанні.

В ході розгляду даної справи, позивач ОСОБА_2, в порушення вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України не надала доказів та не довела тих обставин, що вказаний акт не відповідає дійсності і що вона не відмовилась його підписувати, а була відсутня при його складанні.

Орган місцевого самоврядування, затвердивши проект відведення і передаючи у власність ОСОБА_3 земельну ділянку тим самим погодився із тим, що при складанні проекту відведення були дотримані вимоги земельного законодавства, а тому відсутні зазначені у позові підстави для визнання недійсним рішення Переяслав-Хмельницької міської ради № 169-18-5 від 29.12.2011 про затвердження технічної документації щодо земельної ділянки ОСОБА_3

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.09.2014 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької міської ради, визнано неправомірною бездіяльність відповідача, що проявилась в залишенні без розгляду заяви ОСОБА_2 про доділення їй додатково до земельної ділянки біля її садиби по вул. І.Мазепи, 34 в м. Переяслав-Хмельницькому земельної ділянки площею 136 кв.м.

В той же час, набрання законної сили вказаним рішенням не є доказом порушення прав позивача ОСОБА_2 саме у зв'язку з виділенням земельної ділянки у власність ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені судом першої інстанції із викладенням відповідних висновків, а тому відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 318 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міскрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: