Постанова

від 08.06.2017 по справі 812/625/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/625/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

за участю:

представників позивача - Синяпкіна О.В., Мяло А.І.,

представника відповідача - Лєонової З.Є,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Регенерат" до головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Регенерат" (далі ПРАТ "Регенерат" або позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області ДФС України (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 10.03.2017 №116, відбулась позапланова невиїзна перевірка ПРАТ "Регенерат", за результатами якої складено акт від 30.03.2017 №75/12-32-14-02-13373004.

На підставі даного акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.04.2017 за №0000371400 про стягнення пені у розмірі 22816,51 грн.

Позивач вважає, що відповідач, як орган, уповноважений законом здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, позбавлений права проводити позапланову невиїзну перевірку ПРАТ "Регенерат", у зв'язку із тим, що ПРАТ "Регенерат" здійснює свою діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.

Крім того, позивач зауважив, що наказ ГУ ДФС у Луганській області від 10.03.2017 №116 містить недійсні дані, хибні факти та невідповідні підстави для перевірки.

Так, підставою для перевірки, відповідно до наказу, є отримані дані від ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" в листі від 06.05.2016 №4277/4/07-5-2БТ. Насправді ж такого листа ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" не існує, що позивач вважає навмисними діями з фальсифікування даних для того, щоб незаконно застосувати адміністративно-господарські санкції впродовж одного року з дня порушення, як передбачено ст.250 ГП України.

Зазначив, що насправді існує повідомлення банку ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" в листі від 06.05.2015 №4277/4/07-5-2БТ (вх. ДПІ в м.Лисичанськ від 12.05.2015 №5444/3). Фахівцями ДПІ на адресу ПРАТ "Регенерат" було направлено запит від 13.05.2015 №2569/12-09-22 щодо надання пояснень та документального підтвердження правових взаємовідносин з нерезидентом по зовнішньоекономічному контракту №3р від 14.01.2015. В підтвердження правових взаємовідносин з нерезидентом по зовнішньоекономічному контракту №3р від 14.01.2015 посадовими особами ПРАТ "Регенерат" було надано лист від 20.05.2015 №216 (вх. ДПІ від 20.05.2015 №5868/3) з копіями відповідних документів, за результатами розгляду яких фахівці податкового органу ще в травні 2015 року не знайшли жодних порушень законодавства.

Відсутність жодних дій з боку ДПІ у м.Лисичанську з притягнення до відповідальності ПРАТ "Регенерат" за порушення законодавства після отримання всіх документів на відповідний запит від 13.05.2015 за №2569/12-09-22, на думку позивача, свідчить про відсутність порушень платником податків податкового, валютного законодавства. В іншому випадку, ДПІ у м.Лисичанську після отримання відповіді на запит повинно було невідкладно прийняти всі передбачені законодавством заходи з притягнення до відповідальності винних в порушеннях та застосувати санкції до ПРАТ "Регенерат".

Крім того, дія ст.250 ГП України поширюється на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД.

Днем виявлення податковим органом порушення є день, коли податковий орган отримав лист ПРАТ "Регенерат" від 20.05.2015 №216 (вх. ДПІ від 20.05.2015 №5868/3) з копіями відповідних документів. Тому, позивач вважає, що саме з 20.05.2015 відраховується 6 місяців, встановлених ст.250 ГП України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання. Отже, позивач вважає, що з провини та бездіяльності ДПІ у м.Лисичанську сплив строк притягнення до відповідальності за порушення, вказані в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР в частині надходження виручки в іноземній валюті з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями.

Разом з тим, з урахуванням змін, внесених Законом №1669, передбачено звільнення суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

При цьому, вказана норма, на думку позивача, не містить застереження про те, що звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосовуються лише до суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення за умови надання останніми сертифікату Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин щодо вказаного суб'єкта господарювання. Навпаки, надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України необхідно для іншого випадку, передбаченого ст.6 Закону №185, що підтверджується листом Луганської регіональної торгово-промислової палати №25.3-59 від 21.03.2017, в якому вказано, що Положення Закону №185, з урахуванням змін, внесених Законом №1669, є нормами прямої дії і передбачають для суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення АТО, звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на період проведення АТО та не потребує додаткового підтвердження та отримання сертифікату про форсмажорні обставини (обставини непереборної сили).

Крім того, в акті перевірки вказано, що законодавчо встановлений термін оплати реалізованого товару закінчується 19.04.2015. Всі розрахунки пені, розміру санкцій та повідомлення-рішення розраховані виходячи з того, що ДФС визнала, що термін оплати реалізованого товару закінчується 19.04.2015.

Разом з тим, з урахуванням положень діючого законодавства, при обрахунку строків передбачається перенесення останнього дня строку, який припадає на вихідний, святковий або неробочий день, на наступний за ним робочий день. З огляду на зазначене, до правовідносин у даній справі, на думку позивача, необхідно застосовувати аналогію закону в частині перенесення останнього дня строку, який припадає на вихідний, святковий або неробочий день, на наступний за ним робочий день.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 та постанов Правління Національного банку України №354 від 03.06.2015 та №581 від 03.09.2015 виручка за товар мала бути зарахована на рахунок в установі банку позивача у термін не пізніше 19.04.2015, проте, повернення валютної виручки 19.04.2015 є об'єктивно неможливим, зважаючи, що вказаний день є неробочим, а тому останній день строку в даному випадку повинен бути перенесений на 20.04.2015, тобто на наступний робочий день. В свою чергу, днем порушення строків повернення валютної виручки повинен бути визначений наступний день після цієї дати, а саме 21.04.2015.

З урахуванням вищевикладеного, зазначив, що всі розрахунки пені проведені з порушенням вимог законодавства та не відповідають нормам законодавства, а загальний розмір грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - не відповідає дійсному розміру.

На підставі викладеного, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 21.04.2017 №0000371400 про стягнення пені в розмірі 22816,51 грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлений позов у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні пред'явленому позову, просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав заперечення проти адміністративного позову (а.с. 39-43), у яких зазначив наступне.

ГУ ДФС у Луганській області на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК України з метою перевірки відомостей про факти порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, про що повідомлено листом ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" від 06.05.2016 №4277/4/07-5-2БТ, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРАТ "Регенерат" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2015 до 31.12.2016 за зовнішньоекономічним контрактом від 14.01.2015 №3р.

Встановлено, що ПРАТ "Регенерат" укладено з нерезидентом ВАТ "Беларусьрезинотехника" (Республіка Берарусь) контракт від 14.01.2015 №3р, згідно з яким ПРАТ "Регенерат" виготовляє та продає товар згідно зі специфікаціями. Умови поставки товару DAP м.Бобруйськ за правилами "Інкотермс-2010". Згідно з п.5.1 розділу 5 контракту №3р оплата здійснюється шляхом перерахування на валютний рахунок продавця протягом 14-ти банківських днів з дати складання експортної вантажної митної декларації, валюта платежу - російські рублі.

На виконання умов вищевказаного контракту, відповідно до специфікації до нього від 14.10.2015 №1, ПРАТ "Регенерат" відвантажено на адресу ВАТ "Беларусьрезинотехника" каучук регенерований у первинних формах у кількості 20000 кг на загальну суму 580000,00 рос.рубл. (141288,00 грн.).

В результаті перевірки встановлено порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині перевищення законодавчо встановлених термінів надходження виручки в іноземній валюті за експортований товар за контрактом від 14.01.2015 №3р з нерезидентом ВАТ "Беларусьрезинотехника":

На підставі акта перевірки від 30.03.2017 №75/12-32-14-02-13373004 згідно п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог валютного законодавства у сумі 22816,51 грн., про що ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.04.2017 №0000371400.

Зазначив, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 №1726-VIII чітко визначає випадки, в яких органам ДФС України забороняється проведення перевірок платників податків на період проведення антитерористичної операції.

Ст.6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 №1728-VII, передбачено, що дія цього закону не поширюється на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Враховуючи, що ГУ ДФС у Луганській області забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Луганської області, в тому числі й реалізацію державної податкової політики, дія Закону від 03.11.2016 №1728-VII щодо встановлення мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не розповсюджується на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та його територіальні органи.

П.3 ст.7 Прикінцевих положень Закону від 03.11.2016 №1728-VII передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу КМУ, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами КПК України. Зазначена норма прикінцевих положень Закону є діючою, але обмеження щодо перевірок підприємств стосується лише перевірок, період яких припадав на 2015-2016 рік.

Стосовно підстав для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, зазначив, що обов'язковою умовою є знаходження суб'єкта господарювання на території проведення антитерористичної операцій та наявність сертифікату Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс-можору). В свою чергу, документів, які засвідчують настання обставин непереборної сили (форс-мажору) та звільняють ПРАТ "Регенерат" від нарахування пені під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення надано не було.

Вважає, що ПРАТ "Регенерат" необґрунтовано посилається на норми ст.238 ГК України, так як ст.250 ГК визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки та банківську дільність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. При цьому, строки прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не порушено.

Крім того, зазначив, що перенесення останнього строку, який припадає на вихідний, святковий або неробочий день на наступний за ним робочий день, Податковим кодексом України не передбачено та є чітко визначеним у 90 календарних днів.

На підставі викладеного, просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ПРАТ "Регенерат" 08.05.1997 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області (а.с.11).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 10.03.2017 №116 на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.29 Податкового кодексу України з метою перевірки відомостей про факти порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, отриманих від ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" листом від 06.05.2016 №4277/4/07-5-2БТ, було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ "Регенерат" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 по зовнішньоекономічному контракту від 14.01.2015 №3р з ВАТ "Беларусьрезинотехніка" (а.с.45).

Копію зазначеного наказу, а також повідомлення від 10.03.2017 №19 про проведення з 20.03.2017 документальної позапланової невиїзної перевірки було надіслано на адресу позивача 16.03.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.46 зворотній бік).

Згідно акта від 30.03.2017 №75/12-32-14-02-13373004 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ "Регенерат" з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 14.01.2015 №3р з ВАТ "Беларусьрезинотехніка" (Респубілка Білорусь) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, в результаті перевірки було встановлено порушення ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями) в частині перевищення законодавчо встановлених термінів надходження виручки в іноземній валюті за експортований товар (а.с.48-52).

На підставі вказаного акта ГУ ДФС у Луганській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2017 №0000371400 про нарахування ПРАТ "Регенерат" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 22816,51 грн. (а.с.14-15).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та нерезидентом ВАТ "Беларусьрезинотехніка" (Респубілка Білорусь) укладено контракт купівлі-продажу від 14.01.2015 №3р, згідно з яким ПРАТ "Регенерат" виготовляє та продає товар, регенерат марки РШТН, згідно із специфікаціями. Умови поставки товару DAP м.Бобруйськ за правилами "Інкотермс-2010". Згідно з п.5.1 розділу 5 контракту №3р оплата здійснюється шляхом перерахування на валютний рахунок продавця протягом 14-ти банківських днів з дати складання експортної вантажної митної декларації, валюта платежу - російські рублі (а.с.55 зворотній бік, 56-58).

На виконання умов контракту від 14.01.2015 №3р та відповідно до специфікації до нього від 14.01.2015 №1 (а.с.58 зворотній бік) ПРАТ "Регенерат" було відвантажено на адресу ВАТ "Беларусьрезинотехніка" каучук регенерований у первинних формах: регенерат марки РШТН, (код товару 40030000) у кількості 20000кг на загальну суму 580000,00 російських рублів (141288,00 грн.), що підтверджується наступними документами:

- вантажна-митна декларація від 19.01.2015 №702190000/2015/000044 (а.с.64 зворотній бік),

- міжнародна товарно-транпсортна накладна (CMR) від 19.01.2015 №326401 (а.с63),

- видаткова накладна від 19.01.2015 №3 (а.с.61),

- сертифікат якості від 15.01.2015 (а.с.61 зворотній бік),

- сертифікат про походження товару від 19.01.2015 (а.с.62 зворотній бік).

Згідно з відбитком штампу Луганської митниці на документі контрою доставки (міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №326401 (а.с.63)), товар надійшов на митний контроль 19.01.2015.

В результаті перевірки встановлено, що на порушення ч.1 ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) перевищені законодавчо встановлені строки надходження валютної виручки за здійсненою експортною поставкою товарів по ВМД 19.01.2015 №702190000/2015/000044, а саме:

з 20.04.2015 по 12.05.2015 на 23 календарних дні на суму 400000,00 рос. руб.;

з 13.05.2015 по 16.06.2015 на 35 календарних днів на суму 250000,00 рос. руб.;

з 17.06.2015 по 17.06.2015 на 1 календарний день на суму 200000,00 рос. руб.;

з 18.06.2015 по 18.06.2015 на 1 календарний день на суму 100000,00 рос. руб.

Вирішуючи питання щодо правомірності призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ "Регенерат", код ЄДРПОУ 13373004 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

П.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 06.05.2015 №4277/4/07-5-2БТ ПАТ "ДБ Сбербанк Росії" проінформував ДПІ у м.Лисичанську про виявлені факти порушень чинного законодавства (ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товарів (а.с.44)).

Суд не приймає посилання позивача на норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо мораторію на проведення перевірки у спірних правовідносинах, з огляду на таке.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.

Згідно із ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.2 зазначеного Закону дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час заходів, зокрема, контролю органами державної фіскальної служби.

Таким чином, ст.3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо мораторію на проведення перевірок не розповсюджується на здійснення контролю органами державної фіскальної служби, в тому числі й шляхом проведення планових документальних виїзних перевірок.

Що стосується доводів позивача про те, що наказ ГУ ДФС у Луганській області від 10.03.2017 №116 містить недійсні факти та невідповідні підстави для перевірки, оскільки згідно даного наказу підставою для перевірки відповідачем зазначено отримані дані від ПАТ "ДБ Сбербанк Росії" в листі від 06.05.2016 №4277/4/07-5-2БТ, якого не існує, а існує лист ПАТ "ДБ Сбербанк Росії" від 06.05.2015 за аналогічним номером №4277/4/07-5-2БТ, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наказу ГУ ДФС у Луганській області від 10.03.2017 №116 проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ "Регенерат" було призначено з метою перевірки відомостей про факти порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, отриманих від ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" листом від 06.05.2016 №4277/4/07-5-2БТ (а.с.45). Проте, у судовому засіданні було встановлено, що посилання у наказі ГУ ДФС у Луганській області від 10.03.2017 №116 на лист ПАТ "ДБ Сбербанк Росії" від 06.05.2016 №4277/4/07-5-2БТ є лише технічною помилкою, котра була виправлена контролюючим органом відповідно до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 24.05.2017 №318 "Про внесення змін до наказу". Зокрема, наказом від 24.05.2017 №318 внесено зміни до наказу №116 з метою виправлення технічної помилки, а саме: замінено в тексті слова "листом від 06.05.2016 №4277/4/07-5-2БТ" на "листом від 06.05.2015 №4277/4/07-5-2БТ" (а.с. 98).

Слід зазначити, що фахівцями податкового органу дійсно ще у травні 2015 року було досліджено взаємовідносини ПРАТ "Регенерат" із нерезидентом по зовнішньоекономічному контракту від 14.01.2015 №3р на підставі повідомлення ПАТ "ДБ "Сбербанк Росії" від 06.05.2015 №4277/4/07-5-2БТ, у зв'язку із чим ДПІ у м.Лисичанську листом від 13.05.2015 за №2569/12-09-22 звернулося до позивача із запитом про надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с.16).

Листом від 20.05.2015 №216 позивачем на адресу ДПІ у м.Лисичанську надано відповідні копії документів для звірки відомостей про правові відносини з ВАТ "Беларусьрезинотехніка" при здійсненні зовнішньоекономічних експортних операції (а.с.17).

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Разом з тим, за результатами розгляду запиту ДПІ у м.Лисичанську від 13.05.2015 №2569/12-09-22 ані акт, ані довідка винесені не були, що підтвердив у судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно акта перевірки законодавчо встановлений граничний термін оплати експортного товару ПРАТ "Регенерат" закінчується 19.04.2015, тому винесення податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області 21.04.2017 за результатами акта перевірки від 30.03.2017 №75/12-32-14-02-13373004, на думку суду не порушує права платника податку та здійснено в межах строків давності, визначених Податковим кодексом України у 1095 днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень з боку відповідача при прийнятті наказу про проведення перевірки від 10.03.2017 №116.

Ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та не оскаржується сторонами, що наказ від 10.03.2017 №116 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 10.03.2017 №19 про початок перевірки отримані позивачем своєчасно (а.с.45-46).

На підставі зазначеного наказу відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРАТ "Регенерат", результати якої оформлено актом від 30.03.2017 №75/12-32-14-02-13373004.

Оскільки під час проведення спірної перевірки позивач не був позбавлений можливості надавати свої пояснення та первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо відображення в податковому обліку господарської операції з ВАТ "Беларусьрезинотехніка" (а.с.54-55), а також подати заперечення на акт перевірки (чим позивач скористався шляхом надання відповідних заперечень (а.с.71), у суду також відсутні підстави для визнання протиправними дій щодо порядку проведення перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд виходить з того, що позивачем в обґрунтування протиправності винесеного відповідачем рішення зазначено про відсутність у ГУ ДФС в Луганській області підстав для застосування до ПРАТ "Регенерат" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності через те, що він знаходиться в зоні проведення АТО. З цього приводу суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII (надалі Закон №1669-VII), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Ст. 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Так, оцінюючі спірні правовідносини, суд виходить з того, що за положеннями ст.10 Закону №1669-VII єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс - мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, підпунктом "а" пункту 1 частини 4 статті 11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України № 1669-VII внесені зміни до ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 "185/94 (далі Закон №185/94), якою встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Також, вищезазначеним Законом №1669-VII внесені зміни до ч. 7 ст.6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", згідно з якими встановлено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово - промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

З аналізу даних норм вбачається, що обов'язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, визначених відповідно до Закону України №185/94 є знаходження суб'єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції та наявність сертифікату Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс-мажору).

Проте, позивачем під час розгляду даної справи не надано суду у якості доказів настання у нього форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України.

Посилання позивача в своїй позовній заяві на лист Луганської регіональної торгово-промислової палати №25.3-59 від 21.03.2017 (а.с.19), яким ПРАТ "Регенерат" надано відповідь про відсутність потреби додаткового підтвердження та отримання сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) суд не приймає до уваги, оскільки відповідне звернення позивача від 17.02.2017 №104 (а.с.18) на адресу Луганської регіональної торгово-промислової палати містить прохання надати відповідь (роз'яснити), у тому числі щодо застосування вимог ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Тобто, дане звернення позивача не містить в собі чіткої вимоги про надання сертифікату Торгово-промислової палати. А відповідь Луганської регіональної торгово-промислової палати №25.3-59 від 21.03.2017 носить рекомендований характер.

Доводи ж позивача на те, що єдиною та необхідною умовою для звільнення від відповідальності від нарахування пені є знаходження ПРАТ "Регенерат" у зоні АТО суперечать вищезазначеним нормам.

Що стосується посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на норми ст.238 Господарського кодексу України, суд зазначає, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначено ст.250 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів (ч.2 ст.250 Господарського кодексу України).

При цьому, ч.2 ст.250 зазначеного Кодексу набрала чинності з 01.01.2011 згідно з доповненнями, внесеними Законом України від 02.12.2010 №2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України".

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, до 01.01.2011 - часу набрання чинності Податковим кодексом України, санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, належали до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було можливим лише в межах строків, встановлених ст.250 Господарського кодексу України, тобто не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Як встановленому у судовому засіданні, порушення виявлені актом перевірки мали місце у 2015 році, тому норма ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, у даному випадку, не розповсюджується на оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Посилання представника позивача на практику Верховного Суду України у подібних правовідносинах суд також вважає безпідставними, оскільки судом переглядалися правовідносини, що виникли до внесення змін до ст.250 ГК України.

Щодо доводів позивача про необхідність застосування при обрахунку строків в даних правовідносинах аналогії закону, а саме ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, яким визначено, що у разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної події, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2014 №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України (набрала чинності з 02.12.2014 і діяла до 03.03.2015 включно), Постановою Правління Національного банку України від 03.03.2015 №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України"

(набрала чинності з 04.03.2015 і діяла до 03.06.2015 включно), Постановою Національного банку України від 03.06.2015 №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (набрала чинності з 04.06.2015 і діяла до 03.09.2015 включно) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюється в строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до п.п.1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями від 24.03.1999 №146 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (п.2.2 даної Інструкції).

Тобто, даним нормативно правовим-актом чітко визначено відлік строку розрахунків з наступного календарного дня.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

П.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Спірні правовідносини врегульовані нормами спеціального закону, яким в даному випадку є Податковий кодекс України, який в свою чергу не передбачає перенесення останнього строку, який припадає на святковий або неробочий день на наступний за ним робочий день, а тому посилання позивача на норми ст.254 УК України суд вважає безпідставними.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 червня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складання постанови в повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Регенерат" до головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,- відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 13 червня 2017 року.

Суддя К.Є. Петросян